• Хочеш багато енергії, легкість і красивий тонус?

    Зібрали продукти, які справді працюють: дають стабільну силу, підтримують м’язи та покращують витривалість.
    💛1+1=3 на протеїнову гранолу

    ⚡️Зберігай, щоб обирати грамотно

    А тепер про приємне: роби замовлення за посиланням https://letyshops.com/ua/winwin?ww=29282593 та отримай кешбек понад 6% на усі замовлення Gregory mill 🎁

    Замовляй свій еліксир краси за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити!

    Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!

    #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #кориснознати #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн #спорт #тренировка
    Хочеш багато енергії, легкість і красивий тонус? Зібрали продукти, які справді працюють: дають стабільну силу, підтримують м’язи та покращують витривалість. 💛1+1=3 на протеїнову гранолу ⚡️Зберігай, щоб обирати грамотно А тепер про приємне: роби замовлення за посиланням https://letyshops.com/ua/winwin?ww=29282593 та отримай кешбек понад 6% на усі замовлення Gregory mill 🎁 Замовляй свій еліксир краси за посиланням https://aff.gregorymill.com.ua/gmAUEL Не пропустіть неймовірну можливість! Скуштуйте всі наші смаки та знайдіть свої фаворити! Український бренд натуральних гранул Gregory Mill запрошує до співпраці! Партнерська програма Gregory Mill https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз! #гранула #подарунковібокси #зробленовукраїні #українськийбренд #безцукру #здоровехарчування #правельнехарчування #рекомендуємо #онлайнмагазин #ексклюзив #попробуй #вкусняшка #смачно #кориснознати #їжа #перекус #шопінг #подарунок #покупки #купити #магазин #товар #онлайн #спорт #тренировка
    342переглядів
  • Тобі ніхто нічого не винен...

    це припинення очікувань.
    Зрозумій, що тобі ніхто нічого не винен — і це стане початком твого розквіту.
    Ніхто.
    Нічого.
    Не винен.
    Так просто...

    Відпустити міраж про те, який же ти важливий і значущий в очах тих, з ким ти стикаєшся.
    Тебе не повинні любити, дарувати подарунки, і з тобою ніхто не повинен дружити і поводитися чесно і безкорисливо.
    Тобі ніхто не повинен бути вірним тому, що ти вірний чомусь або комусь.
    Ніхто не зобов'язаний заступатися за тебе і підставляти плече в скрутну хвилину.
    Тобі ніхто не зобов'язаний співчувати і втішати.
    Позичати гроші.
    Слухати твої розповіді і сміятися з твоїх жартів.
    Ніхто не зобов'язаний заповнювати твою порожнечу і невміння жити без постійних посилань на компанію кого-небудь.
    Ніхто не повинен залишати тебе на роботі, тому що ти хороший працівник.
    Ніхто не повинен піклуватися про тебе, і тим більше ніхто не зобов'язаний влаштовувати тобі щасливе і безбідне життя.
    Ніхто не повинен відповідати тобі взаємністю.
    Добром на добро.
    Вдячністю.
    Не повинен чинити так, як вчинив ти по відношенню до нього.
    Ти зрозумів?
    Ніхто. Нічого. Тобі. Не повинен.
    Ніколи і ніде.
    Чи робить це тебе черствим і закритим?
    Розчарованим?

    Ні. Ні. НІ.

    Вдивіться в це...
    Це невагомість прощення.
    Це світло, що пробивається крізь хащі твого нещастя, вписаного кров'ю зобов'язань інших, в книгу боргових розписок душі...
    «... і залиш нам гріхи наші, як і ми залишаємо боржникам нашим...»
    Пам'ятаєш?
    Відпусти те, чого немає в твоїх руках.
    Припини прикидатися...
    І звільнення від постійного коментування людей і подій стане початком твоєї трансформації...
    А ти так хотів змінити своє життя...
    Ти більше не чекаєш і не сподіваєшся на щось.
    Все, що трапляється — трапляється, хлинувши величезним потоком вдячності крізь тебе...
    Хвиля розуміння і тепла несе тебе...
    Тепер ти вчишся цінувати дрібниці, які раніше пропускав...
    Добре слово.
    Пропозиція допомогти.
    Посмішка...
    Виявляється, вся справа була в тобі самому...
    Бачиш, скільки доброти в світі, коли ти не глушиш все навколо динамітом свого «хочу» і «повинен»?
    Всі люди добрі. Дозволь їм просто бути, без твоїх очікувань і оцінок, і все виявиться на своїх місцях.
    Це дуже важливо у взаєминах.
    «Якщо любиш — відпусти»…
    Ось воно…
    Це необхідна свобода, простір, в якому трапляється кохання.
    Поважай вибір іншого.
    Не намагайся передбачати і контролювати. Не подобається — йди, але не смій зазіхати на життя іншого.
    Тобі ніхто нічого не винен.
    Це перший крок.
    І більше немає очікувань. Немає більше постійних спроб стримано радіти на тлі проблем з іншими.
    Ти більше не існуєш всупереч.
    Ти не воюєш і не б'єшся. Несправедливість зникла і залишилася вдячність за те, що є так незмірно багато і так невимовно прекрасно...
    Легкість.
    І простота.
    Ти так багато скинув.
    Все, що тиснуло тебе до землі постійним прорахунком того, що не сталося і минулого.
    Тепер ти вільний.
    Вільний слухати і бути спокійним і тихим.
    Вільний просто бути.
    Тобі ніхто нічого не винен.
    І тобі нічого ні від кого не потрібно.
    Живи.

    /Дмитро Горелік/
    Тобі ніхто нічого не винен... це припинення очікувань. Зрозумій, що тобі ніхто нічого не винен — і це стане початком твого розквіту. Ніхто. Нічого. Не винен. Так просто... Відпустити міраж про те, який же ти важливий і значущий в очах тих, з ким ти стикаєшся. Тебе не повинні любити, дарувати подарунки, і з тобою ніхто не повинен дружити і поводитися чесно і безкорисливо. Тобі ніхто не повинен бути вірним тому, що ти вірний чомусь або комусь. Ніхто не зобов'язаний заступатися за тебе і підставляти плече в скрутну хвилину. Тобі ніхто не зобов'язаний співчувати і втішати. Позичати гроші. Слухати твої розповіді і сміятися з твоїх жартів. Ніхто не зобов'язаний заповнювати твою порожнечу і невміння жити без постійних посилань на компанію кого-небудь. Ніхто не повинен залишати тебе на роботі, тому що ти хороший працівник. Ніхто не повинен піклуватися про тебе, і тим більше ніхто не зобов'язаний влаштовувати тобі щасливе і безбідне життя. Ніхто не повинен відповідати тобі взаємністю. Добром на добро. Вдячністю. Не повинен чинити так, як вчинив ти по відношенню до нього. Ти зрозумів? Ніхто. Нічого. Тобі. Не повинен. Ніколи і ніде. Чи робить це тебе черствим і закритим? Розчарованим? Ні. Ні. НІ. Вдивіться в це... Це невагомість прощення. Це світло, що пробивається крізь хащі твого нещастя, вписаного кров'ю зобов'язань інших, в книгу боргових розписок душі... «... і залиш нам гріхи наші, як і ми залишаємо боржникам нашим...» Пам'ятаєш? Відпусти те, чого немає в твоїх руках. Припини прикидатися... І звільнення від постійного коментування людей і подій стане початком твоєї трансформації... А ти так хотів змінити своє життя... Ти більше не чекаєш і не сподіваєшся на щось. Все, що трапляється — трапляється, хлинувши величезним потоком вдячності крізь тебе... Хвиля розуміння і тепла несе тебе... Тепер ти вчишся цінувати дрібниці, які раніше пропускав... Добре слово. Пропозиція допомогти. Посмішка... Виявляється, вся справа була в тобі самому... Бачиш, скільки доброти в світі, коли ти не глушиш все навколо динамітом свого «хочу» і «повинен»? Всі люди добрі. Дозволь їм просто бути, без твоїх очікувань і оцінок, і все виявиться на своїх місцях. Це дуже важливо у взаєминах. «Якщо любиш — відпусти»… Ось воно… Це необхідна свобода, простір, в якому трапляється кохання. Поважай вибір іншого. Не намагайся передбачати і контролювати. Не подобається — йди, але не смій зазіхати на життя іншого. Тобі ніхто нічого не винен. Це перший крок. І більше немає очікувань. Немає більше постійних спроб стримано радіти на тлі проблем з іншими. Ти більше не існуєш всупереч. Ти не воюєш і не б'єшся. Несправедливість зникла і залишилася вдячність за те, що є так незмірно багато і так невимовно прекрасно... Легкість. І простота. Ти так багато скинув. Все, що тиснуло тебе до землі постійним прорахунком того, що не сталося і минулого. Тепер ти вільний. Вільний слухати і бути спокійним і тихим. Вільний просто бути. Тобі ніхто нічого не винен. І тобі нічого ні від кого не потрібно. Живи. /Дмитро Горелік/
    248переглядів
  • #цитати
    Проста істина: Чоловік любить очима. Жінка тим, як на неї дивляться. Чоловік закохується у легкість. Жінка — у надійність. Чоловік приходить туди, де на нього чекають. Жінка залишається там, де її обирають. Чоловік хоче бути потрібним. Жінка — бажаною. Чоловік любить, коли у нього вірять. Жінка, коли її бачать. Чоловік хоче свободи поряд. Жінка — безпеки……
    #цитати Проста істина: Чоловік любить очима. Жінка тим, як на неї дивляться. Чоловік закохується у легкість. Жінка — у надійність. Чоловік приходить туди, де на нього чекають. Жінка залишається там, де її обирають. Чоловік хоче бути потрібним. Жінка — бажаною. Чоловік любить, коли у нього вірять. Жінка, коли її бачать. Чоловік хоче свободи поряд. Жінка — безпеки……
    Like
    2
    101переглядів
  • #історія #постаті
    Павло Тичина: геній, який навчився ходити по лезу радянської бритви 🎺🌾
    23 січня 1891 року народився Павло Тичина — постать настільки ж велична, наскільки й трагічна для української культури. Він пройшов шлях від «алмазу» національної поезії до «залізобетонного» функціонера сталінської епохи. Його біографія — це наочний посібник з того, як система перемелює титанів. 💎⚙️

    Трансформація, від якої стає ніяково:
    «Сонячні кларнети» (1918): Коли вийшла ця збірка, літературний світ ахнув. Це був космізм, музика в словах, неймовірна легкість і справжнє новаторство. Тичина створив свій стиль — кларнетизм, де кожна строфа дихала світлом і ритмом. Він був українським відповідником найкращих європейських модерністів. ☀️🎶

    Ритм страху: Потім прийшли 30-ті. Тичина бачив, як зникають його друзі та колеги. І він зробив вибір — вижити. Його поезія змінилася: замість космічних сфер з’явилися «Партія веде» та оди вождям. Василь Стус пізніше написав про нього працю «Феномен доби», де констатував: геній Тичини помер задовго до його фізичної смерті, не витримавши ваги компромісів. 🖋️⛓️

    Академік і міністр: Він обіймав високі посади, був Головою Верховної Ради УРСР, отримав усі можливі премії. Але за лаштунками офіційного фасаду ховалася людина, яка панічно боялася телефонних дзвінків ночами й ховала свої справжні думки навіть від самого себе. 🏛️📜

    Чому його варто читати сьогодні?
    Попри «партійно-хорову» творчість пізнього періоду, його ранні речі залишаються недосяжною вершиною. Тичина першим показав, що українська мова може бути не лише «селянською» чи «етнографічною», а й надзвичайно інтелектуальною, модерновою та мелодійною. 🎼🇺🇦

    Іронія долі полягає в тому, що навіть у своїх найбільш пропагандистських віршах він залишався майстром форми. Але яка то була форма — золота клітка для птаха, що колись літав серед зірок. 🕊️🥅
    #історія #постаті Павло Тичина: геній, який навчився ходити по лезу радянської бритви 🎺🌾 23 січня 1891 року народився Павло Тичина — постать настільки ж велична, наскільки й трагічна для української культури. Він пройшов шлях від «алмазу» національної поезії до «залізобетонного» функціонера сталінської епохи. Його біографія — це наочний посібник з того, як система перемелює титанів. 💎⚙️ Трансформація, від якої стає ніяково: «Сонячні кларнети» (1918): Коли вийшла ця збірка, літературний світ ахнув. Це був космізм, музика в словах, неймовірна легкість і справжнє новаторство. Тичина створив свій стиль — кларнетизм, де кожна строфа дихала світлом і ритмом. Він був українським відповідником найкращих європейських модерністів. ☀️🎶 Ритм страху: Потім прийшли 30-ті. Тичина бачив, як зникають його друзі та колеги. І він зробив вибір — вижити. Його поезія змінилася: замість космічних сфер з’явилися «Партія веде» та оди вождям. Василь Стус пізніше написав про нього працю «Феномен доби», де констатував: геній Тичини помер задовго до його фізичної смерті, не витримавши ваги компромісів. 🖋️⛓️ Академік і міністр: Він обіймав високі посади, був Головою Верховної Ради УРСР, отримав усі можливі премії. Але за лаштунками офіційного фасаду ховалася людина, яка панічно боялася телефонних дзвінків ночами й ховала свої справжні думки навіть від самого себе. 🏛️📜 Чому його варто читати сьогодні? Попри «партійно-хорову» творчість пізнього періоду, його ранні речі залишаються недосяжною вершиною. Тичина першим показав, що українська мова може бути не лише «селянською» чи «етнографічною», а й надзвичайно інтелектуальною, модерновою та мелодійною. 🎼🇺🇦 Іронія долі полягає в тому, що навіть у своїх найбільш пропагандистських віршах він залишався майстром форми. Але яка то була форма — золота клітка для птаха, що колись літав серед зірок. 🕊️🥅
    Like
    1
    499переглядів
  • #поезія
    Жінка із присмаком кави,
    Хто вона є насправді?
    Похмура вона, чи цікава,
    Тендітна, подібна троянді.

    Хто серцем її володіє?
    Що тримає вона на думці?
    Чи душею вона молодіє,
    Чи у відчай впадає в розлуці?

    Жінка, що присмак вина,
    Дарує терпкість хмільну що разу.
    Щаслива і запальна,
    Нестерпить ніколи образу.

    Добре знає, чого досягти,
    Чим зустріти любі негаразди.
    Як дістатись до цілі, мети,
    А діставшись, ніколи не впасти.

    Жінка із присмаком чаю,
    Солодкість свою проявляє.
    Стриманість має безкраю,
    Не навидить і знову кохає.

    Живе, як їй заманеться,
    Із легкістю все відпускає.
    То щасливо, грайливо сміється,
    То сльозу за душею ховає.

    В кожній жінці своє амплуа,
    Свій тягар, чи легкість носити.
    Зняти кайдани, чи то ланцюга,
    Або із ними довіку ходити.

    Жінка, втілення долі,
    Може одна негаразди здолати.
    Виконувати різні ролі,
    І присмаки всі може мати.

    Олександра Торгонська
    #поезія Жінка із присмаком кави, Хто вона є насправді? Похмура вона, чи цікава, Тендітна, подібна троянді. Хто серцем її володіє? Що тримає вона на думці? Чи душею вона молодіє, Чи у відчай впадає в розлуці? Жінка, що присмак вина, Дарує терпкість хмільну що разу. Щаслива і запальна, Нестерпить ніколи образу. Добре знає, чого досягти, Чим зустріти любі негаразди. Як дістатись до цілі, мети, А діставшись, ніколи не впасти. Жінка із присмаком чаю, Солодкість свою проявляє. Стриманість має безкраю, Не навидить і знову кохає. Живе, як їй заманеться, Із легкістю все відпускає. То щасливо, грайливо сміється, То сльозу за душею ховає. В кожній жінці своє амплуа, Свій тягар, чи легкість носити. Зняти кайдани, чи то ланцюга, Або із ними довіку ходити. Жінка, втілення долі, Може одна негаразди здолати. Виконувати різні ролі, І присмаки всі може мати. Олександра Торгонська
    Like
    2
    151переглядів
  • Мабуть, найприємніша риса в жінці - це легкість.

    Легкість, з якою вона говорить, мовчить, розриває зв'язки та прощає.
    Мабуть, найприємніша риса в жінці - це легкість. Легкість, з якою вона говорить, мовчить, розриває зв'язки та прощає.
    75переглядів
  • Dr. Wager - Джордано Бруно(Giordano Bruno)

    English text: Giordano Bruno © 1590
    Ukrainian translation: IK © 2023

    Music & arrangement: Mike Polonsky & Yuriy Mykolainko

    Хто запалив мій дух і хто надав мені ту легкість крил?
    І хто усунув страх мій смерті або долі?
    Хто розірвав ланцюг, хто широко розкрив
    Ті ворота, що відкривали лише деякі пророки волі?

    Століття, роки, тижні, дні, години,
    Так, зброя - час! Це їх потік у водоспаді.
    Мене не втримають вже діаманти, ані сталь брутальні,
    Віднині не підвласний я їх владі.

    Я звідси прагну вгору, повний віри,
    Небесні кришталі мені вже більш не перешкода,
    Я розрізаю їх, я піднімаюся в Нескінченність міри.

    А поміж тим, як все і в інших сферах
    Я проникаю у ефірне поле.
    Внизу я іншим залишаю Вічність на паперах.

    *

    Who ignited the spirit, who gave me the lightness of wings?
    Who eliminated the fear of death or fate's?
    Who broke the chain, who opened it wide
    A gates that were opened to someone only by free prophets?

    Ages, years, weeks, days, hours
    Your weapon, time! - This their waterfall is streams.
    Diamond and steel won't hold back but brutals
    From now on, I am not subject to their powers.

    From here I aspire upward, full of faith,
    The crystal of heaven is no longer a barrier to me,
    Cut them apart, I rise to infinity.

    And meanwhile, as everyone in other spheres
    I penetrate the ethereal field.
    Below to others I Eternity to leave on papers.


    http://www.ik-music.net/
    Dr. Wager - Джордано Бруно(Giordano Bruno) English text: Giordano Bruno © 1590 Ukrainian translation: IK © 2023 Music & arrangement: Mike Polonsky & Yuriy Mykolainko Хто запалив мій дух і хто надав мені ту легкість крил? І хто усунув страх мій смерті або долі? Хто розірвав ланцюг, хто широко розкрив Ті ворота, що відкривали лише деякі пророки волі? Століття, роки, тижні, дні, години, Так, зброя - час! Це їх потік у водоспаді. Мене не втримають вже діаманти, ані сталь брутальні, Віднині не підвласний я їх владі. Я звідси прагну вгору, повний віри, Небесні кришталі мені вже більш не перешкода, Я розрізаю їх, я піднімаюся в Нескінченність міри. А поміж тим, як все і в інших сферах Я проникаю у ефірне поле. Внизу я іншим залишаю Вічність на паперах. * Who ignited the spirit, who gave me the lightness of wings? Who eliminated the fear of death or fate's? Who broke the chain, who opened it wide A gates that were opened to someone only by free prophets? Ages, years, weeks, days, hours Your weapon, time! - This their waterfall is streams. Diamond and steel won't hold back but brutals From now on, I am not subject to their powers. From here I aspire upward, full of faith, The crystal of heaven is no longer a barrier to me, Cut them apart, I rise to infinity. And meanwhile, as everyone in other spheres I penetrate the ethereal field. Below to others I Eternity to leave on papers. http://www.ik-music.net/
    647переглядів 26Відтворень
  • #історія #постаті
    Сер Ентоні Гопкінс: Актор із поглядом, що проникає крізь екран 🎭
    Якщо існує актор, здатний одним лише рухом повік змусити вас відчути або крижаний жах, або безмежне милосердя, то це, безумовно, Ентоні Гопкінс. 31 грудня 1937 року народився валлійський геній, який довів: для того, щоб стати легендою, не обов'язково бути героєм бойовика — достатньо бути справжнім. ✨

    Його шлях до слави не був усипаний пелюстками троянд. Гопкінс боровся з дислексією та власним вибуховим темпераментом, але саме сцена стала його рятунком. Його Ганнібал Лектер у «Мовчанні ягнят» з’являється на екрані лише на 16 хвилин, але цього вистачило, щоб отримати «Оскар» і назавжди оселитися в кошмарах (і серцях) кіноманів. Гопкінс грає інтелект так, ніби він — це гостро наточена бритва. 🔪🧠

    Але сер Ентоні — це не лише про трилери. Згадайте його роль у фільмі «Батько», де він з філігранною точністю передав крихкість людської пам’яті та болісну плутанину деменції. Ця роль принесла йому другий «Оскар» у віці 83 років, зробивши його найстаршим лауреатом у цій номінації. Це був майстер-клас із людяності, від якого стискалося горло у всього світу. 😢❤️

    Поза екраном він — витончений піаніст, композитор і художник. Гопкінс часто каже, що сприймає життя як велику гру, і, можливо, саме ця легкість дозволяє йому в такому поважному віці залишатися енергійним, танцювати у TikTok та надихати мільйони. 🎹🎨

    Сьогодні ми вітаємо великого майстра, який навчив нас, що талант — це не лише техніка, а передусім здатність бути чесним із собою та глядачем. Піднімемо ж келих (можна з к'янті, але без побічних ефектів 😉) за сера Ентоні!
    #історія #постаті Сер Ентоні Гопкінс: Актор із поглядом, що проникає крізь екран 🎭 Якщо існує актор, здатний одним лише рухом повік змусити вас відчути або крижаний жах, або безмежне милосердя, то це, безумовно, Ентоні Гопкінс. 31 грудня 1937 року народився валлійський геній, який довів: для того, щоб стати легендою, не обов'язково бути героєм бойовика — достатньо бути справжнім. ✨ Його шлях до слави не був усипаний пелюстками троянд. Гопкінс боровся з дислексією та власним вибуховим темпераментом, але саме сцена стала його рятунком. Його Ганнібал Лектер у «Мовчанні ягнят» з’являється на екрані лише на 16 хвилин, але цього вистачило, щоб отримати «Оскар» і назавжди оселитися в кошмарах (і серцях) кіноманів. Гопкінс грає інтелект так, ніби він — це гостро наточена бритва. 🔪🧠 Але сер Ентоні — це не лише про трилери. Згадайте його роль у фільмі «Батько», де він з філігранною точністю передав крихкість людської пам’яті та болісну плутанину деменції. Ця роль принесла йому другий «Оскар» у віці 83 років, зробивши його найстаршим лауреатом у цій номінації. Це був майстер-клас із людяності, від якого стискалося горло у всього світу. 😢❤️ Поза екраном він — витончений піаніст, композитор і художник. Гопкінс часто каже, що сприймає життя як велику гру, і, можливо, саме ця легкість дозволяє йому в такому поважному віці залишатися енергійним, танцювати у TikTok та надихати мільйони. 🎹🎨 Сьогодні ми вітаємо великого майстра, який навчив нас, що талант — це не лише техніка, а передусім здатність бути чесним із собою та глядачем. Піднімемо ж келих (можна з к'янті, але без побічних ефектів 😉) за сера Ентоні!
    Like
    Love
    2
    765переглядів
  • #історія #постаті
    Геніальний Микола Лукаш — людина, яка самотужки довела, що українська мова здатна передати найтонші відтінки світової літератури. Він народився 19 грудня 1919 року в Кролевці та став справжнім титаном перекладу, знаючи понад 20 мов. Його називали «людиною-архівом» та «моцартом перекладу» за неймовірну легкість, з якою він відтворював найскладніші тексти ✍️.

    Його доробок вражає масштабами: від «Фауста» Гете та «Декамерона» Бокаччо до творів Лорки, Верлена та Флобера. Лукаш не просто перекладав слова — він створював український відповідник для кожного іноземного стилю, використовуючи все багатство народної мови, діалектів та архаїзмів. Завдяки йому світова класика зазвучала соковитою, живою та повнокровною українською мовою, позбавленою будь-якої штучності 📚.

    Поза літературою Микола Лукаш був людиною неймовірної громадянської мужності. У 1973 році, коли почалися переслідування Івана Дзюби за працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Лукаш запропонував владі... відсидіти термін замість хворого товариша. Цей безпрецедентний вчинок коштував йому десятиліття забуття: його перестали публікувати, виключили зі Спілки письменників і прирекли на злидні, але він не зрадив своїх принципів 🕯️.

    Микола Лукаш залишив нам у спадок не лише геніальні переклади, а й приклад того, як одна людина може стати цілим інститутом культури. Його життя — це гімн українському слову, яке в його руках ставало і гострою зброєю, і витонченим музичним інструментом 🎼.
    #історія #постаті Геніальний Микола Лукаш — людина, яка самотужки довела, що українська мова здатна передати найтонші відтінки світової літератури. Він народився 19 грудня 1919 року в Кролевці та став справжнім титаном перекладу, знаючи понад 20 мов. Його називали «людиною-архівом» та «моцартом перекладу» за неймовірну легкість, з якою він відтворював найскладніші тексти ✍️. Його доробок вражає масштабами: від «Фауста» Гете та «Декамерона» Бокаччо до творів Лорки, Верлена та Флобера. Лукаш не просто перекладав слова — він створював український відповідник для кожного іноземного стилю, використовуючи все багатство народної мови, діалектів та архаїзмів. Завдяки йому світова класика зазвучала соковитою, живою та повнокровною українською мовою, позбавленою будь-якої штучності 📚. Поза літературою Микола Лукаш був людиною неймовірної громадянської мужності. У 1973 році, коли почалися переслідування Івана Дзюби за працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Лукаш запропонував владі... відсидіти термін замість хворого товариша. Цей безпрецедентний вчинок коштував йому десятиліття забуття: його перестали публікувати, виключили зі Спілки письменників і прирекли на злидні, але він не зрадив своїх принципів 🕯️. Микола Лукаш залишив нам у спадок не лише геніальні переклади, а й приклад того, як одна людина може стати цілим інститутом культури. Його життя — це гімн українському слову, яке в його руках ставало і гострою зброєю, і витонченим музичним інструментом 🎼.
    Like
    2
    387переглядів
  • День кексів

    День кексів або День мафінів (National Cupcake Day), що відзначається щорічно 15 грудня, — це солодка традиція, що походить зі США, чудове свято, присвячене одному з найулюбленіших солодких ласощів — кексам. Цей день — не лише можливість поласувати цими мініатюрними тістечками, але й познайомитися з багатою історією, різноманітними смаками та творчим мистецтвом виготовлення кексів.

    Походження та еволюція кексів
    Капкейки були частиною кулінарної історії протягом століть, еволюціонуючи від простих тістечок до сучасних, креативних кондитерських виробів, які ми бачимо сьогодні. Початок 2000-х років ознаменувався початком кексового божевілля, коли ці ласощі ставали дедалі популярнішими завдяки своїй різноманітності смаків та прикрас.


    Святкування Дня кексів
    Як взяти участь?

    Спекти мафіни. Експериментуйте з різними рецептами та прикрасами, щоб створити унікальні кекси.
    Прикрашайте креативно. Використовуйте помадку, масляний крем, цукерки та посипку для створення шедеврів.
    Влаштуйте вечірку з кексами. Запросіть друзів і родину поділитися своїми улюбленими кексами та насолодитися вечіркою випічки.
    Відвідайте місцеві пекарні. Відкрийте для себе особливі ласощі, приготовані місцевими пекарнями на честь Дня кексів.
    Чому ми любимо кекси
    Смачна різноманітність. Кекси бувають різних смаків і з різною глазур’ю, щоб задовольнити будь-які смакові вподобання.
    Ідеальні подарунки. Виготовлені власноруч або на замовлення кекси – чудові подарунки на будь-яке свято.
    Легкість у приготуванні — кекси легко випікати, що робить процес випікання цікавим і корисним.
    День кексів — це більше, ніж просто день, коли можна поласувати солодким, це свято кулінарної творчості, традицій і спільноти.
    День кексів День кексів або День мафінів (National Cupcake Day), що відзначається щорічно 15 грудня, — це солодка традиція, що походить зі США, чудове свято, присвячене одному з найулюбленіших солодких ласощів — кексам. Цей день — не лише можливість поласувати цими мініатюрними тістечками, але й познайомитися з багатою історією, різноманітними смаками та творчим мистецтвом виготовлення кексів. Походження та еволюція кексів Капкейки були частиною кулінарної історії протягом століть, еволюціонуючи від простих тістечок до сучасних, креативних кондитерських виробів, які ми бачимо сьогодні. Початок 2000-х років ознаменувався початком кексового божевілля, коли ці ласощі ставали дедалі популярнішими завдяки своїй різноманітності смаків та прикрас. Святкування Дня кексів Як взяти участь? Спекти мафіни. Експериментуйте з різними рецептами та прикрасами, щоб створити унікальні кекси. Прикрашайте креативно. Використовуйте помадку, масляний крем, цукерки та посипку для створення шедеврів. Влаштуйте вечірку з кексами. Запросіть друзів і родину поділитися своїми улюбленими кексами та насолодитися вечіркою випічки. Відвідайте місцеві пекарні. Відкрийте для себе особливі ласощі, приготовані місцевими пекарнями на честь Дня кексів. Чому ми любимо кекси Смачна різноманітність. Кекси бувають різних смаків і з різною глазур’ю, щоб задовольнити будь-які смакові вподобання. Ідеальні подарунки. Виготовлені власноруч або на замовлення кекси – чудові подарунки на будь-яке свято. Легкість у приготуванні — кекси легко випікати, що робить процес випікання цікавим і корисним. День кексів — це більше, ніж просто день, коли можна поласувати солодким, це свято кулінарної творчості, традицій і спільноти.
    760переглядів
Більше результатів