• Людина повинна завжди в щось вірити !

    Бо інакше одного дня можна впасти і не знайти в собі сили, щоб піднятися. Віра завжди надавала сили, сили побачити новий день,

    зустріти новий світанок , подивитися своїм страхам у вічі… Ніколи НЕ сумнівайтеся у собі , НЕ звинувачуйте себе за ті обставини, що від Вас не залежали, НЕ робіть собі боляче докорами, думками "якби ж я знала, чи знав…" і обов’язково вірте , і довіряйте собі, своєму серцю, своїм відчуттям…
    Людина повинна завжди в щось вірити ! Бо інакше одного дня можна впасти і не знайти в собі сили, щоб піднятися. Віра завжди надавала сили, сили побачити новий день, зустріти новий світанок , подивитися своїм страхам у вічі… Ніколи НЕ сумнівайтеся у собі , НЕ звинувачуйте себе за ті обставини, що від Вас не залежали, НЕ робіть собі боляче докорами, думками "якби ж я знала, чи знав…" і обов’язково вірте , і довіряйте собі, своєму серцю, своїм відчуттям…
    249переглядів
  • https://www.youtube.com/live/6ECPO4HYNYI?si=F9KVm6HDlJ5YQmUc
    https://www.youtube.com/live/6ECPO4HYNYI?si=F9KVm6HDlJ5YQmUc
    223переглядів 1 Поширень
  • Тренер з фехтування ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Дарина Заболотна зі своїми вихованцями
    #Броварська_міська_рада #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР
    Тренер з фехтування ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Дарина Заболотна зі своїми вихованцями #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    1
    175переглядів
  • 232переглядів
  • https://youtu.be/EOPj1hFo-eI?si=Zc1m_DYvw348vfIm
    https://youtu.be/EOPj1hFo-eI?si=Zc1m_DYvw348vfIm
    183переглядів
  • Віддав життя за свободу: Буча прощається з 44-річним Захисником Олександром Пивоваренком

    44-річний бучанець Олександр Пивоваренко загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Старший солдат служив із листопада 2024 року на Сіверському напрямку разом із сином. Він був навідником-оператором — відданим і надійним воїном.

    Боєць загинув 8 травня 2025 року, а його тіло вдалося ідентифікувати лише тепер — за ДНК-експертизою.

    До війни працював будівельником, любив природу, завжди приходив на допомогу. Втрата стала болем для дружини Гульнари, синів Ярослава і Юрія, батька та сестри.

    Поховання — 2 грудня.
    Прощання: 11:00, Буча, вул. Шевченка, 50-Б.
    Відспівування: 12:00, Храм Святого Апостола Андрія Первозванного.
    Поховання: 13:30, Алея Героїв.

    Вічна памʼять …
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    💔 Віддав життя за свободу: Буча прощається з 44-річним Захисником Олександром Пивоваренком 44-річний бучанець Олександр Пивоваренко загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Старший солдат служив із листопада 2024 року на Сіверському напрямку разом із сином. Він був навідником-оператором — відданим і надійним воїном. Боєць загинув 8 травня 2025 року, а його тіло вдалося ідентифікувати лише тепер — за ДНК-експертизою. До війни працював будівельником, любив природу, завжди приходив на допомогу. Втрата стала болем для дружини Гульнари, синів Ярослава і Юрія, батька та сестри. Поховання — 2 грудня. Прощання: 11:00, Буча, вул. Шевченка, 50-Б. Відспівування: 12:00, Храм Святого Апостола Андрія Первозванного. Поховання: 13:30, Алея Героїв. 🕯️Вічна памʼять … #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    1
    199переглядів
  • "Був людиною честі": на Харківщині попрощалися із сапером, який загинув на Донеччині
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46633
    "Був людиною честі": на Харківщині попрощалися із сапером, який загинув на Донеччині #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46633
    BROVARYREGION.IN.UA
    «Був людиною честі»: на Харківщині попрощалися із сапером, який загинув на Донеччині
    На фронті обірвалося життя молодого захисника Владислава Шумова. Воїн загинув 11 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Краматорська на Донеччині. Сумну звістку повідомили у Златопільській міській раді Харківської області. В останню путь військового провели 18 грудня. "Трагічна
    115переглядів
  • 8
    966переглядів 127Відтворень
  • Кажуть, якщо влаштуватися нічним сторожем у старий психіатричний шпиталь, що стоїть край кладовища, — треба мати або міцні нерви, або зовсім їх не мати.

    Микола був новеньким. Колишній водій маршрутки, який втратив роботу і шукав хоч якийсь заробіток. Робота нічного охоронця здавалася простою: обходи кожні дві години, камери спостереження, чай, бутерброди, рація. Ну й трохи моторошно, бо установа стара, закинута, пацієнтів немає вже років п’ятнадцять. Але за нею треба слідкувати. Бо то охороняється як історичний об’єкт.

    Першу ніч усе йшло гладко. Хіба що постійне виття вітру з боку кладовища діставало, але Микола заглушив його радіо.

    На другу ніч почались дива.

    О третій годині ночі, коли він пив чай у будці, камера №4 — стара операційна — спрацювала. Хтось пройшов повз. Темна тінь, але чітко видно — постать людини.

    — Та ну, показалось… — пробурмотів Микола, але вийшов з ліхтариком. Зайшов до операційної — порожньо. Пил, холод, старі інструменти під склом. І… сліди. На пилюці — чіткі босі сліди, що з’являлися з нічого і зникали біля зачиненої шафи.

    Він відчинив — порожньо.

    На третю ніч усе повторилось. Тінь — рівно о третій. Ті самі сліди. Але цього разу ліхтарик мигнув і згас, а в кімнаті почувся голос — дитячий, тонкий:

    — Дядю, ти бачиш мої очі?

    Микола побіг.

    На четверту ніч він не хотів повертатися, але охоронна фірма сказала, що втратить зарплату. Прийшов, як завжди, з термосом. О третій годині — знову камера №4.

    Цього разу він вирішив не йти туди. Але в рації — тріск, а потім той самий голос:

    — Дядю, чому ти не йдеш? Я не сам…

    Камери почали вмикатись одна за одною. В коридорі №3 двері самі собою відкривались і закривались. У камері №7 — ліжко саме хиталось. В операційній… камера показала, як на склі хтось дряпає зсередини слово: "ЗАЛИШСЯ".

    Коли о 4:00 прийшла зміна, будку знайшли відчиненою. Термос з чаєм стояв на столі. Куртка Миколи — на спинці крісла. А камери показали, як рівно о 3:15 він увійшов у коридор №3... і більше не вийшов.

    Його не знайшли. Лише босі сліди, що з’являлись на пилюці й зникали біля дверей в операційну.
    ---
    Кажуть, якщо влаштуватися нічним сторожем у старий психіатричний шпиталь, що стоїть край кладовища, — треба мати або міцні нерви, або зовсім їх не мати. Микола був новеньким. Колишній водій маршрутки, який втратив роботу і шукав хоч якийсь заробіток. Робота нічного охоронця здавалася простою: обходи кожні дві години, камери спостереження, чай, бутерброди, рація. Ну й трохи моторошно, бо установа стара, закинута, пацієнтів немає вже років п’ятнадцять. Але за нею треба слідкувати. Бо то охороняється як історичний об’єкт. Першу ніч усе йшло гладко. Хіба що постійне виття вітру з боку кладовища діставало, але Микола заглушив його радіо. На другу ніч почались дива. О третій годині ночі, коли він пив чай у будці, камера №4 — стара операційна — спрацювала. Хтось пройшов повз. Темна тінь, але чітко видно — постать людини. — Та ну, показалось… — пробурмотів Микола, але вийшов з ліхтариком. Зайшов до операційної — порожньо. Пил, холод, старі інструменти під склом. І… сліди. На пилюці — чіткі босі сліди, що з’являлися з нічого і зникали біля зачиненої шафи. Він відчинив — порожньо. На третю ніч усе повторилось. Тінь — рівно о третій. Ті самі сліди. Але цього разу ліхтарик мигнув і згас, а в кімнаті почувся голос — дитячий, тонкий: — Дядю, ти бачиш мої очі? Микола побіг. На четверту ніч він не хотів повертатися, але охоронна фірма сказала, що втратить зарплату. Прийшов, як завжди, з термосом. О третій годині — знову камера №4. Цього разу він вирішив не йти туди. Але в рації — тріск, а потім той самий голос: — Дядю, чому ти не йдеш? Я не сам… Камери почали вмикатись одна за одною. В коридорі №3 двері самі собою відкривались і закривались. У камері №7 — ліжко саме хиталось. В операційній… камера показала, як на склі хтось дряпає зсередини слово: "ЗАЛИШСЯ". Коли о 4:00 прийшла зміна, будку знайшли відчиненою. Термос з чаєм стояв на столі. Куртка Миколи — на спинці крісла. А камери показали, як рівно о 3:15 він увійшов у коридор №3... і більше не вийшов. Його не знайшли. Лише босі сліди, що з’являлись на пилюці й зникали біля дверей в операційну. ---
    2
    2Kпереглядів
  • НА ВЕРШИНІ ХВИЛІ
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #brovarysport @brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    НА ВЕРШИНІ ХВИЛІ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #brovarysport @brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    162переглядів 2Відтворень