• #архів
    Каби‌ця — невід’ємна частина традиційного побуту українського села

    Протягом тривалого часу ці вуличні пічки були звичним явищем у південних регіонах України — їх можна було побачити майже в кожному обійсті. Найчастіше кабиці встановлювали у садках або просто на подвір’ї, й вони виконували роль літньої кухні, дозволяючи уникнути спеки в хаті влітку — адже не було потреби розпалювати піч у приміщенні.

    Особливо часто кабицю будували перед важливими подіями — весіллям чи проводами в армію, коли потрібно було готувати великі обсяги їжі, і однієї печі в хаті було замало. Також вона ставала в пригоді після забою худоби, під час консервацій або приготування страв на свята.

    #архів Каби‌ця — невід’ємна частина традиційного побуту українського села Протягом тривалого часу ці вуличні пічки були звичним явищем у південних регіонах України — їх можна було побачити майже в кожному обійсті. Найчастіше кабиці встановлювали у садках або просто на подвір’ї, й вони виконували роль літньої кухні, дозволяючи уникнути спеки в хаті влітку — адже не було потреби розпалювати піч у приміщенні. Особливо часто кабицю будували перед важливими подіями — весіллям чи проводами в армію, коли потрібно було готувати великі обсяги їжі, і однієї печі в хаті було замало. Також вона ставала в пригоді після забою худоби, під час консервацій або приготування страв на свята.
    Like
    Love
    2
    148переглядів
  • https://youtu.be/ewvE8J1oO34?si=3NQ7vJSjuQZ36z01
    https://youtu.be/ewvE8J1oO34?si=3NQ7vJSjuQZ36z01
    57переглядів
  • #music #що_послухати #для_настрою
    Kimbra - Come into my head (2011)
    https://www.youtube.com/watch?v=5eDQdYIqhbE
    #music #що_послухати #для_настрою Kimbra - Come into my head (2011) https://www.youtube.com/watch?v=5eDQdYIqhbE
    97переглядів
  • Love
    2
    113переглядів
  • Втомлений спекою 🤪
    Втомлений спекою 🤪
    Love
    Haha
    Like
    11
    1коментарів 801переглядів
  • Огляд
    Текст пісні
    Слухати
    Роз'ятрений степ, окроплений сніг
    Юнацькою кров'ю тих, хто спати не міг
    Завмерли слова, урвались шляхи
    В застиглих очах залишилась ти
    Ніколи не плач
    Ніколи не плач
    По наше ідуть скаженії пси
    Гвалтують, не шкода їм твоєї краси
    Прокльони і мат лунали тоді
    Ніколи не плач на радість орді
    Ніколи не плач
    Ніколи не плач
    В веснянім саду бринять солов'ї
    Тут вперше пізнав колись обійми твої
    Мені усміхнись і спробуй забуть
    Погасли вогні. Мене не вернуть
    Тільки не плач
    Пекельну журбу навік поховай
    Рости козаків і знов у бій проводжай
    Убий лютий щем! Чуєш чи ні?
    Ще стане на всіх цієї борні
    Ніколи не плач
    Огляд Текст пісні Слухати Роз'ятрений степ, окроплений сніг Юнацькою кров'ю тих, хто спати не міг Завмерли слова, урвались шляхи В застиглих очах залишилась ти Ніколи не плач Ніколи не плач По наше ідуть скаженії пси Гвалтують, не шкода їм твоєї краси Прокльони і мат лунали тоді Ніколи не плач на радість орді Ніколи не плач Ніколи не плач В веснянім саду бринять солов'ї Тут вперше пізнав колись обійми твої Мені усміхнись і спробуй забуть Погасли вогні. Мене не вернуть Тільки не плач Пекельну журбу навік поховай Рости козаків і знов у бій проводжай Убий лютий щем! Чуєш чи ні? Ще стане на всіх цієї борні Ніколи не плач
    208переглядів 1 Поширень
  • 128переглядів
  • 14 серпня 1873 р. народився один з фундаторів українського спорту Іван Боберський, професор, педагог, державний діяч, фундатор і популяризатор спортивного руху на Галичині.

    Народився в селі Доброгостів на Дрогобиччині в родині священика. Був старшим із шести дітей отця Миколи Боберського. Історики припускають, що родина Боберських походила з давнього шляхетного роду і належала до гербу Сас.

    Учився у Самбірській та Першій українській академічній гімназії у Львові, університетах Львова, Відня та Граца. У Відні закінчив 1-річний курс по гімнастиці та отримав сертифікат, який давав йому право викладати цю дисципліну в загальноосвітній середній школі. Багато подорожував Швецією, Німеччиною, Чехією, цікавився різними методиками «тіловиховання» (фізкультури) та спорту. Його кумирами стали «батько німецького спорту» Фрідріх Ян та засновник чеського «Сокола» Мирослав Тирш.

    Повернувшись у 1900 році до Львова, Боберський отримує місце викладача німецької мови й класичної філології та фізкультури у Першій академічній гімназії. Тут він активно починає впроваджувати засади «тіловиховання» серед педагогів, створивши у черевні 1901 року разом з Альфредом та Леонардом Будзиновськими Учительський гурток для підготовки вчителів руханки. Невдовзі в гуртку відкривається і жіночий відділ – однією з його вихованок була Олена Степанів, найперша жінка-хорунжа Українських січових стрільців.

    Вступає у спортивне товариство «Сокіл», де на загальних зборах його практично одразу обрано заступником голови товариства, а згодом – і головою. Під керівництвом Боберського Львівський «Сокіл» стає центральним Товариством «Сокіл-Батько», довкола якого гуртуються сотні гнізд-осередків в містах та селах Галичини. У 1914 році їх налічувалося вже 974, майже кожне третє село Галичини мало свої руханкові товариства. Щоб популяризувати спорт на Галичині, Боберський регулярно проводить показові заняття, бере участь у міжнародних конгресах, Всесокільських злетах тощо. Активними членами Товариства «Сокіл-Батько» були сини Івана Франка – Петро і Тарас.

    Для масових показових виступів ініціює створення стадіону для українців у Львові, який отримав назву «Український город». Для збору коштів Товариство «Сокіл-Батько» випустило спеціальні картки. Саме тут з 1911 року відбувалися спортивні, гімнастичні та інші українські заходи, свята, а також започатковані Боберським «Запорозькі Ігрища» – своєрідний аналог Олімпійських ігор на Галичині.

    Професор Боберський став теоретиком спортивної справи. Він перекладав з іноземних мов посібники для занять спортом, видавав власні, редагував львівські спортивні видання. Запровадив українські аналоги різних видів спорту – «сітківка» або «відбиванка» (волейбол), «копаний м’яч» (футбол), «наколесництво» (велоспорт), «кошиківка» (баскетбол), «гаківка» (хокей), «лещетарство» (лижний спорт) тощо. Займався активним впровадженням цих видів спорту в українське життя. Підтримував розвиток «Пласту».

    З початком Першої світової війни долучився до формування легіону Українських Січових стрільців, увійшов до складу Бойової управи стрілецтва. Видав книги «УСС в Карпатах», «Збірник пісень УСС», а також зібрав і зберіг документальні матеріали про українське військо.

    З 1915 року Іван Боберський – член Головної Української Ради, згодом Загальної Української Ради, у 1918-1919 – референт пропаганди у Державному секретаріаті військових справ ЗУНР. У листопаді 1920 року за дорученням Державного Секретаріату ЗУНР-ЗОУНР виїхав повноважним представником до США та Канади для організації допомоги стрілецькому війську, пізніше став представником Львівського товариства опіки над українськими емігрантами в Канаді. Перебуваючи в Америці, Боберський продовжив видавничу та журналістську діяльність.

    У 1932 році перебрався з Канади до тодішньої Югославії, де мешкав у маленькому словенському містечку Тржичі, звідки була родом його дружина Жозефіна. Там він і помер 17 серпня 1947 року, до останнього підтримуючи стосунки з Галичиною.
    14 серпня 1873 р. народився один з фундаторів українського спорту Іван Боберський, професор, педагог, державний діяч, фундатор і популяризатор спортивного руху на Галичині. Народився в селі Доброгостів на Дрогобиччині в родині священика. Був старшим із шести дітей отця Миколи Боберського. Історики припускають, що родина Боберських походила з давнього шляхетного роду і належала до гербу Сас. Учився у Самбірській та Першій українській академічній гімназії у Львові, університетах Львова, Відня та Граца. У Відні закінчив 1-річний курс по гімнастиці та отримав сертифікат, який давав йому право викладати цю дисципліну в загальноосвітній середній школі. Багато подорожував Швецією, Німеччиною, Чехією, цікавився різними методиками «тіловиховання» (фізкультури) та спорту. Його кумирами стали «батько німецького спорту» Фрідріх Ян та засновник чеського «Сокола» Мирослав Тирш. Повернувшись у 1900 році до Львова, Боберський отримує місце викладача німецької мови й класичної філології та фізкультури у Першій академічній гімназії. Тут він активно починає впроваджувати засади «тіловиховання» серед педагогів, створивши у черевні 1901 року разом з Альфредом та Леонардом Будзиновськими Учительський гурток для підготовки вчителів руханки. Невдовзі в гуртку відкривається і жіночий відділ – однією з його вихованок була Олена Степанів, найперша жінка-хорунжа Українських січових стрільців. Вступає у спортивне товариство «Сокіл», де на загальних зборах його практично одразу обрано заступником голови товариства, а згодом – і головою. Під керівництвом Боберського Львівський «Сокіл» стає центральним Товариством «Сокіл-Батько», довкола якого гуртуються сотні гнізд-осередків в містах та селах Галичини. У 1914 році їх налічувалося вже 974, майже кожне третє село Галичини мало свої руханкові товариства. Щоб популяризувати спорт на Галичині, Боберський регулярно проводить показові заняття, бере участь у міжнародних конгресах, Всесокільських злетах тощо. Активними членами Товариства «Сокіл-Батько» були сини Івана Франка – Петро і Тарас. Для масових показових виступів ініціює створення стадіону для українців у Львові, який отримав назву «Український город». Для збору коштів Товариство «Сокіл-Батько» випустило спеціальні картки. Саме тут з 1911 року відбувалися спортивні, гімнастичні та інші українські заходи, свята, а також започатковані Боберським «Запорозькі Ігрища» – своєрідний аналог Олімпійських ігор на Галичині. Професор Боберський став теоретиком спортивної справи. Він перекладав з іноземних мов посібники для занять спортом, видавав власні, редагував львівські спортивні видання. Запровадив українські аналоги різних видів спорту – «сітківка» або «відбиванка» (волейбол), «копаний м’яч» (футбол), «наколесництво» (велоспорт), «кошиківка» (баскетбол), «гаківка» (хокей), «лещетарство» (лижний спорт) тощо. Займався активним впровадженням цих видів спорту в українське життя. Підтримував розвиток «Пласту». З початком Першої світової війни долучився до формування легіону Українських Січових стрільців, увійшов до складу Бойової управи стрілецтва. Видав книги «УСС в Карпатах», «Збірник пісень УСС», а також зібрав і зберіг документальні матеріали про українське військо. З 1915 року Іван Боберський – член Головної Української Ради, згодом Загальної Української Ради, у 1918-1919 – референт пропаганди у Державному секретаріаті військових справ ЗУНР. У листопаді 1920 року за дорученням Державного Секретаріату ЗУНР-ЗОУНР виїхав повноважним представником до США та Канади для організації допомоги стрілецькому війську, пізніше став представником Львівського товариства опіки над українськими емігрантами в Канаді. Перебуваючи в Америці, Боберський продовжив видавничу та журналістську діяльність. У 1932 році перебрався з Канади до тодішньої Югославії, де мешкав у маленькому словенському містечку Тржичі, звідки була родом його дружина Жозефіна. Там він і помер 17 серпня 1947 року, до останнього підтримуючи стосунки з Галичиною.
    706переглядів
  • Торт Тірамісу

    Інгредієнти:

    ▪️Маскарпоне — 500гр
    ▪️Яйця — 4 шт
    ▪️Цукрова пудра — 5ст.л
    ▪️Шоколад — за смаком
    ▪️Кава еспресо — 300мл
    ▪️Печиво Савоярді — 200гр

    Приготування:

    1. Збити білки в стійку піну. Наприкінці збивання добавити невелику кількість цукрової пудри.
    2. Жовтки добре розтерти з цукровою пудрою поки маса побіліє.
    3. В жовтки додати маскарпоне і добре перемішати.
    4. В крем акуратно вмішати невеликими частинами білки.
    5. Кожну паличку печива окунути на 5 секунд в холодний еспресо і викласти в форму.
    6. На шар печива викласти половину крему.
    7. Зверху викласти другий шар печива просоченого кавою.
    8. На нього викласти другу половину крему.
    9. Поставити тірамісу на 5-6 годин в холодильник.
    10. Перед подачею прикрасити тертим шоколадом.
    PS. в каву можна додати трохи Амарето, а тертий шоколад замінити какао.

    Смачного!

    #десерт
    Торт Тірамісу Інгредієнти: ▪️Маскарпоне — 500гр ▪️Яйця — 4 шт ▪️Цукрова пудра — 5ст.л ▪️Шоколад — за смаком ▪️Кава еспресо — 300мл ▪️Печиво Савоярді — 200гр Приготування: 1. Збити білки в стійку піну. Наприкінці збивання добавити невелику кількість цукрової пудри. 2. Жовтки добре розтерти з цукровою пудрою поки маса побіліє. 3. В жовтки додати маскарпоне і добре перемішати. 4. В крем акуратно вмішати невеликими частинами білки. 5. Кожну паличку печива окунути на 5 секунд в холодний еспресо і викласти в форму. 6. На шар печива викласти половину крему. 7. Зверху викласти другий шар печива просоченого кавою. 8. На нього викласти другу половину крему. 9. Поставити тірамісу на 5-6 годин в холодильник. 10. Перед подачею прикрасити тертим шоколадом. PS. в каву можна додати трохи Амарето, а тертий шоколад замінити какао. Смачного! #десерт
    Love
    1
    495переглядів
  • ЄС готує «план Б» щодо санкцій проти росії у разі відмови США від підтримки України, — FT

    Це резервний план для збереження економічного тиску на рф.

    Європа могла б надати фінансову допомогу Україні у разі виведення військ США, але точки зору військової підтримки, звичайно, буде складніше заповнити прогалину
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    ЄС готує «план Б» щодо санкцій проти росії у разі відмови США від підтримки України, — FT Це резервний план для збереження економічного тиску на рф. Європа могла б надати фінансову допомогу Україні у разі виведення військ США, але точки зору військової підтримки, звичайно, буде складніше заповнити прогалину #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    164переглядів