• #поезія
    #поезія
    Like
    3
    309views 30Plays 1 Shares
  • В Україні зростатимуть ціни на хліб. Однак підвищення вартості хліба не відбуватиметься стрибкоподібно, а, радше, плавно
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    https://brovaryregion.in.ua/?p=42445
    В Україні зростатимуть ціни на хліб. Однак підвищення вартості хліба не відбуватиметься стрибкоподібно, а, радше, плавно #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=42445
    BROVARYREGION.IN.UA
    В Україні щомісяця зростатимуть ціни на хліб
    В Україні зростатимуть ціни на хліб. Однак підвищення вартості хліба не відбуватиметься стрибкоподібно, а, радше, плавно. Завдяки цьому зростання цін на хлібобулочні вироби сприйматиметься м’якше, ніж на інші продукти. Про такі перспективи ціноутворення на основний український продукт розповів член
    296views
  • #події
    74 роки тому уперше при лікуванні раку застосували радіацію.
    Саме цього дня відбулася подія, що назавжди змінила підхід до лікування одного з найстрашніших недугів людства: було офіційно зафіксовано перше застосування радіації в терапії ракових захворювань.
    До середини XX століття діагноз "рак" здебільшого звучав як вирок. Хірургічне втручання часто було єдиною опцією, але його ефективність була обмежена стадією та локалізацією пухлини. Відкриття рентгенівських променів Вільгельмом Рентгеном у 1895 році та радіоактивності Антуаном Беккерелем, а пізніше й Марі та П'єром Кюрі, відкрило нову, хоч і вкрай небезпечну, сторінку в медицині.

    ⚛️ Радіотерапія: Від Експерименту до Стандарту

    Хоча ранні, часто неконтрольовані, спроби використання радіоактивних елементів (як-от радій) для впливу на пухлини були і раніше, 1951 рік знаменує початок цілеспрямованого, більш систематизованого та клінічно оформленого підходу. Цей момент став точкою відліку для сучасної радіаційної онкології.
    Суть методу ґрунтується на тому, що іонізуюче випромінювання (рентгенівські промені, гамма-промені або частинки) пошкоджує ДНК клітин. Оскільки ракові клітини діляться значно швидше за здорові, вони є більш чутливими до цього пошкодження і втрачають здатність до розмноження, що призводить до загибелі пухлини.

    🧪 Шлях до Прогресу

    Перші променеві установки були громіздкими і не завжди дозволяли точно дозувати та спрямовувати випромінювання. Це призводило до серйозних побічних ефектів, адже здорові тканини також отримували значну дозу радіації. Проте, отримані результати демонстрували очевидний потенціал: для багатьох пацієнтів, які вважалися невиліковними, радіотерапія дарувала надію на ремісію чи навіть повне одужання.

    Ця початкова подія 1951 року стимулювала активний розвиток технологій:
    * Створення потужніших і точніших апаратів, як-от лінійні прискорювачі.
    * Розробка методів планування лікування (дозиметрія) для мінімізації впливу на здорові органи.
    * Поява спеціалізованих технік, як-от брахітерапія (внутрішньотканинне опромінення) та стереотаксична радіохірургія.

    💡 Погляд у Майбутнє

    Сьогодні радіотерапія залишається одним із трьох "китів" онкології, поряд із хірургією та хіміотерапією. Вона постійно вдосконалюється: системи візуалізації (IGRT), протонна терапія, адаптивна радіотерапія дозволяють лікарям бити точно в ціль з мінімальними супутніми втратами.
    Подія 27 жовтня 1951 року — це не просто історичний факт, це свідчення людської рішучості використовувати наукові відкриття для полегшення страждань, навіть попри високі ризики тогочасних технологій. Це була перша сходинка до сучасної, високотехнологічної онкології.
    #події 74 роки тому уперше при лікуванні раку застосували радіацію. Саме цього дня відбулася подія, що назавжди змінила підхід до лікування одного з найстрашніших недугів людства: було офіційно зафіксовано перше застосування радіації в терапії ракових захворювань. До середини XX століття діагноз "рак" здебільшого звучав як вирок. Хірургічне втручання часто було єдиною опцією, але його ефективність була обмежена стадією та локалізацією пухлини. Відкриття рентгенівських променів Вільгельмом Рентгеном у 1895 році та радіоактивності Антуаном Беккерелем, а пізніше й Марі та П'єром Кюрі, відкрило нову, хоч і вкрай небезпечну, сторінку в медицині. ⚛️ Радіотерапія: Від Експерименту до Стандарту Хоча ранні, часто неконтрольовані, спроби використання радіоактивних елементів (як-от радій) для впливу на пухлини були і раніше, 1951 рік знаменує початок цілеспрямованого, більш систематизованого та клінічно оформленого підходу. Цей момент став точкою відліку для сучасної радіаційної онкології. Суть методу ґрунтується на тому, що іонізуюче випромінювання (рентгенівські промені, гамма-промені або частинки) пошкоджує ДНК клітин. Оскільки ракові клітини діляться значно швидше за здорові, вони є більш чутливими до цього пошкодження і втрачають здатність до розмноження, що призводить до загибелі пухлини. 🧪 Шлях до Прогресу Перші променеві установки були громіздкими і не завжди дозволяли точно дозувати та спрямовувати випромінювання. Це призводило до серйозних побічних ефектів, адже здорові тканини також отримували значну дозу радіації. Проте, отримані результати демонстрували очевидний потенціал: для багатьох пацієнтів, які вважалися невиліковними, радіотерапія дарувала надію на ремісію чи навіть повне одужання. Ця початкова подія 1951 року стимулювала активний розвиток технологій: * Створення потужніших і точніших апаратів, як-от лінійні прискорювачі. * Розробка методів планування лікування (дозиметрія) для мінімізації впливу на здорові органи. * Поява спеціалізованих технік, як-от брахітерапія (внутрішньотканинне опромінення) та стереотаксична радіохірургія. 💡 Погляд у Майбутнє Сьогодні радіотерапія залишається одним із трьох "китів" онкології, поряд із хірургією та хіміотерапією. Вона постійно вдосконалюється: системи візуалізації (IGRT), протонна терапія, адаптивна радіотерапія дозволяють лікарям бити точно в ціль з мінімальними супутніми втратами. Подія 27 жовтня 1951 року — це не просто історичний факт, це свідчення людської рішучості використовувати наукові відкриття для полегшення страждань, навіть попри високі ризики тогочасних технологій. Це була перша сходинка до сучасної, високотехнологічної онкології.
    Love
    1
    566views
  • You must be 18+ to view this content
    views
  • «Чекаємо на появу нових Усиків і Ломаченків!» Інтерв’ю Михайла Зав’ялова
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=34388
    «Чекаємо на появу нових Усиків і Ломаченків!» Інтерв’ю Михайла Зав’ялова #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport https://brovarysport.net.ua/?p=34388
    BROVARYSPORT.NET.UA
    «Чекаємо на появу нових Усиків і Ломаченків!» Інтерв’ю Михайла Зав’ялова
    Президент Національної ліги професійного боксу України Михайло Михайлович Зав’ялов в інтерв’ю для офіційного сайту НЛПБУ люб’язно погодився підбити підсумки роботи Ліги та всього українського боксу в першому півріччі 2025 року. — Михайле Михайловичу, підбийте, будь ласка, проміжні підсумки роботи Лі
    302views 1 Shares
  • Та сама підставка, якою я користуюся для читання книг і планшетів, тільки без цих чорних металевих тримачів, (бо не дуже зручно було перегортати сторінки книг), другий дуже зручний рожевий тримач, що мені подарувала моя майже однокласниця Наталія Дремлюк, (вона вчилася в цій самій школі, що і я), за що я їй дуже вдячна!💙💛 Обкладинка, про яку я мріяла. Годинник, що я сама собі купила, щоби постійно знати, котра година, і книга "Потреба під Конотопом" Vasyl Serik-kras, яка з кожною сторінкою, стає ще цікавішою і цікавішою. Я чудово розумію, чому Петрика Перепечая треба було відправити туди, усе ж такі, життєві обставини, продовження навчання, і щоби була ще більш цікавішою вся ця історія, мені дуже сподобалася Ваша задумка, пане Василю, хоча трохи досадно, що брати опинилися по різні сторони барикад, це нагадує і теперішні часи, коли брати стають ворогами на полі бою. Хто читав, то зрозуміє, про що я. А також мені дуже сподобалося, якою Ви описали була столиця московського царства. Справжня дика країна, якою є і зараз!
    Та сама підставка, якою я користуюся для читання книг і планшетів, тільки без цих чорних металевих тримачів, (бо не дуже зручно було перегортати сторінки книг), другий дуже зручний рожевий тримач, що мені подарувала моя майже однокласниця Наталія Дремлюк, (вона вчилася в цій самій школі, що і я), за що я їй дуже вдячна!💙💛 Обкладинка, про яку я мріяла. Годинник, що я сама собі купила, щоби постійно знати, котра година, і книга "Потреба під Конотопом" Vasyl Serik-kras, яка з кожною сторінкою, стає ще цікавішою і цікавішою. Я чудово розумію, чому Петрика Перепечая треба було відправити туди, усе ж такі, життєві обставини, продовження навчання, і щоби була ще більш цікавішою вся ця історія, мені дуже сподобалася Ваша задумка, пане Василю, хоча трохи досадно, що брати опинилися по різні сторони барикад, це нагадує і теперішні часи, коли брати стають ворогами на полі бою. Хто читав, то зрозуміє, про що я. А також мені дуже сподобалося, якою Ви описали була столиця московського царства. Справжня дика країна, якою є і зараз!
    725views
  • 📊91% українців пишаються своїм громадянством, а 70% наших людей лишились би в Україні навіть після відкриття кордонів, - дані соцопитування.

    Натомість 21% українців, серед яких переважно чоловіки та молодь віком від 18 до 29 років, готові емігрувати, через відсутність, на їхню думку, можливостей для розвитку, недостатню соцпідтримку з боку держави та наслідки війни.

    *Джерело: опитування фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центр
    📊91% українців пишаються своїм громадянством, а 70% наших людей лишились би в Україні навіть після відкриття кордонів, - дані соцопитування. Натомість 21% українців, серед яких переважно чоловіки та молодь віком від 18 до 29 років, готові емігрувати, через відсутність, на їхню думку, можливостей для розвитку, недостатню соцпідтримку з боку держави та наслідки війни. *Джерело: опитування фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центр
    Like
    Love
    2
    1Kviews
  • ГОЛОДНІ РИБИ
    ГОЛОДНІ РИБИ
    Love
    1
    238views 6Plays
  • Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром
    Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром (MDS World Awareness Day) – це щорічний захід, метою якого є підвищення обізнаності про мієлодиспластичні синдроми (МДС), групу захворювань кісткового мозку, що спричиняють його недостатність. Цей день, що відзначається 25 жовтня, об’єднує світову спільноту пацієнтів, пацієнтські групи та професіоналів, щоб підтримати людей, які живуть з мієлодиспластичним синдромом.

    Основний метод діагностики мієлодиспластичного синдрому – дослідження крові. При МДС можливе зниження як одного показника, так і сукупності. Діагноз ставлять тільки при стійкій (не менше півроку) цитопенії, якщо не знайдені інші причини. Якщо виникає підозра на мієлодиспластичний синдром, роблять трепанобіопсію і пункцію кісткового мозку. Отриманий біоматеріал піддають гістологічному і цитологічному дослідженню

    Значення події
    Основними цілями Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром є:

    Підвищення обізнаності. Висвітлюючи проблеми та досвід людей, які живуть з мієлодиспластичним синдромом, цей день має на меті проінформувати громадськість про цей стан та його наслідки.
    Сприяти підтримці. Життя з мієлодиспластичним синдромом може бути складним як фізично, так і емоційно. Цей день є платформою для згуртування підтримки постраждалих людей, забезпечуючи їм доступ до необхідних ресурсів та догляду.
    Об’єднуючи пацієнтів, осіб, які доглядають за ними, медичних працівників та адвокатів, Всесвітній день розповсюдження інформації про мієлодиспластичний синдром сприяє зміцненню почуття спільноти, гарантуючи, що ніхто не повинен стикатися з проблемами цієї хвороби наодинці.
    Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром (MDS World Awareness Day) – це щорічний захід, метою якого є підвищення обізнаності про мієлодиспластичні синдроми (МДС), групу захворювань кісткового мозку, що спричиняють його недостатність. Цей день, що відзначається 25 жовтня, об’єднує світову спільноту пацієнтів, пацієнтські групи та професіоналів, щоб підтримати людей, які живуть з мієлодиспластичним синдромом. Основний метод діагностики мієлодиспластичного синдрому – дослідження крові. При МДС можливе зниження як одного показника, так і сукупності. Діагноз ставлять тільки при стійкій (не менше півроку) цитопенії, якщо не знайдені інші причини. Якщо виникає підозра на мієлодиспластичний синдром, роблять трепанобіопсію і пункцію кісткового мозку. Отриманий біоматеріал піддають гістологічному і цитологічному дослідженню Значення події Основними цілями Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром є: Підвищення обізнаності. Висвітлюючи проблеми та досвід людей, які живуть з мієлодиспластичним синдромом, цей день має на меті проінформувати громадськість про цей стан та його наслідки. Сприяти підтримці. Життя з мієлодиспластичним синдромом може бути складним як фізично, так і емоційно. Цей день є платформою для згуртування підтримки постраждалих людей, забезпечуючи їм доступ до необхідних ресурсів та догляду. Об’єднуючи пацієнтів, осіб, які доглядають за ними, медичних працівників та адвокатів, Всесвітній день розповсюдження інформації про мієлодиспластичний синдром сприяє зміцненню почуття спільноти, гарантуючи, що ніхто не повинен стикатися з проблемами цієї хвороби наодинці.
    386views
  • 57views