84переглядів
Каталог
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
Хочете, скажу одну дуже неприємну річ? Ми - країна без майбутнього. Країна, котру населяють рагулі. Країна, котра сама з задоволенням летить у прірву, весело гигикаючи з цього приводу. Країна, в котрій такі якості, як розум, патріотизм, відповідальність є ознаками того, що ти лох є6аний. А от якщо ти йо6ане 6идло, тупе, нагле, нарване, от тоді ти поважний пан.
Країна, де до людини, котра поклала саме цінне, що в неї є, для того, щоб інші могли жерти, пити, веселитися, ставлення, як до є6аного лоха і терпіли. Ця країна приречена. Країна, де людину після поранення викидають, як використаний гондон. Ця країна приречена. Країна, де тупа πізда заробляє купу грошей, кривлячись перед камерою, а потім жалієця, що "Ах, сьогодні каву мені нагріли на 1 градус більше, як складно жити". Ця країна приречена.
Не треба мені казати, що: ну, люди ж донатять, вони допомогають армії. Відкрийте очі нарешті. Допомогають армії одні й ті самі. З 14 року, з 15 року. Вони допомогають армії, вони тягнуть гуманітарні проекти. Вони хворіють. Вони вмирають, 6лядь. Поки решта 6идла (так, я їх вважаю 6идлом, тому що їм прописано в кабіні жрать/срать/бухать), танцює на кістках.
Держава, як інституція, беззуба. Зловили πотвору, у котрій в тумбочці річний бюджет Сьерра-Леоне. Та ну, не можемо конфіскувати. Малолєтні πідори вбили військового заради поржать? "Ой, то військові винні". Коли о×уєвша ¢ука, в котрої досягнення, що вона якась міска, вважає, що може принижувати військових і їй за це ні×уя не буде. Таких прикладів безліч. Повна зневага до військових, котрі роблять свою справу. І не треба мені казати, що так всюди. ×уй там. Тікі, 6лядь, в рąшці і у нас. Ми недалеко від рąшки пішли. На жаль, ми залишилися в гравітаційному полі тих ує6нів, і знаєте шо? Більшості так кайфово.
Нема законів, котрі захищають честь і гідність військових. А ті, шо є, ні×уя не працюють. Максимум шо, πідріло промекая на камеру "Ізвінітє мєня, пажалуйста, я так нє буду". Буде. Буде тікі тому, що він це казав не зламаною щелепою. І не треба, ¢ука, казати "в нас же закон, в нас же гуманізм". ІДІТЬ НА ×УЙ, ЧМОНІ, ЗІ СВОЇМ ГУМАНІЗМОМ. Ті, хто так вважають, можуть спокійно нажати кнопочку "відписатись".
Так шо висновок. Ми - країна, котра хоче бути згвалтованою.
©Sergii Sanders, допис від 14 грудня 2024 рокуХочете, скажу одну дуже неприємну річ? Ми - країна без майбутнього. Країна, котру населяють рагулі. Країна, котра сама з задоволенням летить у прірву, весело гигикаючи з цього приводу. Країна, в котрій такі якості, як розум, патріотизм, відповідальність є ознаками того, що ти лох є6аний. А от якщо ти йо6ане 6идло, тупе, нагле, нарване, от тоді ти поважний пан. Країна, де до людини, котра поклала саме цінне, що в неї є, для того, щоб інші могли жерти, пити, веселитися, ставлення, як до є6аного лоха і терпіли. Ця країна приречена. Країна, де людину після поранення викидають, як використаний гондон. Ця країна приречена. Країна, де тупа πізда заробляє купу грошей, кривлячись перед камерою, а потім жалієця, що "Ах, сьогодні каву мені нагріли на 1 градус більше, як складно жити". Ця країна приречена. Не треба мені казати, що: ну, люди ж донатять, вони допомогають армії. Відкрийте очі нарешті. Допомогають армії одні й ті самі. З 14 року, з 15 року. Вони допомогають армії, вони тягнуть гуманітарні проекти. Вони хворіють. Вони вмирають, 6лядь. Поки решта 6идла (так, я їх вважаю 6идлом, тому що їм прописано в кабіні жрать/срать/бухать), танцює на кістках. Держава, як інституція, беззуба. Зловили πотвору, у котрій в тумбочці річний бюджет Сьерра-Леоне. Та ну, не можемо конфіскувати. Малолєтні πідори вбили військового заради поржать? "Ой, то військові винні". Коли о×уєвша ¢ука, в котрої досягнення, що вона якась міска, вважає, що може принижувати військових і їй за це ні×уя не буде. Таких прикладів безліч. Повна зневага до військових, котрі роблять свою справу. І не треба мені казати, що так всюди. ×уй там. Тікі, 6лядь, в рąшці і у нас. Ми недалеко від рąшки пішли. На жаль, ми залишилися в гравітаційному полі тих ує6нів, і знаєте шо? Більшості так кайфово. Нема законів, котрі захищають честь і гідність військових. А ті, шо є, ні×уя не працюють. Максимум шо, πідріло промекая на камеру "Ізвінітє мєня, пажалуйста, я так нє буду". Буде. Буде тікі тому, що він це казав не зламаною щелепою. І не треба, ¢ука, казати "в нас же закон, в нас же гуманізм". ІДІТЬ НА ×УЙ, ЧМОНІ, ЗІ СВОЇМ ГУМАНІЗМОМ. Ті, хто так вважають, можуть спокійно нажати кнопочку "відписатись". Так шо висновок. Ми - країна, котра хоче бути згвалтованою. ©Sergii Sanders, допис від 14 грудня 2024 року340переглядів -
#історія #події
Напередодні катастрофи: як підпис Гітлера 18 грудня 1940 року змінив долю світу
Цей день став однією з найфатальніших дат у світовій історії. 18 грудня 1940 року Адольф Гітлер підписав Директиву №21, відому під кодовою назвою Операція Барбаросса. Це був секретний план блискавичної війни (бліцкригу) проти СРСР, який передбачав повний розгром радянських військ та захоплення європейської частини країни до лінії Архангельськ — Астрахань .
Розробка плану тривала кілька місяців, а його назва апелювала до імені імператора Священної Римської імперії Фрідріха Барбаросси. Стратегія базувалася на використанні масованих танкових ударів за підтримки авіації, щоб оточити та знищити основні сили противника ще поблизу кордонів. Гітлер був настільки впевнений у швидкій перемозі, що відвів на всю кампанію лише кілька місяців, розраховуючи завершити її до настання зимових холодів .
Для України затвердження цього плану мало жахливі наслідки. Наша земля мала стати головним театром бойових дій та стратегічним ресурсом для Третього Рейху. Саме реалізація плану Барбаросса принесла на українські території роки окупації, Голокост, руйнування міст та загибель мільйонів людей. Це рішення стало початком найкривавішої фази Другої світової війни на Східному фронті .
Сьогодні історики розглядають підписання Директиви №21 як фатальну помилку диктатора, що зрештою призвела до краху нацистського режиму. Проте ціна цієї помилки для людства була нечуваною. Цей день нагадує нам про те, як таємні кабінетні рішення можуть обернутися трагедією для цілих народів .#історія #події Напередодні катастрофи: як підпис Гітлера 18 грудня 1940 року змінив долю світу 🗺️ Цей день став однією з найфатальніших дат у світовій історії. 18 грудня 1940 року Адольф Гітлер підписав Директиву №21, відому під кодовою назвою Операція Барбаросса. Це був секретний план блискавичної війни (бліцкригу) проти СРСР, який передбачав повний розгром радянських військ та захоплення європейської частини країни до лінії Архангельськ — Астрахань ⚔️. Розробка плану тривала кілька місяців, а його назва апелювала до імені імператора Священної Римської імперії Фрідріха Барбаросси. Стратегія базувалася на використанні масованих танкових ударів за підтримки авіації, щоб оточити та знищити основні сили противника ще поблизу кордонів. Гітлер був настільки впевнений у швидкій перемозі, що відвів на всю кампанію лише кілька місяців, розраховуючи завершити її до настання зимових холодів ❄️. Для України затвердження цього плану мало жахливі наслідки. Наша земля мала стати головним театром бойових дій та стратегічним ресурсом для Третього Рейху. Саме реалізація плану Барбаросса принесла на українські території роки окупації, Голокост, руйнування міст та загибель мільйонів людей. Це рішення стало початком найкривавішої фази Другої світової війни на Східному фронті 🕯️. Сьогодні історики розглядають підписання Директиви №21 як фатальну помилку диктатора, що зрештою призвела до краху нацистського режиму. Проте ціна цієї помилки для людства була нечуваною. Цей день нагадує нам про те, як таємні кабінетні рішення можуть обернутися трагедією для цілих народів 🌍.1
304переглядів -
Зима в Україні сто років тому
Сто років тому зима приходила тихо й ґрунтовно. Вона не поспішала — засипала села пухким снігом, стелила білі дороги, змушувала час сповільнюватися. Сани рипіли під копитами коней, мороз малював на вікнах химерні візерунки, і здавалося, що сама природа прикрашає кожну хату.
У домівках тріщали печі, дрова пахли лісом, а свіже житнє тісто — теплом і затишком. Зима збирала всіх разом: родину, розмови, спогади. Вона не лякала — до холоду звикали змалку, як до чогось неминучого й навіть потрібного.
Люди куталися в кожухи, взували валянки, пов’язували хустки й виходили надвір без поспіху. Діти сміялися на гірках, ганяли сніжки, ліпили кривобоких сніговиків, а ввечері притихали біля каганця, слухаючи казки й старі історії. Світло було тьмяне, але від того — ще тепліше.
Зима приносила свята. Колядки пливли нічними вулицями, вертепи заходили з хати в хату, а разом із ними — щирі побажання миру, хліба й достатку. У ті дні кожне слово мало вагу, а кожна зустріч — значення.
Життя взимку було повільнішим, але не біднішим. Навпаки — воно наповнювалося тишею, сміхом і близькістю. Зима вчила радіти простому: теплу дому, живому слову, відчуттю плеча поруч.
Бо коли разом — жоден мороз не страшний.❄️ Зима в Україні сто років тому Сто років тому зима приходила тихо й ґрунтовно. Вона не поспішала — засипала села пухким снігом, стелила білі дороги, змушувала час сповільнюватися. Сани рипіли під копитами коней, мороз малював на вікнах химерні візерунки, і здавалося, що сама природа прикрашає кожну хату. У домівках тріщали печі, дрова пахли лісом, а свіже житнє тісто — теплом і затишком. Зима збирала всіх разом: родину, розмови, спогади. Вона не лякала — до холоду звикали змалку, як до чогось неминучого й навіть потрібного. Люди куталися в кожухи, взували валянки, пов’язували хустки й виходили надвір без поспіху. Діти сміялися на гірках, ганяли сніжки, ліпили кривобоких сніговиків, а ввечері притихали біля каганця, слухаючи казки й старі історії. Світло було тьмяне, але від того — ще тепліше. Зима приносила свята. Колядки пливли нічними вулицями, вертепи заходили з хати в хату, а разом із ними — щирі побажання миру, хліба й достатку. У ті дні кожне слово мало вагу, а кожна зустріч — значення. Життя взимку було повільнішим, але не біднішим. Навпаки — воно наповнювалося тишею, сміхом і близькістю. Зима вчила радіти простому: теплу дому, живому слову, відчуттю плеча поруч. Бо коли разом — жоден мороз не страшний.1
470переглядів -
https://youtu.be/KTsuYjBMfNc?si=A0rwfFKAjhC9I66w
126переглядів -
❗️Економіка України на межі банкрутства, — AP
Країна ризикує зіткнутися з серйозною фіскальною кризою без зовнішнього фінансування у €137 млрд на 2026–2027 роки.
Європейські лідери обговорюють безпрецедентні заходи, щоб запобігти державній неплатоспроможності та підтримати військові зусилля України.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини❗️Економіка України на межі банкрутства, — AP Країна ризикує зіткнутися з серйозною фіскальною кризою без зовнішнього фінансування у €137 млрд на 2026–2027 роки. Європейські лідери обговорюють безпрецедентні заходи, щоб запобігти державній неплатоспроможності та підтримати військові зусилля України. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини243переглядів -
❗️Начальник Житомирського ТЦК Олег Зонтов: «Проблема не в ТЦК, а в суспільстві»
За його словами, суспільству слід перестати толерувати та підтримувати «ухилянтів» і ворожу пропаганду.❗️Начальник Житомирського ТЦК Олег Зонтов: «Проблема не в ТЦК, а в суспільстві» За його словами, суспільству слід перестати толерувати та підтримувати «ухилянтів» і ворожу пропаганду.176переглядів 0Відтворень -
#історія #події
Космічне Різдво 1958 року: як супутник SCORE навчив планету говорити через зірки
18 грудня 1958 року людство зробило гігантський крок до створення сучасного інформаційного світу. З космодрому на мисі Канаверал стартувала ракета-носій Atlas, яка вивела на орбіту проект SCORE — перший у світі активний супутник зв'язку. Це не був просто металевий об'єкт у вакуумі; це була перша в історії космічна радіостанція .
Головною сенсацією місії стало «різдвяне послання з небес». На борту супутника знаходився звичайний стрічковий магнітофон, на який заздалегідь записали голос президента США Дуайта Ейзенхауера. Світ був приголомшений, коли з динаміків радіоприймачів пролунало привітання, передане через космічний простір. Це довела, що супутники можуть бути не лише інструментами шпигунства чи наукових вимірювань, а й надійним мостом для людського спілкування .
Технічно SCORE був справжнім проривом свого часу. Хоча він пропрацював лише 35 днів до вичерпання батарей, цей короткий термін довів можливість ретрансляції сигналів на величезні відстані. Саме цей успіх заклав основу для майбутнього супутникового телебачення, GPS та глобального інтернету, яким ми користуємося сьогодні .
Запуск 1958 року став символом надії та технологічного тріумфу. Він нагадав усьому світу, що космос може служити миру та об'єднанню людей, передаючи слова підтримки крізь холодну темряву орбіти .#історія #події Космічне Різдво 1958 року: як супутник SCORE навчив планету говорити через зірки 🚀 18 грудня 1958 року людство зробило гігантський крок до створення сучасного інформаційного світу. З космодрому на мисі Канаверал стартувала ракета-носій Atlas, яка вивела на орбіту проект SCORE — перший у світі активний супутник зв'язку. Це не був просто металевий об'єкт у вакуумі; це була перша в історії космічна радіостанція 🛰️. Головною сенсацією місії стало «різдвяне послання з небес». На борту супутника знаходився звичайний стрічковий магнітофон, на який заздалегідь записали голос президента США Дуайта Ейзенхауера. Світ був приголомшений, коли з динаміків радіоприймачів пролунало привітання, передане через космічний простір. Це довела, що супутники можуть бути не лише інструментами шпигунства чи наукових вимірювань, а й надійним мостом для людського спілкування 📞. Технічно SCORE був справжнім проривом свого часу. Хоча він пропрацював лише 35 днів до вичерпання батарей, цей короткий термін довів можливість ретрансляції сигналів на величезні відстані. Саме цей успіх заклав основу для майбутнього супутникового телебачення, GPS та глобального інтернету, яким ми користуємося сьогодні 🌍. Запуск 1958 року став символом надії та технологічного тріумфу. Він нагадав усьому світу, що космос може служити миру та об'єднанню людей, передаючи слова підтримки крізь холодну темряву орбіти 🌠.1
438переглядів