• На фото наслідки ворожої атаки на Запоріжжя.

    Ранок неділі. Люди просто спали в своїх квартирах, - додав Іван Федоров.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    💔На фото наслідки ворожої атаки на Запоріжжя. Ранок неділі. Люди просто спали в своїх квартирах, - додав Іван Федоров. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    151переглядів
  • Жінка, яка зламала систему: Олена Степанів та її шлях від студентки до легенди фронту.

    Уявіть собі 1914 рік. Світ у вогні Першої світової. Жінка на війні в ті часи - це або медсестра, або виняток, який перевдягається у чоловіка, щоб потрапити на передову. Але була українка, яка відмовилася ховатися.

    Олена Степанів стала першою у світі жінкою, офіційно зарахованою на військову службу у званні офіцера, яка отримала нагороду за мужність у відкритому бою.

    Замість дисертації гвинтівка.

    Олена була блискучою студенткою Львівського університету, вивчала історію та географію. Вона була частиною "Пласту" та "Сокола", де ще до війни вчилася стріляти й орієнтуватися на місцевості. Коли почалася війна, вона не вагалася - пішла в Легіон Українських Січових Стрільців (УСС). Спочатку їй відмовили. Але Олена була не з тих, хто відступає. Вона домоглася свого, ставши командиркою жіночої чоти.

    Битва за Маківку: момент істини.

    Найславетніша сторінка її біографії це бої на горі Маківка у 1915 році. Це було пекло, де вирішувалася доля фронту. Олена Степанів не просто була там, вона командувала підрозділом під шквальним вогнем.

    За відвагу в цих боях вона отримала Срібну медаль хоробрості - вищу нагороду, яку тоді могла отримати жінка-вояк. Це викликало шок навіть у тогочасній європейській пресі: про "українську амазонку" писали газети Відня та Берліна.

    Полон та повернення: незламність у Ташкенті.

    Під час боїв під Лисовичами Олена потрапила у російський полон. Її відправили далеко в Ташкент. Російські офіцери приходили подивитися на неї як на дивовижне створіння - жєнщіну-офіцера". Попри хвороби та тиск, вона зберігала гідність, відмовляючись знімати українські відзнаки.

    У 1917 році вона повернулася через Фінляндію та Німеччину додому, щоб знову стати до лав армії УНР та ЗУНР.

    Наука під прицілом нквд.

    Після війни Олена повернулася до науки. Вона стала першою жінкою в Україні, яка захистила дисертацію з географії. Але радянська влада не пробачила їй минулого.

    У 1949 році, вже у похилому віці, її заарештували. Десять років таборів у Мордовії за "український націоналізм", "державну зраду" та "антирадянську діяльність". Вона вижила, повернулася до Львова, але їй було заборонено займатися науковою роботою.

    Чому про неї важливо пам'ятати сьогодні?

    Олена Степанів довела, що патріотизм не має статі, а професіоналізм найкраща відповідь на будь-які упередження. Вона була одночасно і безстрашним воїном, і глибоким науковцем.

    Її син, Ярослав Дашкевич, став одним із найвидатніших українських істориків, продовживши справу матері - боротьбу за правду.
    ℹ️ Жінка, яка зламала систему: Олена Степанів та її шлях від студентки до легенди фронту. Уявіть собі 1914 рік. Світ у вогні Першої світової. Жінка на війні в ті часи - це або медсестра, або виняток, який перевдягається у чоловіка, щоб потрапити на передову. Але була українка, яка відмовилася ховатися. Олена Степанів стала першою у світі жінкою, офіційно зарахованою на військову службу у званні офіцера, яка отримала нагороду за мужність у відкритому бою. ☑️ Замість дисертації гвинтівка. Олена була блискучою студенткою Львівського університету, вивчала історію та географію. Вона була частиною "Пласту" та "Сокола", де ще до війни вчилася стріляти й орієнтуватися на місцевості. Коли почалася війна, вона не вагалася - пішла в Легіон Українських Січових Стрільців (УСС). Спочатку їй відмовили. Але Олена була не з тих, хто відступає. Вона домоглася свого, ставши командиркою жіночої чоти. ☑️ Битва за Маківку: момент істини. Найславетніша сторінка її біографії це бої на горі Маківка у 1915 році. Це було пекло, де вирішувалася доля фронту. Олена Степанів не просто була там, вона командувала підрозділом під шквальним вогнем. За відвагу в цих боях вона отримала Срібну медаль хоробрості - вищу нагороду, яку тоді могла отримати жінка-вояк. Це викликало шок навіть у тогочасній європейській пресі: про "українську амазонку" писали газети Відня та Берліна. ☑️ Полон та повернення: незламність у Ташкенті. Під час боїв під Лисовичами Олена потрапила у російський полон. Її відправили далеко в Ташкент. Російські офіцери приходили подивитися на неї як на дивовижне створіння - жєнщіну-офіцера". Попри хвороби та тиск, вона зберігала гідність, відмовляючись знімати українські відзнаки. У 1917 році вона повернулася через Фінляндію та Німеччину додому, щоб знову стати до лав армії УНР та ЗУНР. ☑️ Наука під прицілом нквд. Після війни Олена повернулася до науки. Вона стала першою жінкою в Україні, яка захистила дисертацію з географії. Але радянська влада не пробачила їй минулого. У 1949 році, вже у похилому віці, її заарештували. Десять років таборів у Мордовії за "український націоналізм", "державну зраду" та "антирадянську діяльність". Вона вижила, повернулася до Львова, але їй було заборонено займатися науковою роботою. ☑️ Чому про неї важливо пам'ятати сьогодні? Олена Степанів довела, що патріотизм не має статі, а професіоналізм найкраща відповідь на будь-які упередження. Вона була одночасно і безстрашним воїном, і глибоким науковцем. Її син, Ярослав Дашкевич, став одним із найвидатніших українських істориків, продовживши справу матері - боротьбу за правду.
    686переглядів
  • https://youtu.be/TAFwSKdZtMQ?si=kyHYe5zrbuwMjkZE
    https://youtu.be/TAFwSKdZtMQ?si=kyHYe5zrbuwMjkZE
    94переглядів
  • Втрати ворога станом на сьогодні, 13 серпня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/
    Втрати ворога станом на сьогодні, 13 серпня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/
    CHANNELTECH.SPACE
    Втрати ворога станом на сьогодні – Генеральний штаб ЗСУ - Channel Tech
    Оперативна інформація публікується Channel Tech згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, за підтримки Сил Спеціальних Операцій.
    197переглядів
  • ПРИЙШОВ ЧАС ЇСТИ
    ПРИЙШОВ ЧАС ЇСТИ
    250переглядів 2Відтворень
  • #історія #мова
    Мовна експансія: як українці навчили світ «степової» грамоти
    Ми звикли покірно приймати в свій лексикон усілякі «смузі», «дедлайни» та «коворкінги», вважаючи, що наша мова — це лише затишна світлиця для внутрішнього користування. Але дозвольте розбити цей міф: українське слово вміє мандрувати не гірше за безвізового туриста, і подекуди воно пустило коріння там, де його зовсім не чекали.

    Почнемо з того, що ближче до шлунку — з вареників. Якщо ви опинитеся в Канаді чи США і побачите в меню Pierogi, не поспішайте звинувачувати офіціанта в геополітичній помилці. Хоча слово прийшло в англійську через польську мову, самі поляки чесно визнають: коріння цієї кулінарної експансії — на українському Сході та Галичині. Ми настільки переконливо ліпили ці «вушка» з тіста, що змусили пів світу вивчити назву страви, яку технічно неможливо вимовити з першого разу без акценту .

    До речі, про простір. Ви ніколи не замислювалися, чому англійці називають свої безкраї рівнини словом Steppe? Адже у них є власні plains чи prairies. Але ні, науковий світ обрав саме наше «степ». Описи українських краєвидів XVII століття були настільки епічними, що європейські географи зрозуміли: для такого масштабу свободи і вітру простого англійського слова замало. Потрібно щось, що пахне полином і козацьким потом .

    А де степ — там і Cossack. Це слово стало міжнародним брендом задовго до появи Apple. Від французького cosaques до іспанського cosacos — це не просто назва роду військ, це синонім відчайдушної хоробрості та специфічного стилю життя «без царя в голові та над головою». Ми експортували цей термін разом із образом лицаря, який вміє воювати, танцювати гопак і сміятися в обличчя султану одночасно .

    Але найцікавіше сталося зовсім нещодавно. Слово Maydan здійснило карколомний стрибок з категорії «міська площа» до категорії «глобальний політичний феномен». Сьогодні в Оксфордському словнику це слово означає не просто локацію в Києві, а символ громадянського спротиву та боротьби за цінності. Тепер, коли десь у світі люди виходять виборювати свободу, журналісти BBC чи CNN часто вживають саме цей термін. Ми подарували світу лінгвістичний інструмент для позначення гідності .

    Отже, поки ми бідкаємося про засилля англіцизмів, світ потроху вчить українську. Бо деякі речі — як-от смак справжнього вареника чи дух свободи на Майдані — просто неможливо адекватно перекласти. Їх треба запозичувати разом із назвою.
    #історія #мова Мовна експансія: як українці навчили світ «степової» грамоти 🌍🇺🇦 Ми звикли покірно приймати в свій лексикон усілякі «смузі», «дедлайни» та «коворкінги», вважаючи, що наша мова — це лише затишна світлиця для внутрішнього користування. Але дозвольте розбити цей міф: українське слово вміє мандрувати не гірше за безвізового туриста, і подекуди воно пустило коріння там, де його зовсім не чекали. Почнемо з того, що ближче до шлунку — з вареників. Якщо ви опинитеся в Канаді чи США і побачите в меню Pierogi, не поспішайте звинувачувати офіціанта в геополітичній помилці. Хоча слово прийшло в англійську через польську мову, самі поляки чесно визнають: коріння цієї кулінарної експансії — на українському Сході та Галичині. Ми настільки переконливо ліпили ці «вушка» з тіста, що змусили пів світу вивчити назву страви, яку технічно неможливо вимовити з першого разу без акценту 🥟. До речі, про простір. Ви ніколи не замислювалися, чому англійці називають свої безкраї рівнини словом Steppe? Адже у них є власні plains чи prairies. Але ні, науковий світ обрав саме наше «степ». Описи українських краєвидів XVII століття були настільки епічними, що європейські географи зрозуміли: для такого масштабу свободи і вітру простого англійського слова замало. Потрібно щось, що пахне полином і козацьким потом 🌾. А де степ — там і Cossack. Це слово стало міжнародним брендом задовго до появи Apple. Від французького cosaques до іспанського cosacos — це не просто назва роду військ, це синонім відчайдушної хоробрості та специфічного стилю життя «без царя в голові та над головою». Ми експортували цей термін разом із образом лицаря, який вміє воювати, танцювати гопак і сміятися в обличчя султану одночасно ⚔️. Але найцікавіше сталося зовсім нещодавно. Слово Maydan здійснило карколомний стрибок з категорії «міська площа» до категорії «глобальний політичний феномен». Сьогодні в Оксфордському словнику це слово означає не просто локацію в Києві, а символ громадянського спротиву та боротьби за цінності. Тепер, коли десь у світі люди виходять виборювати свободу, журналісти BBC чи CNN часто вживають саме цей термін. Ми подарували світу лінгвістичний інструмент для позначення гідності 🏛️. Отже, поки ми бідкаємося про засилля англіцизмів, світ потроху вчить українську. Бо деякі речі — як-от смак справжнього вареника чи дух свободи на Майдані — просто неможливо адекватно перекласти. Їх треба запозичувати разом із назвою.
    1
    459переглядів 1 Поширень
  • 191переглядів
  • 599переглядів
  • КАСКАДЕРСЬКІ ТРЮКИ
    КАСКАДЕРСЬКІ ТРЮКИ
    113переглядів 13Відтворень 1 Поширень
  • 118переглядів