• #музеї
    Музей історії Дніпра (МІД) — це культурний заклад, який розповідає про минуле міста. Він розташований у Будинку губернатора, який є пам'яткою архітектури національного значення.

    Ідея створення виникла в середині 20 століття, а сам музей був відкритий у травні 2021 року. До цього часу, в жовтні 2019 року, було засновано Комунальне підприємство "Музей історії Дніпра".

    Будинок, у якому розміщений музей, був побудований у середині 19 століття для губернатора Катеринославської губернії. Протягом часу тут змінювалися резиденти, а сама будівля пережила багато історичних подій, включаючи революційні періоди та зміни влади.

    Експозиція включає понад 3000 предметів, зібраних під час археологічних розкопок та через пожертви. Музей має п’ять залів, які висвітлюють різні аспекти життя міста. Це важливе місце для збереження його історії та знайомства з культурною спадщиною.

    #музеї Музей історії Дніпра (МІД) — це культурний заклад, який розповідає про минуле міста. Він розташований у Будинку губернатора, який є пам'яткою архітектури національного значення. Ідея створення виникла в середині 20 століття, а сам музей був відкритий у травні 2021 року. До цього часу, в жовтні 2019 року, було засновано Комунальне підприємство "Музей історії Дніпра". Будинок, у якому розміщений музей, був побудований у середині 19 століття для губернатора Катеринославської губернії. Протягом часу тут змінювалися резиденти, а сама будівля пережила багато історичних подій, включаючи революційні періоди та зміни влади. Експозиція включає понад 3000 предметів, зібраних під час археологічних розкопок та через пожертви. Музей має п’ять залів, які висвітлюють різні аспекти життя міста. Це важливе місце для збереження його історії та знайомства з культурною спадщиною.
    Like
    1
    202views 18Plays
  • ⚡️ Новини з MAGA-всесвіту
    👥 Дональд Трамп оголосив, що перейменовує 8 травня на День Перемоги у Другій світовій війні, а 11 листопада на День перемоги у Першій світовій.
    Ми виграли обидві війни, ніхто не був близьким до нас ні силою, ні хоробрістю, ні військовим блиском, але ми ніколи нічого не святкуємо. Це тому, що в нас більше немає лідерів, які вміють це робити! Ми збираємося почати святкувати наші
    перемоги!
    👀 Дивний випадок трактування світової історії, враховуючи те, що Друга Світова Війна закінчилася 2 вересня 1945 року, а Трамп знецінив 4 місяці важкої боротьби американців на Тихоокеанському театрі ДСВ. Так само несправедливо робити такі заяви по відношенню до Європейських країн, які віддали не один мільйон своїх бійців і ще більше цивільного населення, в той час як Сполучені Штати за океаном мали можливість заробляти як під час так і після війни.
    🇷🇺 У московії тепер з'явився конкурент, який тягне на себе "священну" ковдру "вєлікой пабєди", що є позитивним моментом і цікавим кіном, за яким варто спостерігати. З іншого боку, бентежно від того, як легко можна одним реченням переписувати історію в режимі реального часу, особливо, коли так робить не звична всім московія, а вже Америка, в той час як більшість країн світу сприймає ці події як трагедію і віддає шану спільній боротьбі і докладеним зусиллям, чого так не вистачає сьогодні.
    🔜 Ну і готуємось, бо невдовзі можна чекати:
    🛑День Перемоги над динозаврами, бо один з найвідоміших фільмів "Ніч в музеї" знятий в США.
    🛑День Перемоги над інопланетянами, бо саме в Штати вони найчастіше прилітають.
    🛑І, особливо, День Перемоги над здоровим глуздом, бо таке навіть Сімпсони не передбачили.
    ⚡️ Новини з MAGA-всесвіту 👥 Дональд Трамп оголосив, що перейменовує 8 травня на День Перемоги у Другій світовій війні, а 11 листопада на День перемоги у Першій світовій. Ми виграли обидві війни, ніхто не був близьким до нас ні силою, ні хоробрістю, ні військовим блиском, але ми ніколи нічого не святкуємо. Це тому, що в нас більше немає лідерів, які вміють це робити! Ми збираємося почати святкувати наші перемоги! 👀 Дивний випадок трактування світової історії, враховуючи те, що Друга Світова Війна закінчилася 2 вересня 1945 року, а Трамп знецінив 4 місяці важкої боротьби американців на Тихоокеанському театрі ДСВ. Так само несправедливо робити такі заяви по відношенню до Європейських країн, які віддали не один мільйон своїх бійців і ще більше цивільного населення, в той час як Сполучені Штати за океаном мали можливість заробляти як під час так і після війни. 🇷🇺 У московії тепер з'явився конкурент, який тягне на себе "священну" ковдру "вєлікой пабєди", що є позитивним моментом і цікавим кіном, за яким варто спостерігати. З іншого боку, бентежно від того, як легко можна одним реченням переписувати історію в режимі реального часу, особливо, коли так робить не звична всім московія, а вже Америка, в той час як більшість країн світу сприймає ці події як трагедію і віддає шану спільній боротьбі і докладеним зусиллям, чого так не вистачає сьогодні. 🔜 Ну і готуємось, бо невдовзі можна чекати: 🛑День Перемоги над динозаврами, бо один з найвідоміших фільмів "Ніч в музеї" знятий в США. 🛑День Перемоги над інопланетянами, бо саме в Штати вони найчастіше прилітають. 🛑І, особливо, День Перемоги над здоровим глуздом, бо таке навіть Сімпсони не передбачили.
    8views
  • Fight or Flight / «Рейс навиліт» (2024)
    Жанр: бойовик, трилер

    Я подивився цей фільм — і можу сказати, що він чудово підійде для вечірнього перегляду. Напружений, динамічний і тримає увагу від початку до кінця.

    Лукас Рейес — колишній агент ФБР, який після звільнення виконує небезпечні завдання для сумнівних клієнтів. Але одного разу його знаходить стара начальниця Кетрін Брант із пропозицією: шанс повернутися до нормального життя в обмін на одну місію. Під час рейсу з Сінгапуру до Сан-Франциско Лукас має заарештувати небезпечну міжнародну злочинницю на прізвисько «Привид» і доставити її в США. Проте все ускладнюється: на борту літака опиняються мисливці за головами, яким наказали ліквідувати Привида. Лукас має врятувати Іші, поки не стало пізно.

    Фільм ідеально підходить для вечора, коли хочеться драйву, екшену й просто захопливої історії.

    Моя оцінка: 8/10

    #бойовик #трилер #фільми #filmseriesua #щоподивитись
    Fight or Flight / «Рейс навиліт» (2024) Жанр: бойовик, трилер Я подивився цей фільм — і можу сказати, що він чудово підійде для вечірнього перегляду. Напружений, динамічний і тримає увагу від початку до кінця. Лукас Рейес — колишній агент ФБР, який після звільнення виконує небезпечні завдання для сумнівних клієнтів. Але одного разу його знаходить стара начальниця Кетрін Брант із пропозицією: шанс повернутися до нормального життя в обмін на одну місію. Під час рейсу з Сінгапуру до Сан-Франциско Лукас має заарештувати небезпечну міжнародну злочинницю на прізвисько «Привид» і доставити її в США. Проте все ускладнюється: на борту літака опиняються мисливці за головами, яким наказали ліквідувати Привида. Лукас має врятувати Іші, поки не стало пізно. Фільм ідеально підходить для вечора, коли хочеться драйву, екшену й просто захопливої історії. Моя оцінка: 8/10 #бойовик #трилер #фільми #filmseriesua #щоподивитись
    Like
    Love
    2
    29views
  • #музеї
    У самому центрі Києва, на тихій вуличці провулку Тараса Шевченка, розташований особливий куточок, де час ніби зупиняється, а історія оживає. Це Будинок-музей Тараса Шевченка — місце, яке зберігає дух і спадщину великого Кобзаря, поета, художника й мислителя, чиї слова й досі надихають українців.

    Будинок, у якому жив Тарас Шевченко в 1846 році, сьогодні відтворює атмосферу його епохи. Відвідувачі можуть пройтися кімнатами, де поет творив, побачити його особисті речі, рукописи, малюнки та відчути зв’язок із тим, що надихало митця. Кожен предмет тут — це не просто експонат, а частина історії, що розповідає про життя Шевченка, його боротьбу й любов до України.

    Музей не лише зберігає пам’ять про Кобзаря, а й запрошує до діалогу. Виставки, літературні вечори та екскурсії дозволяють кожному доторкнутися до творчості Шевченка, відкрити для себе його багатогранний талант. Особливо вражає садок біля будинку, де можна уявити, як Тарас прогулювався, розмірковуючи над долею рідного народу.

    #музеї У самому центрі Києва, на тихій вуличці провулку Тараса Шевченка, розташований особливий куточок, де час ніби зупиняється, а історія оживає. Це Будинок-музей Тараса Шевченка — місце, яке зберігає дух і спадщину великого Кобзаря, поета, художника й мислителя, чиї слова й досі надихають українців. Будинок, у якому жив Тарас Шевченко в 1846 році, сьогодні відтворює атмосферу його епохи. Відвідувачі можуть пройтися кімнатами, де поет творив, побачити його особисті речі, рукописи, малюнки та відчути зв’язок із тим, що надихало митця. Кожен предмет тут — це не просто експонат, а частина історії, що розповідає про життя Шевченка, його боротьбу й любов до України. Музей не лише зберігає пам’ять про Кобзаря, а й запрошує до діалогу. Виставки, літературні вечори та екскурсії дозволяють кожному доторкнутися до творчості Шевченка, відкрити для себе його багатогранний талант. Особливо вражає садок біля будинку, де можна уявити, як Тарас прогулювався, розмірковуючи над долею рідного народу.
    Love
    2
    269views 134Plays
  • #література
    4 книги, які допоможуть налагодити стосунки з людьми.
    Кейт Феррацці “Ніколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомств”
    Чи вмієте ви щиро та відкрито спілкуватись з різними людьми, вибудовуючи цим самим корисну мережу знайомств? Адже саме це вміння може відкрити перед вами чимало дверей, сприяти кар’єрному росту та поліпшити життя. Ця книга буде корисною широкому колу читачів, тому що мистецтво зав’язувати корисні знайомства може допомогти вирішити різноманітні проблеми.

    Джон Грей “Чоловіки з Марса, жінки з Венери”
    Багато психологів, досліджуючи стосунки між жінкою та чоловіком, звертають увагу на їх спільні риси, однак автор цієї книги зробив акцент саме на відмінностях в мисленні, характері та манерах. Але, незважаючи на це, він стверджує, що між протилежними статями може панувати любов, і саме вона втримує їх разом. Ті, хто її уже прочитав, стверджують, що вона змінила їхнє життя.

    Патрік Кінґ “Стратегії і тактики спілкування”
    Вам важко відстоювати свою позицію під час дискусії? Ви швидко втрачаєте дар мови? Не знаєте, як долати емоційні бар'єри та виглядати впевнено? Книга “Стратегії і тактики спілкування” Патріка Кінґа, експерта у галузі комунікації, допоможе вам вирішити ці та багато інших проблем, які стосуються ведення діалогів.

    Роберт Фергюстон, Пітер Коулман “Результативний конфлікт. Незгода — це сила, що працює на вас”
    Якщо ви налаштовані на досягнення певної цілі на роботі, то повинні бути також готові до інтенсивного спілкування з іншими, а отже — до виникнення конфліктних ситуацій. Однак як залишитись переможцем в справі, в якій кожен має власну думку, та ще й зберегти хороші стосунки з колегами? Знайти відповідь на це запитання вам допоможе ця книга. На її сторінках зібрано конфліктні історії та шляхи їх врегулювання.
    #література 4 книги, які допоможуть налагодити стосунки з людьми. Кейт Феррацці “Ніколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомств” Чи вмієте ви щиро та відкрито спілкуватись з різними людьми, вибудовуючи цим самим корисну мережу знайомств? Адже саме це вміння може відкрити перед вами чимало дверей, сприяти кар’єрному росту та поліпшити життя. Ця книга буде корисною широкому колу читачів, тому що мистецтво зав’язувати корисні знайомства може допомогти вирішити різноманітні проблеми. Джон Грей “Чоловіки з Марса, жінки з Венери” Багато психологів, досліджуючи стосунки між жінкою та чоловіком, звертають увагу на їх спільні риси, однак автор цієї книги зробив акцент саме на відмінностях в мисленні, характері та манерах. Але, незважаючи на це, він стверджує, що між протилежними статями може панувати любов, і саме вона втримує їх разом. Ті, хто її уже прочитав, стверджують, що вона змінила їхнє життя. Патрік Кінґ “Стратегії і тактики спілкування” Вам важко відстоювати свою позицію під час дискусії? Ви швидко втрачаєте дар мови? Не знаєте, як долати емоційні бар'єри та виглядати впевнено? Книга “Стратегії і тактики спілкування” Патріка Кінґа, експерта у галузі комунікації, допоможе вам вирішити ці та багато інших проблем, які стосуються ведення діалогів. Роберт Фергюстон, Пітер Коулман “Результативний конфлікт. Незгода — це сила, що працює на вас” Якщо ви налаштовані на досягнення певної цілі на роботі, то повинні бути також готові до інтенсивного спілкування з іншими, а отже — до виникнення конфліктних ситуацій. Однак як залишитись переможцем в справі, в якій кожен має власну думку, та ще й зберегти хороші стосунки з колегами? Знайти відповідь на це запитання вам допоможе ця книга. На її сторінках зібрано конфліктні історії та шляхи їх врегулювання.
    Like
    Love
    2
    126views
  • Дата 2 травня 1986 року золотими літерами вписана до історії київського “Динамо”. У цей день наш клуб вдруге завоював Кубок володарів Кубків УЄФА.
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football
    https://brovarysport.net.ua/?p=33067
    Дата 2 травня 1986 року золотими літерами вписана до історії київського “Динамо”. У цей день наш клуб вдруге завоював Кубок володарів Кубків УЄФА. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football https://brovarysport.net.ua/?p=33067
    BROVARYSPORT.NET.UA
    39 років перемозі у фіналі Кубка володарів Кубків УЄФА
    Дата 2 травня 1986 року золотими літерами вписана до історії київського "Динамо". У цей день наш клуб вдруге завоював Кубок володарів Кубків УЄФА. Джерело - https://fcdynamo.com/ Шлях до фіналу розпочався для киян з поразки в голландському Утрехті в вересні 1985-го. Однак уже в матчі-відповіді в Киє
    117views
  • #особистості
    3 травня 1897 року на хуторі Під Лісом поблизу села Озерна (тодішня Австро-Угорщина, нині Тернопільська область) у селянській родині народився Януарій Дем’янович Бортник — видатний український режисер і актор, чиє життя і творчість залишили помітний слід в історії українського театру, але були трагічно обірвані сталінськими репресіями.

    Ранні роки та освіта

    Януарій Бортник зростав у багатодітній родині. У юності разом із батьками переїхав до Тернополя, де навчався в Українській гімназії. Ще в шкільні роки він захоплювався музикою і театром, відвідуючи вистави мандрівного Львівського театру товариства «Руська Бесіда». Перша світова війна перервала його навчання, але згодом він завершив гімназію. Саме в цей період Бортник познайомився з Лесем Курбасом, що стало визначальним для його майбутньої кар’єри.

    Театральна діяльність

    Творчий шлях Януарія Бортника розпочався в 1915 році в «Тернопільських театральних вечорах», організованих Курбасом. Через проблеми з дикцією він наполегливо працював над собою, використовуючи вправи з камінчиками в роті, і незабаром досяг успіхів. На сцені він виступав під псевдонімом Н. Загребельний, граючи ролі в п’єсах Івана Карпенка-Карого та Григорія Квітки-Основ’яненка.

    У 1918 році Бортник став актором Українського театру в Тернополі, а згодом приєднався до театру імені Івана Франка у Вінниці. У 1921 році, коли Лесь Курбас очолив Київський театр імені Тараса Шевченка, Бортник став режисером Білоцерківської драматичної студії, яка в 1923 році була реорганізована в третю майстерню театру «Березіль». У цей період він також закінчив першу в Україні школу режисерів при Мистецькому об’єднанні «Березіль».

    Серед його режисерських робіт 1920-х років вирізняються вистави «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком, «Джіммі Хіггінс» Сінклера та «Про що тирса шелестіла…» Спиридона Черкасенка. У 1927 році, після переїзду театру «Березіль» до Харкова, Бортник очолив театр малих форм «Веселий Пролетар», де працював до 1930 року. Його постановки, такі як «Яблуневий полон» Івана Дніпровського та «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера, відзначалися оригінальним стилем і новаторським підходом.

    На початку 1930-х років Бортник перейшов до Харківського театру музичної комедії, де поставив низку яскравих спектаклів, зокрема «Наталка-Полтавка», «Фіалка Монмартру» та «Перікола». Пізніше він працював у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та Харківському театрі Революції, де серед його робіт були «Платон Кречет» Олександра Корнійчука та «Соло на флейті» Івана Микитенка.

    Особисте життя

    Під час роботи в Тернопільському драматичному театрі Януарій Бортник познайомився з актрисою Ганною Бабіївною, яка стала його дружиною. Їхнє подружнє життя було затьмарене трагічними подіями: у 1937 році Ганну також заарештували, і вона провела п’ять років у таборах ГУЛАГу.

    Трагічний фінал

    На піку своєї кар’єри, у 1937 році, Януарій Бортник був заарештований НКВС за звинуваченням у націоналізмі. 16 січня 1938 року його розстріляли в київській тюрмі. Йому було лише 40 років. Бортник став однією з численних жертв сталінських репресій, які знищили багатьох представників української інтелігенції, включно з його другом Лесем Курбасом. Реабілітували режисера лише в 1956 році.

    Спадщина

    Януарій Бортник залишив по собі спадщину новаторських театральних постановок і відданого служіння українській культурі. У 1997 році в його рідному селі Озерна встановлено меморіальну таблицю на знак пошани. Його життя — це історія таланту, який не встиг розкритися повною мірою через жорстокість тоталітарного режиму, але продовжує надихати сучасні покоління митців.
    #особистості 3 травня 1897 року на хуторі Під Лісом поблизу села Озерна (тодішня Австро-Угорщина, нині Тернопільська область) у селянській родині народився Януарій Дем’янович Бортник — видатний український режисер і актор, чиє життя і творчість залишили помітний слід в історії українського театру, але були трагічно обірвані сталінськими репресіями. Ранні роки та освіта Януарій Бортник зростав у багатодітній родині. У юності разом із батьками переїхав до Тернополя, де навчався в Українській гімназії. Ще в шкільні роки він захоплювався музикою і театром, відвідуючи вистави мандрівного Львівського театру товариства «Руська Бесіда». Перша світова війна перервала його навчання, але згодом він завершив гімназію. Саме в цей період Бортник познайомився з Лесем Курбасом, що стало визначальним для його майбутньої кар’єри. Театральна діяльність Творчий шлях Януарія Бортника розпочався в 1915 році в «Тернопільських театральних вечорах», організованих Курбасом. Через проблеми з дикцією він наполегливо працював над собою, використовуючи вправи з камінчиками в роті, і незабаром досяг успіхів. На сцені він виступав під псевдонімом Н. Загребельний, граючи ролі в п’єсах Івана Карпенка-Карого та Григорія Квітки-Основ’яненка. У 1918 році Бортник став актором Українського театру в Тернополі, а згодом приєднався до театру імені Івана Франка у Вінниці. У 1921 році, коли Лесь Курбас очолив Київський театр імені Тараса Шевченка, Бортник став режисером Білоцерківської драматичної студії, яка в 1923 році була реорганізована в третю майстерню театру «Березіль». У цей період він також закінчив першу в Україні школу режисерів при Мистецькому об’єднанні «Березіль». Серед його режисерських робіт 1920-х років вирізняються вистави «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком, «Джіммі Хіггінс» Сінклера та «Про що тирса шелестіла…» Спиридона Черкасенка. У 1927 році, після переїзду театру «Березіль» до Харкова, Бортник очолив театр малих форм «Веселий Пролетар», де працював до 1930 року. Його постановки, такі як «Яблуневий полон» Івана Дніпровського та «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера, відзначалися оригінальним стилем і новаторським підходом. На початку 1930-х років Бортник перейшов до Харківського театру музичної комедії, де поставив низку яскравих спектаклів, зокрема «Наталка-Полтавка», «Фіалка Монмартру» та «Перікола». Пізніше він працював у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та Харківському театрі Революції, де серед його робіт були «Платон Кречет» Олександра Корнійчука та «Соло на флейті» Івана Микитенка. Особисте життя Під час роботи в Тернопільському драматичному театрі Януарій Бортник познайомився з актрисою Ганною Бабіївною, яка стала його дружиною. Їхнє подружнє життя було затьмарене трагічними подіями: у 1937 році Ганну також заарештували, і вона провела п’ять років у таборах ГУЛАГу. Трагічний фінал На піку своєї кар’єри, у 1937 році, Януарій Бортник був заарештований НКВС за звинуваченням у націоналізмі. 16 січня 1938 року його розстріляли в київській тюрмі. Йому було лише 40 років. Бортник став однією з численних жертв сталінських репресій, які знищили багатьох представників української інтелігенції, включно з його другом Лесем Курбасом. Реабілітували режисера лише в 1956 році. Спадщина Януарій Бортник залишив по собі спадщину новаторських театральних постановок і відданого служіння українській культурі. У 1997 році в його рідному селі Озерна встановлено меморіальну таблицю на знак пошани. Його життя — це історія таланту, який не встиг розкритися повною мірою через жорстокість тоталітарного режиму, але продовжує надихати сучасні покоління митців.
    Like
    1
    153views
  • Наступного року вийде третя частина дитячого ілюстрованого бестселеру про Ґруффало Джулії Дональдсон після 20 років перерви, пише BBC. Попередні дві частини були продані тиражем 18 мільйонів примірників.

    На популярну дитячу книгу зробили спін-офи та анімаційні версії, одна з яких була номінована на "Оскар".

    Перша частина "Ґруффало" вийшла у 1999 році, а друга "Дитина Ґруффало" у 2004 році. Написати продовження письменницю змотивувало занепокоєння про спад дитячого читання.

    "Писати продовження завжди складно. Між публікацією "Ґруффало" та "Дитини Ґруффало" минуло п’ять років, а тепер між "Дитиною Ґруффало" та третьою книгою пройде понад 20 років. Насправді основна ідея для цієї історії у мене була давно, але я не могла придумати, як її розвинути", – сказала Дональдсон у своїй заяві.

    https://life.pravda.com.ua/culture/gruffalo-povertayetsya-u-noviy-kni...
    Наступного року вийде третя частина дитячого ілюстрованого бестселеру про Ґруффало Джулії Дональдсон після 20 років перерви, пише BBC. Попередні дві частини були продані тиражем 18 мільйонів примірників. На популярну дитячу книгу зробили спін-офи та анімаційні версії, одна з яких була номінована на "Оскар". Перша частина "Ґруффало" вийшла у 1999 році, а друга "Дитина Ґруффало" у 2004 році. Написати продовження письменницю змотивувало занепокоєння про спад дитячого читання. "Писати продовження завжди складно. Між публікацією "Ґруффало" та "Дитини Ґруффало" минуло п’ять років, а тепер між "Дитиною Ґруффало" та третьою книгою пройде понад 20 років. Насправді основна ідея для цієї історії у мене була давно, але я не могла придумати, як її розвинути", – сказала Дональдсон у своїй заяві. https://life.pravda.com.ua/culture/gruffalo-povertayetsya-u-noviy-knizi-cherez-20-rokiv-perervi-307813/
    LIFE.PRAVDA.COM.UA
    Через 20 років паузи у дитячу книгу повертається Ґруффало
    Наступного року вийде третя частина дитячого бестселеру про Ґруффало Джулії Дональдсон після 20 років перерви.
    92views
  • Сенсор медіа розповідає про 9 аніме, що адаптують класичні тексти.

    Література завжди була невичерпним джерелом натхнення для кінематографа — й аніме не стало винятком. Японські аніматори не могли пройти повз історії, які зайняли особливе місце в серцях читачів усього світу, і перенесли їх на екран у своєму унікальному стилі. Деякі адаптації зберігають основні сюжетні лінії й атмосферу першоджерела, інші — переосмислюють знайомі історії з елементами фантастики, футуризму або нової символіки.

    До речі, зараз виходить нова адаптація Енн (Анна) із зелених дахів у вигляді серіалу)
    Сенсор медіа розповідає про 9 аніме, що адаптують класичні тексти. Література завжди була невичерпним джерелом натхнення для кінематографа — й аніме не стало винятком. Японські аніматори не могли пройти повз історії, які зайняли особливе місце в серцях читачів усього світу, і перенесли їх на екран у своєму унікальному стилі. Деякі адаптації зберігають основні сюжетні лінії й атмосферу першоджерела, інші — переосмислюють знайомі історії з елементами фантастики, футуризму або нової символіки. До речі, зараз виходить нова адаптація Енн (Анна) із зелених дахів у вигляді серіалу)
    Love
    Like
    5
    1comments 154views
  • Порошенко вкотре підіграв Кремлю, прирівнявши Трампа до Путіна, – УНІАН.
    Петро Порошенко ледь не втягнув Україну в міжнародний скандал у річницю своєї легендарної телефонної розмови з путіним, де він жав руку і обіймав російського диктатора-вбивцю. Так, по дорозі в Лондон до синів, які ухиляються від мобілізації,  Порошенко заявив, що Трамп, насправді – це той самий путін. Бо, типу, так само, як путін захопив Крим, Трамп хоче захопити Гренландію та Канаду. 
    «Спроби Порошенка позагравати з путіним були дуже неоднозначно сприйняті партнерами. І поки Україна здобуває максимально вигідні умови в співпраці із США (як у сфері економіки, так і безпеки), Петро Порошенко робить все можливе, щоб цю співпрацю зірвати. 
    Кремлівському карлику точно приємно, коли руками українців типу Порошенка, його ототожнюють та порівнюють з лідером США. Навряд чи це приємно США, особливо коли зараз від їх позиції, зокрема, залежить чимало в подальшій долі нашої держави. Фактично Порошенко вкотре шкодить інтересам України. Цього разу на міжнародній арені», - написав експерт Валентин Гладких.
    «Жму руку! Обнімаю!» на адресу путіна обійшлося Україні страшною війною та тисячами життів. Це ганебна сторінка в історії нашої держави. І цю сторінку один жадібний барига написав кров’ю невинних українських душ. Не пробачимо! Як і не пробачать тисячі сімей, які ховають своїх синів — не в Лондоні, а в українській землі».
    Порошенко вкотре підіграв Кремлю, прирівнявши Трампа до Путіна, – УНІАН. Петро Порошенко ледь не втягнув Україну в міжнародний скандал у річницю своєї легендарної телефонної розмови з путіним, де він жав руку і обіймав російського диктатора-вбивцю. Так, по дорозі в Лондон до синів, які ухиляються від мобілізації,  Порошенко заявив, що Трамп, насправді – це той самий путін. Бо, типу, так само, як путін захопив Крим, Трамп хоче захопити Гренландію та Канаду.  «Спроби Порошенка позагравати з путіним були дуже неоднозначно сприйняті партнерами. І поки Україна здобуває максимально вигідні умови в співпраці із США (як у сфері економіки, так і безпеки), Петро Порошенко робить все можливе, щоб цю співпрацю зірвати.  Кремлівському карлику точно приємно, коли руками українців типу Порошенка, його ототожнюють та порівнюють з лідером США. Навряд чи це приємно США, особливо коли зараз від їх позиції, зокрема, залежить чимало в подальшій долі нашої держави. Фактично Порошенко вкотре шкодить інтересам України. Цього разу на міжнародній арені», - написав експерт Валентин Гладких. «Жму руку! Обнімаю!» на адресу путіна обійшлося Україні страшною війною та тисячами життів. Це ганебна сторінка в історії нашої держави. І цю сторінку один жадібний барига написав кров’ю невинних українських душ. Не пробачимо! Як і не пробачать тисячі сімей, які ховають своїх синів — не в Лондоні, а в українській землі».
    148views
More Results