• У БУНКЕРНОГО ДІДА

    У бункерного діда
    Велика є обіда,
    Зайшли війська і танки —
    Лишаються останки.

    У бункерного діда
    Страшенна є обра́за.
    Це точно вже кінцево
    Згоріла в мізках фаза.

    У бункерного діда
    На три дні планувалось –
    Від планів нема й слі́ду,
    Давно все обірвалось.

    У бункерного діда
    Все йде за дивним планом:
    Щодня міняє казку
    Й лякає сво́їм станом.

    У бункерного діда
    Все йде, та не за планом!
    Три дні давно минули –
    Та не пройшовсь майданом.

    У бункерного діда
    Парад уже примарний.
    Хрещатик не побачив –
    Він фаетазер бездарний.

    У бункерного діда
    Парад уже наснився.
    Й від нього наш Хрещатик
    Наві́ки відхрестився.

    У бункерного діда
    Ось мрії не збули́ся,
    Бо вільні українці
    Без бо́ю не здали́ся.

    У бункерного діда
    Щодня нові вига́дки,
    Та правду не сховає –
    Про це не має й гадки.

    У бункерного діда
    Все йде, як він говорить,
    Лиш тільки кожна втрата
    Легенди всі потворить.

    У бункерного діда –
    Хвороба… щось морозить,
    Та дзеркало мовчазно
    Йому сказало: «Досить».

    У бункерного діда
    Зникає пиха й сила,
    Бо волю України
    Не вбила й не зломила.

    У бункерного діда
    Закі́нчиться вистава,
    Бо правду не здолає
    Його брехня і слава.

    20.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1065952
    У БУНКЕРНОГО ДІДАУ бункерного дідаВелика є обіда,Зайшли війська і танки —Лишаються останки.У бункерного дідаСтрашенна є обра́за.Це точно вже кінцевоЗгоріла в мізках фаза.У бункерного дідаНа три дні планувалось –Від планів нема й слі́ду,Давно все обірвалось.У бункерного дідаВсе йде за дивним планом:Щодня міняє казкуЙ лякає сво́їм станом.У бункерного дідаВсе йде, та не за планом!Три дні давно минули –Та не пройшовсь майданом.У бункерного дідаПарад уже примарний.Хрещатик не побачив –Він фаетазер бездарний.У бункерного дідаПарад уже наснився.Й від нього наш ХрещатикНаві́ки відхрестився.У бункерного дідаОсь мрії не збули́ся,Бо вільні українціБез бо́ю не здали́ся.У бункерного дідаЩодня нові вига́дки,Та правду не сховає –Про це не має й гадки.У бункерного дідаВсе йде, як він говорить,Лиш тільки кожна втратаЛегенди всі потворить.У бункерного діда –Хвороба… щось морозить,Та дзеркало мовчазноЙому сказало: «Досить».У бункерного дідаЗникає пиха й сила,Бо волю УкраїниНе вбила й не зломила.У бункерного дідаЗакі́нчиться вистава,Бо правду не здолаєЙого брехня і слава.20.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1065952
    57переглядів
  • Ми так часто застрягаємо в болоті власних страхів. Хапаючись за стійку твердь своїх звичок, випускаємо найзаповітніші мрії з рук, немов повітряні кульки. А потім, як у дитинстві, дивимося з тугою, як вони відлітають у небо, але однаково й кроку не ступаємо в напрямку того, що здатне подарувати справжнє щастя.
    Ми так часто застрягаємо в болоті власних страхів. Хапаючись за стійку твердь своїх звичок, випускаємо найзаповітніші мрії з рук, немов повітряні кульки. А потім, як у дитинстві, дивимося з тугою, як вони відлітають у небо, але однаково й кроку не ступаємо в напрямку того, що здатне подарувати справжнє щастя.
    1
    70переглядів
  • Знов день, насичений подіями!

    Якусь кількість років тому я вперше стала мамою!!!
    Пишаюся своєю Ганною-старшою!!!
    Така вдала донечка в мене вийшла, щоб вона мені була здорова та щаслива! Й щоб всі-всі її мрії збувалися!!!

    Дуже хотілося б обійняти донечку, чмакати десь у скроні й шепотіти у вухо щось маммммське…
    Та поки що в мене відсутня така можливість…

    Тому займаюся тим, до чого в мене є можливість дістатися?:)

    Визбирала півтора відра огірків!
    Консервний завод імені Пані Прапор функціонуватиме далі!:)
    Крутитиму літо в банки!:)
    Знов день, насичений подіями!Якусь кількість років тому я вперше стала мамою!!!Пишаюся своєю Ганною-старшою!!!Така вдала донечка в мене вийшла, щоб вона мені була здорова та щаслива! Й щоб всі-всі її мрії збувалися!!!Дуже хотілося б обійняти донечку, чмакати десь у скроні й шепотіти у вухо щось маммммське…Та поки що в мене відсутня така можливість…Тому займаюся тим, до чого в мене є можливість дістатися?:)Визбирала півтора відра огірків!Консервний завод імені Пані Прапор функціонуватиме далі!:)Крутитиму літо в банки!:)
    116переглядів
  • Доброго мирного дня. Хай ваші мрії здійснюються.
    Доброго мирного дня. Хай ваші мрії здійснюються.
    195переглядів 3Відтворень
  • Життя не чекає на слушний момент, бо кожен момент і є тим самим життям. Ми часто відкладаємо мрії на потім, чекаючи на ідеальне сонце, особливий настрій чи чиєсь добре слово, але час — це річка, яка не зупиняється заради наших вагань.
    Не шукайте досконалості там, де потрібна лише дія. Навіть найменший крок, зроблений сьогодні, важить більше, ніж грандіозні плани, що припадають пилом у шухляді. Саме з таких маленьких, ледь помітних кроків будується шлях, що веде до великих змін.
    Починайте зараз. Не дозволяйте весні пройти повз, поки ви чекаєте на ідеальне літо. Дозвольте собі просто бути, створювати і рухатися вперед. Тепер — це найкращий час, щоб нарешті стати героєм власної історії, а не просто спостерігачем, який дивиться, як життя пролітає повз.
    Життя не чекає на слушний момент, бо кожен момент і є тим самим життям. Ми часто відкладаємо мрії на потім, чекаючи на ідеальне сонце, особливий настрій чи чиєсь добре слово, але час — це річка, яка не зупиняється заради наших вагань.Не шукайте досконалості там, де потрібна лише дія. Навіть найменший крок, зроблений сьогодні, важить більше, ніж грандіозні плани, що припадають пилом у шухляді. Саме з таких маленьких, ледь помітних кроків будується шлях, що веде до великих змін.Починайте зараз. Не дозволяйте весні пройти повз, поки ви чекаєте на ідеальне літо. Дозвольте собі просто бути, створювати і рухатися вперед. Тепер — це найкращий час, щоб нарешті стати героєм власної історії, а не просто спостерігачем, який дивиться, як життя пролітає повз.
    234переглядів
  • Мрії не мають віку: 100-річна вінничанка вперше оформила закордонний паспорт
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе
    https://brovaryregion.in.ua/?p=49768 style="background-color: rgb(255, 255, 255); color: rgb(15, 20, 25);">
    Мрії не мають віку: 100-річна вінничанка вперше оформила закордонний паспорт #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усеhttps://brovaryregion.in.ua/?p=49768
    BROVARYREGION.IN.UA
    Мрії не мають віку: 100-річна вінничанка вперше оформила закордонний паспорт
    У свої майже 100 років жінка вирішила, що настав час для великої мандрівки, і звернулася до Міграційної служби Вінницької області, щоб оформити свій перший у житті закордонний паспорт. Перша подорож до онуків Попри поважний вік, пані Ніна зберігає дивовижну бадьорість духу та цікавість до світу. Ве
    1
    163переглядів
  • П'ять вибухів за лічені хвилини. П'ять авіабомб, які ворожа армія скинула на Харків, знову впали не на військові об'єкти, а туди, де живуть звичайні люди.

    Найстрашніше підтвердилося у Новобаварському районі – загинули двоє людей. Один із них – лише 15-річний хлопець. Дитина, яка мала будувати плани на літо, зустрічатися з друзями, мріяти про майбутнє. Натомість його життя обірвала російська авіабомба.

    Під удар потрапили житлові квартали. Пошкоджені будинки, понівечені людські оселі, є поранені. Для когось цей день назавжди розділив життя на «до» і «після». Рятувальники, медики та всі екстрені служби продовжують працювати на місцях ударів, допомагаючи тим, хто пережив цей жах.

    Коли читаєш такі новини, особливо боляче усвідомлювати, що за кожною цифрою стоїть чиєсь ім'я, чиясь родина, чиїсь нездійснені мрії. Сьогодні вся Україна схиляє голову перед пам'яттю загиблих і співчуває їхнім близьким.

    Світла пам'ять невинним жертвам російського терору. Щирі співчуття родинам, які втратили найдорожчих. Сил усім, хто зараз бореться за життя, і витримки Харкову, який попри біль продовжує жити.
    П'ять вибухів за лічені хвилини. П'ять авіабомб, які ворожа армія скинула на Харків, знову впали не на військові об'єкти, а туди, де живуть звичайні люди.Найстрашніше підтвердилося у Новобаварському районі – загинули двоє людей. Один із них – лише 15-річний хлопець. Дитина, яка мала будувати плани на літо, зустрічатися з друзями, мріяти про майбутнє. Натомість його життя обірвала російська авіабомба.Під удар потрапили житлові квартали. Пошкоджені будинки, понівечені людські оселі, є поранені. Для когось цей день назавжди розділив життя на «до» і «після». Рятувальники, медики та всі екстрені служби продовжують працювати на місцях ударів, допомагаючи тим, хто пережив цей жах.Коли читаєш такі новини, особливо боляче усвідомлювати, що за кожною цифрою стоїть чиєсь ім'я, чиясь родина, чиїсь нездійснені мрії. Сьогодні вся Україна схиляє голову перед пам'яттю загиблих і співчуває їхнім близьким.Світла пам'ять невинним жертвам російського терору. Щирі співчуття родинам, які втратили найдорожчих. Сил усім, хто зараз бореться за життя, і витримки Харкову, який попри біль продовжує жити.
    252переглядів
  • САД МИНУЛИХ НОЧЕЙ

    Я втратив слід минулих темних років
    І з пам'яті змиваю давні рани,
    Лишились десь розірвані тумани,
    Та знову в незнайоме роблю кроки.

    Мій сад шукає власні, нові соки,
    Де не гудуть хрущі як у дурмані,
    Де виростає лагідна пошана
    І час складає в долі ці уроки.

    На верховіття сходяться години,
    У хаосі не виросли рослини:
    Кульбабки поміж травами зелені.

    Забув минулу ніч і давні болі,
    Тепер несу у серці нові ролі,
    Де мрії проростають незбагненні.

    Мирослав Манюк
    01.07.2026
    САД МИНУЛИХ НОЧЕЙЯ втратив слід минулих темних роківІ з пам'яті змиваю давні рани,Лишились десь розірвані тумани,Та знову в незнайоме роблю кроки.Мій сад шукає власні, нові соки,Де не гудуть хрущі як у дурмані,Де виростає лагідна пошанаІ час складає в долі ці уроки.На верховіття сходяться години,У хаосі не виросли рослини:Кульбабки поміж травами зелені.Забув минулу ніч і давні болі,Тепер несу у серці нові ролі,Де мрії проростають незбагненні.Мирослав Манюк01.07.2026
    1
    188переглядів
  • ✅ Єдиний закон, який дійсно існує і був відомий людству з давніх часів, — це закон причинно-наслідкових зв’язків. Він є основою всього: наших дій, думок і їхніх наслідків.

    ✅ Кожне прийняте рішення має свої наслідки. Навіть найменші дії, як то слово, сказане вчасно, чи крок у бік мрії, здатні змінити весь хід подій. І навпаки — бездіяльність, страх або байдужість також мають свою ціну.

    Приєднатись ➡️ https://t.me/ UyUHl3fYWYQxZDky" rel="noopener noreferrer" target="_blank">Практична психологія
    ✅ Єдиний закон, який дійсно існує і був відомий людству з давніх часів, — це закон причинно-наслідкових зв’язків. Він є основою всього: наших дій, думок і їхніх наслідків.✅ Кожне прийняте рішення має свої наслідки. Навіть найменші дії, як то слово, сказане вчасно, чи крок у бік мрії, здатні змінити весь хід подій. І навпаки — бездіяльність, страх або байдужість також мають свою ціну.Приєднатись ➡️ Практична психологія
    2
    175переглядів




  • ПОЛИЛАСЯ ЗНОВУ КРОВ


    Ранок видався нетихим,
    Полила́ся знову кров,
    Ворог знову коїть лихо,
    Шле сміття убивче знов.


    Знов здригаються будинки,
    Плач і стогін не змовка,
    Гасять свічечку й дитинки…
    Доля в нас така гірка.


    Знов пекельна на ніч безсонна
    Горя й болю додає,
    Та Вкраїнонька нескорна
    На коліна не стає.


    Скільки болю, скільки втрати,
    Скільки виплаканих сліз...
    Нас не зможе ворог взяти,
    Хоч не да́ли нам ленд-ліз.


    І крізь дим, вогонь і втому,
    Крізь жорстокості сувій,
    Ворог в нас чекає злому,
    Ми чекаєм – світу дій.


    Не встигають свіжі квіти
    Розпускати пелюстки́ –
    Як життя вже рвуть ракети
    На скорботні сторінки́.


    Мрії чи́їсь недоспілі
    Обірвалися в імлі,
    В ко́гось ко́си посивілі
    Від біди на цій землі́.


    Материнська тиха ту́га
    Серце крає знов і знов,
    Бо війна –  жорстока смуга,
    Що збирає сльо́зи й кров.


    Та над попелом і болем,
    Над руїнами журби
    Схо́дить сонце світлим полем
    Дуже чорної доби́.


    Імена у небо линуть,
    Наче вісники весни́,
    Хоч трагічно всі в нас гинуть –
    Вічно житимуть вони.


    І допоки серце б'ється,
    Пам'ять буде поміж нас,
    Україна не здається,
    Наближа звитяжний час.


    24.06.2026 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
    ID:  1064624
    ПОЛИЛАСЯ ЗНОВУ КРОВ Ранок видався нетихим, Полила́ся знову кров, Ворог знову коїть лихо, Шле сміття убивче знов. Знов здригаються будинки, Плач і стогін не змовка, Гасять свічечку й дитинки… Доля в нас така гірка. Знов пекельна на ніч безсонна Горя й болю додає, Та Вкраїнонька нескорна На коліна не стає. Скільки болю, скільки втрати, Скільки виплаканих сліз... Нас не зможе ворог взяти, Хоч не да́ли нам ленд-ліз. І крізь дим, вогонь і втому, Крізь жорстокості сувій, Ворог в нас чекає злому, Ми чекаєм – світу дій. Не встигають свіжі квіти Розпускати пелюстки́ – Як життя вже рвуть ракети На скорботні сторінки́. Мрії чи́їсь недоспілі Обірвалися в імлі, В ко́гось ко́си посивілі Від біди на цій землі́. Материнська тиха ту́га Серце крає знов і знов, Бо війна –  жорстока смуга, Що збирає сльо́зи й кров. Та над попелом і болем, Над руїнами журби Схо́дить сонце світлим полем Дуже чорної доби́. Імена у небо линуть, Наче вісники весни́, Хоч трагічно всі в нас гинуть – Вічно житимуть вони. І допоки серце б'ється, Пам'ять буде поміж нас, Україна не здається, Наближа звитяжний час. 24.06.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026 ID:  1064624
    548переглядів
Більше результатів