#поезія
Мені набридло бути гожою,
Я не свята і не припрошена,
А маю вигляд надто скромної,
Якась прим’ята і знеможена.
Собі звалила важкі ноші,
Себе наповнила пустими мріями,
Що буду щирою й хорошою,
Оцінять добротою й вміннями.
Та це не так. Не так гадалося!
Себе у дзеркало побачила…
Чому й коли усе це сталося?
Від жалю серце розірвалося.
Я втратила свою упевненість,
Я неприродній сміх навісила,
Свій натиск замінила чемністю,
Покірністю усіх потішила.
Та це ж не я! Цей образ жалісний.
Не відповідний і безрадісний.
Такий сумний, журливий, манірний
І образ мій болючий і неякісний.
Дам волю всім своїм емоціям!
Стану собою, стану справжньою.
Щоб відповідно по пропорціях
Була і гарною, і владною.
#поезія Мені набридло бути гожою, Я не свята і не припрошена, А маю вигляд надто скромної, Якась прим’ята і знеможена. Собі звалила важкі ноші, Себе наповнила пустими мріями, Що буду щирою й хорошою, Оцінять добротою й вміннями. Та це не так. Не так гадалося! Себе у дзеркало побачила… Чому й коли усе це сталося? Від жалю серце розірвалося. Я втратила свою упевненість, Я неприродній сміх навісила, Свій натиск замінила чемністю, Покірністю усіх потішила. Та це ж не я! Цей образ жалісний. Не відповідний і безрадісний. Такий сумний, журливий, манірний І образ мій болючий і неякісний. Дам волю всім своїм емоціям! Стану собою, стану справжньою. Щоб відповідно по пропорціях Була і гарною, і владною.
Like
Love
2
63views