Тепер вже офіційно: Тернопільський обласний ТЦК СП справді бусифікував вузькопрофільного спеціаліста Акієва Павла, який працює в єдиній в Україні фірмі, що виготовляє рідкісні хірургічні інструменти для віськових шпиталів і Охматдиту: лінійні та дискові дерматоми для опікових пацієнтів, осцилюючі пили для ампутацій, канульовані дрилі для ортопедів, що ставлять каркаси Ілізарова й працюють із кістками та суглобами, перфоратори - для перфорації шкіри під час лікування важких опіків. 😡

ВЛК він пройшов за лічені хвилини, хоча має проблеми з зором і в окулярах.

Тепер сотні хворих будуть чекати проведення державної тендерної закупівлі цих приладів за кордоном, за ціною х4.

Або вдесятеро дорожче самостійно будуть купувати, також за кордоном.

І не треба казати «до чого тут тцк?»!!!
Бо здоровий глузд ніхто не відміняв і саме в рамках «соціальної підтримки» можна було такому спеціалісту дати термін 10 днів для впорядкування документів. Правда?

Але ж за здоровий глузд ні зарплату не платять, ні хабарів не дають! Тому….

Помер український музикант, лідер рок-гурту Green Grey Андрій «Дизель» Яценко.

Артисту було 55 років. Причини смерті невідомі.

Після початку повномасштабного вторгнення рф Андрій Яценко підписав контракт з ДФТГ "Мрія".

Green Grey — один з перших рок-гуртів незалежної України. Першим та двічі в історії української музичної індустрії отримав нагороду MTV Europe Music Awards — у Лондоні у 1996 році та у Берліні у 2009.

У 2021 році гурт потрапив у скандал, виступивши проти мовного закону. За це був скасований їхній виступ до Дня незалежності України.

IL Testamento Мертвого півня. Отримала платівочку😊

Попавсь альбом Kinich Azla про море, мені сподобалось, рекомендую. Може ще комусь зайде🙂
https://music.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_msggamZ3iy4r6dTfFjytD...

І ЗНОВУ ОСІНЬ

І знову осінь, як сльоза на рані,
Як голос тихий в сутінках тривог,
Несеться вітер сильний по майдані,
Де кожен крок – молитва-діалог.

І знову осінь, як молитва тиха,
Що лине крізь тривожні вечори,
Аби не знати ні біди́, ні ли́ха,
І горе щоб віднесли десь вітри.

І знову осінь шепче про надію,
Про тих, хто йшов крізь бурі і вогонь,
У серці я любов до неньки грію,
Й щоб кулі вражі не торкались скронь.

Про матір, що молилась у світлиці,
І пам’ять, що не згасне, як вогонь,
І дзвін, що буде линути з дзвіниці,
Й тепло́, що випромінює з долонь.

І про сиріт взяла́ся гомоніти,
І тихо мовить про вкраїнських вдів,
Й про тих, що полягли, хоч мали жити,
Й убитих горем у сльозах батьків.

І знову осінь у багряних шатах…
Чи покладе вона кінець війні?
Чи дочекає з фронту сина мати?
Чи знову ми почуєм вбивче НІ?

20.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1049889