#історія #речі ♟️ Шахи: Коли дошка стає полем битви, а фігури — нервами ♚ ​Ви коли-небудь замислювалися, що спільного між стародавнім індійським полководцем, середньовічним королем і студентом-айтішником, який не спить третю ніч поспіль? Усі вони так чи інакше були захоплені Шахами — грою, яка старша за більшість монархій, мудріша за деяких філософів і набагато складніша за ваші стосунки з дедлайнами. Це не просто розвага, це інтелектуальний двобій, де кожна фігура має характер, а кожний хід — наслідок карми попередніх рішень. ​🇮🇳 Індійська "Чатуранга": Дитя війни Шахи народилися в Індії приблизно в VI столітті під назвою «чатуранга». Це була гра-симулятор битви, яка відтворювала чотири роди військ: піхоту (пішаки), кінноту (коні), бойові слони (слони) і колісниці (тури). Король, звісно, був королем, а королева ще не набрала такої смертоносної сили, як сьогодні, і була скромною радницею. За легендою, винахідник гри попросив у нагороду рисові зерна: одне за першу клітинку, два за другу, чотири за третю і так далі. Індійський раджа прорахувався, адже кількість зерен швидко перевищила весь світовий урожай рису. Такі вони, шахи: на вигляд прості, а всередині — нескінченність. ​🌍 Мандри шахів: Від Багдада до Європи З Індії шахи мандрували світом, як найкращий твіт за останні 24 години. Через Персію, де їх називали «шатрандж», вони потрапили до арабського світу, а звідти, разом з маврами, дісталися Іспанії. Європа зустріла гру з ентузіазмом. Однак не всі були задоволені: церква спочатку забороняла шахи, вважаючи їх надто азартними (бо ж «король» міг «впасти»!), але згодом поступилася, адже навіть священникам було нудно між проповідями. ​👑 Ферзь: Жіноча революція на дошці Найбільша трансформація відбулася в XV столітті, коли королева (ферзь) з тихої радниці перетворилася на наймогутнішу фігуру на дошці. Це співпало з посиленням ролі жінок у суспільстві, а також з появою таких сильних монархинь, як Ізабелла Кастильська та Єлизавета I. Ферзь отримала здатність рухатися на будь-яку кількість клітин у будь-якому напрямку (крім конячого стрибка), що перетворило гру на динамічний, стрімкий та іноді брутальний поєдинок. ​🤖 Шахи і ШІ: Коли машина стає гросмейстером У XX столітті шахи стали полем битви між людським розумом і штучним інтелектом. У 1997 році комп'ютер Deep Blue переміг чемпіона світу Гаррі Каспарова. Це був шок. Людство зрозуміло, що є сфери, де кремнієві мізки перевершують наші біологічні. Але навіть сьогодні, коли ШІ може обіграти будь-кого, краса шахів залишається в процесі мислення, у творчості та в тому унікальному відчутті, коли ви знаходите неочікуваний мат у три ходи. ​✨ Епілог: Битва триває Шахи — це не просто гра, це мікрокосмос життя. Тут є стратегія, тактика, жертви, злети й падіння. Іноді ви жертвуєте пішаком заради майбутнього ферзя, іноді — віддаєте ферзя, щоб врятувати короля. Це навчання прийняттю рішень, баченню наслідків і вмінню виходити з найскладніших ситуацій. Головне — пам'ятати, що після партії всі фігури повертаються в коробку, незалежно від того, були вони королями чи пішаками. ​🏆 Грайте в шахи, розвивайте розум і не забувайте, що життя — це теж одна велика шахівниця. 🏆

Уперше ставши за верстат у 7 років, пані Вікторія присвятила ткацькому мистецтву усе своє життя — створила безліч кількість килимів, картин, доріжок і тайстр, які стали надбанням родинного музею на Буковині, яким дбайливо опікується уся родина. Аудіосупровід створено за допомогою штучного інтелекту. У відео використані матеріали: Суспільне. Чернівці, УкрЮтюбПроєкт. «Чернівці, Карпати, Дністер — що тут виробляють? | Крафтові Мандри», Буковинський центр культури і мистецтва.

#історія #події Київ, 1616 рік. У повітрі пахне свіжою фарбою, воском та висушеним папером. В одній із келій Києво-Печерської лаври, де облаштували друкарню, стається подія, що змінить культурний ландшафт Східної Європи — з-під преса виходить Служебник. 📚✨ ​Це була не просто книга, а справжній маніфест українського православ’я та інтелектуальної сили Києва. Видання ініціював та підготував архімандрит Єлисей Плетенецький, людина залізної волі, яка перетворила монастир на потужний видавничий центр. ⛪✍️ ​Служебник 1616 року став першим виданням лаврської друкарні, яка згодом працюватиме безперервно протягом трьох століть. Книга вражала своєю естетикою: витончені гравюри, складні орнаменти та бездоганний шрифт свідчили про те, що українські майстри не поступалися кращим друкарям Європи. 🎨🛡️ ​Особливістю цього видання стала передмова, написана Плетенецьким. У ній він звертався до читачів не просто як до вірян, а як до народу, що має берегти свою віру та освіту. Книга розійшлася по всій Україні, ставши символом духовного відродження та опору культурному тиску. Сьогодні цей первісток київського друку є безцінною пам’яткою, з якої почалася велика історія лаврського книговидання. 📜🇺🇦

Мистецькі мандри...🎨 Український живописець, письменник, мистецтвознавець Микола Бурачек (1871, Летичів -1942, Харків). "Париж. Зима", 1911❄

#історія #особистості Гострий розум Ірландії: Народження Джонатана Свіфта (1667–1745). Сьогодні, 30 листопада, ми відзначаємо день народження одного з найвидатніших майстрів сатири в історії світової літератури — Джонатана Свіфта. Цей ірландський письменник, публіцист, поет та англіканський священник залишив по собі спадщину, яка досі вражає своєю гостротою, інтелектом та актуальністю. Людина церкви та політики ⛪ Свіфт народився у Дубліні в 1667 році. Його життя було тісно пов'язане з політичними та релігійними подіями свого часу. Будучи деканом собору Святого Патрика в Дубліні, він активно виступав на захист прав ірландців від англійського панування, використовуючи своє перо як потужну зброю. Він писав численні памфлети та есе, які розкривали суспільні вади та політичні інтриги. «Мандри Гуллівера»: Сатира на всі часи 🌍 Його найвідоміший твір, безперечно, «Мандри Гуллівера» (1726 рік). Цей роман, який на перший погляд здається дитячою казкою про подорожі до екзотичних країн (Ліліпутія, Бробдінгнег, Лапута, країна гуїгнгнмів), насправді є глибокою, безжальною сатирою на: Людську природу: Свіфт висміює марнославство, жадібність, жорстокість та обмеженість людей. Британське суспільство: Він критикує політичну систему, судочинство, науку, релігію та мораль тодішньої Англії. Європейську цивілізацію: Через призму зустрічей Гуллівера з різними народами, Свіфт показує абсурдність війн, лицемірство дипломатії та безглуздість багатьох «досягнень» цивілізації. Книга викликала величезний резонанс і досі залишається одним із найважливіших зразків сатиричної літератури. Філософ і мислитель 🤔 Свіфт не просто висміював, він глибоко аналізував суспільство. Його твори змушують читача замислитися над природою влади, правди, справедливості та самої людської сутності. Він був скептиком, який не боявся піддавати сумніву усталені авторитети та ілюзії. Джонатан Свіфт помер у 1745 році, але його «Мандри Гуллівера» та інші сатиричні твори продовжують бути актуальними, адже людські вади, які він так гостро викривав, на жаль, залишаються незмінними. 🖋️

#дати 🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿 Романтик Моря та Пригод: Життя і спадщина Роберта Луїса Стівенсона. 13 листопада 1850 року в Единбурзі, Шотландія, народився чоловік, чиї історії про піратів, пригоди та подвійну природу людини стали невід'ємною частиною світової літературної спадщини – Роберт Луїс Стівенсон (Robert Louis Stevenson). Незважаючи на постійну боротьбу з хворобами, він прожив життя, сповнене подорожей і творчості, залишивши по собі твори, які й досі захоплюють мільйони читачів. Життя всупереч недузі Стівенсон народився у сім'ї інженерів-будівельників маяків, і від нього очікували продовження сімейної справи. Однак слабке здоров'я (ймовірно, туберкульоз) та пристрасть до літератури змусили його обрати інший шлях. Він вивчав право, але ніколи не працював за фахом, присвятивши себе письменництву. 📚 Через хворобу Стівенсон постійно шукав тепліший клімат, що зробило його життя низкою тривалих подорожей. Саме ці мандри стали невичерпним джерелом натхнення для його пригодницьких романів та есе. Його романтичний образ письменника-мандрівника, який бореться з недугою, міцно закріпився в літературній історії. Шедеври світової класики Творчий доробок Стівенсона є надзвичайно різноманітним, але найбільшу славу йому принесли романи, які майстерно поєднують гострий сюжет, психологічну глибину та філософські роздуми: * «Острів скарбів» (Treasure Island, 1883). Цей пригодницький роман став еталоном піратської прози та подарував світові незабутнього персонажа – харизматичного і підступного пірата Джона Сільвера. * «Химерна історія доктора Джекіла і містера Гайда» (Strange Case of Dr Jekyll and Mr Hyde, 1886). Філософська повість, що досліджує природу зла та роздвоєння особистості. Вона стала класичним прикладом готичної літератури та глибоким психологічним дослідженням. * «Викрадений» (Kidnapped, 1886). Історико-пригодницький роман, що розповідає про події в Шотландії XVIII століття. Стівенсон також був чудовим поетом (особливо відома його збірка «Дитячий квітник віршів») та есеїстом, демонструючи глибоку інтелектуальну думку та витончений стиль. Останні роки на Самоа У пошуках ідеального клімату, Стівенсон зрештою оселився на острові Самоа (Тихий океан), де провів останні чотири роки життя. Він не лише продовжував активно писати, але й глибоко інтегрувався в життя місцевої громади, за що отримав шанобливе прізвисько «Тусітала» – Оповідач. Його ставлення до колоніальної політики та захист інтересів самоанців зробили його шанованою фігурою серед остров'ян. Роберт Луїс Стівенсон помер на Самоа у 1894 році. Його творчість, наповнена духом подорожей, романтикою свободи та глибоким розумінням людської природи, забезпечила йому вічне місце в пантеоні світових літературних геніїв. 🌟

Отруйну амфібію, укус якої викликає судоми і параліч масово помічають в Карпатах, — Oboz Отрута вогняної саламандри має високу токсичність: одна доза може вбити до 15 морських свинок. При потраплянні в організм речовина викликає судоми, порушення дихання, частковий параліч та аритмії. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Запрошуємо до перегляду 10 запитань до протоархимандрита ЧСВВ. Прийди й подивися це відео: про Церкву з перших вуст: • Чи бувають василіяни західного обряду? • Чи «конкурують» між собою чини та згромадження? • Скільки василіян є у світі? • Якою є структура Чину? Про це та інше дізнаєтеся у проєкті Живого Телебачення від о. Роберта Лисейка, протархимандрита Чину Святого Василія Великого. Редактор: о. Володимир Литвинчук Оператор: Олександр Савранський, Назарій Жеплінський Режисер монтажу: Дмитро Тарадайка Продюсер: Марія Довганик, Софія Несін Озвучення питань: Анастасія Вихор Інші випуски 10 запитань можете переглянути за посиланням • 10 запитань ... Кого ви хотіли би бачити в наступних випусках? Заповніть коротку анонімну форму за посиланням під відео і можливо саме ваше запитання буде адресоване наступним гостям! ↓ ↓ ↓ https://forms.gle/SZxgft8HwyfryN8m9 Поширюйте відео! Підпишіться http://bit.ly/33c60vX та вмикайте 🔔, щоб вчасно отримувати сповіщення про онлайн-трансляції та нові відео.

24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор. Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій. Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері синьо-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради. «Попереду йшли хлопці-кияни в гарних козацьких строях із шаблями і самопалами. Авангард колони разом з прапором охороняли галицькі січові стрільці. Рух Хрещатиком зупинили, і ми підійшли до Київради. Наші люди організовано розступилися, і ми без проблем підійшли до флагштока і міцно прив'язали освячений прапор до металевої линви. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України» , – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. Варто зазначити, що востаннє до цього синьо-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ. Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін. Певний час на муніципальному рівні столиця відзначала цей день, як День прапора. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.

#Святі_образи ПОЧАЇВСЬКА ІКОНА БОЖОЇ ΜΑΤΕΡΙ Почаївська ікона Божої Матері належить до числа найбільш шанованих святинь не тільки Православної Церкви України, а й усього православного світу. У Почаївській лаврі чудотворна ікона перебуває бл. 400 р. Чудеса, що стаються від ікони, численні й засвідчені в монастирських книгах записами віруючих, що з молитвою зверталися про позбавлення від невиліковних недуг, звільнення від полону і напоумлення грішників. Святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері було встановлено в пам'ять позбавлення Успенської Почаївської лаври від турецької облоги 20-23 липня 1675 р. 1721 р. Почаїв був зайнятий уніатами. Однак і в цей важкий для Лаври час монастирський літопис зафіксував 539 чудотворінь від святині. Повернення Почаєва в лоно Православ'я 1832 р. було ознаменоване чудесним зціленням сліпої дівчинки Ганни Акімчукової, що прийшла на поклоніння святиням з 70-річною бабусею за 200 верст з Кам'янця-Подільського. На знак пам'яті про ці події архієпископ Волинський, священноархімандрит Лаври Інокентій (1832-1840), встановив щотижневе, по суботах, читання соборного акафісту перед чудотворною іконою. Далеко не на кожну людину виливаються чудеса, але кожному, хто звертається до чудотворного образа із сердечною молитвою, і таємно, і явно подається допомога духовна, душевна чи тілесна. З відривного календаря "З вірою в душі" за 23 липня. -----------