1. Сьогодні зареєструвався на Fankolo і одразу хочу поділитися думками. Я прийшов сюди, бо шукаю майданчик для справжнього людського спілкування, а не просто алгоритмічну стрічку.​Що вже подобається:
2. ​Структура меню інтуїтивно зрозуміла — навігація знизу та розділи "Моє коло" чи "Повідомлення" не змушують довго шукати потрібні кнопки.
3. ​Що варто було б підсилити (з погляду дизайну та зручності):
4. ​Емоційний інтерфейс: Як новачок, я звик до швидкої реакції на пости (різні емоції). Це дуже допомагає відчути відгук спільноти.
5. ​Чистота інтерфейсу: Мені подобається лаконічність. Було б круто, якби ми уникали зайвих елементів, які не стосуються прямого спілкування, і зосередилися на тому, щоб профіль виглядав охайно — обкладинка, фото та інформація.
6. ​Статус активності: Для новачка важливо одразу розуміти, хто з друзів зараз на зв'язку, щоб почати живий діалог.

​Моя мета — допомагати будувати тут простір для "своїх". Fankolo має гарний потенціал стати місцем, де дизайн не заважає, а навпаки — допомагає нам залишатися на зв'язку. Дякую розробникам за старт, готовий бути активним користувачем!

Ситуація з Асланом Хакімовим швидко почала погіршуватися. Після того, як ДМС і ДЗНД СБУ не вдалося швидко передати Аслана Росії, а суд відмовив СБУ у проведенні судових засідань у закритому режимі, то вони перейшли до активних дій.

Зараз розробника НРК Аслана Хакімова хочуть перевести до іншого ПТПІ. Або у Миколаїв, або до Чернігова. Навіщо? По-перше, це інші ПТПІ, які більш нагадують СІЗО з камерами і в яких людям дають телефон лише пару разів на тиждень. А публічність Аслана і можливість користуватися телефоном дозволяє йому спілкуватися з правозахисниками, народними депутатами та інформувати про все. І заважає ДЗНД СБУ реалізувати бажане - віддати Аслана Росії.

По-друге, Аслана хочуть перевезти туди де в нього не буде такої підтримки, як у Львові. Наївні люди з СБУ думають, що в інших місцях не сформується подібна група підтримки? Вони помиляюся. А ще ДМС і ДЗНД СБУ вважають, що це завадить його комунікаціям з пресою і нардепами. Це теж хибна думка.

По-третє, попри чітке рішення ЄСПЛ про неможливість видачі Аслана Хакімова зразу в РФ, або через Білорусь, у разі переведення його до Чернігівського ПТПІ є загроза швидкої передачі до Білорусі, звідки його легко забере ФСБ. А щодо заборони ЄСПЛ, то коли такі "дрібниці" зупиняли представників влади? Потім нам повідомлять про догану виконавцю.

Тож, єдине, що залишається - це розголос. Через це прошу по максимальне поширення дописа. Бо у правозахисників погане передчуття.

Була́ тривога, сльо́зи, біль,

Не знала я чи зможу встати,

В думках, неначе заметіль,

Не стала Бога проклинати.

І тиша в серці, наче ніч,

Вкраїна-ненька вся у ранах,

Торкавсь, напевно, Ангел пліч,

Аби не втілив ворог плани.

Війна гірка, як хліб без рук,

Щоразу сльо́зи землю ро́шать,

Ми при житті зазнали мук,

Нас вороги щораз тривожать.

Минула ніч, як тінь, гірка,

В очах – і розпач, і – тривога,

Та в серці – кри́ла, мов ріка,

Що прагне вийти до порога.

Я йду крізь темряву і страх,

Хоч все розбито на уламки,

У вірі сила – не в книжках,

В молитві, яка го́їть ранки.

Я чую голос тих, хто впав,

Він кличе жити, не здаватись,

Бо їхня жертва – то причал,

Де ми вчимося підніматись.

І крок за кроком йду вперед,

Хоч тінь війни мене тримає,

Та в серці з вогнища намет,

Що навіть ніч не подолає.

І серед вибухів і зла

Я вірю – сонце знов засяє,

Бо кожна ніч колись пройшла,

І ранок душу обіймає.

02.12.2025 р.

©Королева

Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID:  1052582

Ти вийшов з пекла, із вогню,

Із рикошету вбивців зброї,

Нам додало́сь усім жалю́,

Спіймав, герою, ти набої.

Ти вийшов з пекла, ти живий…

Та покалічений на мінах.

Тебе, герою дорогий,

Давно чекають в рідних стінах.

Ти вийшов з пекла весь в крові́,

Закрив собою побратима,

В ту мить – молитва в голові.

З вогню завіса всюди й ди́му.

Низький уклін тобі від нас,

Ти вийшов з пекла наш герою,

Ти вмився кров’ю… і не раз,

Був у нерівному там бо́ю,

Ти вийшов з пекла… не вцілів,

Ти чудом вижив, наш герою…

Вкраїну зрадить не хотів.

Думками за́вжди ми з тобою.

30.10.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

Вкраїну намалюю без війни́,

Квітучу і родючу Україну.

Спокійними щоб бу́ли наші сни,

Й щоб чули ми лиш мову солов'їну.

Вкраїну намалюю без війни́,

Її Карпати і Дніпровські кручі.

Там, де не бу́де духу сатани,

Й забе́реться навік кирзак смердючий.

Вкраїну намалюю без війни́,

Ріллю засіяну не мінами, а житом,

Квітучії широкії лани,

Всю землю, наче вкриту оксамитом.

Вкраїну намалюю без війни́

Тополю край дороги і калину.

Де не додасться болю й сивини,

Батькі́вську хату, де думками лину.

Вкраїну намалюю без війни́

Де сад посадять… не щодня могили,

Огненної не буде де стіни́,

Де рідну землю всі би полюбили.

Вкраїну намалюю без війни́

Там, де батьків додому всі чекають,

Чекають лиш з роботи, не з війни!

Й «Де татко наш?», - у мами не

спитають.

Вкраїну намалюю без війни́,

Де ро́си лиш спадають, а не кулі.

Вкраїну, Боже, й нарід бережи,

Щоб всі щасливі в Україні бу́ли!

Вкраїну намалюю без війни́,

Де мама обіймає доню й сина,

Там, де не пустка-хата й бур'яни,

А й де щаслива кожная родина.

Вкраїну намалюю без війни́,

Без пострілів, без залпів, градопаду,

Де кожен скаже: «Думкою пірни

На рідну стежку ба́тьківського саду».

Вкраїну намалюю без війни́,

Без стогону, без болю, без страждання,

Де не з війни пове́рнуться сини,

Де радість буде й музика кохання.

Вкраїну намалюю без війни́

З вишневими садами й солов'ями,

Де діти поспішають з чужини,

Щоб знову буть в обіймах тата й мами.

Вкраїну намалюю без війни́,

Де квітники цвістимуть біля хати.

Щоб не могили квітли щовесни

Й додому не з війни будуть чекати.

Вкраїну намалюю без війни́,

Де стяг Вкраїни майорить усюди.

За неньку не лягатимуть кістьми,

Де тільки МИР і СПОКІЙ ВІЧНО БУДЕ!

19.09.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ID: 1063794