ОРДИНЕЦЬ, КУРОК І ТІЛОПАД

Рука підня́лась у ординця
Тисну́ти знову на курок,
Він захотів убить вкраїнця,
Пішов убивця на цей крок.

Пішов і навіть не здригнувся,
І знов проли́лась наша кров,
Упир єхидно усміхнувся
І далі ще вбивать пішов.

Пішов отримать насолоду,
Бо визволяє від життя.
Та буде мати «нагороду»
Непотріб той, оте сміття.

За це роздасть упир медалі,
Й хероєм стане для русні,
Бо йде вбивать людей в підвалі…
Убивця радий цій війні.

Так холодно людей вбиває,
Розвагу він таку знайшов,
Та ще й домівки спопеляє…
Чому́ він са́ме нас знайшов?

Лунають постріли… лунають…
Рашист вбиває всіх підряд…
Розпла́ти су́рми їм загра́ють
За український тілопад.

28.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 951744

НЕНАЧЕ КРОВ’Ю ПОЛЕ ЗАЦВІЛО

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Точилися бої́ в війну на ньому,
Багато цвіту там і полягло
Й живими не вернулися додому.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Неначе кров’ю поле запалало,
Сміття ординське поле це сягло
До то́го, аніж сонце наше встало.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Земля від болю плаче і сьогодні,
Стікала кров героям на чоло
Й не чули більше дзвони Великодні.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
А поряд – хата, спалена ордою,
Неначе кров, немов червоне тло,
Фарбоване кровавою війною.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Нагадує воно страшні події,
Там справжнє пекло у той час було́,
Його створили кляті лиходії.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Розсипались на полі бо́ю маки,
І сум, і радість цвітом додало́…
І сльози, й біль, й ворожії атаки.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Де кожна квітка, мов калюжа кро́ві,
Зайшов рашист в Мотижин, в це село,
Зізнатися в брудній свої́й любові.

Неначе кров’ю поле зацвіло́,
Немов вогонь, палахкотить квітками,
Мов славний воїн, кожне те стебло,
Герой, що ліг, в серцях наза́вжди з нами.

24.06.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ФРОНТОВІ ЯНГОЛИ

( Присвячується всім медикам на фронті )

В халати білі медики вдягались,
Та в комуфляж вдягнулись в бліндажах,
Зробили це й ні миті не вагались,
І бачать пекло у житті, не в снах.

Життя рятують вже вони на фронті
Навко́лішки під обстріли орди,
Не бачать сонця там на горизонті,
Й радіють кожній крапельці води́.

Не довгі коридори і палати,
Але окопи й сховища страшні.
Доводиться їм там оперувати,
Стерильність всюди вже лишень вві сні.

Але життя готові рятувати
Під постріли й жахливий градопад,
Це дорого їм може коштува́ти…
Постійні залпи з вражих канонад.

Це – Янголи на фронті для військових,
Надія і рятунок для усіх,
Що не живуть у мріях кольорових,
І постріли скрізь чують, а не сміх.

Нехай Госпо́дь їх там оберігає,
Бере Пречиста всіх їх під Покров,
Живими у домівки повертає,
Щоб не лила́сь на фронті наша кров.

17.06.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

ID: 974124

НЕ ЗНАЮ

Не знаю я, де буде справжній рай,
Не знаю я, як пекло виглядає,
Але душа болить за рідний край,
Бо ворог рідну землю спопеляє.

Не знаю, як не плакать, не тужи́ть,
Коли щодня герої полягають,
Коли наш цвіт в сирій землі лежить,
І край наш вороги не покидають.

Не знаю, як зарадити біді,
Як ворога наза́вжди зупинити,
Як стати на заваді всій орді,
Щоб кров нашу на землю більш не лити.

Не знаю я коли настане МИР,
Та знаю, що ординцям не пробачу,
Не знаю коли здохне той упир,
Який лишень убивчу має вдачу.

Не знаю я коли війні кінець,
Хоч свято вірю в нашу ПЕРЕМОГУ,
На серці утворився вже рубець…
І день, і ніч молю моли́тви Богу.

Не знаю я, за що нам це усе,
За що життя потвори забирають,
Та знаю, що біду орда несе,
Руйнують все, все нищать й нас вбивають.

16.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну не в теплих краях,
Де вража орда не стріляє.
Любіть її тут, де скрізь згарища й страх,
Де не́чисть усе спопеляє.

Любіть Україну на рідній землі́
В молитві й з благанням до Бога.
Любіть, де в обло́гу взяли́ москалі
Й лунає щоразу тривога.

Любіть Україну у ріднім краю́
Із хлібом в руці і водою,
Де гинуть герої за неньку в бою́,
В борні́ зі страшною ордою.

Любіть Україну, душею любіть,
У серці її зберігайте!
Не в чарці горілки її ви любіть,
Й світлин на ганьбу не скидайте.

Любіть Україну не десь на словах,
Любіть не в чужи́ні, а й вдома!
Не з ку́хлями пива у сво́їх руках,
Й не ски́гліть, що в вас вже є втома.

Любіть Україну не шопінгом там
Й світлини такі не скидайте.
За біженські гроші – ганьба вам і срам!
На неньку цей бруд не кида́йте!

Любіть Україну, всім серцем любіть,
Бо кров українська в вас в жилах,
Але за кордоном її не ганьбіть,
Бо наші герої в могилах!

14.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 950599

МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ ПІСЛЯ ВІЙНИ

Ми зустрінемось після війни,
Нам Госпо́дь допоможе здолати,
Всі діяння того́ сатани,
Що прийшов від життя нас звільняти.

Ми зустрінемось після війни
І ридати від радості бу́дем,
Заколо́сяться знову лани
І лунатиме пісня усюди.

Ми зустрінемось після війни,
Та жахіття війни не зітру́ться,
Вони йтимуть у кожного сни,
І герої в серцях збережуться.

Ми зустрінемось після війни,
Та оговтатись буде нам важко,
Бо лягли наші до́ньки й сини,
Не приго́рнуть батьки їх, як пташку.

Ми зустрінемось після війни,
Мабуть, слів підібрати не зможем,
Бо руїни, і кров, й бур'яни...
Й домовина героя є ложем.

Ми зустрінемось після війни,
І щасливі, що пекло позаду,
Не чекали такої ціни́,
І такого за мир тілопаду.

10.06.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ДОЛЯ УКРАЇНИ

Доля України й вишиття,
Ко́ршуном красунечка прибита,
В рідної скалічене життя,
Кров’ю, як водицею залита.

Знищити взяли́ся вороги,
Топчуть, спопеляють нашу неньку,
Рі́ки з кро́ві, в кро́ві береги́,
Кулі застрягають у серде́ньку.

Горе, що прине́сла нам орда,
Біль, який доводиться терпіти,
З ворогом вселилася біда…
Ви́стоять рідненькій, не зомліти.

Ки́лимом не встелена земля,
Мінами всіває ворог рясно,
Скрізь сліди убивці-москаля,
Ірод не дає нам жити щасно.

Шмаття з України, сльози й біль,
Знищена, знівечена красуня,
Стерти із лиця – ворожа ціль.
Довго йтиме від війни відлуння.

Доля України і хрести,
Згарища, могили і руїни.
Як же всі хрести ці пронести́?
Як же відновити наші сті́ни?

02.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

ВИСТОЇТЬ

Днів за три хотіли Україну взяти
Й перемогу сво́ю в раші святкувати,
Та зустріли пекло і мішки чорненькі
На святій землиці України-неньки.

Воїни Вкраїни неньку захищають,
У боях за неї го́лови складають,
Місяці́, не тижні, вже на полі бо́ю,
Бо війна проклята увійшла грозою.

Горе сколихнуло неньку-Україну,
Знищити хотіло й мову солов’їну,
Та Вкраїна мужньо бореться з ордою,
Воїни безстрашні стали всі до бо́ю.

Всюди градів звуки, звуки канонади,
Сіються, як зе́рна, вражі кулепади,
Скрізь усе палає, стогне Україна,
Постає з красуні спа́лена руїна.

Гинуть мирні люди, гинуть наші діти,
В бункерах й підвалах мусимо сидіти,
Там не світить сонце, там немає неба,
Ру́ки у молитві зводимо, як треба.

Ворог скаженіє, звірства не зуп́инить,
Все упир лютує, геноцид в нас чинить.
Ми – незламні духом і Всевишній з нами.
Ви́стоїть Вкраїна в битві з ворогами!

25.05.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 948742

❗️Оперативна інформація станом на 22:00, 02.01.2026
▪️ Олександрівський напрямок: оборонці зупинили 8 атак ворога в районах Зеленого Гаю, Олександрограда, Вишневого, Злагоди та Рибного; ще 2 боєзіткнення тривають.
▪️ Гуляйпільський напрямок: 20 бойових зіткнень, ворог намагається просунутися в Гуляйполе, Добропілля та Зелений; авіаудари по Залізничному, Варварівці, Різдвянці, Долинці, Верхній Терсі, Гуляйполі.
▪️ Оріхівський напрямок: дві атаки на Плавні та Приморське; авіаудар по Новоандріївці.

https://t.me/Ukraineaboveallelse