#історія #події
Грудень 1917 року став часом неймовірної політичної напруги у Києві. Поки Українська Центральна Рада намагалася розбудувати незалежну державу, більшовики з Петрограда прагнули встановити свій контроль над Україною через систему рад. Саме з цією метою 19 грудня (за новим стилем) у розкішній залі Купецького зібрання — де сьогодні звучить класика в Національній філармонії — розпочав роботу Перший Всеукраїнський з’їзд рад 🏛️.

Більшовики розраховували на легку перемогу та планували оголосити про перехід усієї влади до себе, усунувши Центральну Раду. Проте вони припустилися стратегічної помилки: з’їзд виявився справді всеукраїнським, а не лише представництвом робітничих осередків. На заклик українських партій до Києва прибуло понад 2000 делегатів, більшість із яких складали селяни та військові, що підтримували ідею автономії та незалежності 🇺🇦.

Замість того, щоб «скинути» українську владу, з’їзд перетворився на тріумф українського національного руху. Величезна більшість делегатів висловила повну довіру Центральній Раді та засудила ультиматум ленінського Раднаркому. Побачивши, що план провалився, більшовицька меншість (близько 120 осіб) залишила Київ і перебралася до Харкова, де згодом провела свій альтернативний з'їзд, що став початком агресії проти УНР ⚔️.

Ця подія в будівлі сучасної філармонії є важливим уроком того, як демократичні інструменти та консолідація суспільства можуть зламати сценарії гібридного захоплення влади. Історія київського з’їзду рад — це історія про те, як Україна вкотре підтвердила своє право на самовизначення всупереч тиску ззовні 📜.
#історія #події Грудень 1917 року став часом неймовірної політичної напруги у Києві. Поки Українська Центральна Рада намагалася розбудувати незалежну державу, більшовики з Петрограда прагнули встановити свій контроль над Україною через систему рад. Саме з цією метою 19 грудня (за новим стилем) у розкішній залі Купецького зібрання — де сьогодні звучить класика в Національній філармонії — розпочав роботу Перший Всеукраїнський з’їзд рад 🏛️. Більшовики розраховували на легку перемогу та планували оголосити про перехід усієї влади до себе, усунувши Центральну Раду. Проте вони припустилися стратегічної помилки: з’їзд виявився справді всеукраїнським, а не лише представництвом робітничих осередків. На заклик українських партій до Києва прибуло понад 2000 делегатів, більшість із яких складали селяни та військові, що підтримували ідею автономії та незалежності 🇺🇦. Замість того, щоб «скинути» українську владу, з’їзд перетворився на тріумф українського національного руху. Величезна більшість делегатів висловила повну довіру Центральній Раді та засудила ультиматум ленінського Раднаркому. Побачивши, що план провалився, більшовицька меншість (близько 120 осіб) залишила Київ і перебралася до Харкова, де згодом провела свій альтернативний з'їзд, що став початком агресії проти УНР ⚔️. Ця подія в будівлі сучасної філармонії є важливим уроком того, як демократичні інструменти та консолідація суспільства можуть зламати сценарії гібридного захоплення влади. Історія київського з’їзду рад — це історія про те, як Україна вкотре підтвердила своє право на самовизначення всупереч тиску ззовні 📜.
170переглядів