704переглядів
Мова
Українська
English
Каталог
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
БІЙ ЗА МАЙБУТНЄ
Ми б’ємось за світло й свободу,
За країну, що в серці одна,
За волю простого народу,
Та за те, щоб скінчилась війна.
Ми б’ємось за землю і небо,
За те, що нам рідне і треба.
Де лунає батьківський наказ,
Там вогонь не погасне у нас.
Ми б’ємось за пісню і мову,
Що лунає крізь болі й війну,
За квітучу в садах вишину,
За майбутнє чисте та нове.
Ми б’ємось за рідне нам слово,
Щоб країна була готова
Перемогу свою прославлять
І усюди про це об’являть.
Ми б’ємось, щоб скінчилась війна,
Спиняєм вогонь для народу.
Бо народ – це родина одна,
Що бажає мати свободу.
05.01.2025.
Мирослав Манюк
3
620переглядів -
-
Зоряні війни: Епізод І - Прихована загроза
Наталі ПортманЗоряні війни: Епізод І - Прихована загроза Наталі Портман
6
606переглядів -
У новому треку 100лиця поєднали ніжність мелодії, сучасний біт і текст, який зачаровує з першого прослуховування. ✨
🎶 У кожному слові — легкість, тепло та справжній український вайб. Пісня ідеально пасує для романтичних вечорів або моментів, коли хочеться просто поринути у свої думки. 🌙
🎧 Вже слухали?
#Коло_Музики #українська_музикаУ новому треку 100лиця поєднали ніжність мелодії, сучасний біт і текст, який зачаровує з першого прослуховування. ✨ 🎶 У кожному слові — легкість, тепло та справжній український вайб. Пісня ідеально пасує для романтичних вечорів або моментів, коли хочеться просто поринути у свої думки. 🌙 🎧 Вже слухали? #Коло_Музики #українська_музика
7
1Kпереглядів -
Блукає осінь. Безгомінням
цвіте її очей блакить,
і у садах під вітром синім
багряний плащ її шумить.
Вона мете сумні алеї,
де пада золото руде,
і важкогривий кінь за нею
на чорнім поводі іде.
Вже на квітках іній — не роси,
і недалеко вже до дня,
як сяде осінь жовтокоса
на чорногривого коня,
востаннє гляне на алеї
в диханні голоду й біди
і в даль поїде… А за нею
сніг замітатиме сліди…
Володимир СосюраБлукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багряний плащ її шумить. Вона мете сумні алеї, де пада золото руде, і важкогривий кінь за нею на чорнім поводі іде. Вже на квітках іній — не роси, і недалеко вже до дня, як сяде осінь жовтокоса на чорногривого коня, востаннє гляне на алеї в диханні голоду й біди і в даль поїде… А за нею сніг замітатиме сліди… Володимир Сосюра
6
708переглядів
