• Завтра Україна буде однією з найтепліших країн Європи – очікується +26°, пише синоптик Наталія Діденко.

    У цей вівторок у столиці має бути сонячна погода з температурою повітря до +24°. Наступні дні також буде тепло.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Завтра Україна буде однією з найтепліших країн Європи – очікується +26°, пише синоптик Наталія Діденко. У цей вівторок у столиці має бути сонячна погода з температурою повітря до +24°. Наступні дні також буде тепло. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    245переглядів
  • Шахед над містом летить, і звуки дивні видає... стрьомно, шо аж пиздець😨😱
    Шахед над містом летить, і звуки дивні видає... стрьомно, шо аж пиздець😨😱
    Wow
    Sad
    2
    469переглядів
  • Знайомтеся: рідкісна потвора, божевільний садист, маніяк, алкоголік. Його звали Аркадій Голіков, літературне псевдо - Гайдар.З дитинства відрізнявся жорстокістю, нарваністю й неймовірною дурістю. Все рвався на війну - убивати. З 13 років на побігеньках у більшовиків. У 14 років купив на толкучці "Браунінг" і почав брати участь в кривавих "розбірках" більшовиків з "ворогами народу". Тоді ж вступив в партію більшовиків. У 14 років. В партію. Полком він дійсно командував. Щоправда, не в 14 і не в 15 років як нам розповідали у школі. Спочатку то був запасний полк. А потім інший маніяк і негідник - Тухачевський призначив його командиром 58-го окремого полку по боротьбі з бандитизмом (тобто був карателем) і спрямував на придушення селянського повстання на Тамбовщині. На той момент Голікову було 17 років і 5 місяців. Головна його якість - бездумна неймовірна звіряча жорстокість, за що, власне, йому посаду в такому віці й дали.Так почалася кар`єра одного з найстрашніших більшовицьких карателів. Від України до Казахстану й Сибіру залишив він свій кривавий слід. Особливо "прославився" цей нелюд в Хакасії, полюючи на партизанів. На чолі загону особливого призначення ДПУ грабував та вирізав цілі села від малих до старих: Балахта, Підкамінь, Сулеков, Барбаков та інші. Найулюбленішим видом страти був постріл з нагана в потилицю. Але й з кулемета розстрілював по три десятки за раз, і шашкою рубав, і в річці топив. Награбоване потім пропивалося в страшних оргіях. На той час Голікову було 18 років.Тоді ж він отримав своє прізвисько - Гайдар, що на хакаському ("хайдар") означало питання "куди?" Так він питав місцевих, куди скакати, полюючи на невловимих (а потім як з`ясувалося взагалі неіснучих) "бандитів". Його іменем хакаські матері лякали своїх дітей.
    Зрештою загін, яким він командував, геть перетворився на банду убивць, гвалтівників, мародерів та п`яниць. Тих своїх підлеглих, хто намагався хоч якось спинити беззаконня, душогуб власноруч розстрілював. Сам він у свої 18 років став закінченим алкоголіком, маючи при цьому важкі психічні розлади. На справжнісіньку звірюку перетворився.Дійшло до того, що чекістське начальство, яке ніколи не страждало на гуманізм, змушене було зняти його з посади та відправити на лікування. Бо сплили численні факти масових убивств ні в чому не винних людей, включно з дітьми. Так у 20 років він вперше опинився у психушці. Зрештою Гайдара зовсім викинути і з армійської служби й він став майже постійним пацієнтом будинків скорботи, не припиняючи при цьому пити. Напади байдужості змінювалися тужливою злобою. Він різав собі вени, бо ночами до нього приходили ті, кого він убив.Але дивним чином цей алкаш, псих, нелюд і недоучка став знаменитим дитячим письменником. Дитячим письменником. Той, хто дітей убивав. У своїх книжках він вчив діточок людяності, патріотизму, ввічливості, чесності. Людина, яка з насолодою убивала бойових товарищів, навчала дітей товариськості. Тип, який майже не мав друзів, навчав міцній дружбі. Хоча...Головна і єдина тема всіх його книжок не це. Головна тема - війна та підготовка до війни. Його книги виховували не дітей - солдат. Які мали з радістю класти свої голови за першою вимогою комуністичної влади. Яким навіть дитинство мати заборонялося - замість цього - підготовка до війни і смерті.Хто з нас у дитинстві не лазив по сусідських садках? Це ж дитинство! У книзі Гайдара "Тимур і його команда" хлопці, які полюбляли зірвати яблук у чужому садку перетворилисмя на справшніх фашистів. Їм протистояв головний герой - Тимур, який замість того щоб відпочивати влітку, створює воєнізовану дитячу огранізацію для допомоги мешканцям селища. Але не всім, а лише тим, родичі яких служать в Червоній Армії. Такі ось книжки писалися. "Р.В.С", "Судба барабанщика", "Школа", "Дальние страны", "Чук и Гек", "Сказка о Военной тайне, о Мальчише-Кибальчише и его твердом слове" - вся ця пропаганда для молодшого і середнього шкільного віку писалося у короткі періоди між лютими запоями.Але Гайдер і його книжки були дуже потрібні комуністичній пропаганді. Тому він мав від влади все: гроші, квартири, дачі, премії, мільйонні наклади. До слова - був страшним українофобом. Усією душею ненавидів саму українську землю та її мову...
    Помер Гайдар в улюблений для себе спосіб - на війні, від кулі. Все рвався в бойову частину, але медкомісія не дозволяла. Тому заручився підтримкою газети "Комсомольська правда" й пішов на війну кореспондентом. З групою червоноармійців потрапив в оточення. Загинув дуже цікаво. Черворноармійцям, які переховувалися в лісі біля села Лепляво Черкаської області, дуже кортіло їсти. Тож вони внадилися грабувати місцеве населення. Особливо подобалося "розводити" на хліб та картоплю місцевого шляхового обхідника на залізниці - той жив наодинці. Очевидно, мужику набридло, що до нього мало не щоночі шастає "захисник" з відром, забираючи й без того скромні запаси на зиму, і він поскаржився німцям. Ті поставили в засідку мотоцикл з кулеметом. Аркадій Петрович Гайдар загинув рано врані 26 жовтня 1941 року так, як і починав своє доросле життя - при спробі пограбування. В руках його в останню мить було порожнє відро...
    Якщо ви гадаєте, що це лише розповідь про одного конкретного негідника - це не так. Серед більшовиків подібних було безліч. І головне: вони не бачили нічого поганого в тому, щоб перетворювати дітей на убивць. Вони це перетворили на державну політику...
    Павло Бондаренко
    Знайомтеся: рідкісна потвора, божевільний садист, маніяк, алкоголік. Його звали Аркадій Голіков, літературне псевдо - Гайдар.З дитинства відрізнявся жорстокістю, нарваністю й неймовірною дурістю. Все рвався на війну - убивати. З 13 років на побігеньках у більшовиків. У 14 років купив на толкучці "Браунінг" і почав брати участь в кривавих "розбірках" більшовиків з "ворогами народу". Тоді ж вступив в партію більшовиків. У 14 років. В партію. Полком він дійсно командував. Щоправда, не в 14 і не в 15 років як нам розповідали у школі. Спочатку то був запасний полк. А потім інший маніяк і негідник - Тухачевський призначив його командиром 58-го окремого полку по боротьбі з бандитизмом (тобто був карателем) і спрямував на придушення селянського повстання на Тамбовщині. На той момент Голікову було 17 років і 5 місяців. Головна його якість - бездумна неймовірна звіряча жорстокість, за що, власне, йому посаду в такому віці й дали.Так почалася кар`єра одного з найстрашніших більшовицьких карателів. Від України до Казахстану й Сибіру залишив він свій кривавий слід. Особливо "прославився" цей нелюд в Хакасії, полюючи на партизанів. На чолі загону особливого призначення ДПУ грабував та вирізав цілі села від малих до старих: Балахта, Підкамінь, Сулеков, Барбаков та інші. Найулюбленішим видом страти був постріл з нагана в потилицю. Але й з кулемета розстрілював по три десятки за раз, і шашкою рубав, і в річці топив. Награбоване потім пропивалося в страшних оргіях. На той час Голікову було 18 років.Тоді ж він отримав своє прізвисько - Гайдар, що на хакаському ("хайдар") означало питання "куди?" Так він питав місцевих, куди скакати, полюючи на невловимих (а потім як з`ясувалося взагалі неіснучих) "бандитів". Його іменем хакаські матері лякали своїх дітей. Зрештою загін, яким він командував, геть перетворився на банду убивць, гвалтівників, мародерів та п`яниць. Тих своїх підлеглих, хто намагався хоч якось спинити беззаконня, душогуб власноруч розстрілював. Сам він у свої 18 років став закінченим алкоголіком, маючи при цьому важкі психічні розлади. На справжнісіньку звірюку перетворився.Дійшло до того, що чекістське начальство, яке ніколи не страждало на гуманізм, змушене було зняти його з посади та відправити на лікування. Бо сплили численні факти масових убивств ні в чому не винних людей, включно з дітьми. Так у 20 років він вперше опинився у психушці. Зрештою Гайдара зовсім викинути і з армійської служби й він став майже постійним пацієнтом будинків скорботи, не припиняючи при цьому пити. Напади байдужості змінювалися тужливою злобою. Він різав собі вени, бо ночами до нього приходили ті, кого він убив.Але дивним чином цей алкаш, псих, нелюд і недоучка став знаменитим дитячим письменником. Дитячим письменником. Той, хто дітей убивав. У своїх книжках він вчив діточок людяності, патріотизму, ввічливості, чесності. Людина, яка з насолодою убивала бойових товарищів, навчала дітей товариськості. Тип, який майже не мав друзів, навчав міцній дружбі. Хоча...Головна і єдина тема всіх його книжок не це. Головна тема - війна та підготовка до війни. Його книги виховували не дітей - солдат. Які мали з радістю класти свої голови за першою вимогою комуністичної влади. Яким навіть дитинство мати заборонялося - замість цього - підготовка до війни і смерті.Хто з нас у дитинстві не лазив по сусідських садках? Це ж дитинство! У книзі Гайдара "Тимур і його команда" хлопці, які полюбляли зірвати яблук у чужому садку перетворилисмя на справшніх фашистів. Їм протистояв головний герой - Тимур, який замість того щоб відпочивати влітку, створює воєнізовану дитячу огранізацію для допомоги мешканцям селища. Але не всім, а лише тим, родичі яких служать в Червоній Армії. Такі ось книжки писалися. "Р.В.С", "Судба барабанщика", "Школа", "Дальние страны", "Чук и Гек", "Сказка о Военной тайне, о Мальчише-Кибальчише и его твердом слове" - вся ця пропаганда для молодшого і середнього шкільного віку писалося у короткі періоди між лютими запоями.Але Гайдер і його книжки були дуже потрібні комуністичній пропаганді. Тому він мав від влади все: гроші, квартири, дачі, премії, мільйонні наклади. До слова - був страшним українофобом. Усією душею ненавидів саму українську землю та її мову... Помер Гайдар в улюблений для себе спосіб - на війні, від кулі. Все рвався в бойову частину, але медкомісія не дозволяла. Тому заручився підтримкою газети "Комсомольська правда" й пішов на війну кореспондентом. З групою червоноармійців потрапив в оточення. Загинув дуже цікаво. Черворноармійцям, які переховувалися в лісі біля села Лепляво Черкаської області, дуже кортіло їсти. Тож вони внадилися грабувати місцеве населення. Особливо подобалося "розводити" на хліб та картоплю місцевого шляхового обхідника на залізниці - той жив наодинці. Очевидно, мужику набридло, що до нього мало не щоночі шастає "захисник" з відром, забираючи й без того скромні запаси на зиму, і він поскаржився німцям. Ті поставили в засідку мотоцикл з кулеметом. Аркадій Петрович Гайдар загинув рано врані 26 жовтня 1941 року так, як і починав своє доросле життя - при спробі пограбування. В руках його в останню мить було порожнє відро... Якщо ви гадаєте, що це лише розповідь про одного конкретного негідника - це не так. Серед більшовиків подібних було безліч. І головне: вони не бачили нічого поганого в тому, щоб перетворювати дітей на убивць. Вони це перетворили на державну політику... Павло Бондаренко
    1Kпереглядів
  • 109переглядів 12Відтворень
  • Мода, яка мене надихає
    ‐‐---------------------------------------
    ❤️⭐️❤️ дизайн логотипів та брендбук
    Михайло Розумний - www.artzong.com
    Мода, яка мене надихає ‐‐--------------------------------------- ❤️⭐️❤️ дизайн логотипів та брендбук Михайло Розумний - www.artzong.com
    Love
    Like
    3
    652переглядів
  • https://www.radiosvoboda.org/a/evelin-pro-zhyttya-v-donetsku-i-pereyi...
    https://www.radiosvoboda.org/a/evelin-pro-zhyttya-v-donetsku-i-pereyizd-u-kyiv/33314501.html
    WWW.RADIOSVOBODA.ORG
    «У клас ти не зайдеш без «георгіївської стрічки». 18-річна Евелін 10 діб вибиралась з окупованого Донецька
    «Мені стало дивно, що тепер ми замість Тараса Шевченка вчимо Пушкіна»
    225переглядів
  • ...все в житті тимчасово...

    ▪️завжди коли йде дощ, ти знаєш, що все закінчиться...
    ▪️кожного разу, коли тобі боляче, рана вилікується...
    ▪️після темряви завжди є світло - однак часто здається, що ніч буде останньою завжди, цього не буде, ніщо не триває вічно...
    ...отже, якщо все добре прямо зараз, насолоджуйтесь - це буде не вічно.
    ...якщо все погано, не хвилюйся, тому що це теж не буде вічно...
    ...те, що життя не легке на даний момент не означає, що не можна сміятися...
    ...те, що тебе турбує, не означає, що ти не можеш посміхнутися...
    ...кожна мить дає нам новий початок і новий кінець.
    ...кожну секунду ти отримуєш другий шанс, просто використовуй його...
    ...в житті все тимчасово...
    ...все в житті тимчасово... ▪️завжди коли йде дощ, ти знаєш, що все закінчиться... ▪️кожного разу, коли тобі боляче, рана вилікується... ▪️після темряви завжди є світло - однак часто здається, що ніч буде останньою завжди, цього не буде, ніщо не триває вічно... ...отже, якщо все добре прямо зараз, насолоджуйтесь - це буде не вічно. ...якщо все погано, не хвилюйся, тому що це теж не буде вічно... ...те, що життя не легке на даний момент не означає, що не можна сміятися... ...те, що тебе турбує, не означає, що ти не можеш посміхнутися... ...кожна мить дає нам новий початок і новий кінець. ...кожну секунду ти отримуєш другий шанс, просто використовуй його... ...в житті все тимчасово...
    131переглядів
  • Видавництво «Бородатий Тамарин» радує нас не тільки настолкою 🥹
    Сьогодні вони анонсували, що у них на сайті зʼявився ще мерч за «Колонією» а саме: 3 стікерпаки з персонажами, та 2 постери з персонажами (обличчя та фігурки).

    Постери мають формат А2 та коштують по 200 грн за один.

    Стікерпаки містять по 14 стікерів на аркуші, та коштують по 100 грн за один.

    Придбати можна за посиланням: https://tamarinbooks.com/merch/


    #sci_fi_не_нудно
    Видавництво «Бородатий Тамарин» радує нас не тільки настолкою 🥹 Сьогодні вони анонсували, що у них на сайті зʼявився ще мерч за «Колонією» а саме: 3 стікерпаки з персонажами, та 2 постери з персонажами (обличчя та фігурки). Постери мають формат А2 та коштують по 200 грн за один. Стікерпаки містять по 14 стікерів на аркуші, та коштують по 100 грн за один. Придбати можна за посиланням: https://tamarinbooks.com/merch/ #sci_fi_не_нудно
    Love
    Like
    3
    2коментарів 540переглядів
  • Love
    Haha
    Like
    10
    287переглядів
  • У Міноборони пообіцяли виробникам безпілотників контракти на 10 років за умови локалізації виробництва 

    «Ми як замовник, який платить бюджетні кошти, зацікавлені, щоб відсоток локалізації був якомога вищий. Для цього наприкінці минулого року була ухвалена постанова Кабінету Міністрів України «Зброя перемоги». В ній сформовані чіткі вимоги до виробників української зброї, зокрема, певних видів дронів-бомберів і дронів-розвідників. За умови локалізації на понад 50% від питомої вартості всіх компонентів, вони можуть отримувати від держави гарантовані довгострокові контракти на три, п’ять або десять років», – заявив директор Департаменту політики закупівель Міністерства оборони Гліб Канєвський.

    Водночас він визнав, що повна локалізація виробництва дронів в України неможлива, адже є країни, які спеціалізуються на виробництві певних компонентів. Крім того, бойові дії вимагають постійних змін у конструкції БПЛА: фактично кожні три місяці дрони мають оновлюватися
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    У Міноборони пообіцяли виробникам безпілотників контракти на 10 років за умови локалізації виробництва  «Ми як замовник, який платить бюджетні кошти, зацікавлені, щоб відсоток локалізації був якомога вищий. Для цього наприкінці минулого року була ухвалена постанова Кабінету Міністрів України «Зброя перемоги». В ній сформовані чіткі вимоги до виробників української зброї, зокрема, певних видів дронів-бомберів і дронів-розвідників. За умови локалізації на понад 50% від питомої вартості всіх компонентів, вони можуть отримувати від держави гарантовані довгострокові контракти на три, п’ять або десять років», – заявив директор Департаменту політики закупівель Міністерства оборони Гліб Канєвський. Водночас він визнав, що повна локалізація виробництва дронів в України неможлива, адже є країни, які спеціалізуються на виробництві певних компонентів. Крім того, бойові дії вимагають постійних змін у конструкції БПЛА: фактично кожні три місяці дрони мають оновлюватися #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    150переглядів