САД МИНУЛИХ НОЧЕЙ
Я втратив слід минулих темних років
І з пам'яті змиваю давні рани,
Лишились десь розірвані тумани,
Та знову в незнайоме роблю кроки.
Мій сад шукає власні, нові соки,
Де не гудуть хрущі як у дурмані,
Де виростає лагідна пошана
І час складає в долі ці уроки.
На верховіття сходяться години,
У хаосі не виросли рослини:
Кульбабки поміж травами зелені.
Забув минулу ніч і давні болі,
Тепер несу у серці нові ролі,
Де мрії проростають незбагненні.
Мирослав Манюк
01.07.2026
Я втратив слід минулих темних років
І з пам'яті змиваю давні рани,
Лишились десь розірвані тумани,
Та знову в незнайоме роблю кроки.
Мій сад шукає власні, нові соки,
Де не гудуть хрущі як у дурмані,
Де виростає лагідна пошана
І час складає в долі ці уроки.
На верховіття сходяться години,
У хаосі не виросли рослини:
Кульбабки поміж травами зелені.
Забув минулу ніч і давні болі,
Тепер несу у серці нові ролі,
Де мрії проростають незбагненні.
Мирослав Манюк
01.07.2026
САД МИНУЛИХ НОЧЕЙЯ втратив слід минулих темних роківІ з пам'яті змиваю давні рани,Лишились десь розірвані тумани,Та знову в незнайоме роблю кроки.Мій сад шукає власні, нові соки,Де не гудуть хрущі як у дурмані,Де виростає лагідна пошанаІ час складає в долі ці уроки.На верховіття сходяться години,У хаосі не виросли рослини:Кульбабки поміж травами зелені.Забув минулу ніч і давні болі,Тепер несу у серці нові ролі,Де мрії проростають незбагненні.Мирослав Манюк01.07.2026
8переглядів