218views
Language
Українська
English
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
-
https://youtu.be/gIO8RGul744?si=oxpqpae-33cMlJaF
183views -
Від сценариста й режисера серіалу "Ферзевий гамбіт" - серіал "Відділ нерозкритих справ", який незабаром вийде на Netflix.
У ньому Метью Ґуд зіграє головного інспектора Карла Морка — зухвалого, але видатного детектива, що веде підрозділ із розслідування старих справ в Единбурзі. Процедурний кримінальний серіал "Відділ нерозкритих справ" складатиметься з 9 серій і буде доступний на стрімінговому сервісі вже 29 травня.
#Коло_Кіно #Новини_серіалів #NetflixВід сценариста й режисера серіалу "Ферзевий гамбіт" - серіал "Відділ нерозкритих справ", який незабаром вийде на Netflix. У ньому Метью Ґуд зіграє головного інспектора Карла Морка — зухвалого, але видатного детектива, що веде підрозділ із розслідування старих справ в Единбурзі. Процедурний кримінальний серіал "Відділ нерозкритих справ" складатиметься з 9 серій і буде доступний на стрімінговому сервісі вже 29 травня. #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix
3
526views -
https://youtu.be/A_uP4BxBvg0?si=6t6jjRMFzDQsH1lR
1
181views -
https://censor.net/ua/news/3550697/u-lvovi-obrazyly-veterana-scho-narazi-vidomo220views
-
https://www.youtube.com/live/c1a2LUJkwlU?si=YE2dSWvzzm9GXfKZ
233views -
У кімнаті не було нічого, крім тиші. Вона стояла там, як сніг у безвітряну ніч — густа, повна і трохи гнітюча. Порожнеча обіймала кожен кут, кожну поверхню, мов старий знайомий, що повернувся без попередження.
Серед цього вакууму — стіл. На ньому — лише один шматок паперу. Білий, майже світлий у напівтемряві, він лежав нерухомо, ніби боявся потривожити спокій простору.
Але цей папір не був порожнім. Якщо придивитися, там була тонка лінія. Не чорнильна, а мовби подряпина, зроблена самим часом. Вона починалась зліва і йшла майже до краю — недомовленість, натяк, дихання думки, яка не встигла народитись.
Хтось колись хотів щось написати. Можливо, зізнання. Можливо, прощання. Або початок світу. Але не написав. Рука зупинилась. І залишила лише цю лінію — єдине свідчення того, що в тиші колись жила надія.
І тепер усе — тиша, порожнеча, і цей аркуш — чекало. На звук. На слово. На життя.
У кімнаті не було нічого, крім тиші. Вона стояла там, як сніг у безвітряну ніч — густа, повна і трохи гнітюча. Порожнеча обіймала кожен кут, кожну поверхню, мов старий знайомий, що повернувся без попередження. Серед цього вакууму — стіл. На ньому — лише один шматок паперу. Білий, майже світлий у напівтемряві, він лежав нерухомо, ніби боявся потривожити спокій простору. Але цей папір не був порожнім. Якщо придивитися, там була тонка лінія. Не чорнильна, а мовби подряпина, зроблена самим часом. Вона починалась зліва і йшла майже до краю — недомовленість, натяк, дихання думки, яка не встигла народитись. Хтось колись хотів щось написати. Можливо, зізнання. Можливо, прощання. Або початок світу. Але не написав. Рука зупинилась. І залишила лише цю лінію — єдине свідчення того, що в тиші колись жила надія. І тепер усе — тиша, порожнеча, і цей аркуш — чекало. На звук. На слово. На життя.
1
483views
