Помер український музикант, лідер рок-гурту Green Grey Андрій «Дизель» Яценко.

Артисту було 55 років. Причини смерті невідомі.

Після початку повномасштабного вторгнення рф Андрій Яценко підписав контракт з ДФТГ "Мрія".

Green Grey — один з перших рок-гуртів незалежної України. Першим та двічі в історії української музичної індустрії отримав нагороду MTV Europe Music Awards — у Лондоні у 1996 році та у Берліні у 2009.

У 2021 році гурт потрапив у скандал, виступивши проти мовного закону. За це був скасований їхній виступ до Дня незалежності України.

IL Testamento Мертвого півня. Отримала платівочку😊

Попавсь альбом Kinich Azla про море, мені сподобалось, рекомендую. Може ще комусь зайде🙂
https://music.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_msggamZ3iy4r6dTfFjytD...

І ЗНОВУ ОСІНЬ

І знову осінь, як сльоза на рані,
Як голос тихий в сутінках тривог,
Несеться вітер сильний по майдані,
Де кожен крок – молитва-діалог.

І знову осінь, як молитва тиха,
Що лине крізь тривожні вечори,
Аби не знати ні біди́, ні ли́ха,
І горе щоб віднесли десь вітри.

І знову осінь шепче про надію,
Про тих, хто йшов крізь бурі і вогонь,
У серці я любов до неньки грію,
Й щоб кулі вражі не торкались скронь.

Про матір, що молилась у світлиці,
І пам’ять, що не згасне, як вогонь,
І дзвін, що буде линути з дзвіниці,
Й тепло́, що випромінює з долонь.

І про сиріт взяла́ся гомоніти,
І тихо мовить про вкраїнських вдів,
Й про тих, що полягли, хоч мали жити,
Й убитих горем у сльозах батьків.

І знову осінь у багряних шатах…
Чи покладе вона кінець війні?
Чи дочекає з фронту сина мати?
Чи знову ми почуєм вбивче НІ?

20.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1049889

ОСІНЬ І ЛІТО

Пройшлася осінь кралею в саду,
Торкнулась пензлем мо́го серця стиха,
І ніжність розчинилась, як в меду́,
У погляді твої́м – небесна втіха.

Ти йшла, а вітер ніс мою́ печаль,
А зо́рі грали в тво́їм тихім смі́ху,
Я – осінь вже, я – осінь вже… на жаль,
І я моливсь за мить оту безгрі́ху.

Я – осінь вже, вже шати золоті,
А тво́ї ко́си в зе́лені і квіті,
Вони різня́ться навіть в темноті,
Я – осінь вже, а ти, красуне – в літі.

Твоя́ шикарна легкая хода,
І шурхіт листя тихий під ногами,
Мов спогад той, що в серці не зника,
Що плаче в снах і молиться словами.

Ти – літо ще, яке не знає втрат,
А я вже осінь з вітром у зіницях,
Ти – світла мить, я – тінь, що йде назад,
Ти – квітка, що пожовклій гілці сниться.

І все ж, коли ти усміхнешся знов,
Я вірю: осінь – це не мить прощання,
Це – зрілість, де кохання і любов,
Це – тиша, що дарує сподівання.

20.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1049879