У США роздали цьогорічну порцію "Оскарів". Найкращим фільмом була визнана стрічка "Анора" про роман секс-працівниці та сина російського олігарха. Загалом фільм переміг у 5 номінаціях. "Оскар" за найкращий повнометражний документальний фільм отримала стрічка No Other Land ("Немає іншої землі"), над якою працювала палестино-ізраїльська група. У цій категорії був номінований український фільм "Порцелянова війна" Під час промови режисер No Other Land наголосив, що "усі заручники мають повернутися додому". А також заявив, що необхідне дипломатичне вирішення війни, "щоб обидва народи могли жити вільно". Більше переможців премії ви знайдете у матеріалі. #Коло_Кіно #Новини_кіно

Мама завжди казала мені, що взуття може багато розповісти про людину. Куди вона йде, де була і скільки всього пережила. А я ось подумав – а що, якщо розповісти історію самих кросівок? Адже вони теж пройшли довгий шлях, перш ніж стати такими, якими ми їх знаємо сьогодні. Я Форест Ґамп, і це історія кросівок. 🦶 Початок: коли люди бігали босоніж Колись давно, дуже давно, ніхто не думав, що для бігу потрібне спеціальне взуття. Стародавні греки та римляни, наприклад, взагалі бігали босоніж. Навіть перші олімпійці! Вважалося, що так легше та швидше. І якщо ви коли-небудь наступали босою ногою на камінчик, то уявіть, як їм було. Перші ж спроби зробити бігове взуття з’явилися в XIX столітті. У 1832 році британець Вейт Вебстер придумав пришити гумову підошву до тканинного верху. Це була революція, бо взуття стало м’якшим і зручнішим. 👟 Поява перших "спортивних" кросівок На початку ХХ століття люди почали більше цікавитися спортом, і з’явилася потреба у спеціальному взутті для бігу та інших активностей. 🔹 1895 рік – компанія J.W. Foster and Sons (згодом стала Reebok) розробила бігові туфлі з шипами. 🔹 1917 рік – з’явилися перші "конверси" (Converse All Stars), спочатку для баскетболу. 🔹 1920-ті – Адольф Дасслер створив свою першу спортивну компанію, яка згодом розділилася на Adidas і Puma (бо з братом посварився, і це окрема історія). Кросівки почали набирати популярність, але їх ще не носили щодня, а тільки для спорту. 🏃‍♂️ Біг стає модним: 70-ті роки та революція Nike А ось тут починається найцікавіше! У 1970-х біг перетворився на справжній тренд, і всі захотіли бігати, як професіонали. Nike (яку заснували Білл Бауерман і Філ Найт) представила перші кросівки з вафельною підошвою. Кажуть, що Бауерман надихнувся звичайною вафельницею – він вилив у неї гуму і отримав рельєфну поверхню, яка добре чіплялася за дорогу. Nike так швидко набрала популярність, що їхні кросівки почали носити не тільки спортсмени, а й звичайні люди. А коли в 1980-х Майкл Джордан почав співпрацювати з Nike, то кросівки стали символом стилю та статусу. Форест Гамп і культові Nike Cortez 🤩 Я, до речі, теж трохи причетний до історії кросівок. У 1994 році люди побачили мене у фільмі, де я бігав у Nike Cortez. Це була перша модель Nike для бігу, випущена ще в 1972 році. Після того, як я в них пробіг всю Америку (а потім ще раз туди й назад), вони стали ще популярнішими. Люди кажуть, що цей момент у кіно зробив Nike Cortez культовими. Я ж думаю, що справа не в мені, а в тому, що ці кросівки просто дуже зручні. 🚀 Сучасність: технології та мода в одному Зараз кросівки – це не просто спортивне взуття. Це ціла індустрія! 🔹 Nike Air Max з’явилися у 1987 році та зробили повітряні подушки у підошві культовими. 🔹 Adidas Boost (2013) змінили гру завдяки пінній підошві, яка повертає енергію при бігу. 🔹 Self-lacing Nike Adapt BB (2019) – так, ті самі кросівки, що зав’язуються самі, як у "Назад у майбутнє"! Зараз люди купують кросівки не лише для бігу, а й просто щоб виглядати стильно. Деякі моделі коштують тисячі доларів! Хто б міг подумати, що взуття, яке створювалося для зручності, стане символом моди та культури? Що можна сказати наостанок? Мама мала рацію: кросівки можуть розповісти про людину багато. І, якщо подумати, вони теж пройшли довгий шлях, щоб стати такими, як зараз. Але знаєте, що найкраще у кросівках? Вони завжди готові до пригод. Просто зав’яжіть шнурки… і біжіть! 🏃‍♂️💨 З любов’ю до бігу, Форест Ґамп 👟✨ #fan_art #супер_факт #супер_порада

На порозі стояв високий чоловік у зеленому камзолі, обмотаному ременями, до яких були прикріплені пістолі. Едмундо моментально вкрився потом, ніби вгледів примару. — Не чекав мене знову побачити? - запитав гість, посміхаючись. — Фернандо Морейро ... адже ти був мертвий. я точно пам'ятаю, як ти валявся у калюжі крові. — Як бачиш, я живий. А той клятий день стоїть у мене перед очима, немов то було тиждень тому. Ось це мені про нього завжди буде нагадувати, - сказав Фернандо, вказавши на пов'язку на оці. — Сталась прикра помилка, — буркнув Гуляка і витяг шаблю з піхов, - тепер я довершу те, чого ми не закінчили на острові. Вони схрестили шаблі. Гуляка люто атакував, Фернандо відбивався, і зрештою, скориставшись тим, що супротивник вийшов з себе, зробив кілька обманних рухів і вибив зброю з його рук. До того ж так, що вона відлетіла в інший бік каюти. Потім Фернандо приставив лезо ворогу до горла. — Ти мрець! - заскрипів зубами Едмундо, - Віченцо Рівас особисто здере з тебе шкіру! — Рівас зараз лежить поранений на палубі та молить його помилувати, твоя команда замкнена в трюмі. Корабель тепер мій. Але, на відміну від тебе, я можу висадити тебе і твоїх дружків на узбережжі. Але спочатку хочу вивідати дещо. — Брешеш! - скаженіючи від люті загарчав Гуляка, - Вовк, Скажена Баракуда, де ж вас чорти носять! Але ніхто не біг на допомогу. Фернандо дозволив бранцю визирнути з каюти, біля якої стояло троє озброєних до зубів людей. — Потрібна допомога? - звернувся один з них до Фернандо. — Ні, Стіве, усе добре. Я побалакаю з колишнім господарем цього судна, після чого довірю його вашому піклуванню. Гуляка усвідомив безвихідь свого становища і сів у крісло, схопившись за голову. Фернандо поглянув на аркуш паперу, що лежав на столі, і схопивши, його, вимовив: — Чи не на цьому острівці рік тому ти приховав награбоване? — Так, це та сама карта. Забирай ці гроші собі, тільки не вбивай, — почав благати Гуляка, зрозумівши в якому становищі опинився. — Запхай цю карту разом з грошима собі в дупу! — ощирився Фернандо. — Якщо бажаєш залишитися живим, кажи, що сталося з Габріелою. Не уявляєш, як я мріяв знову зустрітися з тобою, коли лежав один на безлюдному березі і вмирав від поранень. Пам'ятаєш, вона нахилилася, щоб останній раз мене поцілувати? А ти, покидьку, схопив її й потягнув на човен. Ті двоє з тобою глузували з мене пораненого. А потім, коли човен відплив, я чув її плач. Як зараз пам'ятаю, вона благала залишися зі мною. Потім я вже нічого не чув. Що ти зробив з нею, вилупку? Що? — Коли Габріелу доставили на корабель, хлопці замкнули її в каюті. Я хотів, аби вона була моєю коханкою, та ця навіжена плюнула мені в обличчя. Того ж дня на нас наскочив величезний військовий фрегат. Бій був тяжким, нам неабияк пошарпали крильця, але ми змогли втекти, він мимоволі осміхнувся, згадуючи пережите. — Зате потім нам дістався жирний торгівець, який перевозив тканини, деревину і рабів. Разом з ними ми продали і Габріелу. — Куди вона потрапила? — Гадаєш, знаю? — Я давав тобі можливість залишитися живим в обмін на те, що мені потрібне, — спокійно зауважив Фернандо і знову приставив до горла співрозмовника лезо шаблі. — Хутчіш кажи, а то не втримаюсь. — Гаразд, пригадую, — пробелькотів Гуляка, — її купив португальський работоргівець Густаво Поштига. Як актрису для свого невільницького вертепу. Кажуть, всі дівки з того вертепу — його коханки, — в очах пірата страх перемішався із втіхою, яку він отримував від споглядання емоцій на обличчі супротивника. — Можеш убити, та більше я нічого не знаю! Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/1202 Приємного читання!

#новини Розробка GTA VI обійшлася дорожче, ніж будівництво найвищого хмарочоса у світі — Бурдж-Халіфи. За оцінками інсайдерів: – Бурдж-Халіфа будували 6 років, витративши $1,5 млрд; – GTA VI створюють уже майже 8 років, бюджет — близько $2 млрд. Найочікуваніша гра десятиліття обганяє навіть інженерні дива по витратах.

Ой, як невдобненько вийшло ..😂😂

Малий сповідник❤️❤️❤️

Старі і добрі розвивайки🌝моторика і мовлення ❣️