Лютий лютує: Арктичне вторгнення, “кусачі мінуса” та синоптичні нюанси 1-5 лютого Шановне товариство, лютий віріш з перших днів нагадати, чому він так називається. Зима 2026 року, яка досі була дуже милосердною, вирішила показати характер. На нас суне серйозне арктичне вторгнення. Але ненадовго ))) Що малюють синоптичні карти по прогнозу? З 1-го лютого на території України починає тягнути холодне повітря з північних широт. Причина — потужний антициклон, який, мов той поважний пан, розсівся на півночі й качає до нас морозний дух. Арктичний холод пробереться в шкірну шпаринку, тому діставайте найтепліші шапки й пуховики, які виглядають як ковдри. Найнижчі температури ми очікуємо вночі 2-го та 3-го лютого. На північних, східних та центральних стовпчики термометрів опускаються до -15…-22 градусів. У низинах та за містом, де повітря “застоїться”, може бути й до -25…-27. Алеж зверніть увагу вже з 4 лютого морози виходять на Схід. Чому цей мороз – “короткометражка” в прогнозі погоди для України? Хороша новина в тому, що цей мороз не збирається в нас гостювати вічно. Вже з 4-го лютого Атлантика почне “підтискати” цей холодний антициклон. Західні вітри принесуть вологу й тепло. Це означає, що ми знову стрибнемо на синоптичні гойдалки: від тріскучого морозу до відлиги й мокрого снігу. 1-3 лютого: Пік холоду. Ясне небо (радіаційне вихолодження), сонечко, але дуже “колюче”. 4 лютого: Мороз ще тримається, проте на заході вже з'явиться перша хмарність — вісник змін. 5 лютого: Послаблення морозів, поява опадів, можлива ожеледиця. Поради для виживання і для зимового настрою Головне — “метод цибулі”. Багато шарів одягу працюють краще, ніж один товстий світ. Не забувайте про рукавички, бо зима 2026 не прощає відкритих рук. І обов’язково — гарячий чай, кава та теплий кіт під боком, який уже окупував батарею, це найкращий індикатор. Бережіть себе, не вибігайте на мороз без потреби й стежте за оновленнями в Погоднику. Бо погода, як і лютневий настрій, річ дуже мінлива!

Мінус 25 градусів! Потужні морози повертаються з новою силою! Останнє у січні тепло припадає на 29-те число у четвер. На півночі та сході від нуля до +2 градусів удень. На Заході +4, а на півдні усі 9 градусів тепла. Але сонечка не чекайте, погода буде бридка: невеликий мокрий сніг з дощем, туман, хмарність та ожеледиця на дорогах, яка все ще несе небезпеку. Але ситуація почне поступово змінуватися 30-31 січня. На заході та півдні про плюс тепер можна забути, температура впаде до -4 градусів. На Сході до -6-ти. А на півночі, зокрема Києві - усі -10. На зміну незначним морозам прийде справжній дубак! Тож шуби та пледи далеко не ховайте - 1 лютого вдарить до -23,а в понеділок 2 лютого -25!

Для розуміння, яка вчора вранці була ожеледиця в Харкові ❄️⛸️

#історія #речі 🎶 Вінілова платівка: Чорне золото з душею в канавках. Якщо ви думали, що вініл — це просто забавка для хіпстерів, які люблять запах пилу та звук старого горища, то ви недооцінюєте найживучіший формат в історії музики. Вінілова платівка — це справжня «чорна магія» фізики, де звук можна буквально помацати пальцями. Поки цифрові файли розсипаються на нулі та одиниці, платівка зберігає музику у вигляді нескінченної спіральної траншеї, по якій голка програвача подорожує, як самотній мандрівник. До появи вінілу у 1948 році світ мучився з крихким шелаком. Платівки на 78 обертів були важкими, билися від одного суворого погляду і вміщували заледве 5 хвилин музики на кожній стороні. Компанія Columbia Records змінила правила гри, випустивши Long Play (LP). Раптом виявилося, що оперу можна слухати, не бігаючи до програвача кожні кілька хвилин, як на спринті. 💎 Голка в копиці звуків Принцип роботи платівки — це чистий вікторіанський стімпанк, що вижив у епоху ШІ. Голка йде по канавці, стінки якої мають мікроскопічні нерівності. Ці нерівності змушують голку вібрувати, а картридж перетворює цей механічний танець на електричний сигнал. Це настільки чесний процес, що іноді здається, ніби в кімнаті з'являється привид Френка Сінатри. 🔊 Критичний погляд на «теплий звук» Аудіофіли готові битися на дуелях, доводячи, що вініл звучить «тепліше». Давайте внесемо дрібку іронії: це «тепло» часто є нічим іншим, як приємними для вуха гармонійними спотвореннями та легким тріском статичної електрики. Цифра — це стерильна операційна, а вініл — це затишна вітальня з каміном, де іноді стріляє поліно. Міф про абсолютну перевагу звуку вінілу розбивається об перший же глибокий подряпин, що перетворює вашу улюблену баладу на нескінченну істерику заїждженого такту. Сьогодні вініл переживає ренесанс не через якість звуку, а через ритуал. Це протест проти епохи споживання, де пісню можна перемкнути за секунду. Платівка змушує вас сісти, дістати конверт із великим артом і слухати альбом так, як його задумав автор — від першої до останньої секунди. 📀 Порада від «Історії речей»: якщо життя здається надто хаотичним, поставте платівку. Вона навчить вас, що навіть якщо ви йдете по колу, це може бути чудова мелодія.

#історія #речі 🔥 Гасова лампа: Тінь, що навчила світ читати вночі. До середини XIX століття вечори людства виглядали, м'яко кажучи, сутінково. Вибір був небагатий: або смердючі сальні свічки, що плакали жиром на ваші родинні фоліанти, або дорогий китовий жир, заради якого моряки влаштовували кривавий «Мобі Дік» у масштабах океану. Світ чекав на героя, і він прийшов не з плащем, а з аптеки. У 1853 році у Львові (так-так, саме там, де запах кави нині конкурує з історією) двоє фармацевтів — Ігнатій Лукасевич та Ян Зег — вирішили, що нафту можна не лише прикладати до ран, а й перетворювати на щось світле. Вони винайшли метод дистиляції гасу. Проте справжня магія сталася, коли бляхар Адам Братковський сконструював пристрій з товстим ґнотом і скляним циліндром. Скло тут було не для краси — воно створювало тягу, без якої лампа диміла б, як старий паротяг. 💡 Світло як соціальний ліфт Гасова лампа зробила те, що не під силу було жодній революції: вона подарувала бідним людям ніч. Гас був дешевим, і раптом виявилося, що після заходу сонця можна не тільки спати або грішити, а й читати, вчитися чи шити. Це був інтернет того часу — доступ до знань у будь-яку пору доби. Навіть перша термінова хірургічна операція при штучному освітленні була проведена саме під променями гасової лампи. 🦢 Критичний погляд на «теплий ламповий» затишок Сьогодні ми романтизуємо цей предмет: плед, крісло-гойдалка і м’яке жовте світло. Але давайте будемо чесними: гасова лампа — це ще той атракціон. Вона пахне специфічно, вимагає постійної чистки скла від кіптяви («ритуал», який ненавиділи всі діти XIX століття) і має неприємну звичку вибухати, якщо ви вирішите зекономити і наллєте туди сумнівну суміш. Міф про її «безпечність» порівняно зі свічками розсипався рівно в той момент, коли перша лампа перекинулася на солом'яну підлогу. Зараз гасова лампа переїхала на дачі або в антикварні лавки, ставши символом витонченого вінтажу. Але щоразу, коли у вас вимикають світло і ви вмикаєте ліхтарик на смартфоні, згадайте про львівських аптекарів. Вони навчили нас, що навіть найтемніша ніч пасує перед маленькою скляною колбою та дрібкою винахідливості. ✨ Порада від «Історії речей»: іноді, щоб розгледіти істину, не потрібні прожектори — достатньо чистого скла і вчасно підрізаного ґнота.

#поезія Душа має дивну силу: вона болить — і все одно живе, втомлюється — і все одно світить, мов свічка на протязі. Вона ховає шрами під теплом, і крізь туман шукає берег давній, хоч крила б’ються об холодний лом нездійснених надій і сподівань. Нехай тремтить цей вогник ледь живий, його не згасять ні вітри, ні зливи. Бо поки світиш — ти іще живий, і в цій печалі теж буваєш вільний. Світанок прийде. Вщухне довга ніч, розтане біль у сонячній купелі. Тримай свічу. Ми серед тисячі віків несем свій світ у цім земнім готелі. Євгенія Бик

⚠️ Увага ! Сьогодні в Україні оголошено І рівень небезпеки через ожеледицю, – Укргідрометцентр. На Заході вже почався льодохід на річках – можливі різкі підйоми води та руйнування берегів. Будьте обережні на дорогах і попередьте близьких! https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #речі 🎭 Театральний бінокль: Шпигунство в ім'я високого мистецтва. ​Якщо ви вважаєте, що театральний бінокль потрібен лише для того, щоб розгледіти краплю поту на чолі прима-балерини, ви фатально помиляєтеся. Це інструмент соціального домінування, загорнутий у перламутр та вишукану лінзу. До появи цього девайса у XVIII столітті театральна ложа була місцем, де ви або бачили все (якщо ви монарх), або просто насолоджувалися запахом воскових свічок та перук сусідів. ​Перші прилади для спостереження були громіздкими «зоровими трубами». Виглядати з такою трубою в опері було так само доречно, як прийти на побачення з телескопом. Проте у 1820-х роках у Парижі стався прорив: два маленькі телескопи з'єднали перетинкою. Так народився аксесуар, що дозволив дамам не лише спостерігати за Гамлетом, а й непомітно інспектувати діаманти в сусідній ложі. ​🦢 Стиль проти дистанції Театральний бінокль — це, мабуть, єдиний оптичний прилад, де дизайн завжди перемагав технічні характеристики. Кому цікаве 10-кратне наближення, якщо корпус не інкрустований слоновою кісткою або золотом? Особливий шик — лорнетна ручка. Вона дозволяла тримати прилад з таким виглядом, ніби ви не «підглядаєте», а робите світу велику послугу, звертаючи на нього свою увагу. ​🧐 Критичний погляд на театральні плітки Існує міф, що біноклі стали популярними через поганий зір аристократії. Насправді ж зір у них був цілком пристойний — просто театр у ті часи був першою соціальною мережею. Бінокль був аналогом функції «zoom» на фотографії колишнього: він дозволяв зрозуміти, хто з ким прийшов і чи справжні сльози у головної героїні. Це була легалізована зброя для збору пліток під акомпанемент оркестру. ​Сьогодні, коли ми можемо вивести трансляцію з вистави на гігантський екран смартфону, театральний бінокль залишається останнім бастіоном аналогового шарму. Він нагадує нам, що мистецтво — це не тільки те, що відбувається на сцені, а й те, як уважно ми готові в нього вдивлятися. ​👀 Порада від «Історії речей»: іноді, щоб побачити справжню драму, не обов’язково дивитися на сцену — достатньо просто навести фокус трохи правіше від головного героя.

#історія #події Це був момент, коли холодна війна ледь не перетворилася на "зоряні війни" у найгіршому їхньому прояві. 27 січня 1967 року людство виявило рідкісну розсудливість: у москві, Лондоні та Вашингтоні було підписано «Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору». 🌌📜 Мирне небо без атомних заграв: Як космос залишився нейтральним У середині 60-х років технічний прогрес дозволив наддержавам не просто запускати супутники, а й розглядати космос як ідеальний майданчик для ядерного шантажу. Розміщення боєголовок на орбіті означало б, що удар може бути завданий з будь-якої точки над головою впродовж лічених хвилин. Світ опинився на порозі космічної мілітаризації, яка зробила б життя на Землі суцільною лотереєю. ☢️🚀 Договір від 27 січня став "Великою хартією вольностей" для Всесвіту. Його головні тези були революційними: Ядерне табу: Категорична заборона на виведення на орбіту будь-яких об'єктів із ядерною зброєю чи іншими видами масового знищення. 🚫💣 Космос — не колонія: Жодна держава не може пред'являти права власності на Місяць, планети чи зірки. Вони оголошені «надбанням усього людства». 🌖🛰️ Демілітаризація небесних тіл: Місяць та інші планети мають використовуватися виключно в мирних цілях; створення там військових баз або проведення випробувань зброї було суворо заборонено. Підписання цього документа врятувало науку від того, щоб стати лише додатком до ракетних військ. Завдяки йому ми маємо міжнародну співпрацю на МКС, а не мережу орбітальних фортець. Це був один із небагатьох випадків, коли страх перед взаємним знищенням змусив політиків діяти в інтересах всього виду Homo Sapiens. 🌍✨

На Закарпатті перекинувся мікроавтобус, який віз дітей з Києва до Карпат на відпочинок. ДТП сталася через ожеледь Травм зазнали шестеро дітей та одна жінка. Усім постраждалим надали медичну допомогу. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новин