Серед авторів, чиї книжки найчастіше запитують в українських бібліотеках, — Світлана Талан, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр, Люко Дашвар і Володимир Лис. Про це свідчать результати опитування «Читання під час війни: бібліотечні реалії та виклики», проведеного благодійним фондом «Бібліотечна країна».

https://chytomo.com/liuko-dashvar-andrij-kokotiukha-svitlana-talan-va...

Рибалка? Чи все-таки приманка? 😂😆😄

Еліел Дрейк
Синтеза
ТуТ, 2024
360 сторінок
Це був цікавий процес. Книга Eliel Drake не є чимось звичайним або звичним для української літератури загалом і фантастики зокрема.
По-перше, велика кількість і хороша якість підібраних особисто автором тематичних ілюстрацій надзвичайно сильно візуалізувала процес читання.
По-друге, значна частина дії відбувається в місцинах, не надто добре висвітлених нашим красним словом.
По-третє, загальний посил книги єднає автора з такими колегами, як професор, його друг Клайв Льюїс та Вільям Пол Янг.
Книга розповідає про один зі сценаріїв кінця звичного нам світу, наче якби Walking Dead розпочалися у 2070-х. Текст написано в жанрі, про який днями Mykhailo Nazarenko висловився, як про "аристократичне відгалуження НФ, яке з усіх сил намагалося забути про своє плебейське коріння".
У Дрейка постапокаліптика висвітлює мій улюблений момент цього типу творів - а саме мить, коли все летить шкереберть, руйнується, атомізується, оголюючі все хворе та гниле в людині та соціумі. Є тут місце і сміху, і трагедії.
Окремо хочеться сказати про візуальне оформлення, яке не соромно презентувати будь-кому. Тут і кольоровий зріз, тут і впізнаваний дизайн від ТуТ, тут і закладка...
Текст читається легко, хоч і не без певних огріх, притаманних багатьом дебютантам. А ще не вистачає словничка. Але головне, це те, що він у нас час пост-правди несе в собі потужну гуманістичну ідею, якої так бракує в наш час "підліткових" книг 18+.
4/5

Червоне в кадрі