Військова Тетяна Чорновол заявила, що відомі активісти повинні захищати Україну, як це роблять мільйони простих людей

Громадські активісти мають взяти на себе відповідальність та захищати країну, як це роблять мільйони простих українців. Інакше всі їх заяви, особливо критика військових, виглядає як цинізм та лицемірство. Так вважає старший лейтенант ЗСУ Тетяна Чорновол, яка раніше також була активісткою, потім обрана депутатом ВР, але відмовилися від мандата, щоб захищати Україну.
Вона навела приклад Ореста Рудого – чоловіка директорки Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, який на початку вторгнення втік за кордон, а потім повернувся, щоб за допомогою зв’язків дружини оформити собі відстрочку.

Ухилянтство чоловіка чомусь не заважає Каленюк публічно критикувати військове командування. Зараз новий керівник Генштабу, якого Каленюк вітає на цій посаді. Тож вона може нарешті відпустити свого чоловіка поповнити ряди армії. І не просто в армію, а на бойову роботу. Бо відомі активісти люблять прийти в армію на тилові посади та домовитися з командирами за гроші про вільний графік служби. Як це зробили Шабунін та Шерембей.

«Найбільший дефіцит в армії людей саме на бойових посадах. Всі ці активісти там дуже потрібні. Інакше це просто стид. Блювати хочеться від цинізму і вседозволеності. Який приклад цинізму подається всій країні!», — заявила Тетяна Чорновол.

Раніше рух «Чесна мобілізація» розповідав, як засновники ЦПК Віталій Шабунін, Орест Рудий та Дмитро Шерембей четвертий рік ухиляються від армії. Зокрема, Шабунін разом із Шерембеєм оформилися на фіктивну службу (Шабунін потім списався через фіктивну ВЛК), а Рудий оформив собі відстрочку за допомогою зв’язків дружини в Міноборони.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

❗️Командувач Сил територіальної оборони ЗСУ Ігор Плахута на тлі акцій протесту виступив на захист головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Його заяву оприлюднили територіальної оборони ЗСУ.

Плахута закликав особовий склад Сил тероборони "залишатися поза політикою та не піддаватися на провокації".

«Критика рішень у воєнний час можлива й природня для нашого демократичного суспільства, проте перетворення такої критики на кампанії персонального шельмування Головнокомандувача під час активної фази війни є безвідповідальним та грає на користь ворогу", - переконаний генерал-майор.

⚡️Також Плахута зазначив, що "Сирський очолив ЗСУ в один із найскладніших періодів повномасштабної війни в умовах дефіциту ресурсів, постійного тиску противника та необхідності одночасно вести бойові дії й реформувати армію".

Ні ні братику , ви саме БОЇТЕСЯ носити піксель в тилу , ... БОЇТЕСЯ визнати реальність що в тилу стільки крис , пофігістів і ждунів , стільки вже тих ухилянтів які не цінують ваших зусиль , вашого поту і крові що це страшно . Ви боїтеся визнати що ухилянти краще організовані за бойове брацтво , ви боїтеся визнати що Ухилянт для суспільтва став більшим героєм ніж Ти друже . Ви боїтеся визнати що всім ненависні тцк якби припинили свою роботу хоч на місяць , то все , кінець Україні бо пішов би процес за принципом доміно, бо так як було в 2022році вже ніколи не буде , добровольці більше не прийдуть . Ви боїтеся визнати що цивільні в своїй більшості вас ментально покинули , у вас війна а у них свої важливі справи . ВИ боїтеся визнати що тцк бруднить руки за ради Вас . Ви не боїтеся прильотів але в тилу ви боїтеся взяти п#і##и від сопляків яким похеру на Україну бо вони люді міра і слухають Цоя ? Чи від "калік" яких злі тцк так незаконно мобілізують ? Бо судячи по відосіках в тилу залишились одні каліки . Як ви думаєте чому доходить до бійок ??? От так реально без причини без тригеру тцк починають бійку ??? Ви реально так думаєте , ну тоді вам потрібно хоч один день проїхатися в тому бусі і послухати що говорять "жертви" тцк , про країну , про війну і про вас .
P.S.
АДЕКВАТНІ МУЖИКИ критикують тцк не за те що вони мобілізують в принципі а за те що вони не дотягуються до мажорів ☝️ Оце правильна критика цього органу . І як казав Федоров потрібен новий соціальний договір , Ось про що реально треба знімати відео .
А ви будучи Титанами танцюєте під дудку сцикунів і мажорів , ... сумно браття .

❗️Командувач Сил територіальної оборони ЗСУ Ігор Плахута на тлі акцій протесту виступив на захист головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Його заяву оприлюднили територіальної оборони ЗСУ.

Плахута закликав особовий склад Сил тероборони "залишатися поза політикою та не піддаватися на провокації".

«Критика рішень у воєнний час можлива й природня для нашого демократичного суспільства, проте перетворення такої критики на кампанії персонального шельмування Головнокомандувача під час активної фази війни є безвідповідальним та грає на користь ворогу", - переконаний генерал-майор.

⚡️Також Плахута зазначив, що "Сирський очолив ЗСУ в один із найскладніших періодів повномасштабної війни в умовах дефіциту ресурсів, постійного тиску противника та необхідності одночасно вести бойові дії й реформувати армію".

Гарвард і Beth Israel опублікували в Science дослідження: ШІ o1 від OpenAI точніший за лікарів внутрішньої медицини при сортуванні у відділенні екстреної допомоги. o1 дав точний або близький діагноз у 67% випадків; лікарі — у 55% і 50% відповідно. Моделі отримували ті самі дані з електронних карток без попередньої обробки. Автори не стверджують, що ШІ готовий до реальної практики — потрібні клінічні випробування. Критика: ШІ порівнювали не з лікарями відділення екстреної допомоги, а з лікарями внутрішньої медицини — це ключове застереження. https://channeltech.space/ai/openai-o1-emergency-diagnosis-harvard-st...

‼️🤬 У Верховній Раді панує хаос: депутати відмовляються голосувати через шість ключових причин, – журналістка Забєліна.
Деталі:
⏺ Вимагають нових домовленостей із президентом, відмовляються голосувати «як раніше».
⏺ Недостатня комунікація всередині фракції, хочуть більше контакту з керівництвом.
⏺ Проблеми у взаємодії з Кабміном, критика чиновників та якості законопроектів.
⏺ Справи та допити від НАБУ та САП, припинення практики «конвертів», пошук агентів.
⏺ Бажання скласти мандати, але бракує голосів; можливі публічні появи наступного тижня.
⏺ Невизначене політичне майбутнє, особливо якщо більшість «слуг» не пройдуть до Ради.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #постаті
Дмитро Шлапак: Театральний рентген української сцени.
Завершує нашу п’ятірку іменинників людина, яка знала про український театр і літературу все, що приховувалося за лаштунками. Дмитро Шлапак, який народився 15 березня 1923 року, був не просто критиком, а справжнім архітектором літературознавчого процесу середини XX століття. 🎭📜

Шлапак належав до того покоління, яке було змушене балансувати між щирою любов’ю до українського слова та залізобетонними рамками радянської ідеології. Проте навіть у цих умовах він примудрявся бути об'єктивним та глибоким.

Хранитель драми та слова

* Театральний аналітик: Дмитро Шлапак був одним із провідних дослідників української драматургії. Його монографії про Олександра Корнійчука та інших драматургів були обов'язковим читвом для кожного режисера. Він розумів механіку конфлікту в п'єсі краще за самих авторів. 🏛️🖋️
* Літературний критик: Він не просто хвалив чи сварив книги — він аналізував тенденції. Його праця «Сучасна українська комедія» досі є цікавим зрізом того, над чим сміялися (і над чим дозволяли сміятися) українцям кілька десятиліть тому.
* Педагог та журналіст: Тривалий час він працював у газеті «Літературна Україна», формуючи порядок денний культурного життя республіки. Його авторитет був незаперечним: слово Шлапака могло як відкрити шлях молодому автору, так і змусити досвідченого майстра переписати фінал п'єси. 🎓📰

Майстер контексту

Шлапак мав дивовижну здатність бачити в кожному творі не лише текст, а й епоху. Він вірив, що театр — це дзеркало, в яке народ має дивитися щодня, щоб не забути своє обличчя. Хоча він працював у складні часи, його внесок у збереження професійної планки українського мистецтвознавства важко переоцінити. ✨

Критика для нього була не батогом, а скальпелем хірурга: боляче, але необхідно для одужання літератури.

#історія #постаті
Томаш Масарик: Президент-гуманіст, який вірив в Україну 🏛️🎓
7 березня 1850 року народився людина-епоха — Томаш Гарріг Масарик. Перший президент Чехословаччини, якого називали «Батьком» (Tatíček), зумів побудувати острівець демократії в міжвоєнній Європі, поки навколо піднімали голову диктатури. 🌍🛡️

Філософ у кріслі президента 🧐

Масарик не був типовим політиком. Професор соціології та філософії, він вважав, що держава має будуватися на етичних засадах. Його гаслом було: «Не боятися і не красти». Проста формула, яку багатьом сучасним лідерам досі важко засвоїти. 🚫💸

Український акцент політики Масарика 🇺🇦🤝

Для нас Масарик — особлива постать. Саме за його президентства Прага стала «українським П'ємонтом» у вигнанні.
Притулок для інтелігенції: Він відкрив двері для тисяч українських емігрантів, які втікали від більшовицького терору. 🚪🏃‍♂️
Освіта: У Празі за підтримки Масарика діяв Український вільний університет, Українська господарська академія та інші заклади. Він розумів, що без освіченої еліти нація не має майбутнього. 📚🎓
Критика росії: Масарик був одним із небагатьох європейців, хто ще тоді, у 1920-х, глибоко проаналізував суть російської деспотії та більшовизму в своїй праці «росія та Європа». ✍️🛡️

Демократія як щоденна праця ⚙️

Він стверджував, що демократія — це не просто голосування раз на кілька років, а «дискусія» та щоденна відповідальність кожного громадянина. Масарик пішов у відставку лише у 85 років, залишивши після себе одну з найпрогресивніших держав тогочасної Європи. 🇨🇿📈

Сьогодні, коли ми говоримо про європейські цінності, ми фактично цитуємо Масарика. Він довів, що порядність у політиці — це не слабкість, а найпотужніша стратегія. 🌟🏛️

#історія #постаті
Леонід Глібов: «Дідусь Кенар» української байки ✒️
​Сьогодні, 5 березня, виповнюється 199 років від дня народження Леоніда Глібова (1827–1893). Якщо ви думаєте, що байки — це лише повчальні історії про тварин для школярів, то ви недооцінюєте майстра іронії та «езопової мови». Глібов був одним із тих, хто вчив українців сміятися над своїми недоліками тоді, коли за українське слово можна було отримати не лише догану, а й реальний термін. 🇺🇦

​Майстер підтекстів та «Дідусь Кенар» 🐦

​Глібов почав писати вірші російською, але швидко зрозумів, що справжня душа його творчості — у рідній мові. Оскільки цензура в Російській імперії (особливо після Валуєвського циркуляра) була лютою, він вигадав собі псевдонім «Дідусь Кенар». Під ним він публікував свої твори у дитячому журналі «Дзвінок», і його обожнювали малі читачі по всій країні.

​Байка як зброя: Глібов написав понад сотню байок. У його Щуці, Лисиці чи Вовкові сучасники легко впізнавали корумпованих суддів, пихатих чиновників та хитрих пристосуванців. Це була соціальна критика найвищого гатунку, замаскована під дитячу казку. 🦊⚖️
​Лірична душа: Хоча ми знаємо його як байкаря, Глібов був автором неймовірної лірики. Хто не знав або не чув романсу «Стоїть гора високая»? Ця пісня стала народною, і мало хто пам'ятає, що її сумні та світлі рядки належать саме Леоніду Івановичу. 🏔️🎶

​Погляд на біографію: Не просто «добрий дідусь» 🔍
​Глібов не був просто казкарем. Він був активним громадським діячем, видавав «Чернігівський листок», який став осередком українського життя. Через свою «благонадійність» (читай — любов до України та зв'язки з народниками) він був звільнений з посади вчителя і деякий час перебував під поліцейським наглядом. Його життя — це історія інтелектуального опору в умовах тотальної заборони культури. 🛡️

​Чому він актуальний сьогодні? 🤔
​Байки Глібова — це дзеркало, яке не старіє. «Щука», яку «кинули у річку» як покарання, — чи це не ідеальна метафора на сучасні судові процеси над деякими чиновниками? А «Вовк та Ягня»? Його гумор гострий, інтелігентний і, що важливо, абсолютно позбавлений шароварщини.
​Глібов довів, що українська мова — це не лише мова села, а мова тонкої іронії, філософії та високої поезії. ✍️
​Посилання на зображення по темі:

🕯❌❤️‍🩹28 лютого 1938 року у катівні нквд був вбитий Дмитро Тась — український письменник, представник неосимволізму в українській літературі.

Дмитро Могилянський у літературному світі більш відомий як Дмитро Тась. Сучасна літературна критика вважає його одним із найкращих українських новелістів 20-х років минулого століття.

Народився Дмитро Могилянський у Чернігові 10 лютого 1901 року. Дитинство провів у петербурзі. Щоліта з батьками і сестрами приїздив до Чернігова, де у будинку Раєвського по вулиці Єлецькій жила його бабуся Ганна Миколаївна. 1919 року Дмитро закінчив гімназію у Чернігові. Тут він сформувався як поет, працював журналістом у газетах.

Юний поет друкує вірші на сторінках чернігівської земської газети. Про непересічний поетичний талант Дмитра Тася свідчать досконалі за формою рядки його енергійних, сповнених свіжих образів віршів, насичених урбаністичними мотивами і поетичною імпресією. Була у нього і соціологічна, в дусі свого часу, поезія. Добірку віршів молодого літератора подав третій том «Антології української поезії», виданої Книгоспілкою 1930-1931 рр. На жаль, за життя автора не побачила світ збірка віршів Дмитра Тася «Чорний парус».

І у Чернігові, а пізніше у Києві та Харкові молодий письменник друкує вірші та оповідання у збірниках «Голод» (Чернігів, 1919), «Квартали» (Харків, 1924), журналах «Глобус», «Життя і революція», «Нова громада» (усі - Київ), «Всесвіт», «Кіно», «Літературний ярмарок» (усі - Харків), «Селянське життя» (Чернігів), газетах «Література, наука, мистецтво» (Харків), «Кооперація голодаючим», «Чернігівська земська газета», «Чернігівщина» та інших українських виданнях.

Із 1925 року Дмитро Тась працював журналістом у Києві, з 1930 року – у Харкові.

Дмитра Тася, як і його сестру Лідію Могилянську (розстріляна 1937 р.), силоміць було вилучено з літератури. Хоч і не встиг талановитий автор розкрити свій письменницький потенціал, але і з того літературного спадку Дмитра Тася, що дійшов до нас, відчуваємо цінність його творчого доробку.

28 січня 1938 року Дмитро Тась-Могилянський був заарештований органами НКВД у Харкові. Звинувачений в активній контрреволюційній націоналістичній діяльності в Україні, засуджений до розстрілу. 🕯Через місяць вирок було виконано. 14 березня 1958 року Дмитра Могилянського реабілітовано.