#архів Київська товарна біржа у ХІХ столітті . ▪️Її заснували 5 червня 1869 року на вулиці Інститутській, 7. Основна діяльність біржі полягала в укладанні угод щодо зерна, деревини, цукру, а також у реєстрації угод купівлі-продажу товарів гуртом. ▪️Водночас вона виконувала деякі функції фондової біржі: на ній укладалися угоди з векселями, облігаціями, акціями підприємств. ▪️Тут працювали ліцензовані маклери (біржові брокери). А деякі банки та акціонерні товариства реєстрували свої акції саме через цю біржу. ▪️У період з 1877 по 1916 роки виходили щотижневі біржові бюлетені, в яких друкували інформацію про укладені угоди, ціни на товари, фонди, ціни на інших внутрішніх ринках. ▪️У 1900-х роках у Києві почали обговорювати створення окремої фондової біржі, однак ці плани не реалізували через несприятливі політичні умови.

https://youtu.be/ZQmlqLom_Oo?si=UIwR_s7lozfru-HK

#технології Уявіть собі всю історію людства на одній карті! TimeMap – це унікальний проект, який дозволить вам поринути у захоплюючий світ минулого, досліджуючи зміни кордонів, війни, правителів та ключові події від шумерів до наших днів. Просто натисніть на прапор будь-якої держави, щоб дізнатися її історію. 👇 https://www.oldmapsonline.org/en/history/regions#position=3.3783/39.56/79.89&year=1262

У місті Буча у Київській області 14-річна дівчина залізла на дах поїзда і її вдарило струмом. Потерпілу госпіталізували до лікарні з опіками #Новини_news #Kyiv #Новини_Київ_Київщина #News_Kyiv #News_Ukraine @Новини_news @world_news #news @Brovary #Київщина https://brovaryregion.in.ua/?p=42651

КОТИ, ЯКІ ЗРУЧНО ОБЛАШТУВАЛИСЯ

Раптом чергова шалена хвиля спочатку знесла з ніг, а потім змила мене у воду. Коли мені все-таки вдалося виринути, я знаходився далеко від "Аделаїди" і вгледів кілька човнів, які ледь трималися на воді. Спробував допливти до одного з них, але чим більше намагався плисти до нього, тим далі мене відносило. Тоді я побачив, як наша бригантина пішла на дно. Довго чув вигуки матросів і команди капітана, що намагався керувати човнами. Я чимдуж кликав на допомогу, але човен був надто далеко, і, ймовірно, мене ніхто не почув. Мабуть, вирішили, що я вже лежу на дні океану, тому й не шукали. Крім того, головною турботою матросів у човні, було утримати його на плаву. Уривками пам'ятаю усе, що відбувалося потім. Я то виринав, то знову опинявся під водою, не розумів, у який бік мене несе, і на скільки вистачить сил. Я вже прощався з життям, благав прощення за всі свої гріхи. Тоді надія майже полишила мене, та раптом рука торкнулася до чогось дуже твердого. Виявилося, що це величезна кам'яна брила, яка стирчала з води. Я вхопився та протримався певний час. Потім плив ще, хоча й не розумів куди. Нарешті, намацав ногами дно та вийшов на якийсь берег. Зробив кілька кроків та звалився повністю знесилений. Гадки не маю, як довго пролежав там, бо, коли розплющив очі, сонце вже добряче припікало. Роззирнувшись, я збагнув, що знаходжуся на піщаному березі, що простягався по обидва боки на невідому відстань. Футів за тридцять попереду берег закінчувався, і починався густий ліс. Далі за лісом здіймалися гори, відносно невисокі, вкриті рясними заростями, але в деяких місцях було помітно стежини. На найвищій горі помітив маленький потічок та скелю, яка за формою схожа на якусь химерну тварину. Хоча я пробув доволі багато часу у воді, але, за виключенням кількох дрібних подряпин та зчесаних колін, не мав жодних ушкоджень. Мій клинок, як зазвичай, був на місці, на відміну від карти. Але скарби мене тепер не хвилювали. Думав лише за те, скільки тут протримаюся. Ніяк не наважувався кудись йти, та й лишатися на цьому сонці теж було майже нестерпно, до того ж почали мучити спрага й голод. Читати далі за посиланням: https://arkush.net/book/18589 Приємного читання