⚡ Кадри просто до «мурах по шкірі»: плач дитини заполонив київське метро під час атаки рф. Велика кількість жителів міста всю ніч провела на станціях метрополітену, — соцмережі. Times of Ukraine

Настрій: виїхати жити в ліс, доглядати садок та спілкуватися з лисиця...😉🤣

КОЛИ ДО ВАС НА ГОСТИНИ ЗАВІТАЛА БІЛОЧКА

Привіт. Я зробив 2-і 3д моделі. Прошу оцінити. Я їх робив по мотивам гри Мортал Комбат. Жовтий - Спальвач Блакитний - Фростбоар

Харків сьогодні 🖐️ Метро і його люди

#історія #постаті 20 грудня 1886 року народився Кость Паньківський — людина, чиє життя стало втіленням боротьби за українську державність навіть тоді, коли вона здавалася втраченою. Видатний правник, політик та дипломат, він присвятив себе служінню Україні в найтемніші часи її історії. 🇺🇦💼 Вихований у родині відомого громадського діяча у Львові, Паньківський з юності став активним учасником національного руху. Його робота у львівській «Просвіті» була не просто просвітництвом, а розбудовою фундаменту майбутньої незалежності. Як фаховий адвокат, він неодноразово захищав українських патріотів у польських судах, ставши символом правового спротиву. 🏛️📜 Під час Другої світової війни Паньківський очолював Український крайовий комітет у Львові, намагаючись захистити інтереси українців в умовах окупації. Проте справжній історичний виклик чекав на нього після війни. У 1945 році він став головою уряду УНР у вигнанні. У цей критичний період він працював над консолідацією української еміграції та донесенням до світової спільноти правди про прагнення України до свободи. 🌍🗳️ Кость Паньківський був прихильником демократичного розвитку та єднання всіх національних сил. Його мемуари «Від держави до комітету» та «Роки німецької окупації» сьогодні є безцінним джерелом для істориків. Він залишив по собі спадок не лише як державний діяч, а й як інтелектуал, який вірив, що право і правда врешті-ресно переможуть силу зброї. 📖🖋️

#події #історії Кінець Козацької Ери: Чому Катерина II Скасувала Гетьманство (10 Листопада 1764) Сьогодні ми згадуємо ще один критичний момент у долі України: 10 листопада 1764 року імператриця Катерина II офіційно скасувала інститут гетьманства, ліквідувавши автономний устрій Гетьманщини. Це був останній цвях у домовину української державності, яка функціонувала з часів Богдана Хмельницького. Чому це сталося саме тоді? Формально останній гетьман Кирило Розумовський сам подав прохання про відставку, перебуваючи під тиском Петербурга. Однак справжньою причиною було те, що інститут гетьманства вже не вписувався у політичну доктрину Катерини II: * Централізація влади: Катерина II, як послідовний абсолютист, прагнула уніфікувати управління всією імперією, не терплячи жодних регіональних "вольностей" чи автономних утворень. * Амбіції Розумовського: Гетьман Кирило Розумовський, попри лояльність, намагався зробити гетьманську владу спадковою та посилити її, що розцінювалося як пряма загроза імперській єдності. * Політична доцільність: Після успішних воєн і стабілізації ситуації всередині імперії, Петербург вирішив, що потреба в українській автономії як "буфері" остаточно відпала. Чим замінили Гетьмана? Указом від 10 листопада 1764 року Катерина II передала всю повноту влади в Гетьманщині Другій Малоросійській колегії. Цей орган, заснований ще Петром I, відновив свою роботу з новою силою: * Колегію очолив генерал-губернатор Петро Рум'янцев-Задунайський, який отримав фактично диктаторські повноваження. * Колегія складалася переважно з російських чиновників і діяла як прямий адміністративний апарат Петербурга. * Головною метою було повне зрівняння України з іншими провінціями імперії (так звана "русифікація управління"). Наслідки для України Скасування Гетьманства стало початком кінця для української козацької старшини як правлячого класу. Вже через 10 років (1775 р.) Катерина II знищила Запорізьку Січ, а згодом — ввела кріпосне право в Україні, фактично завершивши процес поглинання. Події 1764 року знаменували перехід від політики поступового обмеження автономії до політики прямої ліквідації українських державних інститутів. З цього моменту Україна остаточно перетворилася на рядову колонію Російської імперії.