• Ferrari SF90 Stradale 2021 – Інженери Ferrari розробили цю модель як символ поєднання традицій та інновацій

    Це перший серійний гібридний суперкар марки. Оснащений 4,0-літровим двигуном V8 з подвійним турбонаддувом і трьома електромоторами, автомобіль видає 1000 кінських сил. Завдяки вдосконаленій системі e-AWD SF90 розганяється від 0 до 100 км/год лише за 2,5 секунди.
    Ferrari SF90 Stradale 2021 – Інженери Ferrari розробили цю модель як символ поєднання традицій та інновацій Це перший серійний гібридний суперкар марки. Оснащений 4,0-літровим двигуном V8 з подвійним турбонаддувом і трьома електромоторами, автомобіль видає 1000 кінських сил. Завдяки вдосконаленій системі e-AWD SF90 розганяється від 0 до 100 км/год лише за 2,5 секунди.
    Like
    Love
    2
    726переглядів
  • 🔵 США можуть припинити участь у плануванні навчань НАТО в Європі, - ЗМІ

    Як зазначається, заморожування американського планування поки що не стосується вже запланованих на 2025 рік натовських навчань, у яких Сполучені Штати мають відігравати ключову роль.

    Одне із джерел зазначило, що йдеться про натовські навчання, які наразі перебувають на "креслярській дошці", тобто на пізнішій стадії реалізації.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    🔵 США можуть припинити участь у плануванні навчань НАТО в Європі, - ЗМІ Як зазначається, заморожування американського планування поки що не стосується вже запланованих на 2025 рік натовських навчань, у яких Сполучені Штати мають відігравати ключову роль. Одне із джерел зазначило, що йдеться про натовські навчання, які наразі перебувають на "креслярській дошці", тобто на пізнішій стадії реалізації. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    112переглядів
  • Кидай я спіймаю!
    Кидай я спіймаю!
    Love
    Like
    6
    189переглядів 27Відтворень
  • Першим містом, де відбудеться тестування мережі 5G, стане Львів, а якщо обладнання не впливатиме на роботу військових, то проєкт масштабують на Київ і Одесу.
    Першим містом, де відбудеться тестування мережі 5G, стане Львів, а якщо обладнання не впливатиме на роботу військових, то проєкт масштабують на Київ і Одесу.
    Love
    Like
    3
    557переглядів
  • У місті Павлоград, Дніпропетровсьої області, завершився Всеукраїнський турнір з боксу, пам'яті Заслуженого тренера України Анатолія Петровича Зубенка.
    Гідно представив нашу область представник Броварської школи боксу, КБ "СВІТ БОКСУ" Раміль Агаєв, виборовши чемпіонство.
    Вітаємо Раміля, його тренера Олександра Стрільця з перемогою та бажаємо подальших успіхів та великих перемог!
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    У місті Павлоград, Дніпропетровсьої області, завершився Всеукраїнський турнір з боксу, пам'яті Заслуженого тренера України Анатолія Петровича Зубенка. Гідно представив нашу область представник Броварської школи боксу, КБ "СВІТ БОКСУ" Раміль Агаєв, виборовши чемпіонство. Вітаємо Раміля, його тренера Олександра Стрільця з перемогою та бажаємо подальших успіхів та великих перемог! ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    122переглядів
  • https://youtu.be/KGdm3XzmXfo?si=oNu1-2j66TpJQcP7
    https://youtu.be/KGdm3XzmXfo?si=oNu1-2j66TpJQcP7
    49переглядів 1 Поширень
  • Відразу видно: досвідчений співробітник 😎😅😅
    Відразу видно: досвідчений співробітник 😎😅😅
    76переглядів 4Відтворень
  • «НАША ІДЕА» РОЗВІНЧУЄ МІФИ
    Невідомі сторінки української японістики
    Авторка дослідження: Ольга Сілівра, перекладачка

    Ви, певно, чули, ніби українською правильно писати «моті», «Сіндзюку», «Хіросіма», ну бо «так було завжди»?

    А що як ми скажемо, що це неправда?

    Заварюйте чай і вмощуйтеся зручненько — зараз буде лонгрід.

    Спалена сторінка української японістики (1/4)

    Харків. 1926 рік. Час розквіту українських митців і вчених, що ще не знають, яку жорстоку долю приготувала їм радянська імперія.

    Цього року народилася ВУНАС — Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Японську секцію в ній очолив Федір Демʼянович Пущенко (народився 1879 р. у м. Чугуїв Харківської обл. — дата смерті невідома).

    Японську він вивчив у полоні, куди потрапив у 1904 році під час російсько-японської війни. Після звільнення з-під варти кілька місяців мандрував країною і навіть залишив у редакції місцевого журналу японський переклад вірша «Садок вишневий коло хати» (на жаль, назва журналу невідома, тож сам переклад знайти не вдалося). Згодом відвідав Японію ще раз та відшліфував свої знання.
    А в 1926 році ВУНАС саме вирішила відкрити курси східних мов у Харкові, тож Федора Пущенка запросили викладати японську.

    Слухачами стали 69 людей, і навіть японці, яких керівництво запросило для спонтанної перевірки, високо оцінили рівень його викладання. Федір Демʼянович дуже ретельно підійшов до справи: зробив двісті копій свого рукописного підручника та запланував окремі курси з японського письма (до того пропонував студентам записувати японські слова латинкою). Він принципово викладав українською, тому на перших двох сторінках свого підручника записав японські звуки українськими літерами.

    Там, зокрема, можна прочитати таке:
    «Япмова має 32 звуки; ось їх транскрипція, рівняючи до української:
    […]
    g=ґ ch=ч j=ж, дж sh=сш
    [...]
    Sh не має відповідного звуку в Укрмові; вимовляється, як посередній між с-ш.
    [...]
    Здебільшого, зокрема в Токьо, однаково вимовляють j як ж і як дж, dz як з і як дз.
    (...)
    склади: sha, shu, sho, ja, ju, jo, вимовляти: сшя, сшю, сшьо, (д)жя, (д)жю, (д)жьо».

    Звісно, справедливо буде зауважити, що це лише інструкція з вимови, а не система транскрипції. Тож погляньмо, як записував Федір Пущенко японські назви у перекладах.

    У 1927 році вчений опублікував у журналі «Східний світ», що також виходив під егідою ВУНАС, статтю про японську літературу, що містила українські переклади кількох віршів та казок із авторськими коментарями. Для передання японських назв він переважно використовував латинку, та є серед них і кілька записаних українською: «Фуджі», «Шікоку».

    То як сталося, що ми майже не чули про цього українського японіста?

    Радянський режим, звісно ж, не міг пробачити існування самостійної української наукової школи. У 1931 році заборонили журнал «Східний світ», у 1934-му сходознавчі курси проголосили «недоцільними» та «засміченими соціально небезпечними елементами» й закрили, а в 1933-му почалися арешти сходознавців.

    Федора Пущенка звинуватили в «антирадянській діяльності» та шпигунстві на користь Японії. Зі старого професорського портфеля дістали запрошення до японського консульства та подяку представника японської фірми за чудову підготовку учнів й проголосили це «доказами». Науковцю було 54 роки.

    Вирок — п’ять років увʼязнення в Соловецькому таборі особливого призначення. Окрім Пущенка, там відбували покарання й інші безпідставно засуджені вчені, тож Федір Демʼянович навіть продовжив викладати охочим до вивчення мов вʼязням!
    На жаль, після 1937 року слід академіка губиться, й обставини смерті Федора Пущенка невідомі. Вдалося дізнатися лише, що його справу розглядали повторно та, попри брак доказів, планували засудити науковця ще до десяти років таборів.

    У 1938 році розстріляли також його 35-річного учня Олександра Кремену, що тільки починав свій дослідницько-перекладацький шлях. На цьому історія японістики в Україні на кілька десятиліть урвалася.

    Далі буде…

    Переглянути оригінальний допис в Telegram: https://t.me/nashaidea/2775?single
    «НАША ІДЕА» РОЗВІНЧУЄ МІФИ Невідомі сторінки української японістики Авторка дослідження: Ольга Сілівра, перекладачка Ви, певно, чули, ніби українською правильно писати «моті», «Сіндзюку», «Хіросіма», ну бо «так було завжди»? А що як ми скажемо, що це неправда? Заварюйте чай і вмощуйтеся зручненько — зараз буде лонгрід. Спалена сторінка української японістики (1/4) Харків. 1926 рік. Час розквіту українських митців і вчених, що ще не знають, яку жорстоку долю приготувала їм радянська імперія. Цього року народилася ВУНАС — Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Японську секцію в ній очолив Федір Демʼянович Пущенко (народився 1879 р. у м. Чугуїв Харківської обл. — дата смерті невідома). Японську він вивчив у полоні, куди потрапив у 1904 році під час російсько-японської війни. Після звільнення з-під варти кілька місяців мандрував країною і навіть залишив у редакції місцевого журналу японський переклад вірша «Садок вишневий коло хати» (на жаль, назва журналу невідома, тож сам переклад знайти не вдалося). Згодом відвідав Японію ще раз та відшліфував свої знання. А в 1926 році ВУНАС саме вирішила відкрити курси східних мов у Харкові, тож Федора Пущенка запросили викладати японську. Слухачами стали 69 людей, і навіть японці, яких керівництво запросило для спонтанної перевірки, високо оцінили рівень його викладання. Федір Демʼянович дуже ретельно підійшов до справи: зробив двісті копій свого рукописного підручника та запланував окремі курси з японського письма (до того пропонував студентам записувати японські слова латинкою). Він принципово викладав українською, тому на перших двох сторінках свого підручника записав японські звуки українськими літерами. Там, зокрема, можна прочитати таке: «Япмова має 32 звуки; ось їх транскрипція, рівняючи до української: […] g=ґ ch=ч j=ж, дж sh=сш [...] Sh не має відповідного звуку в Укрмові; вимовляється, як посередній між с-ш. [...] Здебільшого, зокрема в Токьо, однаково вимовляють j як ж і як дж, dz як з і як дз. (...) склади: sha, shu, sho, ja, ju, jo, вимовляти: сшя, сшю, сшьо, (д)жя, (д)жю, (д)жьо». Звісно, справедливо буде зауважити, що це лише інструкція з вимови, а не система транскрипції. Тож погляньмо, як записував Федір Пущенко японські назви у перекладах. У 1927 році вчений опублікував у журналі «Східний світ», що також виходив під егідою ВУНАС, статтю про японську літературу, що містила українські переклади кількох віршів та казок із авторськими коментарями. Для передання японських назв він переважно використовував латинку, та є серед них і кілька записаних українською: «Фуджі», «Шікоку». То як сталося, що ми майже не чули про цього українського японіста? Радянський режим, звісно ж, не міг пробачити існування самостійної української наукової школи. У 1931 році заборонили журнал «Східний світ», у 1934-му сходознавчі курси проголосили «недоцільними» та «засміченими соціально небезпечними елементами» й закрили, а в 1933-му почалися арешти сходознавців. Федора Пущенка звинуватили в «антирадянській діяльності» та шпигунстві на користь Японії. Зі старого професорського портфеля дістали запрошення до японського консульства та подяку представника японської фірми за чудову підготовку учнів й проголосили це «доказами». Науковцю було 54 роки. Вирок — п’ять років увʼязнення в Соловецькому таборі особливого призначення. Окрім Пущенка, там відбували покарання й інші безпідставно засуджені вчені, тож Федір Демʼянович навіть продовжив викладати охочим до вивчення мов вʼязням! На жаль, після 1937 року слід академіка губиться, й обставини смерті Федора Пущенка невідомі. Вдалося дізнатися лише, що його справу розглядали повторно та, попри брак доказів, планували засудити науковця ще до десяти років таборів. У 1938 році розстріляли також його 35-річного учня Олександра Кремену, що тільки починав свій дослідницько-перекладацький шлях. На цьому історія японістики в Україні на кілька десятиліть урвалася. Далі буде… Переглянути оригінальний допис в Telegram: https://t.me/nashaidea/2775?single
    Like
    Love
    14
    1коментарів 2Kпереглядів 1 Поширень
  • У Оші з аніме та манґи «Кохання на кінчиках пальців» сьогодні день народження. Цей арт намалювала авторка манґи)

    #офіційний_арт #Кохання_на_кінчиках_пальців
    У Оші з аніме та манґи «Кохання на кінчиках пальців» сьогодні день народження. Цей арт намалювала авторка манґи) #офіційний_арт #Кохання_на_кінчиках_пальців
    Like
    2
    1коментарів 209переглядів
  • #тварини
    Чорна мамба (Dendroaspis polylepis) — вид змій, що населяє Африку. Вона має небезпечну отруту, яка вбиває за декілька годин. Її довжина сягає до 4,5 метрів. Вона є найшвидшою змією на Землі і розганяється до 19 км/год. Отруйна змія, така, як чорна мамба завжди наводить жах в тих краях, в яких вона мешкає. Вільні від цієї загрози тільки жителі північних районів, де для цих плазунів дуже холодно, і ті, хто живе на деяких віддалених та ізольованих островах, на зразок островів Кука. Чорна мамба широко відома у всьому світі, як одна з найотруйніших змій, зустріч з якою запросто може закінчитися дуже сумно.
    #тварини Чорна мамба (Dendroaspis polylepis) — вид змій, що населяє Африку. Вона має небезпечну отруту, яка вбиває за декілька годин. Її довжина сягає до 4,5 метрів. Вона є найшвидшою змією на Землі і розганяється до 19 км/год. Отруйна змія, така, як чорна мамба завжди наводить жах в тих краях, в яких вона мешкає. Вільні від цієї загрози тільки жителі північних районів, де для цих плазунів дуже холодно, і ті, хто живе на деяких віддалених та ізольованих островах, на зразок островів Кука. Чорна мамба широко відома у всьому світі, як одна з найотруйніших змій, зустріч з якою запросто може закінчитися дуже сумно.
    Like
    Wow
    2
    249переглядів 9Відтворень