СВІТИЛИ НАМ ВСЮ НІЧ НЕ ЛІХТАРІ

Світили нам всю ніч не ліхтарі,
В заграві вогняній ми потопали,
Летіли нас вбивати моsk@лі –
Життя наші на кон вони поклали.

Над нами висло вбивчеє шатро,
Під куполом небесним – павутина,
Яку вночі снувало вбивче зло,
І падала палаюча хустина.

Бляшанки, мов пацьорки на разка́х,
І їх щоразу більше додавалось,
Нас обіймала не́нависть і страх,
Нам ворогом смертельне ложе ткалось.

Стелилися вогненні килими́
І висла всюди димова завіса,
Не видно вранці й сонця з-за пітьми́…
Несло́ся це усе до нас від біса.

Від вибухів здригалася земля,
Столиця у вогні уся палала –
Така була́ розвага в моsk@ля.
Чия́сь свіча в цім пеклі догорала.

Бажання жити огортало нас,
Бляшанки вбивчі цілу ніч летіли,
Вогненне плесо більшилось чимраз,
Та вороги чому́сь не спопеліли.

04.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043031

КОЛИ ЗАПАХНЕ МИРОМ?

Коли запахнуть МИРом Небеса?
Коли усюди МИРом зарясніє?
Чи зді́йсняться Господні чудеса?
Чи МИРом Україну Бог засіє?

Коли запахне МИРом навкруги?
Коли на землю ступить ПЕРЕМОГА?
Коли із неньки щезнуть вороги?
Коли для них закриється доро́га?

Коли запахне МИРом на землі́?
Коли безпека вступить в володіння?
Коли в болото ве́рнуть моsk@лі
І зрадникам коли прийде́ прозріння?

Коли запахне МИРом поміж нас?
Коли з війни пове́рнуть всі в домівки?
Коли до нас пове́рне мирний час?
Коли вже не складатимуть голівки?

Коли запахне МИРом вже? Коли?
Тим МИРом, за який ми так благаєм,
Щоб ми в страху вже більше не жили́…
Той МИР, якого вже роки́ чекаєм.

Коли запахне МИРом, Боже мій?
Ще скільки цвіту має облетіти?
Коли вже, Боже, переможний бій?
Чи зможемо, Всевишній, ми вціліти?

08.06.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1041706

🛡️ Святослав: Я князь, а не гладіатор.

Після того, як князь Святослав здобув Болгарію й зробив своєю резиденцією місто Переяславець на Дунаї, він кинув виклик Візантії — одній з наймогутніших держав того часу.

У 971 році імператор Іоанн Цимісхій організував великий похід, зібравши армію і флот. Руське військо Святослава було оточене в місті Доростол (сучасна Сілістра в Болгарії). Почалась тривала й важка облога.

➤ Русь трималася понад 60 днів.

Відбувалося кілька великих сутичок.
Руське військо було виснажене, оточене, ізольоване від підкріплень і флоту.

В цей момент Імператор Цимісхій запропонував руському князю вийти на поєдинок один на один, аби уникнути зайвого кровопролиття.

🧩 Цитата з Льва Диякона (візантійський історик):

«Імператор запропонував руському вождю особистий поєдинок, щоби уникнути нових втрат. Та варвар відповів, що князі не мають звички виступати на арену, мов гладіатори, щоб потішати натовп. Нехай вирішує битва, а не видовища»
— Лев Диякон, “Історія”

Цей момент — ще одне підтвердження того, що Святослав був не лише відчайдушним воїном, а й політичним мислителем, який розумів ціну дій і символів.

🛡️ Святослав не був боягузом — це засвідчують навіть вороги.

Навіть візантійські хроністи, які цілком могли б його зганьбити,
називали його: «варвар, але достойний, суворий, невтомний, рівний своїм воїнам».

Святослав відмовився від поєдинку не через страх, а через мудрість воєначальника і тверезий розрахунок політика.

На момент пропозиції поєдинку:
• Руське військо виснажене,
• оточене флотом і армією Цимісхія,
• відрізане від постачання.

Навіщо ризикувати, якщо навіть перемога в поєдинку не гарантує виграшу у війні? А смерть — гарантує крах всього війська.

Святослав мислив як лідер, не як гладіатор.

Він не грав у чужу виставу — він воював за свою Русь.

І його ім’я увійшло в історію не як дуелянта — а як одного з найпотужніших князів воєнного Середньовіччя.

Чи є інші думки з цього приводу?

Про останню битву князя і про те, як вийшов князь Святослав з Доростолу - читайте в книзі «Від Русі до України. Відновлення історії», яку можна замовити, написавши нам, або на сайті
rus-ukraine.com.ua

1. Якщо ви йдете крізь пекло – ідіть, не зупиняючись.
2. У тебе є вороги? Добре. Отже, в своєму житті ти щось колись відстоював.
3. Будь-яка криза – це нові можливості.
4. Розумна людина не робить сама всі помилки – вона дає шанс й іншим.
5. Найкращий аргумент проти демократії – п’ятихвилинна розмова з середнім виборцем.
6. Успіх – це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму.
7. Сокіл високо піднімається, коли летить проти вітру, а не за вітром.
8. Дурний той чоловік, який ніколи не змінює своєї думки.
9. Вроджена вада капіталізму – нерівний розподіл благ; вроджена гідність соціалізму — рівний розподіл злиднів.
10. Коли орли мовчать, базікають папуги.
11. Влада – це наркотик. Хто спробував хоч раз — отруєний нею назавжди.
12. Протягом свого життя кожній людині доводиться спіткнутися зі своїм «великим шансом». На жаль, більшість із нас просто піднімається, обтрушується і йде далі, ніби нічого й не сталося.
13. Не бажайте здоров’я і багатства, а бажайте удачі, бо на Титаніку всі були багаті і здорові, а з удачею виявилися одиниці!
14. Брехня встигає обійти півсвіту, поки правда одягає штани.
15. Політика настільки ж захоплювальна і небезпечна, як війна. У війні вас можуть убити лише раз, в політиці багато разів.
16. Мої смаки прості. Я легко задовільняюсь найкращим.
17. Хочете, щоб у суперечці ваше слово було останнім? Скажіть опоненту «Мабуть, Ви маєте рацію».
18. Велику перевагу одержує той, хто досить рано зробив помилки, на яких можна вчитися.
19. Люди чудово вміють зберігати таємниці, яких не знають.
20. Я люблю свиней. Собаки дивляться на нас знизу вгору, кішки – зверху вниз. Лише свині дивляться на нас як на рівних.
21. Війна – це коли за інтереси інших гинуть зовсім безвинні люди.
22. Найбільший урок життя в тому, що і дурні бувають праві.
23. Набагато краще підкупити людину, ніж вбити її, та й бути підкупленим куди краще, ніж убитим.
24. Легше керувати нацією, ніж виховувати чотирьох дітей.
25. Ми живемо в епоху великих подій і маленьких людей.
26. Від дерев’яних черевиків до дерев’яних черевиків – шлях в чотири покоління: перше покоління наживає, друге – примножує, третє – тринькає, четверте – повертається на фабрику.
27. Нічим так не завоюєш авторитету, як спокоєм.
28. Американці завжди знаходять єдине вірне рішення. Після того, як перепробують всі інші.
29. У важкі для країни часи значення міфів важко переоцінити.
30. Вчіть історію, вчіть історію. В історії знаходяться всі таємниці політичної далекоглядності.
31. Найкращий спосіб зіпсувати відносини – це почати з’ясовувати їх.
32. Мета парламенту – замінити кулачні бої словесними.
33. Коли двоє чубляться – виграє третій.
34. Якщо вбити вбивцю, кількість вбивць не зміниться.
35. Песиміст бачить труднощі в кожній можливості; оптиміст бачить можливість в кожній труднощі.
36. Ви ніколи не дійдете до місця призначення, якщо будете кидати камені в кожного пса, який гавкає.
37. Народ, який забув своє минуле, втратив своє майбутнє.
38. Навіть найсліпучішого світла не буває без тіні.
39. Я – оптиміст. Не бачу особливої користі бути чимось ще.
40. Жодна зірка не засяє, поки не знайдеться людина, яка буде тримати ззаду чорне полотно.
***Вінстон Черчилль
Одного разу під час виступу одна журналістка запитала політика:
– Невже Вам не приємно усвідомлювати, що щоразу, коли ви виступаєте з промовою, зал забитий напхом?
На що Вінстон Черчилль відповів:
– Приємно, і навіть дуже, але щоразу, коли я бачу повний зал, я не можу не думати про те, що, якби я не виголошував промову, а піднімався на ешафот, глядачів зібралося б удвічі більше.

З 23 жовтня в прокат в українських кінотеатрах вийде екранізація роману Андрія Куркова «Сірі бджоли» 2018 року. Режисером є Дмитро Мойсеєв.

Фільм перенесе глядача в саме серце «сірої зони» на Донеччині — території між позиціями українських військових та проросійських бойовиків. У покинутому селі без світла залишилися лише двоє пенсіонерів — колишні вороги дитинства, які в умовах війни намагаються знайти мир і порозуміння. Їхнє тихе, напружене існування змінюється після появи в селі російського снайпера...

У Держкіно говорять, що стрічка обіцяє стати глибоким емоційним переживанням, де переплітаються буденність і війна, біль і надія, людяність і внутрішня тиша — як гул сірих бджіл у вуликах самотності.

#Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно

#навКоло_книг
#аудіокниги
Книгомандрівці, зустрінемось сьогодні о 17:00 на прем'єрі нової аудіокниги "Моя не маленька слабкість" сучасної української письменниці Талі Верне.
https://youtu.be/NVW35Rqr3MI

Жанр твору – кримінальний роман, сюжет якого доволі цікавий.


Анотація до книги:

Руслана
Я прокинулась в чужій квартирі з жахливим головним болем, коли з’явився він – той, кого я чекала побачити найменше. Його ім’я лякає мого батька до тремтіння в ногах, але не мене… Його слава несе страх і біль. Він – той, хто мене притягує і лякає водночас. Він – моя не маленька слабкість з ім’ям Данило Бернет.

Данило
В ту ніч я не планував повертатися додому в компанії доньки ворога, але вийшло так, що я забрав її до себе додому. Її особистість для мене під забороною. Її тіло – те, що манить і притягує мене. Її батько – мій ворог. Вона – та, хто хоче здаватися сильною і незалежною. Вона – та, кого я хочу більше за все і ім’я її – Руслана Даценко.

У книзі є:

# сильна героїня та владний герой
# заборонені стосунки
#вороги, що закохались один в одного.

#поезія
а може почати писати про щастя знов?
про те, яке поруч, те, що завжди зі мною...
бо кожен для себе є віра, і є любов,
і кожен для себе, інколи, поле бою.
а щастя, воно не зникає, воно живе,
за цими всіма страхами, за кожним болем,
воно трансформується дивом у щось нове,
з'являється там, де здавалося вже - "не доля".
воно проростає сміливо крізь всі сніги
і паростки випускає, немов весною.
і скільки би не намагалися вороги...
воно буде поруч, буде завжди зі мною...

Оля Захарчук

З ними важко воювати і вести переговори, але ми робимо це чесно, - The Wall Street Journal про те, як ГУР проводить обмін полоненими з РФ

Як пише видання, незважаючи на відсутність дипломатичних зв'язків, недовіру та запеклі бої, ГУР вдалося налагодити прямий канал взаємодії з розвідниками росіян

Цей процес розпочався з випадкової знахідки та еволюціонував у систематичний механізм обміну, який дозволив звільнити тисячі українських військовослужбовців.

📍Випадковий телефон
Все почалося у березні 2022 року. Український солдат обшукав тіло загиблого окупанта та знайшов мобільний. Пристрій потрапив до рук заступника начальника ГУР Дмитра Усова, який на той час займався поверненням тіл двох загиблих українських розвідників у боях під Києвом.

Усов прогортав контакти у телефоні та зателефонував на номер, який належав командиру вбитого. Представившись, він повідомив: «Ваш офіцер мертвий», відправив фото тіла та запропонував обмін: тіла російських військових в обмін на українців. Цей імпровізований крок став відправною точкою для діалогу.

За словами Кирила Буданова, на ранньому етапі "довіри не було". Бойові дії йшли під Києвом, а попередні канали зв'язку було розірвано. Але телефон став дорогоцінним каналом відновлення комунікації.

📍Побудова довіри
Довіра будувалась поступово через регулярні телефонні розмови. Через два місяці після першого контакту російська сторона розкрила свого представника – генерал-лейтенанта Олександра Зоріна з ГРУ.

Усов вивчив інформацію про Зоріна. Він народився в Україні, мав досвід переговорів у Лівії та Сирії та навіть написав про це докторську дисертацію.

Кульмінацією став особистий візит Усова до окупованого Маріуполя у квітні 2022 року. Під білим прапором, у супроводі російських броньованих машин, він проїхав через зруйноване місто, засіяне тілами. Зустріч із Зоріним відбулася за містом. Вони говорили про бійців, які захищали Азовсталь, та про перспективу їхнього майбутнього обміну.

📍Досвід Мінських переговорів
Механізм обміну виник на порожньому місці. Його коріння сягає 2014 року, коли в Мінську проходили переговори щодо Донбасу. Там Україна та Росія (через сепаратистів) проводили дрібні обміни полоненими: лише близько 600 осіб за 125 зустрічей. Процес здебільшого був хаотичним, а після 2022 року впав. Тим не менш, він створив прецедент: розвідки навчилися вести «чесний» діалог навіть під час запеклої війни.

📍Згодом канал еволюціонував у повноцінну систему
Тепер аналітики моніторять російські сайти та соцмережі, збираючи базу даних про 200 параметрів на кожного полоненого (зростання, колір очей, відповіді Червоного Хреста). Звільнені привозять списки співкамерників, що допомагає доводити наявність конкретних осіб у російському полоні.

Логістика включає безпечні коридори в Білорусі та посередників: Туреччину, Саудівську Аравію та Катар.

📍Парадокс
Як пише видання, цей канал - парадокс: вороги, які не згодні ні в чому, співпрацюють по полонених.

«Незважаючи на те, що ми вороги, Росія – агресор, ми встановили комунікацію. З ними важко воювати та вести переговори, але ми робимо це чесно», - каже Усов.

До 2025 року обміняли понад 10 тисяч осіб. The Wall Street Journal наголошує на унікальності цього процесу для сучасної війни. Так, наприклад, у радянському полоні нацистські полонені залишалися до 1956 року, а останні полонені ірано-іракської війни (1980-1988) потрапили додому лише 2003 року.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

Хіба хочеш?
Мусиш!!!

Хто рано встає, той в обід вже заїїїї…ався!:)

Огірки наступають, як вороги!:)

Ваша професія?:)
Солістка!:)

Побутовий мазохізм - дивне збочення нашіх жінок!:)

То все про кого?:)
Та про мене ж!:)
Та про мою Ірина Олександрова!:)

Поки я декілька днів не могла затоваришувати з моїми тиском та пульсом, у город не ходила!:)

Сьогодні як дісталася тих огірків!!!
Мммммммати Василева!:)))
Не впевнена, що мої кабачки хуч трохи більші тих огірків?:)
Що завдовжки?:)
Що завширшки?:)

Три цебра визбирала!:)
В напрямку кабачків навіть не заглядала!:) Не до них сьогодні!:)

Поки Ірина огірки перемивала, мене ж ще по цибулю понесло?:)

Нууууу, так…
Чемні ґаздині хезе коли цибулю вибрали?
Я - ні…
То в мене ̶п̶р̶о̶н̶о̶с̶,̶ ̶т̶о̶ ̶с̶в̶е̶р̶б̶і̶ж̶ ̶і̶з̶ ̶з̶о̶л̶о̶т̶у̶х̶о̶ю̶ запоморочення, то тиск на нулях, то взагалі дощ перищить?

Два цебра тієї цибулі надовбала лопатою!
Ще пʼять рядків є?
А я знову симулюю якусь старечу слабкість?:)

До хати в пʼять підходів дісталася.
Присідала на кожному кроці, де була можливість присісти?
А хотіла прилягти…

Тепер лежу та розмірковую?
Як умовити мою Олександрову сьогодні стати солісткою?:)

Бо схоже, що я на сьогодні вже напрацювалася?:)

А вона ж ще й відерко яблок назбирала!:) На повідлочку!:)))

Ви там як?
Цілі?

#поезія
Бережи себе... чуєш, завжди...
Якщо хтось тебе хоче зламати...
Якщо навіть життя на межі...
Ти не смій своїх рук опускати.

І ніколи себе не суди...
В цьому світі пізнать неможливо...
Де є друзі... і де вороги...
Що важливо, і що неважливо.

Бережи себе… чуєш, завжди...
Бережи себе завжди і всюди...
Будуть всі... та вони не такі...
Будуть інші... такої не буде.

Галина Кушнір