🇺🇦🥋Юні українські майстри тхеквондо (ВТФ) зібрали повний комплект нагород на чемпіонаті світу серед кадетів у Фуджейрі (ОАЕ) Прохор Набока став 🥉бронзовим призером у ваговій категорії до 57 кг. Нагадаємо, також на цій світовій першості Карина Довжанин здобула 🥇золото у вазі до 44 кг, а Максим Шульженко став 🥈срібним призером у ваговій категорії понад 65 кг. 👏Вітаємо спортсменів та тренерів! #world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

❗️Названо склад збірної України на індивідуальну гонку Олімпійських ігор 2026 🇺🇦 Тренерський штаб збірної України з біатлону визначився зі спортсменами, які братимуть участь в індивідуальній гонці на Олімпійських іграх 2026. 🔥 Представлятимуть країну на трасі в Антгольці четверо біатлоністів: Дмитро Підручний, Віталій Мандзин, Антон Дудченко та Тарас Лесюк. 👉 Богдан Борковський, який також відправився на ОІ-2026, не отримав шансу виступити в індивідуалці. ⛷ Особистий старт серед чоловіків відбудеться 10 лютого, початок о 14:30. 📋 Склад збірної України на індивідуальну гонку Олімпійських ігор: ▪️6. Дмитро Підручний ▪️26. Віталій Мандзин ▪️67. Тарас Лесюк ▪️77. Антон Дудченко #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

#поезія Живу в такій красі – не передати! Земля, мов казка, дивна, чарівна! Садок і квіти скрізь навколо хати, Заходить в саме серденько весна. Тут яблуні, мов молоком облиті, І груші, й вишні в ніжному цвіту… А вранці квіти всі росою вмиті… Як не любити землю цю святу… І я люблю чарівну Україну, Цю землю надзвичайну, непросту. Люблю її я ніжно і дитинно, Свою Вітчизну, рідну, пресвяту. Мій тут почався хід, тут всі стежини, Які ведуть по цій землі в життя. Тут є усе під сонцем для людини І в кожного було тут майбуття. А зараз йде війна, земля палає, І ворог став на нашому путі. Ніхто свого майбутнього не знає… Чи буде сонце в нашому житті? А скільки весен будем ще стрічати, Світанків ніжних, стежечок в росі? Ніхто цього не може зараз знати… Та поки що живемо у красі, Радіємо, дивуємось природі, Любов’ю наливаємо серця. А на кордоні ворог, там на сході, Ракети посилає без кінця, Щоб нас убити, знищити, спалити, Бо забаганка визріла така… А ми в своїй країні хочем жити — Тут наша пісня гарна і дзвінка, Тут наше слово ніжне світанкове, Тут наші предки, прадіди-діди Й дитинство у дітей було чудове, Та орки принесли біду сюди… О, Боже, зглянься, так не має бути, Чого ці орки в край до нас зайшли! За що несемо ми страшну спокуту? Ми добрими і мирними були… Хіба за те, що волю ми любили, Що прагли самостійності віки? Та ми нікого в світі не гнобили, Сади садили мирно, залюбки… Тож зглянься, Боже! Дай нам вільно жити І Україну рідну збережи. Ми вміємо дружити і любити… Здолати ворогів допоможи! Надія Красоткіна

ФРАЗИ ЗАМІСТЬ ДІЙ Ти кажеш, що це люди? Я не вірю, Вони страшніші, аніж сатана, Вони страшніші аніж дикі звірі, І через них в країні в нас війна. І через них в нас гинуть всюди люди, І через них лягає неньки цвіт, І через них в нас сльо́зи ллються всюди Уже багато довгих-довгих літ. І кров на землю ллється без упину, Щодня у нас нелічено смертей, Стирають впрах потвори Україну, І світ на це не відкрива очей. То фактів їм якихось недостатньо, То десь гуманність пробують ліпить… Бо їх ще горе, просто, не спіткало… А ми, напрочуд, хочемо всі жить. На нас щодня летить ворожа зброя, А нам себе не вільно захищать, Ми маєм захлинатися від горя, Бо можемо потвор провокувать. То й тих істот, мабуть, не покарають, Що спопеляють, нищать все у нас, Які жорстоко нас тут убивають… Та замість дій політ ганебних фраз. На дике плем’я світ лиш споглядає, Щоб дати відсіч – світ сказав нам: «Зась!» На що ж спільнота світова чекає? Аби вогонь життя у нас загас? 31.08.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024 ID:  1021296

#історія #події Битва за Коррехідор: «Скеля», яку неможливо взяти, але довелося відбити 🏝️💣 В історії Другої світової війни є місця, що стають символами національної гордості та болю. Для американців таким місцем став Коррехідор — крихітний острів-фортеця при вході в Манільську затоку на Філіппінах. 16 лютого 1945 року союзники розпочали операцію з повернення цієї «Скелі», яка три роки тому стала місцем їхньої найбільшої поразки на Тихому океані. 🇺🇸⚔️🇯🇵 Десант у «вушко голки» Коррехідор вважався неприступним. Японський гарнізон зарився глибоко в мережу тунелів Малінта, а стрімкі скелі робили класичну висадку з моря майже самогубством. Тому американське командування пішло на божевільний крок: скинути парашутистів на крихітний майданчик на вершині пагорба — прямо на голови ворогу. Це було схоже на спробу посадити літак на дах хмарочоса під час шторму. 🪂💨 Пекельний лабіринт Японці не очікували атаки з неба. Проте справжнє пекло почалося після приземлення. Острів був перетворений на підземну фортецю. Битва йшла не за вулиці, а за кожен вхід у печеру, за кожну вентиляційну шахту. Японські солдати, вірні кодексу бусідо, відмовлялися здаватися, часто підриваючи себе разом із тунелями та американськими штурмовими групами. Острів буквально здригався від вибухів складів боєприпасів. 💥🌋 Символ реваншу Для генерала Дугласа Макартура повернення Коррехідора було справою честі. Коли 2 березня над фортецею знову підняли американський прапор, це стало сигналом усьому світу: епоха японського домінування в регіоні завершена. З 6700 японських захисників острова в живих залишилося лише близько 50 чоловік — решта загинули в бою або під завалами підірваних тунелів. 🚩🫡 Ця операція до сьогодні вважається однією з найуспішніших і водночас найжорстокіших десантних операцій в історії. Вона довела, що навіть найпотужніші фортифікації безсилі проти поєднання зухвалої стратегії та залізної волі тих, хто повертає своє. 🎖️💪