В суботу, 13 грудня, в спортивній залі Київського обласного спортивного фахового коледжу (Бровари), відбувся черговий тур Відкритого чемпіонату Київської області з гандболу серед дівчат 2012/13 р.н. На жаль цього разу з цілого ряду об’єктивних та суб’єктивних причин до нашого міста мали змогу чотири команди і тур відбувся дещо в урізаному вигляді. Більше фото на сторінці: https://www.facebook.com/brovarsportschool #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

#поезія Ти дихаєш так, мов би ніжиш у хвилях прозорих, спокійних, по-літньому теплих. Занурилась в них та враз думку зловила, що щастя – це ж просто й дорога – не нетрі. Стук серця твого – наче плюскіт прибою. В тім морі, мов в хатці, не страшно й приємно. Душа, наче пледом, сповита тобою. Та щастя – це ж просто й так близько, наземно. Торкаюсь, обличчя, грудей і те море - уже по артеріях, венах… бурхливо. Змішалось усе: і метелики, й зорі… Та щастя – це ж просто й це так надважливо. І тихе Люблю, наче сонячне плесо, що золотом щирим розлилось по морі, даруючи серцю мелодію весен... Та щастя – це ж просто. Це подих любові. Рима Елбур

Ніжні, елегантні ванільні печиво у формі півмісяця з ніжним смаком та класичним ванільним ароматом. 🥰 (приблизно 18–24 печива) 📝 Інгредієнти : • 140 г борошна універсального призначення (1 ⅛ склянки) • 50 г цукрової пудри (⅓ склянки) • 100 г холодного вершкового масла, нарізаного кубиками (7 ст. л.) • 70 г меленого бланшованого мигдалю (⅔ склянки) • 1 ч. л. ванільного екстракту або 1 пакетик ванільного цукру сорту Бурбон • 1 дрібка солі Для посипання/посипання: • цукрова пудра • 8 г ванільного цукру 🤍 Інструкції 1. Змішайте борошно, цукрову пудру, мелений мигдаль, сіль та ваніль. Додайте холодне вершкове масло та швидко замісіть гладке тісто. Важливо: працюйте швидко, щоб тісто не нагрілося. 2. Сформуйте з тіста довге колоду, щільно загорніть у харчову плівку та поставте в холодильник приблизно на 60 хвилин. 3. Розігрійте духовку до 170 °C / 338 °F (верхній/нижній нагрів). Застеліть деко пергаментним папером. 4. Наріжте охолоджене тісто на скибочки товщиною приблизно 1,5 см (приблизно 20 г кожен). Сформуйте з кожного шматочка кульку, потім короткий пласт і обережно загніть кінці вниз, щоб сформувати класичні півмісяці. 5. Якщо тісто під час формування стане занадто м’яким, знову охолодіть сформовані півмісяці протягом 15–20 хвилин, щоб вони зберегли форму під час випікання. 6. Випікайте 12–15 хвилин. 11. Печиво має залишитися блідим, з ледь помітним кольором на кінчиках. 7. Вийміть з духовки, дайте йому трохи охолонути, і поки воно ще тепле (але не гаряче), обережно посипте цукровою пудрою та ванільним цукром або злегка посипте. 8. Дайте повністю охолонути — тільки тоді воно стане ідеально ніжним і стійким. Ідеально підходить для святкового сезону, як цінний подарунок або просто для насолоди з чашкою кави.

Война в Украине — не «чужая»: почему Иран уже использует российский опыт против Израиля — «מעריב» Это не про Европу и не про «далёкий конфликт». Война в Украине превратилась в живую лабораторию современной войны, за результатами которой внимательно следят враги Израиля. Такой вывод делает израильское издание «Маарив» 13 декабря 2025 года в аналитической колонке Давида бен Баста. Ключевая мысль автора заключается в том, что в глобальном мире не существует «дальних» войн, а уроки, извлечённые из войны в Украине, уже используются противниками Израиля. В колонке отмечается, что Иран изучает российский боевой опыт — массовое применение дронов, радиоэлектронную борьбу, децентрализованное управление войсками и адаптацию к затяжным конфликтам. Ослабленная войной россия, как указывает автор, всё больше зависит от Тегерана, и эта зависимость начинает отражаться на региональной безопасности, включая Израиль. Также в анализе Маарив подчёркивается, что ослабление роли россии в Сирии, рост свободы действий Ирана и «Хизбаллы», а также расползание современного оружия с украинского фронта формируют новые угрозы для Ближнего Востока. Опасность аналитической нейтральности (позиция НАновости) В анализе Маарив сознательно избегается оценка моральной стороны войны в Украине: не называется агрессор и не обозначается ответственность сторон. Такой подход можно объяснить стремлением сохранить аналитическую дистанцию, однако он несёт серьёзные риски. Когда агрессия не называется напрямую, война превращается в абстрактное «столкновение сторон», что размывает причины конфликта и облегчает заимствование его методов. Для Израиля это особенно опасно: подобная нейтральность нормализует насилие и играет на руку тем режимам и структурам, которые затем применяют полученный опыт у его границ. НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 https://nikk.agency/vojna-v-ukraine-ne-chuzhaya/ А как вы считаете: Израиль сегодня учится быстрее своих врагов — или всё ещё реагирует на угрозы постфактум? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

🇺🇦🏒Молодіжна збірна України з хокею перемогла Францію у заключному матчі чемпіонату світу U20 та зберегла прописку в дивізіоні 1А. Чемпіонат світу D1A, тур 5 Ledena dvorana, Блед, Словенія Франція 🇫🇷 — 🇺🇦 Україна 2:3 (2:0, 0:2, 0:1). 🥅Шайби: 1:0 — Ле Лем (Дьян, Пфайртер), 04:01. 2:0 — Дуфур (Нзонза Кітала, Монарх — більшість), 04:35. 2:1 — Косарев (Шульга, Євтєхов), 22:06. 2:2 — Євтєхов (Яловий Шибінський — більшість), 34:08. 2:3 — Денисенко (Шибінський, Воротеляк — порожні ворота), 59:39. Доля матчу вирішилася на останніх секундах основного часу — «синьо-жовтим» вдалося викинути шайбу з власної зони, а потім забити у пусті ворота суперника — 3:2. Тож сезон 2026/2027 наша молодіжка проведе у другому за силою дивізіоні чемпіонату світу U20, дивізіоні 1А. #Хокей #Хокей_України #Хокей #Hockey #world_hockey #worldhockey #brovarysport @brovarysport #український_хокей ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

«Ляпис Трубецкой» в Израиле в феврале 2026: группа, для которой музыка стала формой сопротивления автократическим режимам Беларуси и России. «Ляпис Трубецкой» появился в Минске в 1989 году как белорусская панк-рок-группа. Со временем музыка и тексты стали жёстче и прямее, сместив фокус от иронии к социальной и политической критике. В 2011 году коллектив был запрещён в Беларуси, а в 2014-м проект был закрыт и распался на BRUTTO и Trubetskoy. Сергей Михалок находится в жёсткой оппозиции к режиму Лукашенко, последовательно поддерживает демократическое движение Беларуси и остаётся одним из символов культурного сопротивления белорусской автократии. Его позиция направлена против власти, а не против белорусского общества. После Евромайдана Михалок открыто поддержал Украину, получил украинское гражданство и продолжил работать вне официального культурного пространства Беларуси и России. В этот период песня «Воины света» звучала на баррикадах Майдана, на митингах и в уличных видео — и стала одной из неофициальных музыкальных ассоциаций протеста. После полномасштабного вторжения России в Украину в 2022 году проект «Ляпис Трубецкой» был возрождён осознанно и публично. Группа заняла чёткую антивоенную позицию. В одном из своих обращений к белорусам Сергей Михалок говорил прямо: «Белорусы. Трусливый и предавший родину Лукашенко, обос*авшись, сдал нашу страну путину, который сошёл с ума. Эти два гон…дона используют территорию Беларуси для того, чтобы атаковать братскую Украину.» Помимо публичных заявлений, позиция имела и практическое продолжение: концертные туры группы в Европе, США и Канаде проходили с благотворительной составляющей в поддержку Украины. Михалок также лично выступал для украинских военных, исполняя «Воины света» как жест поддержки и солидарности с ВСУ. В этот же период группа официально выпустила украинские версии песен — «Воїни світла», «Євпаторія», «Гаррі» (с участием Сергея Жадана). 📍 19 февраля 2026 — Хайфа, клуб Beat 📍 20 февраля 2026 — Тель-Авив, зал «Ридинг-3» 👉 Подробно — в нашей статье: https://nikk.agency/lyapis-trubeckoj-v-izraile/ ❓ А для вас «Ляпис Трубецкой» — это в первую очередь музыка, позиция или часть личной истории последних десяти лет? #НАновости #NAnews #ЛяписТрубецкой #Израиль #Хайфа #ТельАвив #Беларусь #Украина #ПанкРок

ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ Старший солдат Микола Клименко на псевдо Пересвіт поліг 15 березня 2022 року в Маріуполі. Він зазнав смертельного осколкового поранення. Воїну було 26 років. Микола народився 20 березня 1995 року в селищі Іванків на Київщині. Навчався в школі №1, займався карате та посідав призові місця на змаганнях різного рівня. «Ніколи не сидів на місці. Постійно шукав себе, пробував нове, легко знаходив спільну мову з людьми. Любив спорт: карате, академічну греблю, біг. Цікавився біографіями героїв і намагався брати з них приклад», – розповіла мати Світлана. Після 8 класу він вступив до Броварського вищого училища фізичної культури за спеціальністю «академічна гребля», незабаром став КМС. Опанував у Київському фаховому коледжі зв’язку фах кабельника, а в університеті імені Бориса Грінченка – професію вчителя фізкультури. У студентські роки захопився бігом на довгі дистанції та триатлоном, долав напівмарафони. Не завершивши третій курс, долучився до полку «Азов», де став стрільцем-гранатометником. «З початком війни у 2014 році син вирішив піти захищати Україну. На нього вплинуло й бажання наслідувати історичних діячів, які боролися за державність», – сказала Світлана. Пересвіт був товариським, багато жартував, його знали в усьому «Азові». Миколу нагородили медаллю «Захиснику Маріуполя» та відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». «У грудні 2021 року, коли був у відпустці, сказав, що буде війна. Ми злякалися, а він відповів, що пожартував», – поділилася мати. У 2022-му в Маріуполі ходив у рейди, знешкоджував техніку противника, що заходила в місто, та брав полонених. «1 квітня, у перший день деокупації Іванкова, я дізналася про загибель сина. Про це повідомила тітка, якій вдалося додзвонитися до родичів. Я здала ДНК, і згодом підтвердили збіг, – сказала Світлана. «Я завжди пам’ятатиму його з усмішкою. Він був життєрадісним, привітним і завжди готовим допомогти», – додала мати. У березні 2023 року Миколу поховали на «Новому кладовищі» в Іванкові. Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня. У Іванкові вулицю Розважівську перейменували на його честь. У воїна залишилися мати та брат. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

#історія #події 💥 Операція «Червоний Світанок»: Як був знайдений і заарештований Саддам Хусейн. 13 грудня 2003 року стало фінальною точкою у багаторазових пошуках одного з найодіозніших диктаторів кінця XX століття. Цього дня американські військові здійснили успішну операцію під кодовою назвою «Червоний Світанок» (Operation Red Dawn), в результаті якої був схоплений колишній президент Іраку Саддам Хусейн. Дев'ять місяців переховування 🧐 Після вторгнення коаліційних сил під проводом США в Ірак у березні 2003 року та падіння Багдада у квітні, Саддам Хусейн зник. США оголосили його «ціллю номер один», призначивши за його голову винагороду у 25 мільйонів доларів. Протягом дев'яти місяців іракський диктатор переховувався, час від часу надсилаючи аудіозаписи, які закликали до опору. Пошуки були надзвичайно складними. Хусейн постійно змінював місце розташування та використовував систему кодованих повідомлень через невелике коло лояльних йому осіб. Фінал у підземній «норі-павутині» Вирішальний прорив стався завдяки допиту одного з колишніх охоронців Саддама, який зрештою видав точне місце розташування. Операція «Червоний Світанок» була проведена 4-ю піхотною дивізією та підрозділами Сил спеціальних операцій США. Вони оточили дві ферми поблизу міста Ад-Даур, неподалік від рідного міста Хусейна, Тікріт. Самого диктатора знайшли у надзвичайно примітивному сховищі: Місце: Замаскована підземна криївка — так звана «павутина» (приміщення, розраховане на одну людину), замаскована цеглою, сміттям та килимом. Сховище: Приблизно 2,5 на 3 метри, глибиною близько 1,8 метра. Вхід до нього був настільки вузький, що Хусейн ледве зміг вибратися нагору. Стійкість: Хусейн не чинив опору, коли його витягли зі сховища. Він був дезорієнтований, але не поранений. 📝 Цитата: За словами американських військових, перше, що Хусейн сказав після затримання, було: «Я — президент Іраку і хочу вести переговори». На що йому відповіли: «Президент Буш посилає вам привіт». Наслідки затримання Арешт Саддама Хусейна став величезною психологічною перемогою для коаліційних сил і символічним завершенням режиму Баас. Ця подія суттєво деморалізувала іракський опір. Через три роки, після тривалого судового процесу, Саддама Хусейна було визнано винним у злочинах проти людяності (зокрема, за різанину в Дуджайлі в 1982 році) і 30 грудня 2006 року його було страчено через повішення.

Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу. Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот. Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався. Жодних травм. Жодної хвороби. Лише голод. Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди. Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає. Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися. Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося… доки величезні груди остаточно не завмерли. Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу. Жодного шматочка їжі. Лише солона вода і трохи водоростей. В експедиційному журналі з’явився запис: «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує». Цей ведмідь не мав імені. Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням». Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного. Зі сторінки Леся Паладич

Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу. Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот. Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався. Жодних травм. Жодної хвороби. Лише голод. Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди. Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає. Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися. Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося… доки величезні груди остаточно не завмерли. Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу. Жодного шматочка їжі. Лише солона вода і трохи водоростей. В експедиційному журналі з’явився запис: «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує». Цей ведмідь не мав імені. Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням». Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного. Зі сторінки Леся Паладич