• Мапу оновлено
    Ворог просунувся поблизу Олексіївки, Зеленого Поля та в Темирівці.
    У випадку неточностей, можете повідомити нам про це через бот @newsdeepstatebot.
    А ми нагадуємо, що триває збір для хлопців з 210 ОШП. Зібрано 5️⃣3️⃣% — send.monobank.ua/jar/4SdtEBzH4x.
    🗺 deepstatemap.live
    МапаБлогНаписати нам ЗСУHelpМагазинДонат
    🔄 Мапу оновлено ⚔️ Ворог просунувся поблизу Олексіївки, Зеленого Поля та в Темирівці. 💬 У випадку неточностей, можете повідомити нам про це через бот @newsdeepstatebot. ✈️ А ми нагадуємо, що триває збір для хлопців з 210 ОШП. Зібрано 5️⃣3️⃣% — send.monobank.ua/jar/4SdtEBzH4x. 🗺 deepstatemap.live Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
    190переглядів
  • #Постаті

    ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОВЕРНУВ ДЕРЖАВІ ТИСЯЧОЛІТНІЙ ГЕРБ

    «Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», - казав Георгій Нарбут у 1917 році.

    Незважаючи на те, що митець майже 10 років прожив у Петербурзі, він палко любив свою батьківщину хутір Нарбутівку поблизу Глухова. А 1917 року Георгій Нарбут переїздить до Києва. Тут якраз утворюється Українська Центральна Рада, а згодом і УНР. Для нової республіки потрібні державні атрибути - гімн, герб. З'являється перший кредитовий білет у 100 карбованців, розроблений Нарбутом, і в куті - його знак Володимира Великого - Тризуб. А 25 лютого 1918 року Тризуб було затверджено «Гербом Української Народної Республіки». 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку - зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб.

    Свою копітку роботу над державними символами Нарбут поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок. Дуже відомими є його ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського, «Антології римської поезії» М. Зерова тощо.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 23 травня.
    -----------
    #Постаті ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПОВЕРНУВ ДЕРЖАВІ ТИСЯЧОЛІТНІЙ ГЕРБ «Московщину не люблю. Люблю Україну, і їй віддам усі сили», - казав Георгій Нарбут у 1917 році. Незважаючи на те, що митець майже 10 років прожив у Петербурзі, він палко любив свою батьківщину хутір Нарбутівку поблизу Глухова. А 1917 року Георгій Нарбут переїздить до Києва. Тут якраз утворюється Українська Центральна Рада, а згодом і УНР. Для нової республіки потрібні державні атрибути - гімн, герб. З'являється перший кредитовий білет у 100 карбованців, розроблений Нарбутом, і в куті - його знак Володимира Великого - Тризуб. А 25 лютого 1918 року Тризуб було затверджено «Гербом Української Народної Республіки». 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку - зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. Свою копітку роботу над державними символами Нарбут поєднував з ілюструванням періодичних видань, книжок. Дуже відомими є його ілюстрації до «Енеїди» І. Котляревського, «Антології римської поезії» М. Зерова тощо. З відривного календаря "Український народний календар" за 23 травня. -----------
    4
    770переглядів
  • ПОЛЬОТИ НАД ПІСЧАНИМИ БАРХАНАМИ
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    ПОЛЬОТИ НАД ПІСЧАНИМИ БАРХАНАМИ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    194переглядів 1Відтворень
  • https://www.youtube.com/live/kK5uUKcd8ic?si=fUgdewvhOTy9Y6Ts
    https://www.youtube.com/live/kK5uUKcd8ic?si=fUgdewvhOTy9Y6Ts
    128переглядів
  • McLaren 750s за $300 тисяч помітили у Львові

    До 100 км/год цей суперкар розганяється всього за 2,8 секунди.
    McLaren 750s за $300 тисяч помітили у Львові До 100 км/год цей суперкар розганяється всього за 2,8 секунди.
    273переглядів 15Відтворень
  • ЮНІ БОКСЕРИ ДЕМОНСТРУЮТЬ ПІД ЧАС СПАРИНГУ ЯКІСНИЙ БОКС
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    ЮНІ БОКСЕРИ ДЕМОНСТРУЮТЬ ПІД ЧАС СПАРИНГУ ЯКІСНИЙ БОКС #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    143переглядів 4Відтворень
  • 129переглядів
  • https://www.youtube.com/live/HxpU6gbWH-U?si=2qi485tUrT_bURXM
    https://www.youtube.com/live/HxpU6gbWH-U?si=2qi485tUrT_bURXM
    494переглядів 1 Поширень
  • ​​2 червня 1928 року в Києві народився Леопольд Іванович Ященко, музикознавець, фольклорист, хоровий диригент, композитор, керівник хору «Гомін».

    Навчався в Київській консерваторії, закінчив аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, де працював у наступні роки. Захистив кандидатську дисертацію «Українське народне багатоголосся» (1961).

    «Перед вступом до консерваторії я вперше побував у фольклористичній експедиції. Поїхати в село і послухати пісень – це було щастя, і коли я почув, що є такий Інститут фольклору та етнографії, то зразу зрозумів, що це – моє. І щоліта на канікулах виїжджали й записували», – згадував митець.

    У 1968-му підписав колективного листа до ЦК КПРС проти закритих судових процесів над політв’язнями, за що був звільнений з роботи. В 1969-му створив етнографічний хор «Гомін», який відроджував у Києві народні свята та звичаї й виконував майже виключно українські народні пісні.

    «То було справді духовне відродження: людей різного віку, професій, уподобань об’єднала пісня, що стала для Києва пробудженням, – згадував Юрій Гулій. – До нас тягнулися звідусіль, як спраглі до джерела: ми відчували себе місіонерами на рідній землі і, де могли, як могли, піснею повертали людям дух».

    Хор закрили за два роки як «націоналістичний», а самого Леопольда Ященка виключили з Спілки композиторів.
    Перебуваючи в опалі, завідував дитячим сектором при Будинку композиторів України, керував фольклорним ансамблем, навіть працював маляром на заводі і теслярем у радгоспі.

    У 1984-му організував етнографічний хор, якому згодом повернули назву «Гомін».

    Саме «Гомін» першим у Києві виконав «Ще не вмерла Україна», «Боже Великий, Єдиний», «Ой у лузі червона калина» та інші патріотичні пісні.

    У 1989-му поновлений у Спілці композиторів України.

    Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993), премії імені П. Чубинського (1992). Автор книг «Українські народні романси» (1961), «Буковинські народні пісні» (1963), «Григорій Верьовка (нарис про життя і творчість)» (1965), «Державна заслужена капела бандуристів Української РСР» (1970) та інших.

    🕯Помер митець 2 квітня 2016-го в Києві.

    ​​🇺🇦🎼2 червня 1928 року в Києві народився Леопольд Іванович Ященко, музикознавець, фольклорист, хоровий диригент, композитор, керівник хору «Гомін». Навчався в Київській консерваторії, закінчив аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, де працював у наступні роки. Захистив кандидатську дисертацію «Українське народне багатоголосся» (1961). «Перед вступом до консерваторії я вперше побував у фольклористичній експедиції. Поїхати в село і послухати пісень – це було щастя, і коли я почув, що є такий Інститут фольклору та етнографії, то зразу зрозумів, що це – моє. І щоліта на канікулах виїжджали й записували», – згадував митець. У 1968-му підписав колективного листа до ЦК КПРС проти закритих судових процесів над політв’язнями, за що був звільнений з роботи. В 1969-му створив етнографічний хор «Гомін», який відроджував у Києві народні свята та звичаї й виконував майже виключно українські народні пісні. «То було справді духовне відродження: людей різного віку, професій, уподобань об’єднала пісня, що стала для Києва пробудженням, – згадував Юрій Гулій. – До нас тягнулися звідусіль, як спраглі до джерела: ми відчували себе місіонерами на рідній землі і, де могли, як могли, піснею повертали людям дух». Хор закрили за два роки як «націоналістичний», а самого Леопольда Ященка виключили з Спілки композиторів. Перебуваючи в опалі, завідував дитячим сектором при Будинку композиторів України, керував фольклорним ансамблем, навіть працював маляром на заводі і теслярем у радгоспі. У 1984-му організував етнографічний хор, якому згодом повернули назву «Гомін». Саме «Гомін» першим у Києві виконав «Ще не вмерла Україна», «Боже Великий, Єдиний», «Ой у лузі червона калина» та інші патріотичні пісні. У 1989-му поновлений у Спілці композиторів України. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993), премії імені П. Чубинського (1992). Автор книг «Українські народні романси» (1961), «Буковинські народні пісні» (1963), «Григорій Верьовка (нарис про життя і творчість)» (1965), «Державна заслужена капела бандуристів Української РСР» (1970) та інших. 🕯Помер митець 2 квітня 2016-го в Києві.
    2
    1Kпереглядів
  • Haggard (англ. виснажений, змучений) — німецький гурт, який виконує музику у стилі симфо-метал. Заснований у 1991 році гітаристом, поетом і композитором Азізом Нассері, який пише музику і тексти майже до всіх пісень Haggard. Гурт у своїй творчості поєднує метал-музику із класичною та середньовічними мотивами.

    https://youtu.be/Vcebw6vZdWU?si=H9v7_1WwE8T3o1BA
    Haggard (англ. виснажений, змучений) — німецький гурт, який виконує музику у стилі симфо-метал. Заснований у 1991 році гітаристом, поетом і композитором Азізом Нассері, який пише музику і тексти майже до всіх пісень Haggard. Гурт у своїй творчості поєднує метал-музику із класичною та середньовічними мотивами. https://youtu.be/Vcebw6vZdWU?si=H9v7_1WwE8T3o1BA
    1
    349переглядів