Коли ми говоримо про козацьку державу, уявляємо шаблю, кінь і вуса. Але за цим образом майже завжди лишається жінка, без якої козацький світ просто не міг існувати. Поки чоловіки роками перебували в походах, саме жінки тримали на собі весь тил. Вони вели господарство, обробляли землю, доглядали худобу, розпоряджалися майном і відповідали за виживання родини. У багатьох випадках козачки фактично ставали головами домогосподарств — ухвалювали рішення, вели торгівлю, відстоювали власні права в судах. І це не винятки, а зафіксований історичний факт. Жінка в козацькій Україні була ще й носієм культури та освіти. Саме матері й бабусі навчали дітей грамоти, передавали знання, пісні, обряди, родинні історії. Через них формувалася національна пам’ять. Недарма дослідники зазначають: рівень грамотності серед українців у XVII–XVIII століттях був вищим, ніж у багатьох країнах Європи — і в цьому велика заслуга жінок. Але козацькі жінки вміли не лише берегти, а й боронити. У літописах згадуються випадки, коли вони організовували оборону міст і сіл під час нападів, тримали зброю в руках і діяли не менш рішуче, ніж чоловіки. Відомі й історії козачок, які переодягалися у чоловічий одяг і вирушали в походи разом із військом. Для них це було не романтикою, а необхідністю — захистом своєї землі й роду. Козачка — це не «додаток» до козака. Це опора, стратег, берегиня і воїн, коли цього вимагали обставини. Саме тому сьогодні образ жінки-козачки є частиною української ідентичності. Вона символізує витривалість, внутрішню силу, мудрість і любов до свободи. Українську історію творили не лише ті, хто тримав шаблю, а й ті, хто тримав дім, мову, пам’ять і майбутнє. І ці імена — варті того, щоб їх пам’ятали. 🖤 Якщо відгукнулося — постав ❤️ 💬 Напиши в коментарях: про кого з українських жінок варто говорити частіше?

Коли ми говоримо про козацьку державу, уявляємо шаблю, кінь і вуса. Але за цим образом майже завжди лишається жінка, без якої козацький світ просто не міг існувати. Поки чоловіки роками перебували в походах, саме жінки тримали на собі весь тил. Вони вели господарство, обробляли землю, доглядали худобу, розпоряджалися майном і відповідали за виживання родини. У багатьох випадках козачки фактично ставали головами домогосподарств — ухвалювали рішення, вели торгівлю, відстоювали власні права в судах. І це не винятки, а зафіксований історичний факт. Жінка в козацькій Україні була ще й носієм культури та освіти. Саме матері й бабусі навчали дітей грамоти, передавали знання, пісні, обряди, родинні історії. Через них формувалася національна пам’ять. Недарма дослідники зазначають: рівень грамотності серед українців у XVII–XVIII століттях був вищим, ніж у багатьох країнах Європи — і в цьому велика заслуга жінок. Але козацькі жінки вміли не лише берегти, а й боронити. У літописах згадуються випадки, коли вони організовували оборону міст і сіл під час нападів, тримали зброю в руках і діяли не менш рішуче, ніж чоловіки. Відомі й історії козачок, які переодягалися у чоловічий одяг і вирушали в походи разом із військом. Для них це було не романтикою, а необхідністю — захистом своєї землі й роду. Козачка — це не «додаток» до козака. Це опора, стратег, берегиня і воїн, коли цього вимагали обставини. Саме тому сьогодні образ жінки-козачки є частиною української ідентичності. Вона символізує витривалість, внутрішню силу, мудрість і любов до свободи. Українську історію творили не лише ті, хто тримав шаблю, а й ті, хто тримав дім, мову, пам’ять і майбутнє. І ці імена — варті того, щоб їх пам’ятали. 🖤 Якщо відгукнулося — постав ❤️ 💬 Напиши в коментарях: про кого з українських жінок варто говорити частіше?

#дати #свята Хранителі найважливіших митей: День працівників органів РАЦСу в Україні 💍 Сьогодні, 18 грудня, своє професійне свято відзначають люди, крізь руки яких проходить літопис життя кожного громадянина — працівники органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Це свято було встановлено, щоб підкреслити важливість їхньої кропіткої праці, адже саме вони офіційно засвідчують найзначніші віхи нашого земного шляху: від першого подиху до створення нової родини 📜. Робота працівника РАЦСу — це не лише паперова звітність чи юридична точність. Це професія, що вимагає неабиякої емпатії, витримки та психологічної майстерності. Вони першими вітають молодих батьків, видаючи свідоцтво про народження малюка, і саме вони стають свідками народження нових сімей, промовляючи урочисті слова під звуки маршу Мендельсона. Водночас вони розділяють і сумні моменти, допомагаючи юридично оформити втрату близьких людей 🕊️. В умовах сучасної України робота органів РАЦСу стала ще більш відповідальною та динамічною. Завдяки цифровізації та сервісу "Дія", багато процедур стали швидшими, проте роль фахівця, який перевіряє законність та надає офіційний статус змінам у житті людини, залишається незмінною. Навіть під час війни ці люди продовжують працювати, реєструючи шлюби захисників та нових українців, що народжуються в укриттях, доводячи: життя і любов — непереможні 🇺🇦. Сьогодні — чудовий привід подякувати працівникам РАЦСів за їхню душевність, професіоналізм та за те, що вони зберігають історію наших родин у державних архівах. Їхня праця — це порядок у документах і стабільність у суспільстві 💐.

БІЛИЙ СНІГ Білий сніг на зеленому листі, Білий сніг на зеленій траві, А калина в червонім намисті, Багряніє в ранковій імлі. Білий сніг намистинок торкався, І кожнісіньку він цілував, Так в любові калині зізнався, Й дуже ніжно її обіймав. ПРИСПІВ Білий сніг, білий сніг, білий сніг, Білий сніг у повітрі кружляє, Білий сніг, білий сніг, білий сніг На траву і на листя лягає. Білий сніг, білий сніг, білий сніг, Білий сніг простеливсь оксамитом, Білий сніг, білий сніг, білий сніг В поцілунку зустрівся із цвітом. Десь у полі туман розстелився, Вітер ніжно гойдає жалі, В серці смуток чомусь оселився, Наче спомин про дні золоті. І діброва дрімає у тиші, Гай шепоче про літо нове, А мелодія серце колише, Наче пісню, що знов оживе. ПРИСПІВ Білий сніг на зеленому листі, Наче спогад, який оповив, І злітає мелодія чиста, Бо він ніжністю все полонив. Білий сніг на зеленому листі, Вітер лагідно шепче в гіллі, І дорога в тумані сріблистім, Всюди казка на білім крилі. ПРИСПІВ 17.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1053432

ТГ Бахмутський Демон https://t.me/bahshiddemon Рано чи пізно все завершується, і схоже, що війна завершується, підарня захлинається в атаках, давиться кровʼю, в перехопленнях бувають підарки, які не бачать вже смислу і біжать аби здатися в полон подалі від своїх підарків, які можуть пристрелити, керованість підарні вже не та, яка була навіть літом, якась біганина безсмислова триває на фронті, тупа бійня місцями, позбавлена смислу, це вже фінальний раунд і він прям відчувається сильно. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#Свято_наближається ПРО НОВОРІЧНУ КРАСУНЮ Перші прикрашені ялинки з'явилися на територіях сучасної Франції в Ельзасі 1605 року. Літопис свідчить: «На Різдво тут встановлюють у домах ялинки, а на їхні гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру та мішуру». На початку ХІХ століття вічнозелені красуні почали регулярно з'являтися у королівських та царських палацах Данії, Франції, Німеччини, Норвегії, а досяжною для простого люду ялинка стала лише наприкінці століття. У революційні 20-ті роки ХХ ст. святкування Різдва, а разом із ним і ялинку в Союзі заборонили. Але вже в 30-ті це деревце стало символом Нового року. У 1935 році в москві відбувся перший дитячий новорічний ранок. Зробили це на противагу Різдву. #Цікаво_знати Першу новорічну кульку зробили в Тюрингії (Саксонія) ще в XVI столітті, але промислове виготовлення ялинкових іграшок почалося тіль ки в середині минулого століття, так само, до речі, в Саксонії. Майстри робили іграшки зі скла, а з картону вирізали дзвіночки, сердечка, птахів і тварин, шишки і розфарбовували. Перша електрична гірлянда запалала у 1895 році на ялинці перед Білим домом у США. Найвища новорічна ялинка заввишки 67,36 м була встановлена у Вашингтоні. Це записано в Книзі рекордів Гінесса. З відривного календаря "Український народний календар" за 15 грудня. ----------

#Свято_наближається ПРО НОВОРІЧНУ КРАСУНЮ Перші прикрашені ялинки з'явилися на територіях сучасної Франції в Ельзасі 1605 року. Літопис свідчить: «На Різдво тут встановлюють у домах ялинки, а на їхні гілки вішають троянди з кольорового паперу, яблука, печиво, шматочки цукру та мішуру». На початку ХІХ століття вічнозелені красуні почали регулярно з'являтися у королівських та царських палацах Данії, Франції, Німеччини, Норвегії, а досяжною для простого люду ялинка стала лише наприкінці століття. У революційні 20-ті роки ХХ ст. святкування Різдва, а разом із ним і ялинку в Союзі заборонили. Але вже в 30-ті це деревце стало символом Нового року. У 1935 році в москві відбувся перший дитячий новорічний ранок. Зробили це на противагу Різдву. #Цікаво_знати Першу новорічну кульку зробили в Тюрингії (Саксонія) ще в XVI столітті, але промислове виготовлення ялинкових іграшок почалося тіль ки в середині минулого століття, так само, до речі, в Саксонії. Майстри робили іграшки зі скла, а з картону вирізали дзвіночки, сердечка, птахів і тварин, шишки і розфарбовували. Перша електрична гірлянда запалала у 1895 році на ялинці перед Білим домом у США. Найвища новорічна ялинка заввишки 67,36 м була встановлена у Вашингтоні. Це записано в Книзі рекордів Гінесса. З відривного календаря "Український народний календар" за 15 грудня. ----------

#історія #особистості 👑 14 грудня 1895: Георг VI — Символ Стійкості під час Бліцу. Сьогодні ми згадуємо день народження короля, який став несподіваним, але непохитним символом національної єдності Великої Британії під час найтемніших часів Другої світової війни — Георга VI (Albert Frederick Arthur George). Він народився 14 грудня 1895 року. 😲 Несподіване сходження на престол Георг VI не готувався до трону. Він був другим сином Георга V і його повне ім'я було Альберт. У сім'ї його називали просто «Берті». Його старший брат, Едуард VIII, мав стати королем. Однак у 1936 році Едуард зрікся престолу заради одруження з розлученою американкою Волліс Сімпсон. Це зречення призвело до конституційної кризи, і Альберт, хоч і був глибоко сором'язливим та страждав від сильного заїкання, був змушений прийняти корону. Він взяв ім'я Георг VI, щоб підкреслити спадкоємність та стабільність монархії. 🇬🇧 Символ опору нацизму Справжнім випробуванням для Георга VI стало літо 1940 року, коли Німеччина почала «Бліц» — масовані бомбардування британських міст. Король та його дружина, Королева-консорт Єлизавета (пізніше відома як Королева-мати), відмовилися залишити Лондон та переїхати у безпечніше місце, попри всі прохання. Королівська родина залишалася у Букінгемському палаці, який сам двічі потрапляв під бомбардування. Королева Єлизавета тоді сказала знамениту фразу: "Я рада, що нас бомбили. Тепер я можу дивитися Істу в очі, ніби я відчула те ж, що і вони". (Іст-Енд — найбільш постраждалий від бомбардувань район Лондона). 🤝 Моральна підтримка Стійкість короля, який особисто відвідував зруйновані райони та зустрічався з постраждалими, стала потужним символом моральної підтримки для нації. Його щорічні радіозвернення до Співдружності, незважаючи на його заїкання (яке він долав за допомогою спеціальних вправ), надихали британців і посилювали їхню рішучість боротися до кінця. Ця його боротьба була яскраво відображена у фільмі «Король говорить!». Георг VI успішно провів британську монархію через горнило Другої світової війни, відновив довіру до інституту та помер у 1952 році, залишивши трон своїй дочці — Єлизаветі II. Його правління є прикладом служіння обов’язку та стійкості у часи найбільших викликів. 🎖️

«Я зі своїм зростом був легкою мішенню». Як кіровоградський Шварценеггер після ампутацій став реабілітологом #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46521

Звільнення Єрмака характеризує одну важливу деталь для України, - політолог Саакян Жодна політична інституція в Україні, якою б слабкою вона не була, ніколи не піде проти суспільства і звільнення Єрмака підтверджує цей факт Про це в етері Еспресо розповів політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян "Низка людей повʼязані з Андрієм Єрмаком. Подейкують, що й очільник Служби зовнішньої розвідки. Втім, цікаво те, що майже всі, хто з ним повʼязаний просто відхрестились від нього, або промовчали. Це вказує про один дуже важливий момент. Не про Єрмака, не про зрадницьку натуру людей, не про те, що він дістав всіх і вся, а про те, як працюють наші інституції. Коли інституції слабкі, то все будується на окремих постатях і офісах. В момент кризи, не дивлячись на всю концентрацію влади, король голий", - пояснив Саакян. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція