• 4views
  • 4views
  • Як Тебе не любити?

    Ти став для мене прихистком і другим домом. Такий великий, величний, гучний і метушливий. Такий гоноровий і вже рідний Київ...

    З Твоїм днем, найкраще місто на Землі 🫂
    Як Тебе не любити? Ти став для мене прихистком і другим домом. Такий великий, величний, гучний і метушливий. Такий гоноровий і вже рідний Київ... З Твоїм днем, найкраще місто на Землі 🫂
    4views
  • БОКЕТТО

    Це дивний стан між подихом і світлом,
    Де обрис дня поволі тане в колір
    І час не знає, де його палітра.

    Немов душа пливе до задоволень,
    Лишивши берег звичної турботи,
    Де обрій стереже далеку вольність.

    Там час існує ніби як наркотик,
    Де є легке кружляння як наосліп,
    Без поспіху, без скарги та роботи.

    Мов зерна літ складаються в колосся,
    Та сенс іде за межі всіх тлумачень
    І знов веде від місця, де був осуд.

    Там кожне "я" скидає свою капчу,
    Немов вода змиває давній порох
    І губить шлях до купи дивних значень.

    Немає меж, немає навіть форми,
    Що змусить думку йти одним маршрутом,
    Де спогад був колись надмірно скорим.

    І всесвіт знов здається добрим другом,
    Де ми вчимося тільки лиш зростати
    Й ловити час між поглядом і рухом.

    Щоб далі крізь бокетто існувати.

    Мирослав Манюк
    31.05.2026
    БОКЕТТО Це дивний стан між подихом і світлом, Де обрис дня поволі тане в колір І час не знає, де його палітра. Немов душа пливе до задоволень, Лишивши берег звичної турботи, Де обрій стереже далеку вольність. Там час існує ніби як наркотик, Де є легке кружляння як наосліп, Без поспіху, без скарги та роботи. Мов зерна літ складаються в колосся, Та сенс іде за межі всіх тлумачень І знов веде від місця, де був осуд. Там кожне "я" скидає свою капчу, Немов вода змиває давній порох І губить шлях до купи дивних значень. Немає меж, немає навіть форми, Що змусить думку йти одним маршрутом, Де спогад був колись надмірно скорим. І всесвіт знов здається добрим другом, Де ми вчимося тільки лиш зростати Й ловити час між поглядом і рухом. Щоб далі крізь бокетто існувати. Мирослав Манюк 31.05.2026
    1
    6views
  • ⚜️Якщо ви не знали, що люди роблять на нудистському пляжі.... : світять срамотой і дають себе закормлювати файними еклерами🥰🥰🥰🤣🤣🤣😁
    ⚜️Якщо ви не знали, що люди роблять на нудистському пляжі.... : світять срамотой і дають себе закормлювати файними еклерами🥰🥰🥰🤣🤣🤣😁
    5views
  • У кожного з нас свій дивний світ, наповнений несхожими мріями, де переплітаються власні страхи, надії та кольори. Ми будуємо ці невидимі фортеці, шукаємо в них затишку, тікаємо від буденності й запрошуємо туди лише тих, кому довіряємо найсвятіше».
    У кожного з нас свій дивний світ, наповнений несхожими мріями, де переплітаються власні страхи, надії та кольори. Ми будуємо ці невидимі фортеці, шукаємо в них затишку, тікаємо від буденності й запрошуємо туди лише тих, кому довіряємо найсвятіше».
    5views
  • Виставила фото в цьому купальнику і понеслось - коментатори вже з лупою шукають то «пиріжок», то «кицьку» 🙃
    Господи, та дай цим нужденним вже щось поїсти… або хоч якусь тваринку пошли - бо видно, люди реально голодні і одинокі, а може окуляри мені такі дай - теж хочу бачити те, чого немає 😂
    Виставила фото в цьому купальнику і понеслось - коментатори вже з лупою шукають то «пиріжок», то «кицьку» 🙃 Господи, та дай цим нужденним вже щось поїсти… або хоч якусь тваринку пошли - бо видно, люди реально голодні і одинокі, а може окуляри мені такі дай - теж хочу бачити те, чого немає 😂
    6views
  • 7views
  • 7views
  • 7views