🛑 "Вага впала до 30 кг": журналістку Рощину піддавали тортурам у російському полоні, — "Слідство.Інфо". Розслідувачі встановили, що українську журналістку Вікторію Рощину, яка померла у 2024 році, жорстоко катували в російському полоні: на її тілі виявили ножові рани, її били електрострумом, а працівники російської колонії приховували її від перевірок. За даними прокурорів, Рощину утримували у в’язницях без будь-яких офіційних звинувачень. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

https://www.youtube.com/live/3gcW3eZiOO4?si=yY0O0DwFSKcFt5mo

Якщо ти розумний, ти не вплутуєшся у війни... Я б не сказав, що він виконав найкращу роботу. Я не великий його фанат, — Трамп про Зеленського Водночас президент США заявив, що не вважає Зеленського відповідальним за цю війну.

Чемпіонка світу з Казахстану боксерка Ангеліна Лукас здобула дострокову перемогу над суперницею з Танзанії #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Brovarysport #Brovary_boxing https://brovarysport.net.ua/?p=35549

#поезія Не той, насправді, другом є, Хто обіймає і цілує.. А хто із Вами сльози ллє, Як серце плаче і сумує. Людьми своїми є не ті, Хто Вам шампанське наливають. А до проблем сліпі й глухі, Ви плачете - вони співають. Обличчя в щирості просте, Немає зверхності й гордині. А в серці доброта живе, Ось це найкраще у людині. Та якщо друг пішов від Вас, Й залишив у тяжку хвилину.. Скажіть йому:"У добрий час", Й забудьте легко цю людину. Бо ті, хто люблять, не ідуть, І коли важко не лишають. І в цьому є найвища суть, Як вірять, люблять й поважають. Так, знаю, треба вибачать, Але забути неможливо. Бо другом зраднику не стать, В стосунках вірність надважлива... ВІТА ІГНАТКО

Художник Іван Орманжи (Запоріжжя)💙💛Трошечки осінніх барв. Річка у парку🍂🎨

https://youtu.be/zgASN1pEUFY?si=nYqv0F-bPZKbgRqc

#книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги “Сп’янілі від кохання” Джасмін Ґіллорі Видавництво Книголав Марго є співвласницею винарні в Напі, а Люк працював в айтішкє, але звільнився через ненависть до керівництва та самої роботи, повернувся до рідної Напи і від нудьги влаштувався працювати у якусь винарню. Вони перетнулися в барі, Марго хотілося відпочити, Люку сподобалася Марго, вони переспали, а вранці з’ясувалося, що тепер вона - його керівниця. Пу-пу-пу. Стосунки тепер неможливі, але ж їх так хочеться! Отакий конфлікт. Непогана історія, яка мене трохи підставила тим, шо виявилася не така літня, як я очікувала))) Три вогники на звороті - це, напевно, трохи перебір, але два точно можна поставити. Історія більше затишна, тут нема шалених поворотів та емоційних гойдалок, але є багато внутрішніх монологів та буденних проблем з дрібкою родинних драм. Я спочатку не дуже розуміла оцю дилему “керівник - працівник”, тим паче на сімейній виноробні, а не десь у технологічній компанії Astronomer, але Марго мені на сторінках докладно пояснила, в чому питання. Взагалі класна персонажка - сильна, рішуча, емоційна, займається тим, що любить, і любить те, чим займається. Люк вийшов досить реалістичний))) Це молодий чоловік, який так боїться розчарувати маму, що бреше їй щодо двох дуже важливих сфер свого життя) Звісно, це все вилізає назовні, звісно, спричиняє проблеми. Але мені сподобалася трансформація думок та ставлення до себе, яку герой все ж таки пройшов, і рішення, яке все ж ухвалив. Ну і мені сподобалося, як він описує свої почуття до Марго - у мене взагалі, походу, слабкість до внутрішніх монологів такого штибу)) Загалом враження позитивні, але в топ прочитаного я книгу не додам) Якщо шукати перепочинку від спортивних романів, де герої їбуться у кожній главі (не знаю, правда, нашо від такого відпочивати)))), чи дарк романів, де він веде себе, як токсичне падло, але кохає шопиздець (хм.. треба щось таке почитать.…), чи високої полиці, від якої втомився мозок, це от робочий варіант.