• Червоний в кадрі
    Червоний в кадрі
    161views
  • 1
    162views
  • Без світла та води десятки тисяч мешканців: в двух областях України
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=44669
    Без світла та води десятки тисяч мешканців: в двух областях України #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=44669
    BROVARYREGION.IN.UA
    Без світла та води десятки тисяч мешканців: в двух областях України росіяни влучили в критичну інфраструктуру
    Чернігівська область знову зазнала масованої атаки російських безпілотників-камікадзе. Одне з ворожих влучань припало на об’єкт цивільної критичної інфраструктури у Ніжинському районі. Унаслідок цього місто залишилося без електропостачання та води, а понад 30 тисяч домогосподарств залишилися у темря
    212views
  • #Притча

    26 серпня

    ЗНАК

    Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років.
    Якась жінка сіла біля нього. Вони перекинулись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі.
    Несподівано молодий чоловік мовив:
    - Я був два роки в ув'язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому.
    З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому.
    Впродовж цих років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув'язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав до них писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім'ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав.
    Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство і де мешкали його батьки.
    У листі написав, що розуміє їх. І щоб полегшити справу, попросив, аби подали знак, який він міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов'яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знака не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини.
    Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно.
    Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала:
    - Поміняймось місцями. Я буду дивитись у вікно.
    Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево. Легенько торкнула хлопця за плече й, стримуючи сльози, промовила:
    - Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками!

    ***
    Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо.
    Дуже схожі на людей, коли осуджуємо,
    Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо.

    ©️ Бруно Ферреро

    З книги "365 коротких історій для душі"
    #Притча 26 серпня ЗНАК Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років. Якась жінка сіла біля нього. Вони перекинулись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі. Несподівано молодий чоловік мовив: - Я був два роки в ув'язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому. З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому. Впродовж цих років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув'язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав до них писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім'ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав. Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство і де мешкали його батьки. У листі написав, що розуміє їх. І щоб полегшити справу, попросив, аби подали знак, який він міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов'яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знака не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини. Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно. Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала: - Поміняймось місцями. Я буду дивитись у вікно. Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево. Легенько торкнула хлопця за плече й, стримуючи сльози, промовила: - Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками! *** Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо. Дуже схожі на людей, коли осуджуємо, Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо. ©️ Бруно Ферреро З книги "365 коротких історій для душі"
    1Kviews
  • ПОКЛАДЕННЯ ЧЕСНОГО ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Згідно з переданням, Пресвята Богородиця Марія Сама виплела Свій пояс із верблюжої шерсті та передала його ап. Хомі, коли возносилася на Небеса.

    Оскільки мощей Пресвятої Богородиці немає, бо Вона взята до Неба всеціло, то пояс, як і її риза, залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі.

    Пояс переховували учні після смерті ап. Хоми, а тоді поклали його у Влахернській церкві у Константинополі. Це - перше Покладення Чесного Пояса - відбулося за імп. Аркадія (395-408). Він привіз пояс до Константинополя з Єрусалима, а його дочка Пульхерія сховала його у золотому кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Там він зберігався 500 р.

    Друге Покладення відбулося в Халкопратійській церкві в Константинополі через 5 ст. Тоді Константинополем правив імп. Лев Мудрий (886-911). Його дружина Зоя була опанована злим духом. У видінні вона дізналася, що зможе одужати, коли на неї покладуть пояс Пресвятої Богородиці. Тоді всі почали шукати його і знайшли в кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Патріарх поклав пояс на імператрицю - і та одужала. Із вдячності вона оздобила Пояс золотими нитками, положила його назад у кивот і закрила.

    Свято Покладення Чесного Пояса встановлено у 12-му ст. А в 14-му імп. Іван Катакузінос передав пояс до Ватопедського монастиря на Афоні. Нині Пояс поділений на 3 частини: одна зберігається у тому самому монастирі, 2-га - B монастирі Тріра (Німеччина), а 3-тя - у Грузії.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 серпня.
    -----------
    ПОКЛАДЕННЯ ЧЕСНОГО ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Згідно з переданням, Пресвята Богородиця Марія Сама виплела Свій пояс із верблюжої шерсті та передала його ап. Хомі, коли возносилася на Небеса. Оскільки мощей Пресвятої Богородиці немає, бо Вона взята до Неба всеціло, то пояс, як і її риза, залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі. Пояс переховували учні після смерті ап. Хоми, а тоді поклали його у Влахернській церкві у Константинополі. Це - перше Покладення Чесного Пояса - відбулося за імп. Аркадія (395-408). Він привіз пояс до Константинополя з Єрусалима, а його дочка Пульхерія сховала його у золотому кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Там він зберігався 500 р. Друге Покладення відбулося в Халкопратійській церкві в Константинополі через 5 ст. Тоді Константинополем правив імп. Лев Мудрий (886-911). Його дружина Зоя була опанована злим духом. У видінні вона дізналася, що зможе одужати, коли на неї покладуть пояс Пресвятої Богородиці. Тоді всі почали шукати його і знайшли в кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Патріарх поклав пояс на імператрицю - і та одужала. Із вдячності вона оздобила Пояс золотими нитками, положила його назад у кивот і закрила. Свято Покладення Чесного Пояса встановлено у 12-му ст. А в 14-му імп. Іван Катакузінос передав пояс до Ватопедського монастиря на Афоні. Нині Пояс поділений на 3 частини: одна зберігається у тому самому монастирі, 2-га - B монастирі Тріра (Німеччина), а 3-тя - у Грузії. З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 серпня. -----------
    309views
  • Невеличкий букетик на 1 вересня за 15 тисяч грн продають у Києві
    Невеличкий букетик на 1 вересня за 15 тисяч грн продають у Києві
    220views 4Plays
  • #Притча

    26 серпня

    ЗНАК

    Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років.
    Якась жінка сіла біля нього. Вони перекинулись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі.
    Несподівано молодий чоловік мовив:
    - Я був два роки в ув'язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому.
    З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому.
    Впродовж цих років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув'язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав до них писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім'ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав.
    Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство і де мешкали його батьки.
    У листі написав, що розуміє їх. І щоб полегшити справу, попросив, аби подали знак, який він міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов'яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знака не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини.
    Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно.
    Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала:
    - Поміняймось місцями. Я буду дивитись у вікно.
    Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево. Легенько торкнула хлопця за плече й, стримуючи сльози, промовила:
    - Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками!

    ***
    Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо.
    Дуже схожі на людей, коли осуджуємо,
    Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо.

    ©️ Бруно Ферреро

    З книги "365 коротких історій для душі"
    #Притча 26 серпня ЗНАК Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років. Якась жінка сіла біля нього. Вони перекинулись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі. Несподівано молодий чоловік мовив: - Я був два роки в ув'язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому. З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому. Впродовж цих років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув'язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав до них писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім'ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав. Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство і де мешкали його батьки. У листі написав, що розуміє їх. І щоб полегшити справу, попросив, аби подали знак, який він міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов'яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знака не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини. Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно. Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала: - Поміняймось місцями. Я буду дивитись у вікно. Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево. Легенько торкнула хлопця за плече й, стримуючи сльози, промовила: - Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками! *** Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо. Дуже схожі на людей, коли осуджуємо, Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо. ©️ Бруно Ферреро З книги "365 коротких історій для душі"
    1
    1Kviews
  • ПОКЛАДЕННЯ ЧЕСНОГО ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Згідно з переданням, Пресвята Богородиця Марія Сама виплела Свій пояс із верблюжої шерсті та передала його ап. Хомі, коли возносилася на Небеса.

    Оскільки мощей Пресвятої Богородиці немає, бо Вона взята до Неба всеціло, то пояс, як і її риза, залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі.

    Пояс переховували учні після смерті ап. Хоми, а тоді поклали його у Влахернській церкві у Константинополі. Це - перше Покладення Чесного Пояса - відбулося за імп. Аркадія (395-408). Він привіз пояс до Константинополя з Єрусалима, а його дочка Пульхерія сховала його у золотому кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Там він зберігався 500 р.

    Друге Покладення відбулося в Халкопратійській церкві в Константинополі через 5 ст. Тоді Константинополем правив імп. Лев Мудрий (886-911). Його дружина Зоя була опанована злим духом. У видінні вона дізналася, що зможе одужати, коли на неї покладуть пояс Пресвятої Богородиці. Тоді всі почали шукати його і знайшли в кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Патріарх поклав пояс на імператрицю - і та одужала. Із вдячності вона оздобила Пояс золотими нитками, положила його назад у кивот і закрила.

    Свято Покладення Чесного Пояса встановлено у 12-му ст. А в 14-му імп. Іван Катакузінос передав пояс до Ватопедського монастиря на Афоні. Нині Пояс поділений на 3 частини: одна зберігається у тому самому монастирі, 2-га - B монастирі Тріра (Німеччина), а 3-тя - у Грузії.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 серпня.
    -----------
    ПОКЛАДЕННЯ ЧЕСНОГО ПОЯСА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Згідно з переданням, Пресвята Богородиця Марія Сама виплела Свій пояс із верблюжої шерсті та передала його ап. Хомі, коли возносилася на Небеса. Оскільки мощей Пресвятої Богородиці немає, бо Вона взята до Неба всеціло, то пояс, як і її риза, залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі. Пояс переховували учні після смерті ап. Хоми, а тоді поклали його у Влахернській церкві у Константинополі. Це - перше Покладення Чесного Пояса - відбулося за імп. Аркадія (395-408). Він привіз пояс до Константинополя з Єрусалима, а його дочка Пульхерія сховала його у золотому кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Там він зберігався 500 р. Друге Покладення відбулося в Халкопратійській церкві в Константинополі через 5 ст. Тоді Константинополем правив імп. Лев Мудрий (886-911). Його дружина Зоя була опанована злим духом. У видінні вона дізналася, що зможе одужати, коли на неї покладуть пояс Пресвятої Богородиці. Тоді всі почали шукати його і знайшли в кивоті церкви Пресвятої Богородиці. Патріарх поклав пояс на імператрицю - і та одужала. Із вдячності вона оздобила Пояс золотими нитками, положила його назад у кивот і закрила. Свято Покладення Чесного Пояса встановлено у 12-му ст. А в 14-му імп. Іван Катакузінос передав пояс до Ватопедського монастиря на Афоні. Нині Пояс поділений на 3 частини: одна зберігається у тому самому монастирі, 2-га - B монастирі Тріра (Німеччина), а 3-тя - у Грузії. З відривного календаря "З вірою в душі" за 31 серпня. -----------
    280views
  • 🇺🇸 Трамп скасував державну охорону для ексвіцепрезидентки США Камали Гарріс, повідомляє CNN з посиланням на документ, який є в розпорядженні редакції.

    За даними видання, Гарріс мала охорону від Секретної служби на шість місяців після завершення її терміну на посаді — він сплив 21 липня. Однак експрезидент Байден продовжив захист для неї ще на рік незадовго до звільнення з посади.

    Тим часом Трамп скасував це рішення Байдена — з 1 серпня Гарріс залишиться без державної охорони, пише CNN.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🇺🇸 Трамп скасував державну охорону для ексвіцепрезидентки США Камали Гарріс, повідомляє CNN з посиланням на документ, який є в розпорядженні редакції. За даними видання, Гарріс мала охорону від Секретної служби на шість місяців після завершення її терміну на посаді — він сплив 21 липня. Однак експрезидент Байден продовжив захист для неї ще на рік незадовго до звільнення з посади. Тим часом Трамп скасував це рішення Байдена — з 1 серпня Гарріс залишиться без державної охорони, пише CNN. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    273views
  • 🪖Аеророзвідка показала кілометри «оптоволоконних полів» на Покровському напрямку

    Аеророзвідники підрозділу «Гострі Картузи» 2-го окремого загону ЦСП «Омега» Нацгвардії України зафіксували  кадри з Покровського напрямку. На відео видно кілометри оптоволокна, якими щодня прокладаються нові маршрути для російських дронів-камікадзе.

    Українські військові зазначають, що такі ділянки «оптоволоконних полів» є надзвичайно небезпечними, адже всіяні безпілотниками, які втратили зв’язок, але залишаються зведеними й готовими до детонації при найменшому русі.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    🪖Аеророзвідка показала кілометри «оптоволоконних полів» на Покровському напрямку Аеророзвідники підрозділу «Гострі Картузи» 2-го окремого загону ЦСП «Омега» Нацгвардії України зафіксували  кадри з Покровського напрямку. На відео видно кілометри оптоволокна, якими щодня прокладаються нові маршрути для російських дронів-камікадзе. Українські військові зазначають, що такі ділянки «оптоволоконних полів» є надзвичайно небезпечними, адже всіяні безпілотниками, які втратили зв’язок, але залишаються зведеними й готовими до детонації при найменшому русі. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    266views 6Plays