• Президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив санкції проти низки фізосіб, які відомі своїми проросійськими поглядами
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    https://brovaryregion.in.ua/?p=42492
    Президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив санкції проти низки фізосіб, які відомі своїми проросійськими поглядами #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news https://brovaryregion.in.ua/?p=42492
    BROVARYREGION.IN.UA
    В списку Арестович, Бондаренко, Олешко й не тільки: Зеленський ввів в дію персональні санкції
    Президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив санкції проти низки фізосіб, які відомі своїми проросійськими поглядами й пов'язані з пропагандистським рупором Кремля. Зокрема, у додатку до указу № 267/2025 перераховано 7 громадян України, які потрапили під санкції: - Олексій Арестович
    60переглядів
  • Видавництво Nasha Idea анонсувало 1 омнібус манґи «Блукальці» — справжній витвір мистецтва від автора «Саги про Вінланд» Макото Юкімури!

    📝 2070-ті роки.
    Людство вже давно влаштовує космічні міжнародні перельоти, але прибрати супутникове сміття за собою ніяк не навчиться🪐

    Коли на орбіті регулярно літає металобрухт, космічні лайнери щодня ризикують потрапити в катастрофу. Аби таке ставалося якнайрідше, поза земною атмосферою працює відділ збирачів уламків і регулярно знищує непотріб.

    Підчепити уламок, скерувати до межі з атмосферою та споглядати, як він палає — ось і вся рутина запального Хачімакі, меланхолійного Юрія та відчайдушної Фі. Однак, попри монотонність життя, кожен із них має власні амбіції, філософію та досвід за плечима🌌

    Як настільки різних людей занесло на один космічний борт? А скільки всього їм іще доведеться дізнатися одне про одного?..

    🫶🏻Том 1/2
    💚В наявності у травні

    📚 формат 208×150
    📚 м’яка обкладинка з клапанами
    📚 480 сторінок
    📚 вік 14+
    🔥 ціна 380 ❌ замість 450 грн

    Робіть передзамовлення новинки на сайті!: https://nashaidea.com/product/blukalczi-tom-1/
    Видавництво Nasha Idea анонсувало 1 омнібус манґи «Блукальці» — справжній витвір мистецтва від автора «Саги про Вінланд» Макото Юкімури! 📝 2070-ті роки. Людство вже давно влаштовує космічні міжнародні перельоти, але прибрати супутникове сміття за собою ніяк не навчиться🪐 Коли на орбіті регулярно літає металобрухт, космічні лайнери щодня ризикують потрапити в катастрофу. Аби таке ставалося якнайрідше, поза земною атмосферою працює відділ збирачів уламків і регулярно знищує непотріб. Підчепити уламок, скерувати до межі з атмосферою та споглядати, як він палає — ось і вся рутина запального Хачімакі, меланхолійного Юрія та відчайдушної Фі. Однак, попри монотонність життя, кожен із них має власні амбіції, філософію та досвід за плечима🌌 Як настільки різних людей занесло на один космічний борт? А скільки всього їм іще доведеться дізнатися одне про одного?.. 🫶🏻Том 1/2 💚В наявності у травні 📚 формат 208×150 📚 м’яка обкладинка з клапанами 📚 480 сторінок 📚 вік 14+ 🔥 ціна 380 ❌ замість 450 грн Робіть передзамовлення новинки на сайті!: https://nashaidea.com/product/blukalczi-tom-1/
    Love
    Wow
    2
    1коментарів 159переглядів
  • *«Усередині тебе — цілий світ образів.
    Не вигаданих. А справжніх.
    Твоя душа говорить не словами —
    вона говорить кольорами, символами, відчуттями…»*

    Це і є емоційно-образна психологія.
    Це не про «уяви себе на пляжі».
    Це про внутрішні глибини, про зустрічі з власним захисником, дитиною, світлом, тінню.

    Це про трансформацію — через Образ.
    Бо змінюючи образ у собі, ми змінюємо стан.
    А стан — це вже новий погляд на світ.

    **Цей цикл — для тих, хто хоче глибше себе відчути.
    Для тих, хто втомився від сухих порад і прагне живого дотику до себе.**

    Я покажу тобі шлях через образ.
    І він буде безпечним, ніжним, але глибоким.

    Починай зі мною — і спробуй 7 образів, які змінять внутрішній простір.
    *Пиши в Direct, якщо хочеш пройти індивідуальну практику або отримати підтримку.*
    *«Усередині тебе — цілий світ образів. Не вигаданих. А справжніх. Твоя душа говорить не словами — вона говорить кольорами, символами, відчуттями…»* Це і є емоційно-образна психологія. Це не про «уяви себе на пляжі». Це про внутрішні глибини, про зустрічі з власним захисником, дитиною, світлом, тінню. Це про трансформацію — через Образ. Бо змінюючи образ у собі, ми змінюємо стан. А стан — це вже новий погляд на світ. **Цей цикл — для тих, хто хоче глибше себе відчути. Для тих, хто втомився від сухих порад і прагне живого дотику до себе.** Я покажу тобі шлях через образ. І він буде безпечним, ніжним, але глибоким. Починай зі мною — і спробуй 7 образів, які змінять внутрішній простір. *Пиши в Direct, якщо хочеш пройти індивідуальну практику або отримати підтримку.*
    127переглядів
  • Набір "Часниковий догляд"
    Код продукту PK10901

    Чудовий варіант подарунку для матусь😍

    До набору входить:
    ▪️Шампунь з екстрактом часнику Vitalizing, 500 мл
    ▪️Концентрат часникової олії для волосся Vitalizing
    ▪️ Маска для волосся з екстрактом часнику, 200 мл
    ▪️ Паперовий пакет Беж UA (265x220x110 мм)

    Для замовлення👇

    https://fl.in.ua/vira_pidhrushna/catalog2
    Набір "Часниковий догляд" Код продукту PK10901 Чудовий варіант подарунку для матусь😍 До набору входить: ▪️Шампунь з екстрактом часнику Vitalizing, 500 мл ▪️Концентрат часникової олії для волосся Vitalizing ▪️ Маска для волосся з екстрактом часнику, 200 мл ▪️ Паперовий пакет Беж UA (265x220x110 мм) Для замовлення👇 https://fl.in.ua/vira_pidhrushna/catalog2
    3коментарів 32переглядів
  • 1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор.

    Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині.

    Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства.

    Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ».

    Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій.

    1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор.

    Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність
    УРСР».

    Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на
    прапорі.

    Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців».

    21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років.

    Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради.

    Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність.

    У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були
    реабілітовані.

    За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.

    1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор. Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині. Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства. Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ». Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій. 1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор. Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність УРСР». Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на прапорі. Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців». 21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років. Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради. Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність. У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були реабілітовані. За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.
    Like
    2
    179переглядів
  • Національна Ліга Професійного Боксу України

    👀 Усик та Дюбуа провели першу битву поглядів перед реваншем: фото
    Сьогодні чемпіон світу за версіями WBC/WBA/WBO у суперважкій вазі Олександр Усик (23-0, 14 КО) та британець Деніел Дюбуа (22-2, 21 КО), якому належить титул IBF, зустрілися і провели битву поглядів.
    Нагадаємо, напередодні було офіційно оголошено, що реванш відбудеться 19 липня на “Уемблі” у Лондоні, Англія.
    Пропонуємо до вашої уваги фото з минулої зустрічі (Queensberry Promotions / K2 Promotions).
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    Національна Ліга Професійного Боксу України 👀 Усик та Дюбуа провели першу битву поглядів перед реваншем: фото Сьогодні чемпіон світу за версіями WBC/WBA/WBO у суперважкій вазі Олександр Усик (23-0, 14 КО) та британець Деніел Дюбуа (22-2, 21 КО), якому належить титул IBF, зустрілися і провели битву поглядів. Нагадаємо, напередодні було офіційно оголошено, що реванш відбудеться 19 липня на “Уемблі” у Лондоні, Англія. Пропонуємо до вашої уваги фото з минулої зустрічі (Queensberry Promotions / K2 Promotions). 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    Like
    1
    196переглядів 1 Поширень
  • ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ?
    Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування.
    Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури.
    Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер.
    Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я.
    Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися?
    Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище.
    Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує:
    Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав.
    Як знімати постійну напругу в окупації?
    Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті.
    Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію:
    Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі.
    Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм?
    Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці.
    Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору.
    Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня.
    Яких фраз варто уникати?
    «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?»
    Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені.
    Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
    Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ? Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування. Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури. Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер. Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я. Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися? Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище. Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує: Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав. Як знімати постійну напругу в окупації? Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті. Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію: Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі. Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм? Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці. Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору. Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня. Яких фраз варто уникати? «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?» Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені. Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку? Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    246переглядів
  • У травні 1933 року світ побачив перший номер газети "Українське слово" ("La Parole Ukrainienne") в Парижі. Сьогодні це - найстаріше українське періодичне видання, що продовжує друкуватися у Франції.

    З самого початку газета стала неофіційним бюлетенем проводу українських націоналістів у Франції. Тижневик первісно друкувався на 16 сторінках на друкарській машинці. До середини 1934 року наклад досяг 600 примірників. Головним редактором до липня 1934 року був Олександр Бойків - секретар голови проводу українських націоналістів.

    З липня 1934 року оновлене «Українське Слово» вже друкувалося на 4 сторінках високим друком. Газету очолив новий головний редактор - член проводу українських націоналістів, досвідчений журналіст Володимир Мартинець.

    Газета з бюлетеня ОУН перетворилася на ідеологічно-політичний тижневик, який висвітлював проблеми і події політики, історії, культури з широким оглядом українського життя у світі. Серед відомих співробітників: Микола Сціборський, Микола Капустянський, Олег Ольжич, Дмитро Андрієвський, Євген Онацький, Богдан Кентржинський.

    1939 року газета завдяки коштам, зібраним українцями з усього світу, купила обладнання для власної друкарні, і видавцем замість УНС стала Перша Українська Друкарня у Франції (ПУДуФ).

    Сьогодні газетою опікується Жан-Поль Пилипчук - француз із українським корінням, головний редактор видання.
    У травні 1933 року світ побачив перший номер газети "Українське слово" ("La Parole Ukrainienne") в Парижі. Сьогодні це - найстаріше українське періодичне видання, що продовжує друкуватися у Франції. З самого початку газета стала неофіційним бюлетенем проводу українських націоналістів у Франції. Тижневик первісно друкувався на 16 сторінках на друкарській машинці. До середини 1934 року наклад досяг 600 примірників. Головним редактором до липня 1934 року був Олександр Бойків - секретар голови проводу українських націоналістів. З липня 1934 року оновлене «Українське Слово» вже друкувалося на 4 сторінках високим друком. Газету очолив новий головний редактор - член проводу українських націоналістів, досвідчений журналіст Володимир Мартинець. Газета з бюлетеня ОУН перетворилася на ідеологічно-політичний тижневик, який висвітлював проблеми і події політики, історії, культури з широким оглядом українського життя у світі. Серед відомих співробітників: Микола Сціборський, Микола Капустянський, Олег Ольжич, Дмитро Андрієвський, Євген Онацький, Богдан Кентржинський. 1939 року газета завдяки коштам, зібраним українцями з усього світу, купила обладнання для власної друкарні, і видавцем замість УНС стала Перша Українська Друкарня у Франції (ПУДуФ). Сьогодні газетою опікується Жан-Поль Пилипчук - француз із українським корінням, головний редактор видання.
    Like
    Love
    3
    152переглядів
  • #природа
    Вишневі дерева на річці Каннондзі-гава: Символ весни та гармонії.
    Річка Каннондзі-гава, що протікає в Японії, є одним із тих мальовничих місць, де природа та культура переплітаються в гармонійному танці. Особливо вражаючою вона стає навесні, коли береги річки вкриваються ніжно-рожевими квітами сакури — японської вишні. Ці вишневі дерева, що ростуть уздовж Каннондзі-гава, створюють незабутню атмосферу, приваблюючи тисячі туристів і місцевих жителів, які прагнуть насолодитися традиційним японським ритуалом ханамі — спогляданням цвітіння сакури.

    Каннондзі-гава, розташована в префектурі Сайтама, не є найвідомішою річкою Японії, але її тиха краса та природна чарівність роблять її ідеальним місцем для спокійного відпочинку. Уздовж берегів річки висаджено сотні вишневих дерев, переважно сорту *Somei Yoshino* — найпоширенішого виду сакури в Японії. Ці дерева, що розквітають у кінці березня або на початку квітня, створюють справжній тунель із ніжних пелюсток, які віддзеркалюються у спокійних водах річки. У цей період Каннондзі-гава перетворюється на місце паломництва для любителів природи та фотографів.

    Ханамі на Каннондзі-гава має особливий шарм завдяки відносній віддаленості від галасливих туристичних центрів. Місцеві жителі та гості розстеляють килимки під деревами, влаштовують пікніки, насолоджуються традиційними стравами, такими як бенто, і діляться саке, милуючись пелюстками, що падають, мов легкий сніг. Цей образ пелюсток, що гойдаються на вітрі, часто порівнюють із швидкоплинністю життя — центральною темою японської естетики.

    Вишневі дерева на Каннондзі-гава не лише прикрашають ландшафт, а й мають глибоке культурне значення. Сакура є символом Японії, уособленням краси, оновлення та крихкості буття. Щороку цвітіння сакури нагадує людям про цінність миті та необхідність цінувати прості радості життя. Крім того, дерева вздовж річки доглядаються місцевою громадою, що відображає японську традицію поваги до природи та спільної відповідальності за її збереження.

    Відвідування Каннондзі-гава під час цвітіння сакури — це не лише можливість насолодитися красою природи, а й шанс доторкнутися до японської культури. Увечері, коли дерева підсвічуються ліхтарями, береги річки набувають магічного вигляду, створюючи ідеальні умови для романтичних прогулянок чи медитативного споглядання. Це місце, де можна відчути єдність із природою та знайти спокій у швидкоплинному світі.

    Тож, якщо ви шукаєте місце, де можна зануритися в атмосферу японської весни, Каннондзі-гава з її вишневими деревами стане ідеальним вибором. Це не просто річка чи дерева — це історія про красу, гармонію та плин часу, розказана мовою природи.
    #природа Вишневі дерева на річці Каннондзі-гава: Символ весни та гармонії. Річка Каннондзі-гава, що протікає в Японії, є одним із тих мальовничих місць, де природа та культура переплітаються в гармонійному танці. Особливо вражаючою вона стає навесні, коли береги річки вкриваються ніжно-рожевими квітами сакури — японської вишні. Ці вишневі дерева, що ростуть уздовж Каннондзі-гава, створюють незабутню атмосферу, приваблюючи тисячі туристів і місцевих жителів, які прагнуть насолодитися традиційним японським ритуалом ханамі — спогляданням цвітіння сакури. Каннондзі-гава, розташована в префектурі Сайтама, не є найвідомішою річкою Японії, але її тиха краса та природна чарівність роблять її ідеальним місцем для спокійного відпочинку. Уздовж берегів річки висаджено сотні вишневих дерев, переважно сорту *Somei Yoshino* — найпоширенішого виду сакури в Японії. Ці дерева, що розквітають у кінці березня або на початку квітня, створюють справжній тунель із ніжних пелюсток, які віддзеркалюються у спокійних водах річки. У цей період Каннондзі-гава перетворюється на місце паломництва для любителів природи та фотографів. Ханамі на Каннондзі-гава має особливий шарм завдяки відносній віддаленості від галасливих туристичних центрів. Місцеві жителі та гості розстеляють килимки під деревами, влаштовують пікніки, насолоджуються традиційними стравами, такими як бенто, і діляться саке, милуючись пелюстками, що падають, мов легкий сніг. Цей образ пелюсток, що гойдаються на вітрі, часто порівнюють із швидкоплинністю життя — центральною темою японської естетики. Вишневі дерева на Каннондзі-гава не лише прикрашають ландшафт, а й мають глибоке культурне значення. Сакура є символом Японії, уособленням краси, оновлення та крихкості буття. Щороку цвітіння сакури нагадує людям про цінність миті та необхідність цінувати прості радості життя. Крім того, дерева вздовж річки доглядаються місцевою громадою, що відображає японську традицію поваги до природи та спільної відповідальності за її збереження. Відвідування Каннондзі-гава під час цвітіння сакури — це не лише можливість насолодитися красою природи, а й шанс доторкнутися до японської культури. Увечері, коли дерева підсвічуються ліхтарями, береги річки набувають магічного вигляду, створюючи ідеальні умови для романтичних прогулянок чи медитативного споглядання. Це місце, де можна відчути єдність із природою та знайти спокій у швидкоплинному світі. Тож, якщо ви шукаєте місце, де можна зануритися в атмосферу японської весни, Каннондзі-гава з її вишневими деревами стане ідеальним вибором. Це не просто річка чи дерева — це історія про красу, гармонію та плин часу, розказана мовою природи.
    Love
    2
    36переглядів 7Відтворень
  • Вітаю🌞
    Порадьте на ютубі українські канали/подкасти для швидкого дофаміну🥹
    Цікавить веселий контент, але по-доброму (без хтивок та пошлих жартів). Бажано без дітей. Супер, якщо є тваринки😻

    Можна навіть розпаковки, огляди чогось (не спорт і не ігри).
    _____________
    Всі, хто хоче порадити корисний пізнавальний контент - дякую, вже на таке підписана. Мені потрібно саме розвантажилися, а не навантажитись додатково. Зупинити вир важких думок та постійні сльози від власного болю та людей навколо.

    #ютуб #youtube
    Вітаю🌞 Порадьте на ютубі українські канали/подкасти для швидкого дофаміну🥹 Цікавить веселий контент, але по-доброму (без хтивок та пошлих жартів). Бажано без дітей. Супер, якщо є тваринки😻 Можна навіть розпаковки, огляди чогось (не спорт і не ігри). _____________ Всі, хто хоче порадити корисний пізнавальний контент - дякую, вже на таке підписана. Мені потрібно саме розвантажилися, а не навантажитись додатково. Зупинити вир важких думок та постійні сльози від власного болю та людей навколо. #ютуб #youtube
    27переглядів
Більше результатів