Mason Lemberg

Макрон сьогодні красава.

Сказав в лоб рижому куколду, щоб вимагав гроші в росії, бо росія агресор.
Перебив рижого куколда, сказавши, що ніяких кредитів Європа Україні не надавала, а односторонньо і безоплатно надала 60% допомоги і не розраховує на жодні повернення цих грошей від України.

#ВІЙНА # УКРАЇНА БУЛА.Є І БУДЕ ✊🇺🇦
https://t.me/RuslanSpeaks

🕯🪖🇺🇦На війні загинули представники українського спорту

Війна забрала життя:

🕯Віталія Додюка — спортсмена, старшого солдата, розвідника-снайпера 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Віталій дуже рано втратив батька, і спорт став йому підпорою в житті. Тренувався з 5 років, а вже у 7 почав стрибати з трампліна. Він вийшов на найвищі щаблі у стрибках: був учасником двох Всесвітніх Універсіад, чемпіоном України в командному заліку. Загинув 20 червня 2025 року під час виконання бойового завдання.

🕯Катерини «Мяу» Троян — оператора дронів. Катерина займалась легкою атлетикою, тренувалась в Ірини Пустовойт разом з Левченко та Геращенко. До війська Катерина долучилася менше ніж два роки тому. За час служби «Мяу» успішно здійснила понад тисячу вильотів. Під час виконання бойового завдання 5 червня 2025 року Катерина отримала важке поранення. Дівчині було 32 роки.

🕯Романа Стащенка – військовослужбовця Окремого центру спеціальних операцій «Схід» імені князя Святослава Хороброго, майстра спорту України з греко-римської боротьби. Роман боронив Україну із жовтня 2023 року. За мужність і стійкість Роман був відзначений медаллю Міністерства оборони «За поранення», відзнакою Президента України «За оборону України» і державною нагородою – медаллю «За військову службу Україні». Тепер йому назавжди 23.

🕯 Олексія Дяговця – військовослужбоця, правоохоронця і капітана регбійної команди «Камелот». Олексій загинув на Херсонщині під час виконання бойового завдання. У Героя залишилися дружина, двоє доньок та мати.

🕯 Олексія Хабарова — військового, спортсмена і тренера – майстра спорту України міжнародного класу з кульової стрільби, члена національної збірної України. Олексій не лише здобував медалі — він виховував нове покоління, заснувавши спортивно-стрілецький клуб «Фенікс». У серпні 2023 року Олексій доєднався до Сил оборони, а 19 серпня 2025 року, під час вогневого контакту з ворогом у районі Шахового на Донеччині, життя Олексія Хабарові обірвалося.

🕯 Олексія Розенталя – бійця 3 ОШБр, регбіста та одного із засновників РК Дніпро. З перших днів повномасштабної війни він приєднався до 98-го батальйону ТрО. Був нагороджений відзнаками «Стальний Хрест», «Золотий Хрест», «Хрест Хоробрих», медаллю «Лицарський Хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Світла пам’ять та шана Героям! 💔🇺🇦
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

HIMARS у т.о. Макіївці провів ревізію техніки та орків 😁
Наразі там тиша та спокій, а ті, кого не добило, збирають зброю, щоб бодай якось втішитись😂

#орки
#оркостан
#новини
#раісявперде

Ще читаю в електронному форматі, таку книгу, Катерина Щоткіна "Любомир Гузар: Хочу бути людиною". Як на мене, цікава біографія. Блаженніший Любомир Гузар жив в церковному середовищі і це вплинуло на його рішення і бажання з самого дитинства стати священиком. Під час наступу радянських військ у 1945 році він з батьками був змушений емігрувати за кордон. Спочатку жили деякий час в одному з європейських країн в таборі для біженців. Я вже забула, де саме. А потім, завдяки друзям батьків, вони остаточно переселилися до США. Він описував, як українці намагалися адаптуватися в США. Дехто одразу намагався просто забути минуле і старався стати американцем, а дехто навпаки, хотів все-таки залишити українцем, триматися разом, не забувати про те, звідки вони родом, хто вони є і мати надію, що колись повернуться до України. Також описується про деякі непорозуміння між тими священниками які вже давно прибули до США, і давно жили в США, і тими священниками, які нещодавно прибули до США. Потім, через деякий час Любомир Гузар переїхав до Італії і вступив до семінарію, щоби стати у майбутньому священиком. І тут починається найцікавіше. Як нам відомо, радянська і РПЦ влада в Україні ліквідувала УГКЦ. Тому УГКЦ в Україні довелося жити і працювати нелегально. А Патріарха Йосипа Сліпого взагалі заарештували й тримали у концтаборі в Сибірі. З часом, завдяки переговорам Римської Церкві й радянської влади їм вдалося звільнити Йосипа Сліпого з концтабора і привести до Ватикану. Але була лише одна домовленість, щоби про звільнення з концтабору знали якомога менше людей, щоби Йосип Сліпий не розповідав там, що робиться в радянському союзі і щоби УГКЦ не мала право на існування по всьому світу. Звісно, Римокатолицька Церква заради звільнення Йосипа Сліпого пообіцяла все це радянській владі, але як тільки Йосип Сліпий потрапив до Ватикану, то майже всі домовленості були порушені. Ватикан і УГКЦ раділи звільненню з концтабору Йосипа Сліпого, це сприймалося як чудо, вони не могли ще довго в це повірити. І звісно Блаженніший Патріарх Йосип Сліпий не став мовчати і так увесь світ дізнався про злочини в радянському союзі. А от єдине про що пообіцяла Римська Церква, та те що УГКЦ не мала деякі права на існування, та самостійно керувати своєю УГКЦ. Бо попередній Папа Римський був трохи лояльний до радянського союзу. З часом, незадовго до своєї смерті, Йосип Сліпий став шукати собі надійного наступника, і така людина знайшлася, це був майбутній Патріарх Любомир Гузар. Довелося робити все таємно, у колі найбільш вірних соратників. З часом, коли вже після смерті Йосипа Сліпого та Папи Римського вже став Папою Римським Іван Павло II, який взагалі був нелояльним до радянської влади, справедливість відновили, УГКЦ стали визнавати, дали право керувати самостійно, визнали Любомира Гузара, як наступника Йосипа Сліпого. Настав час коли має відбутися святкування 1000-ліття Хрещення Русі-України. Радянська і РПЦ хотіла привернути це свято на свою користь, а тут про своє бажання і право святкувати це свято в Україні заявила і УГКЦ.

Взагалом, з цієї книги можна зрозуміти, що не зважаючи на те що УГКЦ кілька століть тому назад приєдналася до Римської Церкві, вона завжди була, залишалася, і є Українською Церквою за східним обрядом, який нагадує православні обряди. І саме через те що ця УГКЦ була суто Українською Церквою, радянська і РПЦ боялися її існування.