БОРЩ — ЦЕ НЕ ПРОСТО СТРАВА, ЦЕ НАШ ГЕНЕТИЧНИЙ КОД! 🇺🇦🥘 Ви думали, що знаєте про БОРЩ усе? А чи чули ви про борщ із вишнею, копченими ребрами чи навіть рибою? У нашому новому відео ми зібрали 8 унікальних регіональних рецептів, які розкривають Україну на смак — від класики Київщини до незвичних традицій Галичини. ДОДИВІТЬСЯ ВІДЕО ДО КІНЦЯ, і на вас чекає ексклюзивний бонус: ви дізнаєтесь, скільки насправді видів борщу існує в Україні (спойлер: ЦИФРА ВАС ВРАЗИТЬ!). 📖 Що таке «УКРАЇНА. ДОРОГАМИ ЧАСУ...»? Це живий альманах про наше з вами коріння. Ми не просто гортаємо сторінки історії, ми проживаємо їх разом: 📜 Мандруємо від прадавніх часів до героїчного сьогодення. 🎧 Слухаємо своє: від автентики до сучасних драйвових хітів. 🕯️ Розгадуємо таємниці вірувань, мовних особливостей та народних звичаїв. 🎬 Дивимось кіно, яке надихає, та читаємо аналітику, що відкриває очі. 🤝 ПРО СВОЇХ та чужих ❗ МИ ЩИРО РАДІ КОЖНОМУ, ХТО ЛЮБИТЬ УКРАЇНУ ТАК САМО СИЛЬНО, ЯК МАМА ЛЮБИТЬ ЧИСТУ КАСТРУЛЮ ПІСЛЯ НЕДІЛЬНОГО ОБІДУ! ✅ Якщо ти наш по духу, підтримуєш ЗСУ і знаєш, що ПАЛЯНИЦЯ — це не вид меблів, то ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО РОДИНИ ! ТИСНИ ПІДПИСАТИСЯ, ТУТ ВСІ СВОЇ. 🤝🇺🇦 ❌ Ну, а якщо тобі «какаяразница», або ти прийшов сюди шукати «адіннарод» — то слухай сюди: Тобі тут буде так само затишно, як москалю на тракторних змаганнях під Конотопом. Тому, не чекаючи на копняка, збирай манатки та рухай за відомим московитським кораблем. Кажуть, там зараз якраз формується підводна дивізія, місця ще є! 👋⚓️💨 Підписуйся, щоб бути в курсі всього УКРАЇНСЬКОГО: 👉 https://t.me/RuslanSpeaks УКРАЇНА. ДОРОГАМИ ЧАСУ — показуємо наше, рідне, справжнє! ✨

СИМВОЛИ ПРИРОДИ Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, верба ніби позначає воду на землі. Криницю завжди намагалися викопати під вербою: де срібліє вербиця, там здорова водиця. І справді, верба була чудовим природним фільтром усіляких домішок, які містилися у воді. Вербову лозу традиційно використоввали для зведення турлучних будівель, огорожі, виготовлення меблів, музичних інструментів тощо. Верба відігравала й важливу ритуально-обрядову роль. За народними уявленнями, гілочки верби, освячені в церкві в останню неділю перед Великоднем - Вербну, набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім'ї, найчастіше дітей, примовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Її зберігали в хаті й широко застосовували як лікувальний засіб або оберіг. На Херсонщині клали у воду, в якій купали хвору дитину, на Слобожанщині запалювали гілочку верби й обкурювали нею хворих на лихоманку. З відривного календаря "Криниченька" за 5 квітня. ----------

СИМВОЛИ ПРИРОДИ Виростаючи біля річок, ставків, природних джерел, верба ніби позначає воду на землі. Криницю завжди намагалися викопати під вербою: де срібліє вербиця, там здорова водиця. І справді, верба була чудовим природним фільтром усіляких домішок, які містилися у воді. Вербову лозу традиційно використоввали для зведення турлучних будівель, огорожі, виготовлення меблів, музичних інструментів тощо. Верба відігравала й важливу ритуально-обрядову роль. За народними уявленнями, гілочки верби, освячені в церкві в останню неділю перед Великоднем - Вербну, набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім'ї, найчастіше дітей, примовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Її зберігали в хаті й широко застосовували як лікувальний засіб або оберіг. На Херсонщині клали у воду, в якій купали хвору дитину, на Слобожанщині запалювали гілочку верби й обкурювали нею хворих на лихоманку. З відривного календаря "Криниченька" за 5 квітня. ----------

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ Київ, який приховує збережену красу: особняк Терещенка. На розі вулиць Антоновича й Скоропадського (Льва Толстого) стоїть будинок, який легко прийняти за декорацію до фільму про життя еліти позаминулого століття. Це маєток Олександра Терещенка — місце, де неймовірна розкіш колись зустрілася з інноваціями, а щедрість власників зрештою допомогла зберегти цю красу. Особняк звели наприкінці XIX століття за проєктом архітектора Петра Бойцова, і на той час він був справжнім технологічним дивом. Поки більшість міста ще користувалася свічками, у 33 кімнатах цього маєтку вже сяяла електрика, працювало парове опалення, а між поверхами курсували два ліфти — одні з найперших у Києві. Внутрішнє оздоблення не поступалося техніці: мармурові сходи, венеційські дзеркала та рідкісні китайські вази XVIII століття створювали атмосферу справжнього палацу. Після 1920 року будівлю націоналізували, і її доля могла скластися трагічно, як це часто бувало з київськими пам'ятками. Проте маєтку пощастило. Коли сюди переїхала Національна наукова медична бібліотека, її колектив у 1960–1970-х роках фактично став на захист споруди. Саме бібліотекарі змогли домогтися масштабної реконструкції та офіційного охоронного статусу, врятувавши особняк від поступового руйнування та занепаду. Сьогодні це один із небагатьох київських інтер'єрів, де досі можна побачити автентичну позолочену ліпнину, старовинні меблі та ті самі неймовірні стелі, що бачили ще родину Терещенків. Фото: Rasal Hague #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

💔 У Броварах жінка прокинулася від вибуху — у квартирі падали вікна, двері та меблі. Її сусід загинув. Через загрозу повторних детонацій рятувальники евакуювали мешканців гуртожитку.

#історія #речі 🎶 Арфа: Ангельський хребет та 47 відтінків елегантності 🎶 Якщо ви вважаєте, що найскладніша річ у світі — це зібрати меблі з IKEA за інструкцією, ви просто ніколи не налаштовували арфу. Цей інструмент — справжній аристократ, чий родовід сягає часів, коли люди ще полювали на мамонтів, а не на знижки в супермаркетах. 🏹 Від зброї до музики Все почалося з банального вбивства. Ну, майже. Первісний мисливець пустив стрілу і зауважив, що тятива його лука видає приємне «дзинь». Замість того, щоб просто піти за вечерею, цей ранній естет вирішив натягнути на раму кілька жилок різної довжини. Так народилася арфа. У Давньому Єгипті цей інструмент був настільки популярним, що його зображували на гробницях — фараони хотіли бути впевненими, що в потойбіччі їх розважатимуть не гірше, ніж за життя. 🔱 Ірландська впертість та національна гордість Арфа — чи не єдиний інструмент, що примудрився стати державним символом. Для ірландців вона — не просто джерело звуку, а маніфест. Коли британці намагалися заборонити ірландську культуру, вони буквально нищили арфи та переслідували музикантів. Не допомогло. Тепер арфа прикрашає і монети євро, і етикетки відомого темного пива. Іронічно, чи не так? 🦵 Педальний драйв: Секрет віртуозності До XVIII століття арфа була трохи... обмеженою. Вона могла грати лише в одній тональності. Хочете змінити ноту? Перетягуйте струну пальцями посеред виступу. Але потім з'явилися педалі. Сучасна концертна арфа має сім педалей, кожна з яких має три позиції. Артист за інструментом працює ногами не менше, ніж професійний гонщик «Формули-1», одночасно зберігаючи вираз обличчя людини, що щойно побачила райські ворота. 🎻 Критичний погляд на німб Міф про ангелів: Популярна культура переконала нас, що кожен порядний ангел на хмаринці зобов’язаний тримати арфу. Критичний коментар: Насправді це середньовічний піар-хід. У Біблії згадується «кіннор» — давній струнний інструмент, що за формою ближчий до ліри. Але середньовічні перекладачі та художники вирішили, що ліра — це занадто антично, а от арфа — це статусно. Так і закріпився цей небесний дрес-код. ✨ Сучасний акорд Сьогодні арфа — це 47 струн, близько двохсот деталей і вартість як у непоганого кросовера. Вона вимагає від музиканта терпіння святого та мозолів на пальцях, які б зацінили рок-гітаристи. Але коли лунає перший акорд, стає зрозуміло: цей «музичний лук» стріляє точно в серце, і промахів у нього не буває.

#історія #події 1943: Останній подих Краківського гетто. ​13 березня 1943 року нацистська окупаційна машина розпочала фінальний етап ліквідації єврейського гетто в Кракові. Ця подія стала однією з найчорніших сторінок Голокосту на теренах Польщі, символом системного знищення цілого міського пласта культури та тисяч людських доль. 🕍🔚 ​Гетто в районі Подгуже було створене ще у 1941 році, загнавши понад 15 тисяч євреїв у простір, де раніше мешкало лише 3 тисячі осіб. До березня 1943-го там залишалося близько 8 тисяч людей, яких нацисти вважали «придатними до праці», та ще кілька тисяч тих, хто переховувався нелегально. ​Хроніка трагедії: ​Поділ на зони: Гетто було розділене на частину «А» (працездатні) та «Б» (діти, хворі, літні люди). 13 березня штурмовики СС під командуванням Амона Гьота почали «зачистку». Частину «Б» ліквідували з особливою жорстокістю: людей розстрілювали прямо на вулицях або у власних ліжках. 🥀 ​Марш до Плашува: Тих, кого визнали корисними для економіки Рейху, пішим маршем погнали до примусового трудового табору Плашув, розташованого неподалік. Решту — відправили ешелонами до камер смерті Аушвіц-Біркенау. 🚂💨 ​Опір та відчай: Попри безнадійність ситуації, у гетто діяли підпільні групи, які намагалися чинити спротив або допомагати людям втекти через каналізацію. Проте технічна перевага ворога була абсолютною. ​Історична пам'ять та список Шиндлера: Саме події 13 березня у Кракові лягли в основу кульмінаційних сцен фільму Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Німецький промисловець Оскар Шиндлер, спостерігаючи за жахом ліквідації гетто, остаточно переконався в необхідності рятувати своїх робітників, ризикуючи власним життям. 💼🛡️ ​Сьогодні на площі Героїв Гетто у Кракові встановлено незвичайний пам'ятник — 70 порожніх металевих стільців. Вони символізують меблі та речі, які залишалися на вулицях після того, як тисячі людей назавжди покинули свої оселі того фатального березневого дня. 🪑🕯️ ​Ліквідація Краківського гетто — це нагадування про те, до чого призводить ідеологія ненависті, і водночас про цінність кожної врятованої душі в епіцентрі пекла.

😱💰Палац за 110 мільйонів доларів! В історичній місцевості Конча-Заспи стоїть маєток який переплюнув за масштабами хонку Януковича. А належать ці розкішні хороми колишньому нардепу Юрію Іванющенку, який після Революції Гідності втік до Монако. Для будівництва резиденції у 6,5 тис квадратних метрів вирізали гектари заповідника. Будинок утримують на широку ногу: шовк, гобелени, килими, меблі найдорожчих виробників. Майже в кожній залі – важкі золоті портьєри, стіни оздоблені різьбленням і панно зі складною геометрією. Під ногами – перські килими, всіяні орнаментами. І обов'язкова частина інтер'єру кожної кімнати – велетенська кришталева люстра. Бюджет лише однієї складав до 500 тис. євро.

❗️❗️❗️Вдруге за вечір. В Дніпрі стався вибух в адміністративній будівлі поліції, постраждалих немає, - Нацполіція. ⚡️Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також зазнав пошкоджень автомобіль, припаркований поруч із будівлею. На місці події працюють усі відповідні служби. Триває встановлення всіх обставин інциденту.

#історія #речі Балетна пачка — це, мабуть, найбільш непрактичний, але водночас найбільш магічний елемент гардероба, який коли-небудь вигадувало людство. Якщо ви думаєте, що вона завжди була такою короткою та зухвалою, то ви недооцінюєте консерватизм минулого. Справжня революція відбулася у 1832 році, коли Марія Тальоні вийшла на сцену в опері «Сильфіда». Тоді пачка була довга, легка і повітряна — справжня хмаринка з тюлю, що мала підкреслити неземну природу балерини. Глядачі були в шоці: балерини нарешті відмовилися від важких парчевих суконь, які робили їх схожими на рухомі меблі, і почали... літати. Цей стиль отримав назву «романтична пачка», і вона досі з нами у вигляді довгих спідниць-шопенок. Але час минав, техніка танцю ставала складнішою, а глядачі — вимогливішими. Їм хотілося бачити віртуозну роботу ніг, фуете та неймовірні стрибки. Спідниця почала стрімко коротшати, піднімаючись все вище, поки у другій половині XIX століття не перетворилася на той самий жорсткий горизонтальний диск, який ми знаємо сьогодні. Це була перемога функціональності над скромністю: щоб пачка тримала форму і не обвисала під власною вагою, всередину почали вставляти сталеві кільця — криноліни. Сьогоднішня пачка — це результат тижнів ручної роботи та десятків метрів фатину. Вона настільки жорстка, що на неї можна поставити чашку кави (не рекомендуємо, якщо ви не прима-балерина з дуже міцними нервами). Це іронічно, але щоб виглядати невагомою пушинкою на сцені, танцівниця змушена носити на стегнах справжню інженерну конструкцію. Балетна пачка — це броня, замаскована під ніжність, яка нагадує: справжня краса завжди вимагає не лише жертв, а й ідеально вивіреної геометрії. 🩰✨🦢