• Водоспад Суда

    Водоспад знаходиться на висоті 1300 метрів і має висоту 25 метрів. Водоспад розділяється на дві частини, утворюючи подвійний водоспад, вода якого впадає в річку Аспри Гура. Доріжка, що веде від села до водоспаду, проходить через густий ліс з рідкісними рослинами та орхідеями. По дорозі відкривається гарний вид на вершини і це один з найкрасивіших гірських пейзажів Греції. Район навколо водоспадів один з найдикіших в Греції, де можна зустріти безліч диких птахів. Тут мешкають такі хижі птахи, як беркут, орел-змія, оса, яструб, сокіл-сапсан, яструб, сова, пугач та інші птахи, такі як куріпки, лісові голуби, чорні дятли, зелені дятли, зубчасті дятли, чорнозобики, ворони та інші.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/vodopad-suda

    #водоспадСуда #водоспадГреція #Греціяприрода #подорожГреція #природаГреції #прихованімісця #красаГреції #водоспади #похіду гори #мальовничімісця
    Водоспад Суда Водоспад знаходиться на висоті 1300 метрів і має висоту 25 метрів. Водоспад розділяється на дві частини, утворюючи подвійний водоспад, вода якого впадає в річку Аспри Гура. Доріжка, що веде від села до водоспаду, проходить через густий ліс з рідкісними рослинами та орхідеями. По дорозі відкривається гарний вид на вершини і це один з найкрасивіших гірських пейзажів Греції. Район навколо водоспадів один з найдикіших в Греції, де можна зустріти безліч диких птахів. Тут мешкають такі хижі птахи, як беркут, орел-змія, оса, яструб, сокіл-сапсан, яструб, сова, пугач та інші птахи, такі як куріпки, лісові голуби, чорні дятли, зелені дятли, зубчасті дятли, чорнозобики, ворони та інші. Джерело https://psahno.com/uk/places/vodopad-suda #водоспадСуда #водоспадГреція #Греціяприрода #подорожГреція #природаГреції #прихованімісця #красаГреції #водоспади #похіду гори #мальовничімісця
    146views
  • 🫰Як "заразити" близьких здоровим способом життя?

    🙅Немає сенсу змушувати тих, хто не хоче правильно харчуватися і займатися фізичною активністю. Так ви не отримаєте результату і зустрінете негатив від близьких.

    🤌Краще вчинити більш хитро: впроваджувати здорові звички непомітно. Як саме?

    👇Ось кілька перевірених "вірусних" трюків:

    🖱Станьте живим прикладом.
    Почніть самі бігати вранці чи готувати смачні салати — і робіть це з таким задоволенням, ніби це найкраща розвага на світі. Близькі дивитимуться і подумки нотуватимуть: "А що, виглядає круто..."

    🖱Замість "їж броколі, бо корисно" — готуйте круті страви, де корисне ховається за смаком.
    Наприклад, піца на цільнозерновому тісті з купою овочів, смузі, що виглядає як десерт, або курка в пікантному соусі з гарніром з кіноа. Вони з'їдять — і навіть не помітять, що це "здорове".

    🖱Запропонуйте спільну активність, яка не кричить "спорт!".
    Прогулянка парком з собакою (або без), танці під улюблену музику на кухні, похід у боулінг чи навіть спільне прибирання під енергійний плейлист. Головне — щоб було весело, а не "ой, знову треба потіти".

    🖱Хваліть маленькі кроки.
    Побачили, що чоловік узяв яблуко замість чіпсів? "Ого, ти сьогодні як супергерой!" Дитина пройшлася пішки замість ліфта? "Клас, ти вже на рівні спортсмена!" Позитивне підкріплення працює краще за будь-які лекції.

    🖱Зробіть здоровий вибір найпростішим.
    У холодильнику — фрукти на видноті, печиво — на верхній полиці. На столі — пляшка води, а не кола. Люди ліниві (і ми всі такі), тому обирають те, що ближче.

    ✅Пам'ятайте: зміни — це не спринт, а марафон. Ви не виховуєте, ви просто "заражаєте" своїм прикладом і радістю.

    💪І одного дня ви прокинетеся, а ваша половинка вже сама пропонує: "Може, сьогодні прогуляємося?" Оце і буде перемога! 💪

    🌈Тож починайте з себе, посміхайтеся і будьте терплячими — здоров'я близьких варте того, щоб грати в довгу гру.
    🏆Ви впораєтесь!
    🫰Як "заразити" близьких здоровим способом життя? 🙅Немає сенсу змушувати тих, хто не хоче правильно харчуватися і займатися фізичною активністю. Так ви не отримаєте результату і зустрінете негатив від близьких. 🤌Краще вчинити більш хитро: впроваджувати здорові звички непомітно. Як саме? 👇Ось кілька перевірених "вірусних" трюків: 🖱Станьте живим прикладом. Почніть самі бігати вранці чи готувати смачні салати — і робіть це з таким задоволенням, ніби це найкраща розвага на світі. Близькі дивитимуться і подумки нотуватимуть: "А що, виглядає круто..." 🖱Замість "їж броколі, бо корисно" — готуйте круті страви, де корисне ховається за смаком. Наприклад, піца на цільнозерновому тісті з купою овочів, смузі, що виглядає як десерт, або курка в пікантному соусі з гарніром з кіноа. Вони з'їдять — і навіть не помітять, що це "здорове". 🖱Запропонуйте спільну активність, яка не кричить "спорт!". Прогулянка парком з собакою (або без), танці під улюблену музику на кухні, похід у боулінг чи навіть спільне прибирання під енергійний плейлист. Головне — щоб було весело, а не "ой, знову треба потіти". 🖱Хваліть маленькі кроки. Побачили, що чоловік узяв яблуко замість чіпсів? "Ого, ти сьогодні як супергерой!" Дитина пройшлася пішки замість ліфта? "Клас, ти вже на рівні спортсмена!" Позитивне підкріплення працює краще за будь-які лекції. 🖱Зробіть здоровий вибір найпростішим. У холодильнику — фрукти на видноті, печиво — на верхній полиці. На столі — пляшка води, а не кола. Люди ліниві (і ми всі такі), тому обирають те, що ближче. ✅Пам'ятайте: зміни — це не спринт, а марафон. Ви не виховуєте, ви просто "заражаєте" своїм прикладом і радістю. 💪І одного дня ви прокинетеся, а ваша половинка вже сама пропонує: "Може, сьогодні прогуляємося?" Оце і буде перемога! 💪 🌈Тож починайте з себе, посміхайтеся і будьте терплячими — здоров'я близьких варте того, щоб грати в довгу гру. 🏆Ви впораєтесь!
    407views
  • #історія #особистості
    ⚔️ Михайло Омелянович-Павленко: Генерал і легенда Першого Зимового походу.
    8 грудня 1878 року народився Михайло Омелянович-Павленко — видатний український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР, один із ключових командувачів в історії боротьби за українську державність у 1917–1921 роках. Його ім'я нерозривно пов'язане з найгероїчнішою операцією УНР — Першим Зимовим походом. 🛡️

    Шлях від імперії до УНР

    Народившись у російській імперській родині з українським корінням, Михайло Омелянович-Павленко здобув блискучу військову освіту. У Першу світову війну він командував полками та виявив високу військову майстерність.
    Після Лютневої революції 1917 року він став на бік українського національного руху. Його брат, Іван, також став визначним діячем української армії. Михайло активно брав участь в українізації військових частин, а пізніше обіймав високі пости в армії Української Народної Республіки (УНР):
    Він командував Запорізькою дивізією.
    Був головним комендантом міста Києва.
    Очолював Корпус Січових Стрільців.
    Командувач Першого Зимового походу
    Його найбільшою військовою заслугою стало командування Першим Зимовим походом (грудень 1919 — травень 1920) — унікальною операцією Армії УНР. 🥶
    Наприкінці 1919 року, опинившись у «трикутнику смерті» (оточені більшовиками, білогвардійцями та поляками), залишки Армії УНР прийняли рішення не складати зброю, а здійснити глибокий рейд по тилах ворога. Під командуванням Омеляновича-Павленка українські війська:
    Пройшли понад 2500 кілометрів окупованими територіями.
    Зберегли боєздатність і український прапор.
    Весь цей час вели постійні бої та підтримували моральний дух населення, демонструючи, що українська держава ще існує.
    Цей похід став школою мужності та прикладом ведення партизанської війни.

    Еміграція та спадщина

    Після поразки у Визвольних змаганнях Михайло Омелянович-Павленко емігрував, але продовжував активно працювати. Він був Міністром оборони в урядах УНР в екзилі та залишив цінні мемуари «Спогади українського генерала», які є важливим джерелом для вивчення військової історії України.
    Його життя — це приклад беззастережної відданості ідеї незалежної України.
    #історія #особистості ⚔️ Михайло Омелянович-Павленко: Генерал і легенда Першого Зимового походу. 8 грудня 1878 року народився Михайло Омелянович-Павленко — видатний український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР, один із ключових командувачів в історії боротьби за українську державність у 1917–1921 роках. Його ім'я нерозривно пов'язане з найгероїчнішою операцією УНР — Першим Зимовим походом. 🛡️ Шлях від імперії до УНР Народившись у російській імперській родині з українським корінням, Михайло Омелянович-Павленко здобув блискучу військову освіту. У Першу світову війну він командував полками та виявив високу військову майстерність. Після Лютневої революції 1917 року він став на бік українського національного руху. Його брат, Іван, також став визначним діячем української армії. Михайло активно брав участь в українізації військових частин, а пізніше обіймав високі пости в армії Української Народної Республіки (УНР): Він командував Запорізькою дивізією. Був головним комендантом міста Києва. Очолював Корпус Січових Стрільців. Командувач Першого Зимового походу Його найбільшою військовою заслугою стало командування Першим Зимовим походом (грудень 1919 — травень 1920) — унікальною операцією Армії УНР. 🥶 Наприкінці 1919 року, опинившись у «трикутнику смерті» (оточені більшовиками, білогвардійцями та поляками), залишки Армії УНР прийняли рішення не складати зброю, а здійснити глибокий рейд по тилах ворога. Під командуванням Омеляновича-Павленка українські війська: Пройшли понад 2500 кілометрів окупованими територіями. Зберегли боєздатність і український прапор. Весь цей час вели постійні бої та підтримували моральний дух населення, демонструючи, що українська держава ще існує. Цей похід став школою мужності та прикладом ведення партизанської війни. Еміграція та спадщина Після поразки у Визвольних змаганнях Михайло Омелянович-Павленко емігрував, але продовжував активно працювати. Він був Міністром оборони в урядах УНР в екзилі та залишив цінні мемуари «Спогади українського генерала», які є важливим джерелом для вивчення військової історії України. Його життя — це приклад беззастережної відданості ідеї незалежної України.
    Like
    1
    172views
  • День Збройних Сил України
    Хочеш миру — готуйся до війни. Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу. Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації. Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави. В Україні важливість міцного, добре озброєного війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ — День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня.

    Сьогодні – це свято не лише свято професійних військових, а свято всієї країни, кожного добровольця, кожної сімʼї, чиї члени боронять нашу державу від ворога, усіх, хто допомагає Збройним Силам України, донатить на армію, волонтерить, лікує поранених.

    Як виникла ідея відзначати День Збройних Сил України?
    Історію наших Збройних Сил неможливо відокремити від історії України, яка дуже довго та не завжди успішно намагалася вибороти незалежність. Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття.

    Січові стрільці
    Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. Цей легіон, що складався з патріотично налаштованих добровольців, був створений у 1914 році Головною Українською Радою.

    І хоч стрільці воювали в складі Австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

    Українська Народна Республіка
    У щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, що раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

    На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочено, в значній частині роззброєне та деморалізоване.

    Восени 1918 року Армія УНР стала поступатися радянським військам та в лютому 1919 року залишила Київ, а у квітні відступила на Правобережжя.

    Наприкінці 1919 року армією УНР було здійснено так званий Перший зимовий похід, що по суті був партизанським рейдом в тилу більшовицької армії та армії Денікіна. Зазнаючи поразок в боях з червоноармійцями, армія УНР в кінці осені 1920 року відступила за Збруч, а в 1924 році припинила своє існування.

    УПА
    За часів СРСР українці мали за обов’язок служити в радянській армії. Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни.

    Незалежна Україна. Занепад української армії
    Після здобуття незалежності в 1991 році Україні дісталася в спадок значна частина від радянської армії, в тому числі ядерне озброєння. Теоретично наша країна могла посісти одне з перших світових місць щодо військової могутності. Спочатку розбудова армії проводилася досить активно, але незабаром цей процес загальмувався або й зовсім зупинився.

    Під виглядом реформування українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. В результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

    Відродження збройних сил України
    Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами відновлювати й кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї.

    Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі.

    Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії РФ до реформування відповідно до стандартів НАТО.

    День Збройних сил України в історії
    19916 грудня
    Верховна Рада прийняла Закони «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України». Цим було покладено початок побудови армії з військ, що залишились на території України після розпаду Радянського Союзу.
    1992січень
    Війська почали присягати на вірність українському народові.
    19926 грудня
    Вперше було відзначено День Збройних сил України. Офіційно в наших календарях свято з’явилося з 1993 року.
    2014квітень
    Розпочалися воєнні дії на сході країни.
    2015
    Прийнято нову військову доктрину, згідно з якою Україна відмовилася від позаблокового статусу та поставила за мету членство в НАТО.
    20165 січня
    В українській армії з’явився новий рід військ. Йому дали назву Сили спеціальних операцій.
    Часті Питання та відповіді про День Збройних сил України
    Яка наразі чисельність українських Збройних сил?
    Зараз у ЗСУ — близько 250 тисяч військових, у резерві — 1 мільйон осіб.

    Яке місце займає українська армія у світовому рейтингу?
    Згідно рейтингу Global Firepower українські Збройні сили посідають 25 місце за могутністю у списку зі 138 країн.

    Чи дозволяється військовим ЗСУ бути членами політичних партій?
    Ні, не дозволяється. Але вони можуть бути обрані депутатами місцевих рад або Верховної Ради.

    Яку функцію в ЗСУ виконують капелани?
    Капелани — військові священики, які надають духовну підтримку воїнам. Самим капеланам не дозволяється мати зброю та приймати участь у бойових діях.

    Чи можуть військові ЗСУ займатися бізнесом?
    Займатися бізнесом військовослужбовцям заборонено. Вони мають отримувати заробітну плату лише від держави.

    Як відзначати День Збройних сил України?
    В цей день всі українські військові отримують привітання від Президента — Головнокомандувача ЗСУ, Прем’єр-міністра та Міністра оборони. У військових частинах проходять нагородження державними відзнаками, урочисті збори, відбуваються святкові концерти.

    В школах та інших навчальних закладах організовують спілкування учнів з військовими, проводять так звані уроки мужності, конкурси дитячих малюнків на військову тематику, спортивні змагання та інші святкові заходи. Все це покликано донести дітям у доступній формі інформацію про українську армію та мужність і незламність наших воїнів.

    Також щорічно з нагоди цієї дати за найкращі літературні, мистецькі твори та роботи журналістів, що присвячені військовій тематиці, присуджується Премія імені Богдана Хмельницького.

    В цей святковий день кожен українець має доєднатися до привітань захисникам нашої держави, висловити їм свою вдячність та повагу. В цей день ми також вшановуємо памʼять тих, хто загинув, захищаючи усіх нас та українську державність у війні з росією.

    Чому важливий цей день?
    Існує безліч причин для того, щоб кожен громадянин розумів необхідність та користь армії. Звісно, головна її діяльність — захист країни та громадян від будь-якої зовнішньої агресії. Але трапляються й складні ситуації всередині країни, які не можуть вирішуватися без Військової служби правопорядку ЗСУ.

    Армія поповнює запас іноземної валюти в країні завдяки миротворчій діяльності. Небагато хто знає, що держава отримує певний прибуток від участі воїнів у миротворчих операціях в інших країнах.

    Під час стихійних лих та техногенних катастроф одними з перших на допомогу людям приходять військові, щоб проводити рятувальні операції.

    Збройні сили, що розвиваються, одночасно є стимулом і каталізатором для розвитку економіки України та впровадження сучасних технологій.

    Але важливо знати й про недоліки та проблеми сучасного українського війська. Однією з найголовніших проблем є обмеженість у коштах, які країна надає на утримання та розвиток Збройних сил. До прикладу, бюджет нашої армії приблизно у вісім разів менший, ніж бюджет армії Росії. Цей чинник суттєво гальмує темпи впровадження сучасного озброєння та стандартів НАТО.

    Також у всіх на слуху гучні справи про випадки корупції в керівних структурах армії, незадовільний стан підприємств оборонної промисловості.

    День Збройних сил України — не лише професійне свято українського війська. Це ще й потужний інформаційний привід, що привертає увагу суспільства до їхніх досягнень та труднощів, а також до усвідомлення важливої місії, яку виконує армія в житті суспільства.

    Слава Збройним Силам України! Героям слава!
    День Збройних Сил України Хочеш миру — готуйся до війни. Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу. Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації. Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави. В Україні важливість міцного, добре озброєного війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ — День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня. Сьогодні – це свято не лише свято професійних військових, а свято всієї країни, кожного добровольця, кожної сімʼї, чиї члени боронять нашу державу від ворога, усіх, хто допомагає Збройним Силам України, донатить на армію, волонтерить, лікує поранених. Як виникла ідея відзначати День Збройних Сил України? Історію наших Збройних Сил неможливо відокремити від історії України, яка дуже довго та не завжди успішно намагалася вибороти незалежність. Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття. Січові стрільці Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. Цей легіон, що складався з патріотично налаштованих добровольців, був створений у 1914 році Головною Українською Радою. І хоч стрільці воювали в складі Австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська. Українська Народна Республіка У щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, що раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі. На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочено, в значній частині роззброєне та деморалізоване. Восени 1918 року Армія УНР стала поступатися радянським військам та в лютому 1919 року залишила Київ, а у квітні відступила на Правобережжя. Наприкінці 1919 року армією УНР було здійснено так званий Перший зимовий похід, що по суті був партизанським рейдом в тилу більшовицької армії та армії Денікіна. Зазнаючи поразок в боях з червоноармійцями, армія УНР в кінці осені 1920 року відступила за Збруч, а в 1924 році припинила своє існування. УПА За часів СРСР українці мали за обов’язок служити в радянській армії. Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни. Незалежна Україна. Занепад української армії Після здобуття незалежності в 1991 році Україні дісталася в спадок значна частина від радянської армії, в тому числі ядерне озброєння. Теоретично наша країна могла посісти одне з перших світових місць щодо військової могутності. Спочатку розбудова армії проводилася досить активно, але незабаром цей процес загальмувався або й зовсім зупинився. Під виглядом реформування українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. В результаті наша армія не розвивалася, а занепадала. Відродження збройних сил України Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами відновлювати й кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї. Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі. Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії РФ до реформування відповідно до стандартів НАТО. День Збройних сил України в історії 19916 грудня Верховна Рада прийняла Закони «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України». Цим було покладено початок побудови армії з військ, що залишились на території України після розпаду Радянського Союзу. 1992січень Війська почали присягати на вірність українському народові. 19926 грудня Вперше було відзначено День Збройних сил України. Офіційно в наших календарях свято з’явилося з 1993 року. 2014квітень Розпочалися воєнні дії на сході країни. 2015 Прийнято нову військову доктрину, згідно з якою Україна відмовилася від позаблокового статусу та поставила за мету членство в НАТО. 20165 січня В українській армії з’явився новий рід військ. Йому дали назву Сили спеціальних операцій. Часті Питання та відповіді про День Збройних сил України Яка наразі чисельність українських Збройних сил? Зараз у ЗСУ — близько 250 тисяч військових, у резерві — 1 мільйон осіб. Яке місце займає українська армія у світовому рейтингу? Згідно рейтингу Global Firepower українські Збройні сили посідають 25 місце за могутністю у списку зі 138 країн. Чи дозволяється військовим ЗСУ бути членами політичних партій? Ні, не дозволяється. Але вони можуть бути обрані депутатами місцевих рад або Верховної Ради. Яку функцію в ЗСУ виконують капелани? Капелани — військові священики, які надають духовну підтримку воїнам. Самим капеланам не дозволяється мати зброю та приймати участь у бойових діях. Чи можуть військові ЗСУ займатися бізнесом? Займатися бізнесом військовослужбовцям заборонено. Вони мають отримувати заробітну плату лише від держави. Як відзначати День Збройних сил України? В цей день всі українські військові отримують привітання від Президента — Головнокомандувача ЗСУ, Прем’єр-міністра та Міністра оборони. У військових частинах проходять нагородження державними відзнаками, урочисті збори, відбуваються святкові концерти. В школах та інших навчальних закладах організовують спілкування учнів з військовими, проводять так звані уроки мужності, конкурси дитячих малюнків на військову тематику, спортивні змагання та інші святкові заходи. Все це покликано донести дітям у доступній формі інформацію про українську армію та мужність і незламність наших воїнів. Також щорічно з нагоди цієї дати за найкращі літературні, мистецькі твори та роботи журналістів, що присвячені військовій тематиці, присуджується Премія імені Богдана Хмельницького. В цей святковий день кожен українець має доєднатися до привітань захисникам нашої держави, висловити їм свою вдячність та повагу. В цей день ми також вшановуємо памʼять тих, хто загинув, захищаючи усіх нас та українську державність у війні з росією. Чому важливий цей день? Існує безліч причин для того, щоб кожен громадянин розумів необхідність та користь армії. Звісно, головна її діяльність — захист країни та громадян від будь-якої зовнішньої агресії. Але трапляються й складні ситуації всередині країни, які не можуть вирішуватися без Військової служби правопорядку ЗСУ. Армія поповнює запас іноземної валюти в країні завдяки миротворчій діяльності. Небагато хто знає, що держава отримує певний прибуток від участі воїнів у миротворчих операціях в інших країнах. Під час стихійних лих та техногенних катастроф одними з перших на допомогу людям приходять військові, щоб проводити рятувальні операції. Збройні сили, що розвиваються, одночасно є стимулом і каталізатором для розвитку економіки України та впровадження сучасних технологій. Але важливо знати й про недоліки та проблеми сучасного українського війська. Однією з найголовніших проблем є обмеженість у коштах, які країна надає на утримання та розвиток Збройних сил. До прикладу, бюджет нашої армії приблизно у вісім разів менший, ніж бюджет армії Росії. Цей чинник суттєво гальмує темпи впровадження сучасного озброєння та стандартів НАТО. Також у всіх на слуху гучні справи про випадки корупції в керівних структурах армії, незадовільний стан підприємств оборонної промисловості. День Збройних сил України — не лише професійне свято українського війська. Це ще й потужний інформаційний привід, що привертає увагу суспільства до їхніх досягнень та труднощів, а також до усвідомлення важливої місії, яку виконує армія в житті суспільства. Слава Збройним Силам України! Героям слава!
    Like
    1
    838views
  • Перший зимовий похід – похід армії Української Народної Республіки тилами червоної та добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.)

    Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, відповідаючи за важливі державні справи, перебував зі своїм штабом у Варшаві.

    Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста».

    Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого Зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України ухвалив закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст Військової присяги.
    Перший зимовий похід – похід армії Української Народної Республіки тилами червоної та добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.) Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, відповідаючи за важливі державні справи, перебував зі своїм штабом у Варшаві. Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста». Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого Зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України ухвалив закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст Військової присяги.
    81views
  • ЩО ЗНАЧИТЬ - НА ЩАСТИТЬ🇳🇱 😕 Дівчина подарувала своєму хлопцю на день народження похід на матч амстердамського «Аякса» в Нідерландах − той самий, який скасували через п'ять хвилин після початку через перфоманс фанатів.
    ЩО ЗНАЧИТЬ - НА ЩАСТИТЬ🇳🇱 😕 Дівчина подарувала своєму хлопцю на день народження похід на матч амстердамського «Аякса» в Нідерландах − той самий, який скасували через п'ять хвилин після початку через перфоманс фанатів.
    99views 0Plays
  • Слова, які колись були… прізвищами.

    Ми часто вживаємо їх щодня і навіть не задумуємось, що колись це були цілком реальні люди. Деякі з них залишили слід в історії, інші – просто стали мемом свого часу.

    Ось кілька цікавих прикладів:

    • Хуліган – таке прізвище мала сім’я з Ірландії, відома своїм розгульним і вибуховим характером. Особливо «відзначився» Патрік Хуліган, чиє ім’я регулярно з’являлося в поліцейських звітах.

    • Шовінізм походить від надмірно відданого Наполеонові солдата на ім’я Ніколя Шовен, який славився гучними промовами про велич Франції.

    • Саксофон з’явився завдяки Адольфу Саксу, але ім’я інструменту подарував його друг — композитор Гектор Берліоз.

    • Сендвіч – винахід графа Сендвічського Джона Монтегю, який у розпал підготовки експедиції Кука просто не мав часу на повноцінні трапези.

    • Бойкот – прізвище управляючого Чарльза Бойкота. Після того, як робітники почали його ігнорувати, англійська преса увічнила його ім’я як символ протесту.

    • Джакузі – похідне від прізвища італійця Кандідо Якуцці. Американська вимова дещо змінилась, але слово прижилося у всьому світі.

    • Олів’є – знаменитий салат названий на честь шефа Люсьєна Олів’є, який так і не розкрив справжнього рецепту.

    • Бефстроганов – страва, створена кухарем графа Строганова. У перекладі з французької – «яловичина по-строганівськи».

    • Лодир – слово, яке походить від прізвища німецького лікаря Хрістіана Лодера, що змушував пацієнтів годинами ходити. Людям це здавалось дивним, тож і виник вираз.

    • Шарлатан – за легендою, це ім’я лікаря Шарля Латена, який обіцяв чудеса, а зникав, щойно отримував оплату.

    • Галіматія – слово, яке походить від прізвища французького лікаря Галі Матьє, який лікував… сміхом і всілякими нісенітницями.

    • Пасквіль. Римлянин Пасквіно був відомий гостротою язика, і його ім’ям назвали статую, що стала «дошкою народного сарказму».

    • Іюль і август отримали назви на честь Юлія Цезаря та імператора Октавіана Августа.

    • Меценат. Походить від імені щедрого покровителя мистецтв Гая Цільнія Мецената.

    • Силует названо на честь Етьєна де Силуета, який після політичної невдачі популяризував мистецтво обводити тінь людини.

    • Мансарда – спадок архітектора Франсуа Мансара, який першим перетворив горище на житловий простір.

    • Кардиган. Назва походить від генерала Джеймса Томаса Браднелла -- графа Кардигана.

    * Слова «макінтош» походить від прізвища шотландського хіміка Чарльза Макінтоша, який винайшов водонепромокаючу тканину.

    * Слово «галіфе» походить від прізвища французького генерала Гастона Галіффа, який запровадив ці брюки для кавалеристів, щоб полегшити верхову їзду завдяки їхньому особливому крою, що облягає ноги і сильно розширюється на стегнах.

    * Слово "тремпель" походить від прізвища власника харківської швейної фабрики Тремпеля, який продавав одяг разом з вішаками зі своїм логотипом.
    Слова, які колись були… прізвищами. Ми часто вживаємо їх щодня і навіть не задумуємось, що колись це були цілком реальні люди. Деякі з них залишили слід в історії, інші – просто стали мемом свого часу. Ось кілька цікавих прикладів: • Хуліган – таке прізвище мала сім’я з Ірландії, відома своїм розгульним і вибуховим характером. Особливо «відзначився» Патрік Хуліган, чиє ім’я регулярно з’являлося в поліцейських звітах. • Шовінізм походить від надмірно відданого Наполеонові солдата на ім’я Ніколя Шовен, який славився гучними промовами про велич Франції. • Саксофон з’явився завдяки Адольфу Саксу, але ім’я інструменту подарував його друг — композитор Гектор Берліоз. • Сендвіч – винахід графа Сендвічського Джона Монтегю, який у розпал підготовки експедиції Кука просто не мав часу на повноцінні трапези. • Бойкот – прізвище управляючого Чарльза Бойкота. Після того, як робітники почали його ігнорувати, англійська преса увічнила його ім’я як символ протесту. • Джакузі – похідне від прізвища італійця Кандідо Якуцці. Американська вимова дещо змінилась, але слово прижилося у всьому світі. • Олів’є – знаменитий салат названий на честь шефа Люсьєна Олів’є, який так і не розкрив справжнього рецепту. • Бефстроганов – страва, створена кухарем графа Строганова. У перекладі з французької – «яловичина по-строганівськи». • Лодир – слово, яке походить від прізвища німецького лікаря Хрістіана Лодера, що змушував пацієнтів годинами ходити. Людям це здавалось дивним, тож і виник вираз. • Шарлатан – за легендою, це ім’я лікаря Шарля Латена, який обіцяв чудеса, а зникав, щойно отримував оплату. • Галіматія – слово, яке походить від прізвища французького лікаря Галі Матьє, який лікував… сміхом і всілякими нісенітницями. • Пасквіль. Римлянин Пасквіно був відомий гостротою язика, і його ім’ям назвали статую, що стала «дошкою народного сарказму». • Іюль і август отримали назви на честь Юлія Цезаря та імператора Октавіана Августа. • Меценат. Походить від імені щедрого покровителя мистецтв Гая Цільнія Мецената. • Силует названо на честь Етьєна де Силуета, який після політичної невдачі популяризував мистецтво обводити тінь людини. • Мансарда – спадок архітектора Франсуа Мансара, який першим перетворив горище на житловий простір. • Кардиган. Назва походить від генерала Джеймса Томаса Браднелла -- графа Кардигана. * Слова «макінтош» походить від прізвища шотландського хіміка Чарльза Макінтоша, який винайшов водонепромокаючу тканину. * Слово «галіфе» походить від прізвища французького генерала Гастона Галіффа, який запровадив ці брюки для кавалеристів, щоб полегшити верхову їзду завдяки їхньому особливому крою, що облягає ноги і сильно розширюється на стегнах. * Слово "тремпель" походить від прізвища власника харківської швейної фабрики Тремпеля, який продавав одяг разом з вішаками зі своїм логотипом.
    Like
    1
    346views
  • Давайте підсумуємо російсько-українську війну на кінець 2025 року. А саме: порівняємо "план" русскіх з "результатом" русскіх.

    👉 ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ

    ◾️ Росія втратила:

    Знищена вся регулярна армія РФ (була 900 000+, з них під 300 000 сухопутні професійні війська) та вся сучасна військова техніка, включно зі старими запасами на складах.

    ◾️ Росія отримала:

    Україна розбудувала найсильнішу армію в Європі. Першою в світі створила Сили безпілотних систем. Щомісяця від 2000 до 3000 БПЛА та ракет наносять удари по території РФ, чого ніколи в історії не було. Крім того, частка власної зброї вже більша за 50%. Паралельно Європейський Союз вкладає сотні мільярдів в переозброєння.

    👉 ДЕНАЦИФІКАЦІЯ

    ◾️ Росія втратила:

    Підтримка російських наративів (вєлікая атєчєствєнная, гєоргієвская лєнтачка, бєссмєртний полк і так далі) до 2022 могла досягати 15%. Наразі коливається в межах похибки навіть в російськомовних районах країни.

    ◾️ Росія отримала:

    Українці в результаті агресії стали масово підтримувати все, повʼязане з історичною боротьбою за свободу: від УПА та Бандери до переосмислення СРСР - тепер це період окупації України. Тотальне національне відновлення і правильні наративи (Друга світова, День памʼяті і так далі).

    👉 НЕЙТРАЛІТЕТ УКРАЇНИ

    ◾️ Росія втратила:

    До 2022 ідея нейтралітету була достатньо поширеною серед українців, могла досягати 25%. Перспективи приєднання України до НАТО були максимально туманними. Крім того, ніякої військової загрози з боку України для Росії не існувало. Слабка армія, відсутність сучасного озброєння. Ніяких дронів та ракет щоночі по Росії.

    ◾️ Росія отримала:

    Українці більше не розглядають нейтралітет як форму існування. Військові договори з десятками країни, власне виробництво сучасної зброї, велика та боєздатна армія, власні далекобійні ракети та дрони, інтеграція в НАТО прописана в Конституції та є основною метою у зовнішній політиці.

    👉 ЗАХОПЛЕННЯ УКРАЇНИ

    ◾️ Росія втратила:

    Москва розраховувала швидко захопити Київ та встановити маріонетковий режим. Втім війна розтягнулась на роки і коштувала колапсу російської економіки. Всі ресурси, накопичені росіянами за більше ніж 30 років, спалені на війну - що офіційно визнав Мінфін РФ.

    ◾️ Росія отримала:

    З 2014 і по сьогодні (за десять років війни) росіяни захопили і утримують менше 18% території України (з Кримом). Навіть значна частина Донбасу перебуває під контролем України. З сучасною динамікою, росіянам знадобиться від 400 до 600 років, щоб захопити всю Україну і втілити задум.

    👉 СТАТУС В СВІТІ ТА ВИЗНАННЯ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

    ◾️ Росія втратила

    Російська економіка мала шалений вплив на Європу та світ. Спільні підприємства з найбагатшими корпораціями світу. Спільне виробництво та проекти по всьому світу. Російська економіка динамічно розвивалась, суспільство - збагачувалось. Росія монопольно контролювала багато ринків в окремих сегментах. Все це безнадійно втрачено.

    ◾️ Росія отримала:

    Обвал торгових стосунків, санкції, ембарго та вивід капіталу з РФ. Росія втратила ключові для себе міжнародні торгові зв’язки. Все, що будувалось десятками років, занепало й втратило сенс. Росія більше не за столом великих справ. Не заробляє гроші. Стрімко біднішає та деградує. А Крим російським визнали лише кілька маріонеткових утворень.

    👉 РОСІЙСЬКА МОВА ТА РОСІЙСЬКА ЦЕРКВА

    ◾️ Росія втратила

    Широка підтримка УПЦ МП (РПЦвУ) та мільйони російськомовних українців - це реальність січня 2022 року. Високий вплив російської культури на українське суспільство.

    ◾️ Росія отримала:

    УПЦ МП в Україні фактично заборонена. Кількість приходів постійно зменшується. Вжиток мови Росії також сильно обвалився. Російська культура майже не користується попитом. Соромно навіть обговорювати щось російське.

    👉 МІФ ПРО НЕПЕРЕМОЖНІСТЬ РОСІЇ

    ◾️ Росія втратила:

    На початок 2022 року російська армія вважалась однією з найсильніших в світі. На цьому базувалась впевненість росіян про швидке захоплення України. Ідея про те, що росіян можна перемогти на полі бою, вважалась безглуздою. А ймовірну атаку на територію РФ вважали самогубством. Флот РФ в Чорному морі вважався непереборною силою.

    ◾️ Росія отримала:

    Тисячі росіян опинились в полоні. Кількість трупів та поранених росіян перетнула позначку в мільйон. Чорноморського флоту фактично більше не існує, флагман знищений. Росіяни програли битву за Чорне море, не змогли організувати морську блокаду України.

    Битва за Київ - поразка російської армії. Битва за Чернігів, Суми та Харків - поразка. Битва за Херсон, Миколаїв та Одесу - поразка. Росія не змогла захопити жодного обласного центру України, послідовно програвши війну за кожен. Остання спроба - окупація Херсону - закінчилась втечею російської армії.

    Один з кричущих епізодів війни - це поразка елітного російського десанту, розгромленого під Гостомелем. Покинуті напризволяще, десантники не мали жодного шансу вижити в оточенні. А з гелікоптерів, атакувавших Київ, українці тепер роблять сувеніри-трофеї.

    Багатомісячна операція на Курщині та похід ПВК Вагнер на Москву підкреслили слабкість російського режиму. Міф про силу Росії зник. Як і повага в світі.

    На 2025 рік найбільше досягнення всієї колись великої російської армії - це захоплення містечка чи села на Донбасі. Для цього Путін особисто проводить включення. Але про захоплення України вже не йдеться - Росія слабка.

    👉 ДЕГРАДАЦІЯ ВИМОГ РОСІЇ

    Існує міф, що умови Росії постійно зростають.

    Це неправда.

    Якщо підсумувати, на початок 2022 року Росія планувала повну капітуляцію України, захоплення Києва та повний контроль над Україною - політично, військово, економічно. Цей план - бліцкріг - розвалився майже одразу.

    Але росіяни все ще відчували, що можуть перемогти. Тому у Стамбулі у 2022 році вимагали скоротити ЗСУ до 80 000.

    В 2025 році в "плані 28" в Кремлі вже не проти 600 000 в ЗСУ.

    Також вже не йде мова про обмеження у військовій техніці (було тільки 300 танків, РСЗВ з дальністю тільки 40 км і так далі).

    Крім того, порівняно з 2022 роком, Росія більше не просить Україну визнати окуповані території російськими.

    Росія також бере зобов’язання законодавчо пообіцяти більше не нападати на Україну та Європу (як би смішно це не звучало. Втім в 2022 році таких обіцянок не було).

    Також Росія погодилась, що $100 млрд її заморожених активів підуть на відбудову України. В 2022 році, звісно, про це мови не йшло.

    Крім того, "план 28", розроблений росіянами, більше не згадує ні УПЦ МП (РПЦвУ), ні російську мову. Тепер росіянам підійде, якщо Україна (в межах ЄС) затвердить "правила релігійної толерантності та захисту мов меншин".

    Також Росія погодилась, що Україна отримає гарантії безпеки від Заходу. В 2022 такого не було.

    ◾️ Тобто від року в рік вимоги Росії, навпаки, зменшуються - під тиском поразок на фронті, санкцій та занепаду економіки. А про початкові цілі "СВО" тепер згадують без уточнень.

    Таким чином можна констатувати, що жодна з цілей Росії - військова чи гуманітарна - на кінець 2025 року не виконана. Більше того, ситуація для Росії по кожному пункту значно погіршилась.

    Крім того, ресурсів продовжувати війну у РФ більше немає. Відповідно наступного року можна очікувати ще один раунд "термінових переговорів" про "терміновий мир". Але список вимог буде ще коротшим і ще більш формальнішим.

    Працюємо далі.

    Росію треба добивати.
    Давайте підсумуємо російсько-українську війну на кінець 2025 року. А саме: порівняємо "план" русскіх з "результатом" русскіх. 👉 ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ ◾️ Росія втратила: Знищена вся регулярна армія РФ (була 900 000+, з них під 300 000 сухопутні професійні війська) та вся сучасна військова техніка, включно зі старими запасами на складах. ◾️ Росія отримала: Україна розбудувала найсильнішу армію в Європі. Першою в світі створила Сили безпілотних систем. Щомісяця від 2000 до 3000 БПЛА та ракет наносять удари по території РФ, чого ніколи в історії не було. Крім того, частка власної зброї вже більша за 50%. Паралельно Європейський Союз вкладає сотні мільярдів в переозброєння. 👉 ДЕНАЦИФІКАЦІЯ ◾️ Росія втратила: Підтримка російських наративів (вєлікая атєчєствєнная, гєоргієвская лєнтачка, бєссмєртний полк і так далі) до 2022 могла досягати 15%. Наразі коливається в межах похибки навіть в російськомовних районах країни. ◾️ Росія отримала: Українці в результаті агресії стали масово підтримувати все, повʼязане з історичною боротьбою за свободу: від УПА та Бандери до переосмислення СРСР - тепер це період окупації України. Тотальне національне відновлення і правильні наративи (Друга світова, День памʼяті і так далі). 👉 НЕЙТРАЛІТЕТ УКРАЇНИ ◾️ Росія втратила: До 2022 ідея нейтралітету була достатньо поширеною серед українців, могла досягати 25%. Перспективи приєднання України до НАТО були максимально туманними. Крім того, ніякої військової загрози з боку України для Росії не існувало. Слабка армія, відсутність сучасного озброєння. Ніяких дронів та ракет щоночі по Росії. ◾️ Росія отримала: Українці більше не розглядають нейтралітет як форму існування. Військові договори з десятками країни, власне виробництво сучасної зброї, велика та боєздатна армія, власні далекобійні ракети та дрони, інтеграція в НАТО прописана в Конституції та є основною метою у зовнішній політиці. 👉 ЗАХОПЛЕННЯ УКРАЇНИ ◾️ Росія втратила: Москва розраховувала швидко захопити Київ та встановити маріонетковий режим. Втім війна розтягнулась на роки і коштувала колапсу російської економіки. Всі ресурси, накопичені росіянами за більше ніж 30 років, спалені на війну - що офіційно визнав Мінфін РФ. ◾️ Росія отримала: З 2014 і по сьогодні (за десять років війни) росіяни захопили і утримують менше 18% території України (з Кримом). Навіть значна частина Донбасу перебуває під контролем України. З сучасною динамікою, росіянам знадобиться від 400 до 600 років, щоб захопити всю Україну і втілити задум. 👉 СТАТУС В СВІТІ ТА ВИЗНАННЯ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ◾️ Росія втратила Російська економіка мала шалений вплив на Європу та світ. Спільні підприємства з найбагатшими корпораціями світу. Спільне виробництво та проекти по всьому світу. Російська економіка динамічно розвивалась, суспільство - збагачувалось. Росія монопольно контролювала багато ринків в окремих сегментах. Все це безнадійно втрачено. ◾️ Росія отримала: Обвал торгових стосунків, санкції, ембарго та вивід капіталу з РФ. Росія втратила ключові для себе міжнародні торгові зв’язки. Все, що будувалось десятками років, занепало й втратило сенс. Росія більше не за столом великих справ. Не заробляє гроші. Стрімко біднішає та деградує. А Крим російським визнали лише кілька маріонеткових утворень. 👉 РОСІЙСЬКА МОВА ТА РОСІЙСЬКА ЦЕРКВА ◾️ Росія втратила Широка підтримка УПЦ МП (РПЦвУ) та мільйони російськомовних українців - це реальність січня 2022 року. Високий вплив російської культури на українське суспільство. ◾️ Росія отримала: УПЦ МП в Україні фактично заборонена. Кількість приходів постійно зменшується. Вжиток мови Росії також сильно обвалився. Російська культура майже не користується попитом. Соромно навіть обговорювати щось російське. 👉 МІФ ПРО НЕПЕРЕМОЖНІСТЬ РОСІЇ ◾️ Росія втратила: На початок 2022 року російська армія вважалась однією з найсильніших в світі. На цьому базувалась впевненість росіян про швидке захоплення України. Ідея про те, що росіян можна перемогти на полі бою, вважалась безглуздою. А ймовірну атаку на територію РФ вважали самогубством. Флот РФ в Чорному морі вважався непереборною силою. ◾️ Росія отримала: Тисячі росіян опинились в полоні. Кількість трупів та поранених росіян перетнула позначку в мільйон. Чорноморського флоту фактично більше не існує, флагман знищений. Росіяни програли битву за Чорне море, не змогли організувати морську блокаду України. Битва за Київ - поразка російської армії. Битва за Чернігів, Суми та Харків - поразка. Битва за Херсон, Миколаїв та Одесу - поразка. Росія не змогла захопити жодного обласного центру України, послідовно програвши війну за кожен. Остання спроба - окупація Херсону - закінчилась втечею російської армії. Один з кричущих епізодів війни - це поразка елітного російського десанту, розгромленого під Гостомелем. Покинуті напризволяще, десантники не мали жодного шансу вижити в оточенні. А з гелікоптерів, атакувавших Київ, українці тепер роблять сувеніри-трофеї. Багатомісячна операція на Курщині та похід ПВК Вагнер на Москву підкреслили слабкість російського режиму. Міф про силу Росії зник. Як і повага в світі. На 2025 рік найбільше досягнення всієї колись великої російської армії - це захоплення містечка чи села на Донбасі. Для цього Путін особисто проводить включення. Але про захоплення України вже не йдеться - Росія слабка. 👉 ДЕГРАДАЦІЯ ВИМОГ РОСІЇ Існує міф, що умови Росії постійно зростають. Це неправда. Якщо підсумувати, на початок 2022 року Росія планувала повну капітуляцію України, захоплення Києва та повний контроль над Україною - політично, військово, економічно. Цей план - бліцкріг - розвалився майже одразу. Але росіяни все ще відчували, що можуть перемогти. Тому у Стамбулі у 2022 році вимагали скоротити ЗСУ до 80 000. В 2025 році в "плані 28" в Кремлі вже не проти 600 000 в ЗСУ. Також вже не йде мова про обмеження у військовій техніці (було тільки 300 танків, РСЗВ з дальністю тільки 40 км і так далі). Крім того, порівняно з 2022 роком, Росія більше не просить Україну визнати окуповані території російськими. Росія також бере зобов’язання законодавчо пообіцяти більше не нападати на Україну та Європу (як би смішно це не звучало. Втім в 2022 році таких обіцянок не було). Також Росія погодилась, що $100 млрд її заморожених активів підуть на відбудову України. В 2022 році, звісно, про це мови не йшло. Крім того, "план 28", розроблений росіянами, більше не згадує ні УПЦ МП (РПЦвУ), ні російську мову. Тепер росіянам підійде, якщо Україна (в межах ЄС) затвердить "правила релігійної толерантності та захисту мов меншин". Також Росія погодилась, що Україна отримає гарантії безпеки від Заходу. В 2022 такого не було. ◾️ Тобто від року в рік вимоги Росії, навпаки, зменшуються - під тиском поразок на фронті, санкцій та занепаду економіки. А про початкові цілі "СВО" тепер згадують без уточнень. Таким чином можна констатувати, що жодна з цілей Росії - військова чи гуманітарна - на кінець 2025 року не виконана. Більше того, ситуація для Росії по кожному пункту значно погіршилась. Крім того, ресурсів продовжувати війну у РФ більше немає. Відповідно наступного року можна очікувати ще один раунд "термінових переговорів" про "терміновий мир". Але список вимог буде ще коротшим і ще більш формальнішим. Працюємо далі. Росію треба добивати.
    619views
  • #історія #особистості #УНР
    ⚔️ Залізний Полковник: Петро Болбочан — Нескорений Командир УНР.
    17 листопада 1887 року народився Петро Федорович Болбочан — полковник Армії УНР, військовий керівник, чиє ім'я стало синонімом рішучості та професіоналізму в українському визвольному русі початку XX століття. Його військова кар'єра була блискавичною, а внесок у боротьбу за українську державність — неоціненним.

    💂 Від Імперії до Республіки

    Болбочан розпочав службу ще в царській армії, пройшов Першу світову війну, де відзначився хоробрістю та отримав бойовий досвід. Однак, з початком Української революції, він рішуче став на бік національно-визвольного руху.
    Він був одним із перших, хто почав українізацію частин російської армії, ставши засновником і командиром 2-го Запорізького полку, який пізніше перетворився на ядро Запорізького корпусу Армії УНР.

    🛡️ Кримський Похід 1918 року

    Вершиною військової слави Болбочана стала легендарна Кримська операція (похід) у квітні 1918 року 🐎. Метою операції було встановлення української влади на півострові та захоплення Чорноморського флоту, який тоді залишався у Севастополі.
    Керуючи Запорізьким корпусом, Болбочан продемонстрував виняткову оперативність та вміння. Його війська блискавично прорвали більшовицькі укріплення, звільнили значну частину Криму, включаючи Сімферополь та Бахчисарай.

    «Він був справжнім військовим лідером. Його авторитет серед солдатів був непохитний, тому що він вимагав неможливого і досягав його», — так згадували про нього сучасники.

    Незважаючи на успіх і фактичне встановлення контролю над півостровом, корпус був змушений залишити Крим через політичні рішення, зокрема, через втручання німецького командування, яке тоді було союзником України.

    😢 Трагічний Фінал

    Петро Болбочан був не лише талановитим командиром, але й принциповою та непоступливою особою. Його патріотизм і критичне ставлення до внутрішньої боротьби та хаосу в керівництві УНР створили йому чимало ворогів серед політиків та конкурентів.
    У червні 1919 року, під час загострення внутрішньополітичної ситуації в Директорії УНР, Болбочана було несправедливо звинувачено у зраді та заарештовано. ⛓️ Незважаючи на протести частини офіцерства, суд ухвалив вирок.
    28 червня 1919 року полковника Петра Болбочана було розстріляно. Його передчасна смерть стала важкою втратою для Армії УНР, позбавивши її одного з найбільш здібних та рішучих лідерів у критичний момент визвольних змагань. Він увійшов в історію як символ військової честі та незламності українського духу.
    #історія #особистості #УНР ⚔️ Залізний Полковник: Петро Болбочан — Нескорений Командир УНР. 17 листопада 1887 року народився Петро Федорович Болбочан — полковник Армії УНР, військовий керівник, чиє ім'я стало синонімом рішучості та професіоналізму в українському визвольному русі початку XX століття. Його військова кар'єра була блискавичною, а внесок у боротьбу за українську державність — неоціненним. 💂 Від Імперії до Республіки Болбочан розпочав службу ще в царській армії, пройшов Першу світову війну, де відзначився хоробрістю та отримав бойовий досвід. Однак, з початком Української революції, він рішуче став на бік національно-визвольного руху. Він був одним із перших, хто почав українізацію частин російської армії, ставши засновником і командиром 2-го Запорізького полку, який пізніше перетворився на ядро Запорізького корпусу Армії УНР. 🛡️ Кримський Похід 1918 року Вершиною військової слави Болбочана стала легендарна Кримська операція (похід) у квітні 1918 року 🐎. Метою операції було встановлення української влади на півострові та захоплення Чорноморського флоту, який тоді залишався у Севастополі. Керуючи Запорізьким корпусом, Болбочан продемонстрував виняткову оперативність та вміння. Його війська блискавично прорвали більшовицькі укріплення, звільнили значну частину Криму, включаючи Сімферополь та Бахчисарай. «Він був справжнім військовим лідером. Його авторитет серед солдатів був непохитний, тому що він вимагав неможливого і досягав його», — так згадували про нього сучасники. Незважаючи на успіх і фактичне встановлення контролю над півостровом, корпус був змушений залишити Крим через політичні рішення, зокрема, через втручання німецького командування, яке тоді було союзником України. 😢 Трагічний Фінал Петро Болбочан був не лише талановитим командиром, але й принциповою та непоступливою особою. Його патріотизм і критичне ставлення до внутрішньої боротьби та хаосу в керівництві УНР створили йому чимало ворогів серед політиків та конкурентів. У червні 1919 року, під час загострення внутрішньополітичної ситуації в Директорії УНР, Болбочана було несправедливо звинувачено у зраді та заарештовано. ⛓️ Незважаючи на протести частини офіцерства, суд ухвалив вирок. 28 червня 1919 року полковника Петра Болбочана було розстріляно. Його передчасна смерть стала важкою втратою для Армії УНР, позбавивши її одного з найбільш здібних та рішучих лідерів у критичний момент визвольних змагань. Він увійшов в історію як символ військової честі та незламності українського духу.
    Like
    1
    591views
  • #події
    Останній Рейд надії: Другий Зимовий похід Армії УНР (1921).
    13 листопада 1921 року розпочалася одна з найдраматичніших і, на жаль, трагічних сторінок українських визвольних змагань – Другий Зимовий похід (Листопадовий рейд) Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Ця відчайдушна спроба мала на меті підняти широкомасштабне антибільшовицьке повстання в Україні та відновити незалежність УНР.

    Передумови та цілі відчайдушної акції

    Після поразки у радянсько-українській війні та вимушеного відступу на територію Польщі, Армія УНР та уряд перебували в еміграції. Проте боротьба не припинялася. У 1921 році більшовицька влада в Україні зіткнулася зі значним опором місцевого населення, викликаним політикою «воєнного комунізму», продрозкладкою та червоним терором. Це давало надію на можливість підняття всенародного повстання.

    Головними цілями Другого Зимового походу були:
    * Розгортання повстанського руху: Завданням рейду було прорватися вглиб України, встановити зв'язок з місцевими повстанськими отаманами та очолити народне повстання проти більшовиків.
    * Відновлення УНР: Успішне повстання мало стати передумовою для відновлення української державності.
    * Демонстрація світовій спільноті: Показати, що український народ не змирився з окупацією і продовжує боротьбу за незалежність.

    Хід та трагічний фінал рейду

    Рейдова група, що складалася з трьох основних формацій (Волинська, Подільська та Бессарабська групи), загальною чисельністю близько 1000-1500 вояків, вирушила з території Польщі. Головною була Волинська група під безпосереднім командуванням Юрія Тютюнника.
    Українські вояки мали пройти рейдом крізь Правобережжя, розраховуючи на підтримку селян. Спочатку вони мали певні успіхи, захоплюючи окремі населені пункти та поповнюючи лави за рахунок місцевих повстанців. Однак більшовицьке командування, усвідомлюючи небезпеку, кинуло значні сили на придушення рейду.
    Ключова битва відбулася 17 листопада 1921 року під селом Базар (Житомирська область). Після запеклого бою з переважаючими силами більшовиків, значна частина вояків Волинської групи потрапила в полон. Близько 360 полонених українських воїнів, серед яких було багато офіцерів, були розстріляні більшовиками під Базаром 21 листопада 1921 року.
    Ця трагедія стала одним із найжорстокіших злочинів проти українських борців за незалежність.
    Інші групи також зазнали поразок, і до кінця грудня 1921 року Другий Зимовий похід було повністю придушено.

    Значення та пам'ять

    Незважаючи на військовий розгром, Другий Зимовий похід є символом незламності українського духу та готовності до самопожертви заради свободи. Це був останній масштабний рейд регулярної армії УНР на територію України, що завершився трагічно, але продемонстрував стійкість української боротьби.
    Подвиг Героїв Базару та всіх учасників походу назавжди вписаний в історію України як приклад жертовності у боротьбі за незалежність. Сьогодні їх пам'ять вшановується як пам'ять про мужніх воїнів, які віддали життя за соборну і вільну Україну. 🕯️
    #події Останній Рейд надії: Другий Зимовий похід Армії УНР (1921). 13 листопада 1921 року розпочалася одна з найдраматичніших і, на жаль, трагічних сторінок українських визвольних змагань – Другий Зимовий похід (Листопадовий рейд) Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Ця відчайдушна спроба мала на меті підняти широкомасштабне антибільшовицьке повстання в Україні та відновити незалежність УНР. Передумови та цілі відчайдушної акції Після поразки у радянсько-українській війні та вимушеного відступу на територію Польщі, Армія УНР та уряд перебували в еміграції. Проте боротьба не припинялася. У 1921 році більшовицька влада в Україні зіткнулася зі значним опором місцевого населення, викликаним політикою «воєнного комунізму», продрозкладкою та червоним терором. Це давало надію на можливість підняття всенародного повстання. Головними цілями Другого Зимового походу були: * Розгортання повстанського руху: Завданням рейду було прорватися вглиб України, встановити зв'язок з місцевими повстанськими отаманами та очолити народне повстання проти більшовиків. * Відновлення УНР: Успішне повстання мало стати передумовою для відновлення української державності. * Демонстрація світовій спільноті: Показати, що український народ не змирився з окупацією і продовжує боротьбу за незалежність. Хід та трагічний фінал рейду Рейдова група, що складалася з трьох основних формацій (Волинська, Подільська та Бессарабська групи), загальною чисельністю близько 1000-1500 вояків, вирушила з території Польщі. Головною була Волинська група під безпосереднім командуванням Юрія Тютюнника. Українські вояки мали пройти рейдом крізь Правобережжя, розраховуючи на підтримку селян. Спочатку вони мали певні успіхи, захоплюючи окремі населені пункти та поповнюючи лави за рахунок місцевих повстанців. Однак більшовицьке командування, усвідомлюючи небезпеку, кинуло значні сили на придушення рейду. Ключова битва відбулася 17 листопада 1921 року під селом Базар (Житомирська область). Після запеклого бою з переважаючими силами більшовиків, значна частина вояків Волинської групи потрапила в полон. Близько 360 полонених українських воїнів, серед яких було багато офіцерів, були розстріляні більшовиками під Базаром 21 листопада 1921 року. Ця трагедія стала одним із найжорстокіших злочинів проти українських борців за незалежність. Інші групи також зазнали поразок, і до кінця грудня 1921 року Другий Зимовий похід було повністю придушено. Значення та пам'ять Незважаючи на військовий розгром, Другий Зимовий похід є символом незламності українського духу та готовності до самопожертви заради свободи. Це був останній масштабний рейд регулярної армії УНР на територію України, що завершився трагічно, але продемонстрував стійкість української боротьби. Подвиг Героїв Базару та всіх учасників походу назавжди вписаний в історію України як приклад жертовності у боротьбі за незалежність. Сьогодні їх пам'ять вшановується як пам'ять про мужніх воїнів, які віддали життя за соборну і вільну Україну. 🕯️
    Like
    1
    582views
More Results