#поезія
Жовтень-спокусник зваблює сонцем,
пестить тендітно жоржини теплом.
Я, як той пуплях, в своїй оболонці,
лиш споглядаю... А чари кругом...
Он, шелестить спідницЯми тополя,
пристрасний танець їй так до лиця.
Стала в берізки прозорою льоля,
наче з картини "крутого" митця.
Ген, груша-дичка скидає жупана,
губить плоди ,як намисто, в росу...
І горобина, ця вічна путана,
перли колише... і чеше косу.
Жовтень сміється. Палко цілує
діву-калину. Рум'яниться світ.
Тихо в кутку Осінь хустку гаптує,
сушить на чай хризантемовий цвіт..
Пахнуть чуттєво розкидані ябка,
їхня ґаздиня вітрам віддалась...
Крутиться листя , як крильця у бабки.
Жовтень чаклує. І я роздяглась...
Людмила Галінська
#поезія
Жовтень-спокусник зваблює сонцем,
пестить тендітно жоржини теплом.
Я, як той пуплях, в своїй оболонці,
лиш споглядаю... А чари кругом...
Он, шелестить спідницЯми тополя,
пристрасний танець їй так до лиця.
Стала в берізки прозорою льоля,
наче з картини "крутого" митця.
Ген, груша-дичка скидає жупана,
губить плоди ,як намисто, в росу...
І горобина, ця вічна путана,
перли колише... і чеше косу.
Жовтень сміється. Палко цілує
діву-калину. Рум'яниться світ.
Тихо в кутку Осінь хустку гаптує,
сушить на чай хризантемовий цвіт..
Пахнуть чуттєво розкидані ябка,
їхня ґаздиня вітрам віддалась...
Крутиться листя , як крильця у бабки.
Жовтень чаклує. І я роздяглась...
Людмила Галінська
Українська
English
