• #історія #постаті
    Геній, що впорядкував Всесвіт: Ісаак Ньютон 🍎
    25 грудня 1642 року (за юліанським календарем) народився чоловік, чиє ім'я стало синонімом самої науки. Ісаак Ньютон не просто відкривав закони — він створив фундамент, на якому стоїть уся сучасна фізика та інженерія. Без його відкриттів ми б не мали ні автомобілів, ні літаків, ні польотів у космос 🌌.

    Чому спадщина Ньютона змінила світ?

    🍎 Закон всесвітнього тяжіння
    Легенда про яблуко, що впало на голову, може бути лише художнім перебільшенням, але ідея Ньютона була революційною. Він першим довів, що сила, яка змушує яблуко падати на землю, і сила, що втримує Місяць на орбіті навколо Землі — це одна й та сама сила тяжіння. Він об’єднав небо і землю в одну фізичну систему 🌍.

    🛤️ Три закони механіки

    Інерція, прискорення та взаємодія — ці три фундаментальні закони, сформульовані Ньютоном, описують рух будь-якого об'єкта у Всесвіті. Вони настільки точні, що їх і сьогодні використовують для розрахунку траєкторій космічних апаратів, які летять до далеких планет 🚀.

    🌈 Природа світла та оптика

    Ньютон першим розклав біле світло на кольори веселки за допомогою призми, довівши, що колір — це властивість самого світла, а не предмета. Він також винайшов дзеркальний телескоп-рефлектор, конструкція якого досі використовується в найбільших обсерваторіях світу 🔭.

    🔢 Математичний геній

    Для того, щоб описати свої відкриття, Ньютону не вистачило існуючої математики, тому він (паралельно з Лейбніцом) розробив диференціальне та інтегральне числення. Це стало найпотужнішим інструментом для науковців усіх наступних поколінь 📐.

    Ньютон був не просто вченим, а справжнім шукачем істини, який казав: «Якщо я бачив далі за інших, то лише тому, що стояв на плечах гігантів». Сьогодні ми самі стоїмо на його плечах, продовжуючи досліджувати таємниці космосу 🌟✨.
    #історія #постаті Геній, що впорядкував Всесвіт: Ісаак Ньютон 🍎 25 грудня 1642 року (за юліанським календарем) народився чоловік, чиє ім'я стало синонімом самої науки. Ісаак Ньютон не просто відкривав закони — він створив фундамент, на якому стоїть уся сучасна фізика та інженерія. Без його відкриттів ми б не мали ні автомобілів, ні літаків, ні польотів у космос 🌌. Чому спадщина Ньютона змінила світ? 🍎 Закон всесвітнього тяжіння Легенда про яблуко, що впало на голову, може бути лише художнім перебільшенням, але ідея Ньютона була революційною. Він першим довів, що сила, яка змушує яблуко падати на землю, і сила, що втримує Місяць на орбіті навколо Землі — це одна й та сама сила тяжіння. Він об’єднав небо і землю в одну фізичну систему 🌍. 🛤️ Три закони механіки Інерція, прискорення та взаємодія — ці три фундаментальні закони, сформульовані Ньютоном, описують рух будь-якого об'єкта у Всесвіті. Вони настільки точні, що їх і сьогодні використовують для розрахунку траєкторій космічних апаратів, які летять до далеких планет 🚀. 🌈 Природа світла та оптика Ньютон першим розклав біле світло на кольори веселки за допомогою призми, довівши, що колір — це властивість самого світла, а не предмета. Він також винайшов дзеркальний телескоп-рефлектор, конструкція якого досі використовується в найбільших обсерваторіях світу 🔭. 🔢 Математичний геній Для того, щоб описати свої відкриття, Ньютону не вистачило існуючої математики, тому він (паралельно з Лейбніцом) розробив диференціальне та інтегральне числення. Це стало найпотужнішим інструментом для науковців усіх наступних поколінь 📐. Ньютон був не просто вченим, а справжнім шукачем істини, який казав: «Якщо я бачив далі за інших, то лише тому, що стояв на плечах гігантів». Сьогодні ми самі стоїмо на його плечах, продовжуючи досліджувати таємниці космосу 🌟✨.
    Like
    1
    319views
  • ⚡️Віталій Шабунін заробив собі ще одну статтю і незабаром може отримати нову підозру за розкриття держтаємниці, — Володимир Золкін.

    ⭕️Варто нагадати: військовим заборонено — як публічно, так і приватно (у соцмережах, інтерв’ю, блогах, месенджерах) — поширювати будь-яку інформацію, що стосується служби. Під забороною, зокрема:
    ⭕️зміст отриманих наказів;
    ⭕️відомості про маршрут пересування, місце перебування, населений пункт чи напрямок;
    ⭕️інформація про характер завдання — бойове воно, логістичне, ротаційне, охоронне чи будь-яке інше;
    ⭕️дані про час, склад підрозділу, наявну техніку та забезпечення.
    ⭕️Віталій Шабунін — головний сержант взводу забезпечення, але раніше доля цього військового його, схоже, не хвилювала. Боєць, який втратив пальці, з’явився в його полі зору лише тоді, коли їх разом відправили на завдання.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ⚡️Віталій Шабунін заробив собі ще одну статтю і незабаром може отримати нову підозру за розкриття держтаємниці, — Володимир Золкін. ⭕️Варто нагадати: військовим заборонено — як публічно, так і приватно (у соцмережах, інтерв’ю, блогах, месенджерах) — поширювати будь-яку інформацію, що стосується служби. Під забороною, зокрема: ⭕️зміст отриманих наказів; ⭕️відомості про маршрут пересування, місце перебування, населений пункт чи напрямок; ⭕️інформація про характер завдання — бойове воно, логістичне, ротаційне, охоронне чи будь-яке інше; ⭕️дані про час, склад підрозділу, наявну техніку та забезпечення. ⭕️Віталій Шабунін — головний сержант взводу забезпечення, але раніше доля цього військового його, схоже, не хвилювала. Боєць, який втратив пальці, з’явився в його полі зору лише тоді, коли їх разом відправили на завдання. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    187views
  • ЧАРОДІЙКА НІЧ

    Білий лебідь на ставочку гордо пропливав,
    Соловейко у садочку мило щебетав,
    Закувала зозуле́нька голосно в гаю́,
    А трембіти звук рознісся по усім плаю́.
    Верби стали гомоніти про свою́ журбу,
    Коники на скри́пках в травах розпоча́ли гру,
    Заходи́вся сво́ю пісню вітер нам співать –
    Захотів на хвилях чо́вен зле́гка погойда́ть.

    ПРИСПІВ

    Чаклувати, чаклувати стала нічка,
    Ро́си-стрази розкида́ла навкруги,
    Засвітила, засвітила зірка-свічка,
    У життя свої́ є за́вжди береги.
    Заспівали, заспівали ясні зо́рі,
    Ніжні стру́ни зазвучали у імлі,
    Загойда́лись, загойда́лися тополі,
    Таємниці ніч тримала на крилі.

    Срібні роси-намистини почали́ спадать –
    Кожну квітоньку й травичку сріблом прикрашать,
    А на небі срібнолистий вийшов із-за хмар,
    Виглядати став цей красень кожну із стожар.
    Дочекався стороже́нько кожну із зіро́к,
    І пішли вони по небу залюбки в тано́к,
    Ну і нічка-чарівниця знову надійшла –
    Сво́ї чари у скарбниці з легкістю знайшла.

    ПРИСПІВ

    19.12.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1053574


    ЧАРОДІЙКА НІЧ Білий лебідь на ставочку гордо пропливав, Соловейко у садочку мило щебетав, Закувала зозуле́нька голосно в гаю́, А трембіти звук рознісся по усім плаю́. Верби стали гомоніти про свою́ журбу, Коники на скри́пках в травах розпоча́ли гру, Заходи́вся сво́ю пісню вітер нам співать – Захотів на хвилях чо́вен зле́гка погойда́ть. ПРИСПІВ Чаклувати, чаклувати стала нічка, Ро́си-стрази розкида́ла навкруги, Засвітила, засвітила зірка-свічка, У життя свої́ є за́вжди береги. Заспівали, заспівали ясні зо́рі, Ніжні стру́ни зазвучали у імлі, Загойда́лись, загойда́лися тополі, Таємниці ніч тримала на крилі. Срібні роси-намистини почали́ спадать – Кожну квітоньку й травичку сріблом прикрашать, А на небі срібнолистий вийшов із-за хмар, Виглядати став цей красень кожну із стожар. Дочекався стороже́нько кожну із зіро́к, І пішли вони по небу залюбки в тано́к, Ну і нічка-чарівниця знову надійшла – Сво́ї чари у скарбниці з легкістю знайшла. ПРИСПІВ 19.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1053574
    169views

  • НА РОЗДОЛЛІ

    На роздоллі в чистім полі пісня розляглася,
    Її вітер невгамовний з легкістю завів,
    Місячна́я доріже́нька чарувать взяла́ся,
    У гаю́ почувся знову милий переспів.

    Над водою верболози пісню теж співали,
    Місяченько з зіронька́ми в небі танцював,
    Білий лебідь і лебідка гордо пропливали,
    Сво́є щастя із любов’ю кожен зустрічав.

    На роздоллі срібне сяйво зо́рів розлило́ся,
    Срібні хвилі ніжно грали в річці голубій.
    Загойдалося кохання, мов весна, зійшлося,
    І заграли таємниці в пісні чарівні́й.

    Задивились у безмежжя трави запашнії,
    Потонули в мелодійність всіх нічних казок.
    Загорілись, засвітились давні всі надії,
    Бо відкрився світ любові в небі між зіро́к.

    На роздоллі хвилі вітру тишу розгортали,
    Їхні співи розлили́ся в зоряній імлі.
    Задивились у безмежжя шовковисті тра́ви,
    Бо світив їм срібнолистий й зіроньки малі.

    Доторкнувся місяць сяйвом ще й води в криниці,
    Розбудили всі джерела серце й небеса.
    Зорі й місяць позбирали всюди таємниці,
    І думки усі розквітли, мов жива краса.

    19.12.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1053585


    НА РОЗДОЛЛІ На роздоллі в чистім полі пісня розляглася, Її вітер невгамовний з легкістю завів, Місячна́я доріже́нька чарувать взяла́ся, У гаю́ почувся знову милий переспів. Над водою верболози пісню теж співали, Місяченько з зіронька́ми в небі танцював, Білий лебідь і лебідка гордо пропливали, Сво́є щастя із любов’ю кожен зустрічав. На роздоллі срібне сяйво зо́рів розлило́ся, Срібні хвилі ніжно грали в річці голубій. Загойдалося кохання, мов весна, зійшлося, І заграли таємниці в пісні чарівні́й. Задивились у безмежжя трави запашнії, Потонули в мелодійність всіх нічних казок. Загорілись, засвітились давні всі надії, Бо відкрився світ любові в небі між зіро́к. На роздоллі хвилі вітру тишу розгортали, Їхні співи розлили́ся в зоряній імлі. Задивились у безмежжя шовковисті тра́ви, Бо світив їм срібнолистий й зіроньки малі. Доторкнувся місяць сяйвом ще й води в криниці, Розбудили всі джерела серце й небеса. Зорі й місяць позбирали всюди таємниці, І думки усі розквітли, мов жива краса. 19.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1053585
    205views
  • #історія #постаті
    Марію Матіос часто називають «честю і совістю сучасної української літератури», а за її витончений та водночас потужний стиль — «гуцульською матір'ю». Народившись 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині, вона принесла в українську прозу особливу магію гір, глибокий психологізм та безкомпромісну правду про історію людських доль ⛰️.

    Її творчий шлях — це ціла епоха. Найвідоміший роман письменниці «Солодка Даруся» став справжнім вибухом у культурному просторі, здобувши Шевченківську премію та титул «Найкращої книги десятиліття». Марія Матіос майстерно виплітає сюжети, де родинні таємниці переплітаються з великою історією, а біль і кохання завжди йдуть поруч. Її твори, такі як «Нація», «Майже ніколи не навпаки», «Буквар» чи «Мами», перекладені багатьма мовами світу та інсценовані на провідних театральних сценах 🎭.

    Окрім літературної діяльності, пані Марія відома своєю активною громадянською позицією. Вона неодноразово обиралася народною депутаткою України, де відстоювала інтереси культури та духовного відродження нації. Її голос завжди звучить чітко і впевнено, коли йдеться про національну ідентичність та історичну справедливість. Вона — письменниця, яка не боїться зазирати в найтемніші куточки людської душі, аби знайти там світло правди 🕯️.

    Сьогодні Марія Матіос продовжує залишатися однією з найвпливовіших постатей сучасності. Її творчість — це дзеркало, в якому кожен українець може впізнати свій рід, свій біль і свою надію. Це література, яка лікує через осмислення минулого задля вільного майбутнього 📜.
    #історія #постаті Марію Матіос часто називають «честю і совістю сучасної української літератури», а за її витончений та водночас потужний стиль — «гуцульською матір'ю». Народившись 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині, вона принесла в українську прозу особливу магію гір, глибокий психологізм та безкомпромісну правду про історію людських доль ⛰️. Її творчий шлях — це ціла епоха. Найвідоміший роман письменниці «Солодка Даруся» став справжнім вибухом у культурному просторі, здобувши Шевченківську премію та титул «Найкращої книги десятиліття». Марія Матіос майстерно виплітає сюжети, де родинні таємниці переплітаються з великою історією, а біль і кохання завжди йдуть поруч. Її твори, такі як «Нація», «Майже ніколи не навпаки», «Буквар» чи «Мами», перекладені багатьма мовами світу та інсценовані на провідних театральних сценах 🎭. Окрім літературної діяльності, пані Марія відома своєю активною громадянською позицією. Вона неодноразово обиралася народною депутаткою України, де відстоювала інтереси культури та духовного відродження нації. Її голос завжди звучить чітко і впевнено, коли йдеться про національну ідентичність та історичну справедливість. Вона — письменниця, яка не боїться зазирати в найтемніші куточки людської душі, аби знайти там світло правди 🕯️. Сьогодні Марія Матіос продовжує залишатися однією з найвпливовіших постатей сучасності. Її творчість — це дзеркало, в якому кожен українець може впізнати свій рід, свій біль і свою надію. Це література, яка лікує через осмислення минулого задля вільного майбутнього 📜.
    Like
    1
    356views
  • Свято невисловлених думок
    Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду.

    Суть думок, про які не можна говорити
    Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння.

    Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки.


    Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому.

    Відзначення Свята невисловлених думок
    Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше.
    Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі.
    Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким.
    Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом.
    Значення Свята невисловлених думок
    Особистісний ріст і свобода.
    Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок.
    Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню).
    Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права.
    Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими.
    Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами.
    Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.

    Свято невисловлених думок Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду. Суть думок, про які не можна говорити Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння. Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки. Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому. Відзначення Свята невисловлених думок Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше. Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі. Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким. Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом. Значення Свята невисловлених думок Особистісний ріст і свобода. Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок. Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню). Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права. Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими. Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами. Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.
    617views
  • #історія #особистості
    ✍️ Юліан Опільський: Майстер, що оживив князівську добу.
    8 грудня 1884 року народився Юліан Опільський (справжнє ім'я — Юрій Рудницький) — видатний український письменник, педагог і один із найяскравіших майстрів історичної прози Галичини початку XX століття. Його твори не просто розповідали про минуле; вони повертали до життя епоху Київської Русі та боротьби за українську ідентичність. 📜

    Освіта та педагогічна діяльність

    Юрій Рудницький походив із родини священика і здобув класичну освіту у Львівському університеті. Його основною професією було викладання — він був гімназійним професором у Бережанах та Львові, де навчав молодь українській мові та літературі.
    Проте його справжнє покликання розкрилося у літературі, де він обрав псевдонім Юліан Опільський (від назви місцевості Опілля на Галичині).

    Творчість: Втеча у минуле

    Творчість Опільського припадає на час, коли українська література активно шукала героїчні сюжети у власній історії. На відміну від багатьох сучасників, які зосереджувалися на проблемах селянства та інтелігенції, Опільський звернувся до князівських часів та доби раннього Середньовіччя.
    Його стиль вирізнявся:
    Динамічним сюжетом: Захопливі пригоди, таємниці та військові конфлікти.
    Яскравою мовою: Багата лексика, що створювала колорит епохи.
    Психологізмом: Зображення складних мотивацій історичних діячів.
    Серед його найвідоміших творів:
    «Іду на вас!»: Роман про князя Святослава Хороброго, назва якого повторює легендарне попередження князя ворогам. 🗡️
    «Ідоли падуть»: Твір, присвячений добі Володимира Великого та прийняттю християнства, що відображає боротьбу старої та нової віри. 🙏
    Цикл оповідань про минуле Галичини та інші романи.

    Спадщина

    Твори Юліана Опільського мали велику популярність серед української молоді і відіграли важливу роль у формуванні національної свідомості, пропонуючи читачам гідних, сильних героїв, що боролися за свою землю і віру. Він допоміг українцям відчути себе спадкоємцями великої історичної традиції Київської Русі.
    #історія #особистості ✍️ Юліан Опільський: Майстер, що оживив князівську добу. 8 грудня 1884 року народився Юліан Опільський (справжнє ім'я — Юрій Рудницький) — видатний український письменник, педагог і один із найяскравіших майстрів історичної прози Галичини початку XX століття. Його твори не просто розповідали про минуле; вони повертали до життя епоху Київської Русі та боротьби за українську ідентичність. 📜 Освіта та педагогічна діяльність Юрій Рудницький походив із родини священика і здобув класичну освіту у Львівському університеті. Його основною професією було викладання — він був гімназійним професором у Бережанах та Львові, де навчав молодь українській мові та літературі. Проте його справжнє покликання розкрилося у літературі, де він обрав псевдонім Юліан Опільський (від назви місцевості Опілля на Галичині). Творчість: Втеча у минуле Творчість Опільського припадає на час, коли українська література активно шукала героїчні сюжети у власній історії. На відміну від багатьох сучасників, які зосереджувалися на проблемах селянства та інтелігенції, Опільський звернувся до князівських часів та доби раннього Середньовіччя. Його стиль вирізнявся: Динамічним сюжетом: Захопливі пригоди, таємниці та військові конфлікти. Яскравою мовою: Багата лексика, що створювала колорит епохи. Психологізмом: Зображення складних мотивацій історичних діячів. Серед його найвідоміших творів: «Іду на вас!»: Роман про князя Святослава Хороброго, назва якого повторює легендарне попередження князя ворогам. 🗡️ «Ідоли падуть»: Твір, присвячений добі Володимира Великого та прийняттю християнства, що відображає боротьбу старої та нової віри. 🙏 Цикл оповідань про минуле Галичини та інші романи. Спадщина Твори Юліана Опільського мали велику популярність серед української молоді і відіграли важливу роль у формуванні національної свідомості, пропонуючи читачам гідних, сильних героїв, що боролися за свою землю і віру. Він допоміг українцям відчути себе спадкоємцями великої історичної традиції Київської Русі.
    Like
    2
    503views
  • День подяки бармену
    Перша п’ятниця грудня ознаменована святом – Днем подяки бармену, або Bartender Appreciation Day.

    Історія заснування Дня подяки бармену
    Зародилося це свято в Америці. Пов’язане воно з торговельною маркою напоїв Sailor Jerry, яка намагається розповсюдити ідею цього дня у всьому світі. Вона навіть спрямувала до уряду Великобританії петицію з проханням зробити це свято офіційним в країні та вихідним для всіх барменів.

    Мета події
    Мета проведення свята – нагадати людям про працю, яку роблять бармени, про їхній сервіс, а ще про їх людські навички – вміння слухати, підтримати розмову, жартувати, бути твердим плечем, на яке можна опертися, пожалітися або довірити таємниці. З роками робота бармена еволюціонувала від простого наливання напоїв до свого роду психотерапії.


    Як відзначити цю подію?
    Проводьте цей день з користю: готуйте нові напої вдома разом з друзями або заходьте їх скуштувати в улюблений бар. Не забувайте про додаткові чайові, адже більш ніж половину заробітної платні бармена складають саме вони.
    День подяки бармену Перша п’ятниця грудня ознаменована святом – Днем подяки бармену, або Bartender Appreciation Day. Історія заснування Дня подяки бармену Зародилося це свято в Америці. Пов’язане воно з торговельною маркою напоїв Sailor Jerry, яка намагається розповсюдити ідею цього дня у всьому світі. Вона навіть спрямувала до уряду Великобританії петицію з проханням зробити це свято офіційним в країні та вихідним для всіх барменів. Мета події Мета проведення свята – нагадати людям про працю, яку роблять бармени, про їхній сервіс, а ще про їх людські навички – вміння слухати, підтримати розмову, жартувати, бути твердим плечем, на яке можна опертися, пожалітися або довірити таємниці. З роками робота бармена еволюціонувала від простого наливання напоїв до свого роду психотерапії. Як відзначити цю подію? Проводьте цей день з користю: готуйте нові напої вдома разом з друзями або заходьте їх скуштувати в улюблений бар. Не забувайте про додаткові чайові, адже більш ніж половину заробітної платні бармена складають саме вони.
    170views
  • День великомучениці Варвари

    Що це за день?
    Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня.

    Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари
    Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.


    Дівчина-язичниця, що стала християнкою
    Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її.

    Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи.

    Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн.

    Катування та страта
    Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці.

    Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку.

    Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько.

    Мощі великомучениці
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці.

    На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.

    День великомучениці Варвари в історії
    30617 грудня
    Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.
    600?
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя.
    XII ст.
    Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці.
    XX ст.на початку
    Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.
    Прикмети та повір’я
    Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів.

    Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон.
    Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду.
    Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими.
    Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління.
    На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом.
    На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів.
    Обряди та традиції
    Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя.

    Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя.

    Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо.

    Що можна в цей день, а чого не слід робити?
    4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими.

    Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена.

    Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж.

    Що просити у святої Варвари?
    Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари:

    Здоров’я для членів сім’ї.
    Захист від упереджень та наклепів свекрухи.
    Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя.
    Щастя та доброї долі для дітей.
    Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини.

    Заговори на день Варвари
    У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити.

    Чому важливий цей день?
    День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    День великомучениці Варвари Що це за день? Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня. Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. Дівчина-язичниця, що стала християнкою Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її. Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи. Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн. Катування та страта Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці. Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку. Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько. Мощі великомучениці Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці. На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. День великомучениці Варвари в історії 30617 грудня Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. 600? Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя. XII ст. Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці. XX ст.на початку Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. Прикмети та повір’я Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів. Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон. Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду. Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими. Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління. На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом. На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів. Обряди та традиції Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя. Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя. Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо. Що можна в цей день, а чого не слід робити? 4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими. Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена. Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж. Що просити у святої Варвари? Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари: Здоров’я для членів сім’ї. Захист від упереджень та наклепів свекрухи. Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя. Щастя та доброї долі для дітей. Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини. Заговори на день Варвари У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити. Чому важливий цей день? День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    640views
  • 📚“Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна” — видано книгу про найгучніші операції української воєнної розвідки.
    Документальна праця журналіста та письменника Максима Бутченка розповідає історію Головного управління розвідки: людей, рішень та операцій, які визначали хід російсько-української війни від 2014 року і донині.
    Видання фіксує шлях становлення української воєнної розвідки: від перших кроків у 1990-х до сучасних багатовимірних операцій, що змінили уявлення світу про можливості спецслужб.
    ▪️Уперше зі свідчень розвідників і командирів описано раніше закриті деталі про бої за Гостомель, створення першого у світі безпілотного флоту, спеціальні операції морських дронів MAGURA, сміливі рейди на територію бєлгородської області рф, високоточні удари на дистанції понад 2 000 км та дії українських розвідників проти воєнних злочинців на тимчасово окупованих територіях.
    Про розвиток ГУР МО України — від часу після здобуття незалежності до подій повномасштабної війни — у книзі розповідають також керівники воєнної розвідки різних років: Олександр Скіпальський, Олександр Галака та Валерій Кондратюк.
    “Країна вільних людей, військо мужніх воїнів, суспільство, що виборювало свою гідність протягом століть, виявилися не по зубах кровожерливій армії кремлівського фюрера. Саме українські розвідники завжди були на передовій боротьби з російським ворогом. Бої наших спецпризначенців-розвідників на суходолі, на морі та в небі, на лінії зіткнення та в глибокому ворожому тилу, в інформаційному й кіберпросторі — все це на сторінках цієї книги”, — написав у передмові видання начальник ГУР МО України генерал-лейтенант Кирило Буданов.
    👉Передзамовляйте “Острів ГУР” за посиланням 👇
    https://www.yakaboo.ua/ua/ostriv-gur-taemnici-operacii-vijna.html
    Читайте українське!
    ГУР в інших соціальних мережах:
    🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
    🔹Instagram 🔹Twitter  🔹 Threads
    🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
    🔹 TikTok

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    📚“Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна” — видано книгу про найгучніші операції української воєнної розвідки. Документальна праця журналіста та письменника Максима Бутченка розповідає історію Головного управління розвідки: людей, рішень та операцій, які визначали хід російсько-української війни від 2014 року і донині. Видання фіксує шлях становлення української воєнної розвідки: від перших кроків у 1990-х до сучасних багатовимірних операцій, що змінили уявлення світу про можливості спецслужб. ▪️Уперше зі свідчень розвідників і командирів описано раніше закриті деталі про бої за Гостомель, створення першого у світі безпілотного флоту, спеціальні операції морських дронів MAGURA, сміливі рейди на територію бєлгородської області рф, високоточні удари на дистанції понад 2 000 км та дії українських розвідників проти воєнних злочинців на тимчасово окупованих територіях. Про розвиток ГУР МО України — від часу після здобуття незалежності до подій повномасштабної війни — у книзі розповідають також керівники воєнної розвідки різних років: Олександр Скіпальський, Олександр Галака та Валерій Кондратюк. “Країна вільних людей, військо мужніх воїнів, суспільство, що виборювало свою гідність протягом століть, виявилися не по зубах кровожерливій армії кремлівського фюрера. Саме українські розвідники завжди були на передовій боротьби з російським ворогом. Бої наших спецпризначенців-розвідників на суходолі, на морі та в небі, на лінії зіткнення та в глибокому ворожому тилу, в інформаційному й кіберпросторі — все це на сторінках цієї книги”, — написав у передмові видання начальник ГУР МО України генерал-лейтенант Кирило Буданов. 👉Передзамовляйте “Острів ГУР” за посиланням 👇 https://www.yakaboo.ua/ua/ostriv-gur-taemnici-operacii-vijna.html Читайте українське! ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter  🔹 Threads 🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot 🔹 TikTok https://t.me/Ukraineaboveallelse
    430views
More Results