Екс-зірка Реала втік із конкурсу краси: що сталося?

😮 53-річний Клод Макелеле відмовився від ролі судді конкурсу «Міс Всесвіт» на тлі заяв про можливу фальсифікацію результатів.

⚽️ Колишній півзахисник «Челсі» та «Реала» раніше з ентузіазмом прийняв запрошення, заявивши, що відкритий до нового досвіду й «любить дивитися на красивих жінок». Однак зрештою він знявся з участі, пославшись на особисті причини.

🗳 Згодом з’явилися звинувачення в тому, що до прибуття офіційного журі нібито відбулося таємне голосування за топ-30 учасниць.

⚠️ За словами музиканта Омара Харфуша, який також відмовився від ролі судді, під час конкурсу могли мати місце порушення, зокрема конфлікт інтересів і маніпуляції результатами.
#world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Українські грантоїди перетворили «боротьбу за справедливість» на постійний бізнес, — США.
 
⭕️Американські аудитори викрили українських грантоїдів у маніпуляціях, конфлікті інтересів і перетворенні громадської діяльності у бізнес. Звіт (https://www.armadanetwork.org/content/files/2026/02/--------_---------... USA (https://www.armadanetwork.org/content/files/2026/02/--------_---------... Armada Network представив в Європарламенті ексконгресмен США Грегг Гарпер.
Американці констатували, що в Україні сформувалася ціла індустрія «активістів», яка фінансово залежить від наявності проблем у державі. Логіка проста: їм вигідно критикувати реформи та вигадувати нові «зради», бо це приносить гроші.
 
У чому американські аудитори бачать головні загрози?
⭕️Негатив стосовно України: активістам вигідно називати будь-які державні процеси «провальними», адже визнання успіхів не приносить нових коштів.
⭕️Маніпуляції: складні юридичні процеси навмисно спрощують до гучних ярликів — «узурпація», «корупція», «контроль».
⭕️Конфлікт інтересів: грантоїди самі пропонують зміни, самі отримують на них гроші й самі ж оцінюють власну роботу як «єдино правильну».
⭕️«Ехо-камера»: грантові організації цитують одна одну, створюючи ілюзію масової підтримки власних наративів.
⭕️Ризик для євроінтеграції: через такі необ’єктивнізвіти партнери з ЄС отримують викривлену картинку.
⭕️Економіка грантів: внаслідок цього всього формується замкнена система, де головною метою стають не реальні реформи, а безперервне фінансування грантоїдів.
 
«Час експериментів минув. Від України не вимагається руйнування структур заради красивих слайдів у презентаціях. Потрібний еволюційний розвиток», — наголосили аналітики Armada Network.

#історія #постаті
Лесь Мартович: Доктор права з душею сатирика та селянським серцем.
12 лютого 1871 року народився Лесь Мартович — людина, чий гострий розум і ще гостріше перо змушували галицьке селянство і сміятися, і плакати одночасно. Поки тогочасна еліта часто дивилася на народ «згори вниз», Мартович, син сільського писаря, знав життя громад ізсередини: з усіма їхніми бідами, кумедними забобонами та нескінченною боротьбою за справедливість. ✍️🌾

Мартович був частиною легендарної «Покутської трійці» разом із Василем Стефаником та Марком Черемшиною. Але якщо Стефаник писав трагедію душі, то Мартович обрав іншу зброю — сатиру. Його новели, як-от «Забобон» чи «Лукія», — це не просто література, це соціологічний розріз епохи. Він майстерно висміював як обмеженість тогочасного чиновництва, так і наївність селян, проте робив це без злості, а з глибоким болем за рідний край. Його гумор був способом виживання народу, який не мав власної держави, але мав незнищенну гідність. 🎭📜

Життя самого письменника було далеким від ідилії. Він здобув юридичну освіту (став доктором права), але замість блискучої кар’єри у великих містах поневірявся провінційними канцеляріями, захищаючи права простих людей. Його активна громадянська позиція та участь у радикальному русі часто ставали причиною проблем із владою. Взагалі, історія української інтелігенції того часу — це історія самопожертви: Мартович буквально спалив себе роботою та громадською діяльністю, пішовши з життя у розквіті сил. ⚖️🕯️

Сьогодні, читаючи Мартовича, вражаєшся, наскільки актуальними залишаються його спостереження за людською природою. Його здатність бачити абсурд там, де інші бачать норму, — це риса справжнього європейського інтелектуала. Поки москва століттями виховувала в підданих рабську покору, українські класики на кшталт Мартовича вчили свій народ критично мислити, розрізняти правду від маніпуляції та сміятися в обличчя труднощам. Адже народ, який вміє над собою сміятися, — непереможний. 🇺🇦💪

#дати
Цифровий бронежилет: Як не стати «здобиччю» у Всесвітній павутині.
Хоча 2026 року офіційний День безпечного інтернету (Safer Internet Day) припадає на 10 лютого, традиційно весь цей тиждень присвячений цифровій гігієні. Це не просто чергова дата в календарі, а нагадування, що в сучасному світі ваш пароль може бути важливішим за замок на вхідних дверях. 🖥️🛡️

Історія цього дня почалася у 2004 році як ініціатива ЄС, але швидко переросла у глобальний рух. Сьогодні інтернет — це не лише простір для котиків та мемів, а й справжнє мінне поле, де чатують фішинг, кібербулінг та дезінформація. Безпека в мережі давно перестала бути справою лише «айтішників» — тепер це життєво необхідна навичка для кожного, від першокласника до пенсіонера. 📱🧨

Основна філософія цього дня — «Разом за найкращий інтернет». Це заклик до кожного з нас бути не просто споживачем контенту, а відповідальним учасником цифрового середовища. Перевірити налаштування приватності, увімкнути двофакторну автентифікацію (так-так, ту саму, яку ми всі любимо ігнорувати) та не переходити за сумнівними посиланнями «Ви виграли мільйон!» — це і є сучасний кодекс честі користувача. 🔐🤫

В Україні питання безпечного інтернету має особливий підтекст. В умовах війни цифрова грамотність — це частина нашої національної оборони. Фейки та маніпуляції розповсюджуються швидше за віруси, тому критичне мислення стає головним антивірусом, який не потребує оновлення підписки, але вимагає постійного тренування мозку. 🧠🕵️‍♂️

Згадуючи про безпеку 8 лютого, варто пам'ятати: інтернет не забуває нічого. Ваші цифрові сліди — це історія, яку ви пишете щодня. Тож нехай вона буде чистою, безпечною і принаймні не такою, за яку буде соромно перед онуками через тридцять років. Світ стає прозорим, тому варто подбати про те, щоб ваші «вікна» в мережу мали надійні грати. 🌐✨

У 21 рік вона познайомилася з ним. Йому було 61. І коли вона спробувала піти, Пабло Пікассо подивився на неї і засміявся:
«Від Пікассо ніхто не йде».

Але вона все одно пішла — і стала єдиною жінкою, якій це вдалося.

Пабло Пікассо руйнував жінок.
Не образно — насправді.

Марі-Терез Вальтер, його кохана, не змогла пережити втрату після його смерті.
Дора Маар, талановита фотографка, яку він зобразив як «Жінку, що плаче», роками боролася з важким психологічним станом після розриву з ним.
Жаклін Рок, його друга дружина, також завершила життя трагічно через роки після його смерті.

Схема повторювалася: Пікассо знаходив молоду, талановиту жінку. Поглинав її молодість, талант, особистість. Він одержимо писав її портрети, увічнюючи на полотні, але водночас руйнуючи в реальному житті. А коли втомлювався — переходив до наступної.

Він казав, що жінки — «або богині, або килимки під ногами».
І ще — «машини для страждання».

Довгі роки майже ніхто не міг вирватися з його впливу. Одні залишалися, поки він їх морально ламав. Інші ламалися, намагаючись піти.

Поки не з’явилася Франсуаза Жило.

Париж, 1943 рік. Місто під окупацією, напруження в повітрі. У задимленій кімнаті Франсуаза — студентка живопису з сильним характером — знайомиться з Пікассо.

Він каже:
— Ти така молода. Я міг би бути твоїм батьком.

Вона спокійно відповідає:
— Ти не мій батько.

Такою вона і була — м’яка зовні, але сильна всередині.

Десять років вона жила поруч із ним. Малювала. Любила його. Народила йому двох дітей — Клода і Палому. Він писав її портрети сотні разів, називав музою, «жінкою, яка бачить занадто багато».

І саме це вона й бачила — пастку.

Пізніше вона скаже:
«Я його любила. Але я бачила, як він потребував руйнувати те, що любить».

На початку 1950-х його інша сторона стала очевидною. Він вимагав обожнювання, а не рівності. Розмови перетворювалися на боротьбу. Мовчання — на психологічний тиск.

Він знецінював її мистецтво. Злився через її незалежність.
«Він хотів бути і богом, і дитиною одночасно. І в такому світі не було місця ні для кого іншого», — згадувала вона.

Інші жінки не витримували цього. Але Франсуаза була іншою.

У 1953 році, після чергового конфлікту, вона подивилася на себе в дзеркало у своєму будинку. Їй було лише 32, але вона почувалася виснаженою.

Вона сказала спокійно:
— Я йду.

Він засміявся.
— Ти не зможеш піти. Від Пікассо не йдуть.

Але вона пішла.

Зібрала речі. Забрала дітей. І вийшла з його життя.
Без скандалу. Без драм. Просто з тихою силою жінки, яка повертає собі себе.

Вона не зникла.

Вона продовжила писати картини. Виховувала дітей сама. Відновила кар’єру.

У 1964 році вона опублікувала книгу «Життя з Пікассо» — чесні спогади без прикрас. Це викликало шок у мистецькому світі. Книгу критикували. Її звинувачували. Пікассо намагався заборонити її публікацію у Франції.

Але вона сказала:
«Я повинна була сказати правду — щоб інші жінки знали, що вони теж можуть вижити».

Книга стала світовим бестселером. Світ уперше побачив іншу сторону генія — жорстокість, маніпуляції, психологічний тиск.

І свобода стала її головним шедевром.

Пізніше вона знову закохалася — у Йонаса Солка, вченого, який створив вакцину від поліомієліту і врятував мільйони життів.

Вона казала:
«Пікассо хотів володіти світом. Йонас хотів його лікувати».

Вони одружилися у 1970 році і були разом до його смерті у 1995. З ним вона отримала те, чого ніколи не мала з Пікассо — любов, засновану на повазі.

Її мистецтво розквітло. Її роботи виставлялися у найбільших музеях світу. Її картини говорили про виживання, силу, відродження.

Вона стала тим, чого Пікассо найбільше боявся — самостійною художницею, чия слава не залежала від нього.

Пікассо помер у 1973 році.
Франсуаза прожила до 2023 року — до 101 року.

Вона малювала. Викладала. Надихала. Бачила, як ростуть її діти і онуки. Вона довела, що жінка може пережити навіть найвідомішого митця свого часу — і залишитися собою.

Наприкінці життя її запитали, звідки вона взяла силу піти.

Вона усміхнулася і сказала:
«Бо свобода — це єдина любов, яку варто берегти».

Пікассо писав її портрети сотні разів, намагаючись зафіксувати її, утримати, контролювати.

Але Франсуаза сама написала свою долю.

Вона познайомилася з ним у 21.
Пішла від нього у 32.
І прожила ще 70 років, доводячи: вона ніколи не була лише музою.

Вона завжди була художницею.

Пікассо зламав багатьох жінок.
Але не її.

Франсуаза Жило не просто пережила його — вона вийшла з його тіні і пішла у власне світло. І прожила в ньому все життя.

Іноді найсильніший акт творення — це відмовитися дозволити себе зруйнувати.

Ворог веде війну не лише на фронті, а й у наших смартфонах. Його мета — залучити цивільних до диверсій та збору даних, часто використовуючи маніпуляції та фінансову скруту.
Як зрозуміти, що вам пише професійний вербувальник, і як вийти з цієї ситуації без наслідків? Суспільне Крим разом із Центром національного спротиву підготували детальну інструкцію.
Гортайте карусель, щоб дізнатися:
▫️Хто перебуває у зоні ризику.
▫️Які «легенди» використовують спецслужби РФ.
▫️Алгоритм дій: як зафіксувати докази та куди повідомити.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#дати #свята
Міжнародний день захисту персональних даних: Коли Ваше «приватне» справді має залишатися приватним.
28 січня світ відзначає Data Privacy Day. Це не просто чергова дата в календарі для айтішників, а нагадування про те, що в епоху цифрового капіталізму Ваші дані — це «нова нафта», за якою полюють усі: від транснаціональних корпорацій до шахраїв із підворіть даркнету. 🔐💻

Чому саме 28 січня?

Дата обрана не випадково. Саме цього дня у 1981 році Рада Європи відкрила для підписання Конвенцію № 108 — перший юридично обов'язковий міжнародний документ, що стосується захисту прав людини при автоматизованій обробці персональних даних. Тоді це здавалося футуристичним кроком, а сьогодні це база нашого виживання в мережі. 📜⚖️

Ви — це не лише ім'я та прізвище

Персональні дані сьогодні — це набагато більше, ніж рядок у паспорті. Це:
Ваша геолокація (де Ви п'єте каву щоранку). 📍
Ваша історія пошуку (про що Ви тривожитесь о другій ночі). 🔍
Ваші вподобання в покупках та навіть ритм серця на смарт-годиннику. ❤️
Кожен Ваш «лайк» чи безкоштовний тест «Який ти котик за знаком зодіаку» — це цеглинка у Вашому цифровому портреті, який потім використовують для таргетованої реклами або, що гірше, для маніпуляції Вашою думкою. 📱🎯

Цифрова гігієна: Поради, які ми всі ігноруємо (а дарма)

Хоча свято закликає бізнес бути прозорим, нам із Вами варто згадати про елементарні правила безпеки:
Двофакторна автентифікація (2FA) — це маст-хев. Якщо вона у Вас не підключена, Ви буквально залишаєте двері квартири відчиненими. 🔑🔑
Менеджери паролів. Перестаньте використовувати один пароль для банку, пошти та сайту з рецептами.
Перевірка дозволів додатків. Навіщо ліхтарику доступ до Ваших контактів та мікрофона? (Спойлер: щоб продати ці дані рекламодавцям). 🔦🚫

Україна в тренді

Для України питання захисту даних стало критичним із початком повномасштабного вторгнення. Кібергігієна перетворилася на частину національної безпеки. Ми вчимося не лише користуватися «Дією», а й розуміти, як працює шифрування та чому не варто переходити за сумнівними посиланнями в месенджерах. 🇺🇦🛡️
Сьогодні — чудовий привід зайти в налаштування приватності своїх соцмереж і нарешті почистити те, що Ви роками дозволяли про себе знати стороннім особам.

⚡️Куди звертатися якщо стали жертвами аферистів або ж фішингових схем.
Якщо після розміщення у соціальних мережах своїх персональних даних та особистої інформації захисників, які вважаються зниклими безвісти або ж перебувають у полоні, на вас вийшли аферисти, то вам слід:
▪️Отримати від них максимальну кількість даних – зробити скріншот номеру телефону/ акаунту в меседжерах, банківського рахунку, на який вони пропонували перерахувати кошти;
▪️Зробити скріншот групи через яку ви стали жертвою фішингу;
▪️Звернутися з відповідною заявою до Національної поліції, надавши доказову базу;
▪️Передати інформацію до Об’єднаного центру СБУ. Контакти Об’єднаного центру СБУ: +38 (044) 321-11-21, +38 (098) 321-11-21 або ж повідомити про такі випадки можна в Telegram, WhatsApp, Viber за телефоном: +38 (067) 650-83-32.
Якщо на вас вийшли окупанти й погрожують розправою над захисником, то вам слід терміново звернутися до Об’єднаного центру СБУ.
‼️ Надайте всю наявну інформацію та чітко дотримуйтеся отриманих від фахівців Об’єднаного центру інструкцій, щодо спілкування з ворогом.
⚠️ В жодному разі не піддавайтеся паніці та не реагуйте на їх маніпуляції й психологічний тиск з боку ворога.
Facebook| Патріот Донбасу|  Google NEWS | TikTok | YouTube | X | Instagram

https://t.me/Ukraineaboveallelse

‼️Як родинам зниклих безвісти та полонених захисників не стати жертвами фішингу в ітернеті.
Родинам зниклих безвісти та полонених захисників слід бути дуже уважними до постів із закликом «перейдіть за посиланням, щоб побачити списки полонених» або ж «оновлено список полонених».
Це фішингові пастки, створені для викрадення доступів до акаунтів у соціальних мережах або месенджерах.
Механізм таких схем простий: користувача переводять на сторінку, яка візуально імітує відомі платформи чи офіційні ресурси.
Після введення логіна і пароля дані автоматично потрапляють до шахраїв. У результаті людина втрачає контроль над власним акаунтом, навіть не підозрюючи про це одразу.
Отримавши доступ, зловмисники використовують зламані сторінки для масової розсилки таких самих повідомлень іншим користувачам, зокрема родичам військових і зниклих безвісти.
Якщо ви бачите Facebook-групу, створену кілька днів або тижнів тому, але в ній уже сотні чи тисячі дописів про «допомогу», «термінову інформацію» або «зв’язки для повернення з полону» – це серйозний сигнал небезпеки. Така активність є ознакою шахрайської схеми, де масовість створює ілюзію надійності.
Варто також розуміти, що ризик становлять не лише нові спільноти. Шахраї часто викуповують старі Facebook-групи з «чистою» історією і повністю змінюють їхнє призначення.
Після цього такі групи швидко перетворюються на так звані «ферми», де публікують однотипні пости, коментарі та «відгуки», створені ботами або фейковими акаунтами.
Додатковою ознакою маніпуляції є агресивна модерація: критичні коментарі видаляються, запитання ігноруються, а користувачів, які просять підтвердити інформацію офіційними джерелами, можуть блокувати.
Це робиться для того, щоб не допустити сумнівів і підтримувати постійний емоційний тиск на учасників.
Через такі групи ворог часто поширює своє ІПСО з метою дискредитації відповідальних структур та розхитування суспільства, зокрема його чутливих груп – родин зниклих безвісти та полонених.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

❗️Пропагандони поширюють брехливі заяви, що удар по житловому будинку в Харкові — це нібито провокація України, — ЦПД.
Мета маніпуляції — заздалегідь перекласти відповідальність за власні дії на Україну й дискредитувати майбутні докази воєнних злочинів рф.

https://t.me/Ukraineaboveallelse