https://www.youtube.com/live/_bp0sfjOLo0?si=Q0n1o1fgbJg0hIC9

#поезія Стільки дощу не вмістить жодна весна. Добре було б пам’ятати всі імена. Добре було б вчасно піти й не шкодувати, йдучи. Добре було б уміти. Я не вмію. Навчи. Але тепер ночі розмоклі, як сірники. І обпікає дотик до твоєї руки. Обпікає вуличне листя й нічні вогні. Поясни, як ти дихаєш на такій глибині. Добре було б тішитись, що все є таким, яким є. Добре було б відчувати життя, розуміючи, що воно твоє. Відчувати його, прокидаючись зранку і засинаючи уночі. Добре було б не думати про тебе. Я не вмію. Навчи. Але це повітря в травні — різке, як скло. Я знаю: тобі заважає те, що з тобою було. Я знаю, як ти боїшся серця свого. Я знаю: насправді ти хочеш саме цього. Стільки дощу — а його несе і несе. Я знаю все, що потрібно тому, хто знає все. Дерева над головою. Темрява на плечі. Я знаю все. Я готовий вчитися далі. Навчи. Сергій Жадан

https://youtu.be/jvCtcGJnkp4?si=V-dk79XDqv8GtQtE