#історія #особистості
⚔️ Михайло Омелянович-Павленко: Генерал і легенда Першого Зимового походу.
8 грудня 1878 року народився Михайло Омелянович-Павленко — видатний український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР, один із ключових командувачів в історії боротьби за українську державність у 1917–1921 роках. Його ім'я нерозривно пов'язане з найгероїчнішою операцією УНР — Першим Зимовим походом. 🛡️
Шлях від імперії до УНР
Народившись у російській імперській родині з українським корінням, Михайло Омелянович-Павленко здобув блискучу військову освіту. У Першу світову війну він командував полками та виявив високу військову майстерність.
Після Лютневої революції 1917 року він став на бік українського національного руху. Його брат, Іван, також став визначним діячем української армії. Михайло активно брав участь в українізації військових частин, а пізніше обіймав високі пости в армії Української Народної Республіки (УНР):
Він командував Запорізькою дивізією.
Був головним комендантом міста Києва.
Очолював Корпус Січових Стрільців.
Командувач Першого Зимового походу
Його найбільшою військовою заслугою стало командування Першим Зимовим походом (грудень 1919 — травень 1920) — унікальною операцією Армії УНР. 🥶
Наприкінці 1919 року, опинившись у «трикутнику смерті» (оточені більшовиками, білогвардійцями та поляками), залишки Армії УНР прийняли рішення не складати зброю, а здійснити глибокий рейд по тилах ворога. Під командуванням Омеляновича-Павленка українські війська:
Пройшли понад 2500 кілометрів окупованими територіями.
Зберегли боєздатність і український прапор.
Весь цей час вели постійні бої та підтримували моральний дух населення, демонструючи, що українська держава ще існує.
Цей похід став школою мужності та прикладом ведення партизанської війни.
Еміграція та спадщина
Після поразки у Визвольних змаганнях Михайло Омелянович-Павленко емігрував, але продовжував активно працювати. Він був Міністром оборони в урядах УНР в екзилі та залишив цінні мемуари «Спогади українського генерала», які є важливим джерелом для вивчення військової історії України.
Його життя — це приклад беззастережної відданості ідеї незалежної України.
⚔️ Михайло Омелянович-Павленко: Генерал і легенда Першого Зимового походу.
8 грудня 1878 року народився Михайло Омелянович-Павленко — видатний український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР, один із ключових командувачів в історії боротьби за українську державність у 1917–1921 роках. Його ім'я нерозривно пов'язане з найгероїчнішою операцією УНР — Першим Зимовим походом. 🛡️
Шлях від імперії до УНР
Народившись у російській імперській родині з українським корінням, Михайло Омелянович-Павленко здобув блискучу військову освіту. У Першу світову війну він командував полками та виявив високу військову майстерність.
Після Лютневої революції 1917 року він став на бік українського національного руху. Його брат, Іван, також став визначним діячем української армії. Михайло активно брав участь в українізації військових частин, а пізніше обіймав високі пости в армії Української Народної Республіки (УНР):
Він командував Запорізькою дивізією.
Був головним комендантом міста Києва.
Очолював Корпус Січових Стрільців.
Командувач Першого Зимового походу
Його найбільшою військовою заслугою стало командування Першим Зимовим походом (грудень 1919 — травень 1920) — унікальною операцією Армії УНР. 🥶
Наприкінці 1919 року, опинившись у «трикутнику смерті» (оточені більшовиками, білогвардійцями та поляками), залишки Армії УНР прийняли рішення не складати зброю, а здійснити глибокий рейд по тилах ворога. Під командуванням Омеляновича-Павленка українські війська:
Пройшли понад 2500 кілометрів окупованими територіями.
Зберегли боєздатність і український прапор.
Весь цей час вели постійні бої та підтримували моральний дух населення, демонструючи, що українська держава ще існує.
Цей похід став школою мужності та прикладом ведення партизанської війни.
Еміграція та спадщина
Після поразки у Визвольних змаганнях Михайло Омелянович-Павленко емігрував, але продовжував активно працювати. Він був Міністром оборони в урядах УНР в екзилі та залишив цінні мемуари «Спогади українського генерала», які є важливим джерелом для вивчення військової історії України.
Його життя — це приклад беззастережної відданості ідеї незалежної України.
#історія #особистості
⚔️ Михайло Омелянович-Павленко: Генерал і легенда Першого Зимового походу.
8 грудня 1878 року народився Михайло Омелянович-Павленко — видатний український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР, один із ключових командувачів в історії боротьби за українську державність у 1917–1921 роках. Його ім'я нерозривно пов'язане з найгероїчнішою операцією УНР — Першим Зимовим походом. 🛡️
Шлях від імперії до УНР
Народившись у російській імперській родині з українським корінням, Михайло Омелянович-Павленко здобув блискучу військову освіту. У Першу світову війну він командував полками та виявив високу військову майстерність.
Після Лютневої революції 1917 року він став на бік українського національного руху. Його брат, Іван, також став визначним діячем української армії. Михайло активно брав участь в українізації військових частин, а пізніше обіймав високі пости в армії Української Народної Республіки (УНР):
Він командував Запорізькою дивізією.
Був головним комендантом міста Києва.
Очолював Корпус Січових Стрільців.
Командувач Першого Зимового походу
Його найбільшою військовою заслугою стало командування Першим Зимовим походом (грудень 1919 — травень 1920) — унікальною операцією Армії УНР. 🥶
Наприкінці 1919 року, опинившись у «трикутнику смерті» (оточені більшовиками, білогвардійцями та поляками), залишки Армії УНР прийняли рішення не складати зброю, а здійснити глибокий рейд по тилах ворога. Під командуванням Омеляновича-Павленка українські війська:
Пройшли понад 2500 кілометрів окупованими територіями.
Зберегли боєздатність і український прапор.
Весь цей час вели постійні бої та підтримували моральний дух населення, демонструючи, що українська держава ще існує.
Цей похід став школою мужності та прикладом ведення партизанської війни.
Еміграція та спадщина
Після поразки у Визвольних змаганнях Михайло Омелянович-Павленко емігрував, але продовжував активно працювати. Він був Міністром оборони в урядах УНР в екзилі та залишив цінні мемуари «Спогади українського генерала», які є важливим джерелом для вивчення військової історії України.
Його життя — це приклад беззастережної відданості ідеї незалежної України.
111views