• #поезія
    На конвертики хат літо клеїть віконця,як марки.
    Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.
    Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.
    Я там теж пролітаю,я теж пролітаю там.
    Опускаюсь на землю, на сивий глобус капусти.
    На самісінький полюс, де ходе жук, як пінгвін.
    Під склепінням печалі така хороша акустика.
    Ледве-ледве торкнешся,а все вже гуде, як дзвін.
    Ходить мати в городі. І лащиться плюшевий песик.
    І ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.
    Дикі гуси летять. Пролітає Івасик-Телесик.
    Всі мости ще кленові. Всі коні іще вороні.

    Ліна Костенко
    #поезія На конвертики хат літо клеїть віконця,як марки. Непогашені марки — біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки. Я там теж пролітаю,я теж пролітаю там. Опускаюсь на землю, на сивий глобус капусти. На самісінький полюс, де ходе жук, як пінгвін. Під склепінням печалі така хороша акустика. Ледве-ледве торкнешся,а все вже гуде, як дзвін. Ходить мати в городі. І лащиться плюшевий песик. І ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні. Дикі гуси летять. Пролітає Івасик-Телесик. Всі мости ще кленові. Всі коні іще вороні. Ліна Костенко
    Love
    1
    264переглядів
  • https://youtu.be/grOtZIjLOaM?si=7iK6V5rjHhfvX3J4
    https://youtu.be/grOtZIjLOaM?si=7iK6V5rjHhfvX3J4
    45переглядів
  • KyoAni знову робить неможливе 😨

    Усі кадри, від ключових до проміжних в аніме «City the Animation» виконані вручну на папері, причому РУЧКАМИ, що не залишає простору для помилок 😳

    Досвідчені члени відділу доуґа спершу висловлювали занепокоєння щодо такої виробничої системи, але коли спробували працювати в ній, виявилось, що більшість команди малює все з першого разу.

    Такий підхід максимально наблизив аніме-адаптацію до оригінальної манґи Араї, який, до речі, особисто брав участь у виробництві.

    Взято у YANSI: https://t.me/yansus02/1085?single
    KyoAni знову робить неможливе 😨 Усі кадри, від ключових до проміжних в аніме «City the Animation» виконані вручну на папері, причому РУЧКАМИ, що не залишає простору для помилок 😳 Досвідчені члени відділу доуґа спершу висловлювали занепокоєння щодо такої виробничої системи, але коли спробували працювати в ній, виявилось, що більшість команди малює все з першого разу. Такий підхід максимально наблизив аніме-адаптацію до оригінальної манґи Араї, який, до речі, особисто брав участь у виробництві. Взято у YANSI: https://t.me/yansus02/1085?single
    Like
    1
    304переглядів
  • Проводжала кумасю ввечері.
    Чаювали з нею.

    В небо витріщувалися…
    Зірками милувалися…
    Обговорювали, який чудовий вечір…

    Знов «доброзичливі» сусіди все пересррррали…
    Проводжала кумасю ввечері. Чаювали з нею. В небо витріщувалися… Зірками милувалися… Обговорювали, який чудовий вечір… Знов «доброзичливі» сусіди все пересррррали…
    254переглядів
  • Ця книга для спільних читань стала справжнім дивом для мене, адже Етель Ліна Вайт є однією з моїх найулюбленіших авторок класичної літератури і ця книга ще раз підтвердила мою думку.

    Обговорення до цієї книги вже пройшло, але актуальність поділитися своїми основними враженнями ще лишається на місці)

    Перше, що мені сподобалося - непередбачуваний вбивця. От ніколи б не поставила на цю людину. До речі, це єдина авторка детективів, чиї сюжети я не можу передбачити. Оплески їй за це.

    Друге, всі герої абсолютно відповідають своїм типажам - вони не зраджують собі, не змінюють хід думок в останній момент, а діють чисто за своїм психологічним портретом, на чому і грає вбивця - дуже цікаво спостерігати.

    Третє, і найосновніше тут - не всі такі, якими здаються, але іноді цьому треба вірити, щоб зберегти собі життя.

    І, звісно ж, моя оцінка буде очікувана - 10/10.

    Скажу тільки одне - Гелен треба більше думати, а не робити так, щоб за неї постійно думали інші 😅😅😅

    І, вона та доктор Перрі, звісно, любов 😍😍😍
    Ця книга для спільних читань стала справжнім дивом для мене, адже Етель Ліна Вайт є однією з моїх найулюбленіших авторок класичної літератури і ця книга ще раз підтвердила мою думку. Обговорення до цієї книги вже пройшло, але актуальність поділитися своїми основними враженнями ще лишається на місці) Перше, що мені сподобалося - непередбачуваний вбивця. От ніколи б не поставила на цю людину. До речі, це єдина авторка детективів, чиї сюжети я не можу передбачити. Оплески їй за це. Друге, всі герої абсолютно відповідають своїм типажам - вони не зраджують собі, не змінюють хід думок в останній момент, а діють чисто за своїм психологічним портретом, на чому і грає вбивця - дуже цікаво спостерігати. Третє, і найосновніше тут - не всі такі, якими здаються, але іноді цьому треба вірити, щоб зберегти собі життя. І, звісно ж, моя оцінка буде очікувана - 10/10. Скажу тільки одне - Гелен треба більше думати, а не робити так, щоб за неї постійно думали інші 😅😅😅 І, вона та доктор Перрі, звісно, любов 😍😍😍
    Nox Arcana - Night of the Wolf
    Love
    Like
    3
    986переглядів
  • Like
    1
    57переглядів
  • 16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп.

    Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го.

    Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?»

    За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі.

    1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар.

    5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади.

    💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу».

    Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону.

    1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині».

    🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.
    16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп. Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го. Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?» За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі. 1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар. 5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади. 💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу». Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону. 1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині». 🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.
    380переглядів
  • Цифер-книга – це книга артів і декількох маленьких історій, які присвячені музичному гурту Ziferblat.

    Перше, що я відмітила для себе, коли почала роздивлятися книжку, це те, що в ній на перших сторінках прописано ким і для яких цілей вона була зроблена. На початку Цифер-книги є п'ять маленьких історій, буквально на одну сторінку, які одна одної цікавіщі. Кожну історію супроводжує арт. А далі декілька малюнків – усі вони зроблені фанами гурту, які можна акуратно вирізати і подарувати, як листівку або просто поставити у рамочку собі на столі.

    В кінці книги можна візуально познайомитися з колективом видання і з самим гуртом, з його основним складом: Валентином, Федором та Даниїлом. Також є можливість познайомитися з гуртом та їх творчістю ближче, відвідавши їх соцмережі, посилання на які є теж в кінці книжки.

    #ziferblat
    #eurovision2025
    #ukraine
    #слухаємоукраїнське
    Цифер-книга – це книга артів і декількох маленьких історій, які присвячені музичному гурту Ziferblat. Перше, що я відмітила для себе, коли почала роздивлятися книжку, це те, що в ній на перших сторінках прописано ким і для яких цілей вона була зроблена. На початку Цифер-книги є п'ять маленьких історій, буквально на одну сторінку, які одна одної цікавіщі. Кожну історію супроводжує арт. А далі декілька малюнків – усі вони зроблені фанами гурту, які можна акуратно вирізати і подарувати, як листівку або просто поставити у рамочку собі на столі. В кінці книги можна візуально познайомитися з колективом видання і з самим гуртом, з його основним складом: Валентином, Федором та Даниїлом. Також є можливість познайомитися з гуртом та їх творчістю ближче, відвідавши їх соцмережі, посилання на які є теж в кінці книжки. #ziferblat #eurovision2025 #ukraine #слухаємоукраїнське
    Love
    1
    1Kпереглядів
  • Щасливий кінець залежить від того, де ти вирішив зупинити історію.
    Щасливий кінець залежить від того, де ти вирішив зупинити історію.
    40переглядів