ТРИПТИХ 1 МІЖ ВЧОРА І ЗАВТРА Непомітно приходить майбутнє мовчанням, Ми проходимо повз, не тримаючи дати І здається, що "завтра" — це ті ж самі втрати, А "сьогодні" спливає уже до світання. Ми минуле плекаємо скарбом зітхання, Де недолік присутній в чужих кандидатах І тяжіє душа від нового мандата, Бо вчорашнє вже тисне солодким коханням. І раптово у серці ламається крига, Та теперішній крок виділяється з тіні, Де майбутнє не буде постійно як тригер. Хто приймає цей час, той не пише на стінах, Бо не "вчора" формує й не вчить нас на виграш, А сьогоднішній вибір і завтрашній фініш. 2 ТЕМНИЙ СОЮЗ Мило сяє шовк у ніч розкуту, Серце б'ється, пахне кров коханням, Тихий подих кличе на з'єднання, Тінь ковтає знову вечір скутий. Ти пливеш, мов знак з пітьми нечутно, Жар в очах плекає щось погане, В усміх скриті всі слова зізнання, Шал чіпляє край пітьми без смутку. Тут любов росте не на прохання, Поряд ходить темна смерть пихата, Та в мені ще світить промінь смутно. Я приймаю цей союз попутний, Бо де смерть — там вічна путь остання І любов іде по ній старанно. 3 ОСТАННЄ ЗІЗНАННЯ Пам'яті я випадковий невільник: Тихі розмови, чужі обіцянки... Світ не вимірює вірність коханки — Час лише множить зітхання повільні. Дотики згасли у формулі звільнень, Погляд відводиться в темні ділянки, Звичку міняє відвертий романтик, В серці тримає уламки довільно. Спроба остання — зібрати мовчання, Словом короткім дійти до скандалу, Втілити в правду таємне кохання. Після рядка, ніби як по сигналу Тиша накриє останнє зізнання, Вірш обриває відлуння фіналу. Мирослав Манюк 18.10.2026

Створив сайт спеціально для поетів Запрошуються всі, хто любить поезію! ✨ Тут можна публікувати і читати вірші, відкривати нових авторів, ділитися власною творчістю та знаходити слова, які відгукнуться саме у вашому серці. Приєднуйтесь!. Пишіть. Читайте. Надихайтесь. https://poetplanet.xo.je/ •••••••• На сайті також є Форум спільноти Ви можете публікувати власні пости, спілкуватися без меж, обговорювати актуальні теми, знаходити однодумців та читати публікації інших учасників. https://poetplanet.xo.je/portal/

«Анекдоти, вірші та таємні коди: як ви підіймаєте настрій у коментарях до донатів! 💬👇» Коли я щоранку перевіряю надходження у "Банки" за попередній день і відкриваю виписки то це не просто цифри - це надзвичайна підтримка та "заряд" ⚡️ вашого гумору, вашої незламності , віри і надії у нашу перемогу і таку потрібну підтримку для наших захисників. Кожен ваш коментар — це окремий вид мистецтва, який змушує або усміхнутися, або розчулитися до сліз! 🥹🎯 Ось невеличкий зріз коментарів: 🔹 Гумор проти стресу: «Чому на кладовищі немає вай-фаю? Бо там і так всі офлайн», або історія про рибалку, який просто купається 🎣😂. Ваші жарти — це окрема терапія! Мій улюблений жарт про дві зубочистки, хто хоче дізнатися чекаю донат із коментарем "дві зубочистки", повірте він цього вартий; 🔹 Поетичний фронт: «Бо плач не дав свободи ще нікому, а хто борець, той здобуває світ» 🇺🇦. Вірші Стуса, Шевченка та Сосюри у коментарях просто проймають до мурашок. 🔹 Турбота та бойовий дух: «На русокосики», «звірятка котики, зайчики, дракончики...», «Щоб ворог швидше зустрівся з дияволом, а наші — повернулись живі додому!». 🔹 Привітання з новим днем та побажаннями швидкого закриття збору, dntr.cc/rfihx 🇺🇦 нехай буде 333 🍩 щодня ❤️ (від донатерів donater.com.ua 3.3.3.fire), на добру справу, Слава Україні 🇺🇦 🔹 Загадкові послання: «таємні коди від донатера» алгоритми платформи donater.com.ua, «номерки у лотерейці» та просто котячі лапки 🐾. 🔹 нікнейми ( SiroP), позовн і🫡 та посилання та профілі у соц.мережах (https://we.ua/) Кожна ваша гривня наближає нас до мети і ваші слова в коментарях — це те, що дає сили рухатися далі та нагадує, що ми сильні та непереможні - коли разом. 🎯 Як долучитися й підняти настрій? 1️⃣ Переходьте за посиланням на Банку: https://send.monobank.ua/jar/9ijx76dVWY 2️⃣ Надсилайте свій донат (будь-яка сума важлива!). 3️⃣ Обов'язково залишайте коментар! Побажання, жарт, улюблена цитата, або просто «на котиків» — дякуємо і читаємо абсолютно все! 💳Номер картки Банки 5375 4112 0862 2246 Тримаймо стрій! Давайте закриємо цей збір на старлінк яскраво та з характером! Скидайте донат, пишіть свій шедевр у коментарях до платежу та діліться цим постом! 👇👇👇 #донати #збір #волонтери #підтримкаЗСУ #монобанка #разомдоперемоги

СТЕПУРА - це не бренд, це позиція у житті. Прошу знайомитись @andreistepurskii Андрій Степурський. Артем ЛОЇК (збірка віршів НАША ВІЙНА, стр.134) **«СТЕПУРІ»** *Андрію Степурському* Навіщо тобі слово те крилате? Я прямо і по суті! Ти не проти? Не всі уміють так, як ти, стріляти, не всі уміють так, як ти, боротись! А потім всіх зібрати, зняти лати, нехай на мить, та зупинити стрілки... Не всі уміють так, як ти, гуляти, не всі уміють так, як ти, зустріти! Сувора доля нам сорочку шиє, хай не сьогодні, та вже завтра візьме плату! Нехай! Та коли всядеться на шию – не всі уміють так, як ти, послати! Гирю підняти, бути небайдужим, відповідальним, сильним, працьовитим. Це все не головне... Бо знаєш, друже, не всі уміють так, як ти, дружити! Не музикант, але де правду діти: тобі по барабану буде все ж! Звання, чини – якщо твій друг в біді, ти будеш поруч, ти його спасеш! Не кинеш, не обійдеш стороною, цьому навчали Харків і Донбас! Ти друг, який стоятиме стіною за друга – і це знає кожен з нас! І тут не справа у сталевих мускулах, коли душа у ранах і синцях... Я вчусь у підполковника Степурського дружити в цьому світі до кінця! І якщо все-таки настане темний час уроки дружби перевірити отримані, я не змарную доленосний шанс: допомогти тобі тоді, як ти мені! Бо як писав: хоч ріж мій реп юначе, – у пісні, – заміцна його структура! Я риму заряджаю свою, наче свій автомат майор... Лоїк, відставити! Як підполковник НГУ Андрій Степура!

Вже прочитала чергову книгу "Ми навіть після смерті проростем! 2". В цій книзі є все, вірші про загиблих воїнів, які написала пані Віолета Кравченко та розповіді про них, від матерів, сестер, доньок, дружин. Також Також були розповіді і про зниклих безвісті. Читаючи про це, я розумію тільки одне, що війна вже триває надто довго і кінця краю цієї війни немає. Скільки це триватиме, ми не знаємо. Усі ми хочемо закінчення війни, але віддавати частину країні, означає зрадити тих людей, що навіть в окупації бореться і в пам'ять тих, хто пішов захищати Україну, визволяти її і загинули за неї. Ми не маємо право зрадити їх, бо наша боротьба за нашу свободу та майбутнє наших дітей і правнуків обійшлася надто дорогою ціною. Ще була така серія розповідей про тих, хто жив в Донецьку, Луганську, в Маріуполі. Багато з них були змушен виїхати звідси і тепер живуть в різних куточках країні. Найбільше мені сподобалася остання розповідь донеччанина, який зараз живе в Києві. З його постережень стає зрозуміло, чому так сталося. Зрозуміло, що все почалося не з приходу януковича до влади, а з 2008 року, коли на Донбасі почали продавати футболки російських футбольних команд, продавали російських книжок, крутили російські фільми, серіали про бандитів, про їхній героїзм, як це класно бути крутим, а ще ці фільми про піятиків, мати на роботі, взагалом, через фільмів серіалів і музику та й корупція у влади і в поліції, зрозуміло що росіязаздалегід добре підготувала молодь і частину населення до прийняття того щоб вони не вчинили спротив, коли росіяни будуть окуповувати Україну. Це ще раз переконує мене в тому, що я правильно зробила, що позбулася всього того, що зв'язано з росією і я ніколи не зможу зрозуміти, чому дехто і надалі слухає і дивиться російські пісні, фільми і серіали. Боже, як це чудово жити без всього того і дивиться на світ іншими очима. До речі фільми і серіали про російський бандитизм в мене і на думку не впадало дивитися, я все це терпіти не могла.

СОБАЧИЙ СПОКІЙ Щільний дощ зранює вікна, в калюжі збирається Крах накопичується важким наслідком. Роз роз роз с р п и и а п в д а а а є є є т т т ь ь ь с с с я я я усе задумане мною наосліп немовби фантастика. Роз роз роз г л п у ю а б ч т л е л е н а н и н и й и й й чотирилапий супутник кладе морду шершаву із лапами мовчки на мої коліна. Лютість моя відступає, місце звільняючи ласці, що плавить залізо. Я пригортаю це вірне створіння, спокій знаходячи в цьому життєвому рингу. Мирослав Манюк 08.10.2026 Вірш натхненний музичним треком «Не бий собаку!» – Skofka

🔥 Шановні поети та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥 ✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн. ❗️ До участі приймаються лише нові вірші, які раніше ніде не були опубліковані. 🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями! 💰 Призи: 🟢грошова винагорода 80% від усього зібраного призового фонду 🟢золота електронна грамота 🟢персональний розбір вірша 🟢декламація вірша 🟢відеокліп на вірш 🟢респект від спільноти 📅 Прийняття робіт та голосування відбуваються упродовж місяця. 📅 Нагородження: 1 числа кожного місяця. Тема, розмір та стиль вірша — вільні! Один автор — один вірш. 📌 Усі конкурсні твори публікуються під порядковими номерами без зазначення імен авторів. 📌 Учасникам конкурсу заборонено деанонити свої конкурсні вірші до завершення голосування та оголошення результатів. Щоб стати учасником, потрібно приєднатися до спільноти, ось посилання: https://t.me/+8wmTZeE7eH81YmNi Умови участі — у гілці «КОНКУРС». Приєднуйтесь! Перемагайте! Творіть та гроші заробляйте! ✨

НЕРІВНІСТЬ Мій блокнот розкреслений уздовж, графік лопнув на дрібні "відтак" та "до", на порожній клопіт, на квадрати у табло. Ручка більше не потрібна. Я стираю всю межу, тільки лінії зі срібла стануть для віршів табу, ширше ніж моя нерівність. Втримується явність, втяжлива і темна. Марно рухати завмерлі форми, якщо дошка нахилилася. Чорний клаптик не дасть фору, геть летить, щоб відбілитися. Я стою серед уламків власних креслень та віршів і долоні відпускають до розпаленої лампи схему, що вже не потрібна більш мені. Просто лиш спостерігаю я під звуки арфи, як згорають рими й числа неминуче, гарно... Тож беру вже чистий аркуш. Мирослав Манюк 02.10.2026

ПРАВДА розгортаю пожовклий конверт що знайшов у старому комоді серед безліч дитячих імен і читаю чуже римування як кодекс п р а в д а розрізає довжезні епохи довіри на пекучі уламки розшифрована кожна строфа цього вірша ліквідує про дружбу пригадки я бажав з'ясувати подробиці та проте нові факти лиш отруюють давні часи перероблені і тепер вже колишнє тепло спільних актів перетворюється на суху прохолоду я дивлюсь на обличчя врешті-решт на того кому вірив коли був молодше більше не впізнаю його риси величні неможливо вернути колишнє сприймання чи закреслити мною прочитане інформація певна дурманить та руйнує характер назавжди розхитаний залишаючи висохлий слід у душі хутко спалюю я цей папір тільки над порцеляновою попільничкою ніби прожиті всі дні але попіл лишається десь всередині моє ставлення змінюючи що і так вже пошарпане до всього пережитого ніби як з енциклопедії Мирослав Манюк 30.09.2026

Вийшла моя сьома електронна збірка віршів «Терцина».До книги увійшло 100 моїх віршів, написаних у формі терцини. Для мене це була цікава поетична робота з римою, ритмом і побудовою кожного твору.«Терцина» вже стала сьомою електронною збіркою у моїй поетичній серії. Буду радий, якщо ви відкриєте її для себе.Книга ось тут: https://t.me/ManyukVirchi/1821