На війну рвався з першого дня вторгнення: дрон вбив старшого сержанта із Сум #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=44432

😡У ніч на 20 серпня завдано масованого удару по Охтирській громаді Ворожі ударні безпілотники атакували приватний сектор. На місцях влучань - пожежі. Попередньо - загиблих немає. Є постраждалі, люди звертаються по медичну допомогу. До ліквідації наслідків залучені всі екстрені служби, постраждалим надається необхідна допомога. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

#поезія Впасти б мені між квіти, Світ обійняти руками, Щоб пригорнулись до серця, Як у дитинстві, трави... Впасти б мені між квіти! Дихати разом з землею! Вільною бути, як вітер! В небо злітати зорею! Впасти б мені у квіти... Серед правічного лісу... Впасти... Роки забути... Хай почекає завіса... Галина Левкович

#цитати Живеш, переймаєшся, на все реагуєш, а згодом озирнешся - уже й не згадаєш, що коли було і чи взагалі було? Ліна Костенко

#поезія Добігає до фінішу сонцем обласкане Літо, з теплим подихом ще та з помітним вже смутком в очах. Заспокійливу пісню наспівує лагідний вітер, прохолодний лишаючи слід на засмаглих плечах. Скільки ж щедрих дарів принесло в подарунок нам Літо! Чарувало багатством полів і красою квітучих лугів. Рятувало від спраги фруктовим коктейлем "мохіто". Посилало ранковий "Привіт!" стоголоссям птахів. Дуже сумно, що йде вже це сонячне Літо, казкове, волошкове, трояндове, м'ятне, солодке, п'янке, полунично-вишневе, сливове й звичайно медове, різнобарвне й яскраве, ясне й загадкове таке! Але всьому свій час, потихеньку крадеться вже Осінь. Руку Літу подасть і відпустить його в небуття. Свої фарби додасть у бездонну чаруючу просинь, нові повісті буде писать і своє проживати життя... Тетяна Зензерова

#поезія ЗАПРОШЕННЯ У КАЗКУ. ‎Тебе я хочу у казку запросити, ‎У той чарівний, дивовижний край, ‎Де вітер буде лиш тихцем ходити... ‎В куточок ніжний, у чародійний рай. ‎ ‎Вербиця де схилилась над водою, ‎Де тепла річка полоще її коси, ‎Де мило пісня лине над росою, ‎Над перлами, що криють ніжки босі. ‎ ‎Скрипалик там на скрипці буде грати, ‎Мелодія кохання пливтиме без кінця, ‎А я тебе за рученьку тримати... ‎І будуть биться гаряченькі серця. ‎ ‎Остання зірка з неба посміхнеться, ‎Моргне згори, немов би ненароком, ‎Ромашка поруч тихесенько озветься, ‎Повернеться чарівна до нас боком. ‎ ‎Я обійму, кохана, приласкаю, ‎В жагучих вічках в туманних потонУ. ‎- У полум'ї кохання я згораю... ‎Шалено дуже я, миленька, люблю. ‎Супрун Юрій. ‎ ‎