#поезія Заглядає травень у розчинене вікно, Зайчики пускає сонце через скло. Тепло обіймає вітер пелюстки, Скільки же навколо магії, краси. Завіта господар у садки й поля, Дощиком проллється, оживе земля. Травень неповторний, магія в нім є, Хай же наша мрія врешті оживе. Стигне гул сирени, більш не буде втрат, Мир, щастя і спокій вернеться до хат. Тетяна Прокоф’єва

⚡️TikTok зливає дані до Китаю: ЄС оштрафував соцмережу на €500 млн, — FT Це вже другий великий штраф за порушення захисту персональних даних #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

3 травня 1891 р. народилася Софія Галечко, хорунжа Легіону УСС. Пішовши добровільно на війну, вона писала: «Мої мрії здійснилися – працюю для України…» Софія Галечко народилася у м. Новий Сонч (нині – Польща). Навчалася у Самбірській народній гімназії, закінчила Університет у м. Грац (Австрія). Була членом української молодіжної скаутської організації «Пласт» та заступницею голови товариства «Січ». На початку Першої світової війни 1914–1918 рр. добровільно вступила до Легіону Українських Січових стрільців, який воював у складі австро-угорської армії проти російських військ. Від 1914 р. Софія Галечко була санітаркою, розвідницею, стрільцем і командиром чоти у 4-й сотні УСС. Відзначилася у боях на Тернопільщині, зокрема 14 вересня 1915 р. вмілими діями на чолі чоти врятувала від поразки стрілецький курінь. У листопаді 1914 р. була нагороджена медаллю за хоробрість. Згодом підвищена у званні до хорунжої. Відзначилася у боях в Карпатах взимку 1914–1915 рр. і в обороні г. Маківка у квітні – травні 1915 р. У 1917–1918 рр. Софія Галечко служила в Коші Легіону УСС (у запасі). Софія Галечко трагічно загинула у серпні 1918 р. в с. Пасічна (нині Івано-Франківської області) – потонула у річці. Похована в Пасічній.

#поезія Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло одзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. За те, що завтра жде своїх натхнень. Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви. Ліна Костенко

#поезія Життя -- це кава вранці, Це сонце, небо, нагідки, Тепло, весна, що на фіранці Малює настрій від руки. Життя -- це мрії, поцілунки, Розмови теплі за столом Це несподівані дарунки І чай з пахучим пирогом. Життя -- це діти, вітер, море Дерева, хмари, тишина… Поля квітучі без заторів І не заплакана весна. Життя -- це подих, крок, падіння, Здоров’я, сміх, твої думки. В руках малесеньке насіння, Щоразу нові сторінки. Життя -- це слово, дотик, щастя, Сім’я, обійми, солов’ї… Це дощ холодний на зап’ястях, Калини кущ в твоїм дворі. Життя -- це ти, це світ навколо, Гарячий подих на душі, Це твоя перша справжня школа Твій аркуш з картою в руці. Життя -- це книга, фільм, навчання Це мелодрама, серіал… Фінал, що тягнеться в чеканні Життя -- це власний ідеал. Не перепишеш, не зіграєш І іншу роль не підбереш Життя тоді ти відчуваєш, Коли по-справжньому живеш! Аліна Войтенко

#одяг #бренд kel.in.ua Hydrangea dress - сукня як весняний сон. Акцентні волани, стриманий виріз декольте, корсетна основа та ніжний блиск. https://kel.ua/

#природа Генічеське озеро — це унікальна водойма в Херсонській області, розташована на півострові Семенівський Кут в межах Арабатської стрілки. Відоме своєю солоністю і неймовірними кольорами води. Озеро має лиманне походження та отримує воду з Сиваша через спеціальний канал. Воно займає площу 9,2 км² і характеризується малими глибинами. Водойма є надзвичайно солоною — солоність води досягає 150 г/л, що надає озеру унікальний характер. Однією з найбільш вражаючих особливостей Генічеського озера є його яскраво-рожевий колір. Це явище виникає завдяки мікроводорості Dunaliella salina, яка виробляє каротиноїди, що і надають воді цей незвичайний колір.

#поезія Живу в такій красі – не передати! Земля, мов казка, дивна, чарівна! Садок і квіти скрізь навколо хати, Заходить в саме серденько весна. Тут яблуні, мов молоком облиті, І груші, й вишні в ніжному цвіту… А вранці квіти всі росою вмиті… Як не любити землю цю святу… І я люблю чарівну Україну, Цю землю надзвичайну, непросту. Люблю її я ніжно і дитинно, Свою Вітчизну, рідну, пресвяту. Мій тут почався хід, тут всі стежини, Які ведуть по цій землі в життя. Тут є усе під сонцем для людини І в кожного було тут майбуття. А зараз йде війна, земля палає, І ворог став на нашому путі. Ніхто свого майбутнього не знає… Чи буде сонце в нашому житті? А скільки весен будем ще стрічати, Світанків ніжних, стежечок в росі? Ніхто цього не може зараз знати… Та поки що живемо у красі, Радіємо, дивуємось природі, Любов’ю наливаємо серця. А на кордоні ворог, там на сході, Ракети посилає без кінця, Щоб нас убити, знищити, спалити, Бо забаганка визріла така… А ми в своїй країні хочем жити — Тут наша пісня гарна і дзвінка, Тут наше слово ніжне світанкове, Тут наші предки, прадіди-діди Й дитинство у дітей було чудове, Та орки принесли біду сюди… О, Боже, зглянься, так не має бути, Чого ці орки в край до нас зайшли! За що несемо ми страшну спокуту? Ми добрими і мирними були… Хіба за те, що волю ми любили, Що прагли самостійності віки? Та ми нікого в світі не гнобили, Сади садили мирно, залюбки… Тож зглянься, Боже! Дай нам вільно жити І Україну рідну збережи. Ми вміємо дружити і любити… Здолати ворогів допоможи! Надія Красоткіна

#поезія Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, і даль степів, мов крил розмах. моя кохана Україно, такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, на вітрі коси золоті, а в чорнім небі — круки, круки... То ти розп'ята на хресті. Огні померкнули ласкаві в твоїх очах. Кругом штики. Втоптали чоботи криваві твоє намисто і квітки. Та упаде удар огнистий, у прах розсиплються штики. Ми підберем твоє намисто, знов розцвітуть твої квітки. Луна пісень кругом полине, тебе ми знімемо з хреста, і ти воскреснеш, Україно, моя ти страднице свята! Володимир Сосюра 1941

❗️З початком переговорів про перемир'я життя в Україні стало небезпечнішим, — NYT Тільки за перші 24 дні квітня в результаті бойових дій було вбито або поранено 848 мирних жителів — це на 46% більше, ніж за той же період минулого року. Цього року 40 тисяч людей через бойові дії покинули прифронтові райони в Херсонській, Харківській, Донецькій і Сумській областях. Від першого «перемирного» дзвінка Трампа путіну, а потім Зеленському, тільки за 30 днів, рф запустила по Україні 4694 ракети та безпілотника. До таких «розмов» цілей запущених по Україні було вдвічі менше. Як висновок. Після спроби Трампа налагодити діалог з російським агресором, дні і ночі в Україні стали ще більш небезпечними, більше людей лишились життів, здоров’я і домівок #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news