#поезія
Альрауна
Закрий фоліант, у якому прогнив корінець,
Завитки письмен ведуть до пригнічення мозку.
Густий дистилят розчиняє усе нанівець,
Я поруч іду,
Я темніша за демонів Босха.
Врятує тебе не молитва, не піст та не знак,
Врятує тебе лиш настій фіолетових квітів.
Ковток мандрагори –
Дивацька дорога у снах.
І ось ти вже бачиш.
Дай руку.
Ідемо в міжсвіття.
Sol niger очей моїх вабить та манить іти
В таємну істотність надщільних матерій та сутей.
Корпускул прозорих стають надвисокі хребти…
Та що це?
Невже нецікаво тобі це усе осягнути?
Нігредо стікає відродженням білих стихій,
Я все ще готова повідати сутність природи.
Та марення тільки у хтивих зіницях лихих,
І замість альбедо
Він бачить пульсуючу вроду.
У пальцях моїх – цитрінітас живого буття,
Я можу проміння сріблясте проплавити в сонце…
Все – попіл!
У серці алхіміка чорним сміттям
Згорає жага розчинитися у незнайомці.
Рубедо так близько, пульсує рубінова кров
У венах стихій, блискавично зливаються тіні.
Якби ти бажання своє хоч на мить поборов,
Не лоно моє би шукав,
А відлуння Богині.
Послухай!
Спливають хвилини, закінчиться дія отрут,
Ти вже не спіймаєш за хвіст провидіння господнє.
…Горить фоліант,
Магістерій розплутує скрут…
Він зранку згадає лиш звабу нічної безодні.
***
Sol niger – чорне сонце, алегорія нігредо, першого етапу на шляху до магістерію;
Альбедо – в алхімії малий процес очищення, що перетворює метали у срібло;
Цитрінітас – алхімічний процес, перетворення срібла у золото;
Рубедо – результат алхімічного процесу, після якого наступає злиття духу та матерії – власне, магістерій;
Скрут – петля, виток, кільце.
Alldoroga
#поезія
Альрауна
Закрий фоліант, у якому прогнив корінець,
Завитки письмен ведуть до пригнічення мозку.
Густий дистилят розчиняє усе нанівець,
Я поруч іду,
Я темніша за демонів Босха.
Врятує тебе не молитва, не піст та не знак,
Врятує тебе лиш настій фіолетових квітів.
Ковток мандрагори –
Дивацька дорога у снах.
І ось ти вже бачиш.
Дай руку.
Ідемо в міжсвіття.
Sol niger очей моїх вабить та манить іти
В таємну істотність надщільних матерій та сутей.
Корпускул прозорих стають надвисокі хребти…
Та що це?
Невже нецікаво тобі це усе осягнути?
Нігредо стікає відродженням білих стихій,
Я все ще готова повідати сутність природи.
Та марення тільки у хтивих зіницях лихих,
І замість альбедо
Він бачить пульсуючу вроду.
У пальцях моїх – цитрінітас живого буття,
Я можу проміння сріблясте проплавити в сонце…
Все – попіл!
У серці алхіміка чорним сміттям
Згорає жага розчинитися у незнайомці.
Рубедо так близько, пульсує рубінова кров
У венах стихій, блискавично зливаються тіні.
Якби ти бажання своє хоч на мить поборов,
Не лоно моє би шукав,
А відлуння Богині.
Послухай!
Спливають хвилини, закінчиться дія отрут,
Ти вже не спіймаєш за хвіст провидіння господнє.
…Горить фоліант,
Магістерій розплутує скрут…
Він зранку згадає лиш звабу нічної безодні.
***
Sol niger – чорне сонце, алегорія нігредо, першого етапу на шляху до магістерію;
Альбедо – в алхімії малий процес очищення, що перетворює метали у срібло;
Цитрінітас – алхімічний процес, перетворення срібла у золото;
Рубедо – результат алхімічного процесу, після якого наступає злиття духу та матерії – власне, магістерій;
Скрут – петля, виток, кільце.
Alldoroga
Українська
English
