Українська
English
ТАКИЙ ЩЕ ЮНИЙ, ТА ПОЛІГ
( В знак світлої пам’яті героя-односельчанина Михайла Даниліва )
Такий ще юний, та поліг,
Поліг в бою́ за Україну,
Любов до неньки він беріг
Й беріг він мову солов’їну.
Він став на захист без вагань,
Та повернувся в домовині,
Зазнав і болю і страждань…
Тепер в землиці у хатині.
Йому би жити й розквітать,
Йому б Вкраїну підіймати…
В могилі мусить вже лежать
І сло́ва більше не сказати.
Чорніє мати у сльозах
І ледве дух вже переводить,
Його ж носила на руках –
Тепер в риданні ру́ки зводить.
І не пове́рне до життя –
Молитва й сльози тут безсилі,
В життя нема вже вороття,
Хоч не були́ літа́ на схилі.
Михайло за Вкраїну ліг,
За нас, за край наш, і за мову,
На жаль, він вижити не зміг,
Й не заведе́ ні з ким розмову.
20.12.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
( В знак світлої пам’яті героя-односельчанина Михайла Даниліва )
Такий ще юний, та поліг,
Поліг в бою́ за Україну,
Любов до неньки він беріг
Й беріг він мову солов’їну.
Він став на захист без вагань,
Та повернувся в домовині,
Зазнав і болю і страждань…
Тепер в землиці у хатині.
Йому би жити й розквітать,
Йому б Вкраїну підіймати…
В могилі мусить вже лежать
І сло́ва більше не сказати.
Чорніє мати у сльозах
І ледве дух вже переводить,
Його ж носила на руках –
Тепер в риданні ру́ки зводить.
І не пове́рне до життя –
Молитва й сльози тут безсилі,
В життя нема вже вороття,
Хоч не були́ літа́ на схилі.
Михайло за Вкраїну ліг,
За нас, за край наш, і за мову,
На жаль, він вижити не зміг,
Й не заведе́ ні з ким розмову.
20.12.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ТАКИЙ ЩЕ ЮНИЙ, ТА ПОЛІГ
( В знак світлої пам’яті героя-односельчанина Михайла Даниліва )
Такий ще юний, та поліг,
Поліг в бою́ за Україну,
Любов до неньки він беріг
Й беріг він мову солов’їну.
Він став на захист без вагань,
Та повернувся в домовині,
Зазнав і болю і страждань…
Тепер в землиці у хатині.
Йому би жити й розквітать,
Йому б Вкраїну підіймати…
В могилі мусить вже лежать
І сло́ва більше не сказати.
Чорніє мати у сльозах
І ледве дух вже переводить,
Його ж носила на руках –
Тепер в риданні ру́ки зводить.
І не пове́рне до життя –
Молитва й сльози тут безсилі,
В життя нема вже вороття,
Хоч не були́ літа́ на схилі.
Михайло за Вкраїну ліг,
За нас, за край наш, і за мову,
На жаль, він вижити не зміг,
Й не заведе́ ні з ким розмову.
20.12.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
124переглядів
