🚆 "Укрзалізниця" посилює контроль під час посадки у поїзди Повідомляється, що останніми днями компанія отримала низку звернень щодо неналежного контролю документів поїзними бригадами - зокрема, чи збігаються ім’я в квитку та у паспорті пасажира. Тому: 🔹 на станціях вибірково працюватимуть групи воєнізованої охорони 🔹 поїзні бригади отримали додаткові вказівки щодо ретельної звірки даних #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🧑‍🍳Ідеальні дріжджові булочки з часниковим маслом 🥙Інгредієнти: ✅15г дріжджів ✅320г борошна ✅150мл теплої води ✅4ст.л олії ✅2ст.л цукру ✅дрібка солі ✅1 яйце для обмащування Для часникового масла: ✅50г вершкового масла ✅3 зубці часнику ✅дрібно нарізаний кріп ✅сіль за бажанням ➡️Готуємо: • В миску вливаємо теплу воду. Додаємо цукор, олію та ріжджі. Гарно перемішуємо до повного розчинення цукру та дріжджів. Додаємо борошно, сіль і вимішуємо мʼяке, еластичне тісто. Приблизно хвилин 5-7. • Перекладаємо тісто в миску, накриваємо плівкою або рушником та ставимо в тепле місце без протягів на 1 годину. Тісто збільшиться в 2-3 рази. • Після цього перекладаємо тісто на робочу поверхню та формуємо «ковбаску». Розрізаємо її на невеликі шматочки. З кожного шматочка розкачуємо жгутик та завʼязуємо вузол. Можна зробити і іншу форму за бажанням • Викладаємо на деко застелене пергаментом, накриваємо плівкою та залишаємо відпочивати на 30 хвилин. • Гріємо духовку до 190 градусів. • Після півгодинного відпочинку знімаємо з дека плівку та змащуємо булочки збитим яйцем. Відправляємо випікатись на 12-15 хвилин. Орієнтуйтесь по кольору, бо духовки у всіх різні. Булочки мають бути апетитно-золотистого кольору. • Поки булочки в духовці робимо часникове масло: в каструлі розтоплюємо вершкове масло та вимикаємо нагрів. Додаємо часник, вичавлений через прес, та дрібно порізаний кріп. За бажанням можна додати сіль. • Виймаємо булочки з духовки та одразу, поки гарячі, змащуємо ароматним маслом. Смачного! 🥰 #Бабусині Рецепти

#музика Просто - гарно 💙💛

Без слів... Без голови...

🇫🇮 Фінляндія активно будує паркан на кордоні з Росією, оснащений камерами зі штучним інтелектом. До кінця 2026 року планують завершити будівництво 140 км огорожі, роботи тривають на 17 ділянках. Камери з ШІ здатні розрізняти людей і тварин, щоб уникнути хибних спрацювань. Огорожа буде обладнана денними та нічними камерами спостереження, а також системою гучномовців для інструктажу. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Приїхали...

https://youtu.be/XLfQevFsCG0?si=o14yY-vxzdHU56sB

Польський письменник-фантаст Анджей Сапковський анонсував, що напише ще одну книжку про відьмака Ґеральта з Рівії, та зазначив, що розуміє, чому Джордж Мартін не дописує свій роман. Автор "Відьмака" Анджей Сапковський відвідав книжковий фестиваль в Ополе, Польща, та провів панельну дискусію. На ній письменник обговорював написання книжок і творчу свободу в адаптаціях. Його остання на сьогодні книжка "Роздоріжжя круків", або "Перехрестя воронів", — сьомий роман і дев'ята частина серії "Відьмак" — вийшла в Польщі 29 листопада 2024 року. У вересні цього року роман вийде в перекладі в 19 країнах світу. Попри це письменник оголосив, що напише ще книжки про відьмака. "Якщо хтось з аудиторії поставить таке запитання, я скажу вам одразу: я напишу щось ще. Розслабтеся. Не потрібно боятися. І на відміну від Джорджа Мартіна, якого, до речі, я знаю особисто, коли я кажу, що щось напишу, я це зроблю", — зазначив Сапковський на початку панельної дискусії. Його коментар стосувався ситуації з книжкою Джорджа Мартіна "Вітри зими", яку американський фантаст пише уже 13 років і не може завершити. Сапковський зізнався, що він розуміє, чому Мартін не закінчує свої романи. "Між нами, я його повністю розумію. Бо якби хтось зробив зі мною такий трюк, знявши серіал за мотивами моїх книжок, а потім, випередивши те, що я мав намір написати, я б також задумався, чи є сенс писати далі, якщо це вже зроблено - чи не так? Немає сенсу. Приємно, коли твій твір адаптують, це чортове право автора, але адаптувати те, чого ще не існує, екстраполювати таким чином? Це просто непристойно", — додав письменник.

Кухарка з помічниками працювали весь день, щоб вразити запрошених. На столі парувала запашна баранина, стояла миска з популярним рисовим пюре з м’ясом та смаженим свинячим салом. На одній позолоченій таці — величезна смажена риба, на іншій — індик із хрусткою скоринкою. Подавали найкраще вино з родинного погребу — те саме, що довго чекало особливого випадку. А на десерт — шоколад та розкішний пиріг, прикрашений зацукрованими фруктами. Та всі ці наїдки, блиск келихів і світські розмови здавалися Габріелі чужими. Її думки знову й знову поверталися до Фернандо. Чи живий він? Чи згадає її? І головне — чи ще встигне повернутися, перш ніж усе буде втрачено?.. Кухарка з помічниками працювали весь день, щоб вразити запрошених. На столі парувала запашна баранина, стояла миска з популярним рисовим пюре з м’ясом та смаженим свинячим салом. На одній позолоченій таці — ве    Та всі ці наїдки, блиск келихів і світські розмови здавалися Габріелі чужими. Її думки знову й знову поверталися до Фернандо. Чи живий він? Чи згадає її? І головне — чи ще встигне повернутися, перш ніж усе буде втрачено?..    — Доцю, ми тут зібралися, щоб обговорити деталі твого вінчання з доном Андреашем, — звернувся до неї батько з усмішкою, яка здавалася більше напруженою, ніж щирою.    — Але ж я не давала згоди... — тихо, але впевнено відповіла Габріела.    — Послухай, кохана, - перебив її наречений, — ми з твоїм батьком вже все вирішили. Тобі не варто більше сперечатися.    — Не кажи дурниць, дівчинко, — втрутилася сеньйора Кларисса, — ще втратиш такого вигідного нареченого.    — Ось самі за нього і виходьте, — несподівано для самої себе різко випалила Габріела.    — Як ви смієте! — обурено вигукнула сеньйора.    — Прошу вибачити моїй доньці, — поспішно втрутився дон Густаво, — ви ж розумієте, доно Клариссе, закохані іноді сваряться, потім миряться. Не звертайте уваги. Упевнений, моя дівчинка добре усвідомлює, якою впливовою особою є дон Андреаш, і тільки чекає, коли нарешті стане його дружиною..    —  Я гадав, ви вже як слід поговорили з нею, — з холодною ноткою в голосі прошепотів дон Андреаш батькові.    — Крихітка просто хвилюється через майбутнє весілля, ось і поводиться трохи емоційно. Ви ж знаєте, як це буває з дівчатами, — намагався згладити ситуацію дон Густаво.     — Я дуже сподіваюся, що ставши моєю дружиною, вона нарешті приборкає свій норов, — сухо кинув дон Андреаш.    — Заведіть собі краще служницю, якщо бажаєте, щоб вас у всьому слухалися, — гордо й твердо відповіла Габріела, не зводячи з нього погляду.    — Дівчинко, ви ще такі юні й багато чого не розумієте, — знову почала сеньйора Кларисса, а Габріела, зніяковівши, прошепотіла щось схоже на вибачення й, не стримуючи сліз, кинулася з кімнати. Вона бігла, ніби від самої реальності, що з кожною хвилиною ставала дедалі жорстокішою. У своїй кімнаті, вона впала на ліжко й розридалася так, ніби її серце розірвалося. Читати за посиланням: https://arkush.net/book/1202/3 https://booknet.ua/reader/tamnic-morv-b435570?c=4729969&p=1 Приємного читання! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #Тортуга #Гваделупа #Пернамбуку #читати_онлайн