• #поезія
    А я посилаю вам літо,
    Щоб вам веселіше жилось,
    Щоб серце красою зігріти
    І гарне усе відбулось.
    А я посилаю вам квіти,
    Щоб душу зігріти теплом.
    Щоб хоч на хвилинку зрадіти,
    Бо горе в країні кругом.
    А людям краса так потрібна,
    Тепло і увага, й любов.
    Й роса, що від сонечка срібна,
    І мир, щоб на землю прийшов.
    Тож я посилаю вам літо,
    Щоб добре усе відбулось.
    А ви упивайтеся цвітом,
    Щоб легше у світі жилось.

    Надія Красоткіна
    #поезія А я посилаю вам літо, Щоб вам веселіше жилось, Щоб серце красою зігріти І гарне усе відбулось. А я посилаю вам квіти, Щоб душу зігріти теплом. Щоб хоч на хвилинку зрадіти, Бо горе в країні кругом. А людям краса так потрібна, Тепло і увага, й любов. Й роса, що від сонечка срібна, І мир, щоб на землю прийшов. Тож я посилаю вам літо, Щоб добре усе відбулось. А ви упивайтеся цвітом, Щоб легше у світі жилось. Надія Красоткіна
    Like
    Love
    2
    266переглядів
  • Зіграти стосунки на екрані буває дуже складно, і декому це так і не вдалося. Наприклад, фігурантам цієї добірки)

    https://kino.24tv.ua/aktorski-pari-mizh-yakimi-ne-bulo-himiyi-ekrani_...

    Якщо вам є що додати, і ви знаєте ще якісь кіношні пари, де між героями буквально мороз і сніг літає, ділиться ними в коментарях)

    #Коло_Кіно
    Зіграти стосунки на екрані буває дуже складно, і декому це так і не вдалося. Наприклад, фігурантам цієї добірки) https://kino.24tv.ua/aktorski-pari-mizh-yakimi-ne-bulo-himiyi-ekrani_n2714002 Якщо вам є що додати, і ви знаєте ще якісь кіношні пари, де між героями буквально мороз і сніг літає, ділиться ними в коментарях) #Коло_Кіно
    KINO.24TV.UA
    5 найгірших акторських пар, між якими зовсім не було хімії
    Хімія між акторами є визначальним елементом у кіно незалежно від того, кого грають зірки: закоханих, друзів чи просто члени родини. Перед створенням фільмів та серіалів актори навіть мають проходити тест на хімію, де з комбінацій талановитих людей обирають саме ту пару, динаміка між якою найправдоподібніша.
    Love
    Like
    8
    975переглядів
  • https://youtu.be/3Uu1wB7aVfM?si=s5eDLXssvHr1RAFd
    https://youtu.be/3Uu1wB7aVfM?si=s5eDLXssvHr1RAFd
    70переглядів 1 Поширень
  • Книга Світу

    У старому місті, де кам’яні вулиці пам’ятали кроки імператорів і сміх мандрівників, жив книжковий палітурник на ім’я Тарас. Його майстерня була невеличкою, але особливою — усередині пахло старим папером, чорнилом і чимось невловимо-затишним, наче час зупинявся, щойно переступав поріг.

    Тарас не просто лагодив книги — він умів їх слухати. Казали, що він навіть розмовляв із ними, та ніхто не сміявся: бо книги після нього ніби оживали.

    Одного разу до нього зайшов хлопчик на ім’я Левко. Він тримав у руках порвану, без обкладинки книгу.
    — Це… мій дідусь залишив, — несміливо сказав він. — Але сторінки змінюються щоразу, як я відкриваю її. Наче книга жива.

    Тарас поглянув на книгу — вона й справді була особлива. Папір трохи світився, а букви ніби танцювали.
    — Це не проста книга, — мовив майстер. — Це Книга Світу. Її не пишуть люди — її творить день.

    — Як це? — здивувався Левко.

    — Щоранку, щойно світ прокидається, він гортає сторінку. І все, що ми робимо, що думаємо, що відчуваємо — з’являється там. Інколи — легкими літерами радості, інколи — важким шрифтом болю. Але кожен день — нова сторінка.

    — А якщо зіпсувати сторінку?

    — Світ вміє пробачати, — усміхнувся Тарас. — Але пам’ятає. Тому краще писати з любов’ю.

    Хлопчик мовчки дивився на книгу. А тоді спитав: — А можна її переписати?

    — Ні. Але ти можеш змінити те, що буде далі. Просто живи по-справжньому. І тоді твоя сторінка буде світлою.

    І з того дня Левко щоранку запитував себе:
    Що я сьогодні напишу в Книзі Світу?

    І світ змінювався. Щодня. Як сторінки книги.

    ---

    Минали роки. Левко виріс. Він став учителем у селі, де кожен другий знав казку про Книгу Світу. Але мало хто вірив у неї по-справжньому. Левко не переконував — просто жив. Він щодня приходив у школу з посмішкою, допомагав учням, говорив з людьми як з рівними, садив дерева, лагодив паркани, годував безпритульних котів.

    І щоранку, навіть коли ішов дощ або серце стискалось від тривоги, він, вмиваючись, тихо шепотів:
    — Що я сьогодні напишу в Книзі Світу?

    Одного дня до нього прийшла дівчинка. Маленька, з великими очима. В руках — стара книга, та сама, колись принесена ним до старого майстра.
    — Вона… знову ожила, — сказала вона пошепки. — Пише щось сама… дивися!

    Левко розгорнув сторінку. Там, посеред рядків, з’являвся новий текст. Він не бачив такого з дитинства.

    > “Доброта виростає з маленьких вчинків.
    Історія триває.
    Той, хто вірив — навчив інших вірити.
    Той, хто писав світлом — залишив у ньому вікно.”

    — Це про тебе? — запитала дівчинка.

    Левко не відповів. Він просто усміхнувся. Бо зрозумів: тепер вона — автор наступної сторінки.

    Того ж вечора він закрив книгу і поставив на найвищу полицю.
    — Світ змінюється щодня. Як сторінки книги, — прошепотів. — Але справжні історії не закінчуються. Вони просто стають чиїмось початком.
    Книга Світу У старому місті, де кам’яні вулиці пам’ятали кроки імператорів і сміх мандрівників, жив книжковий палітурник на ім’я Тарас. Його майстерня була невеличкою, але особливою — усередині пахло старим папером, чорнилом і чимось невловимо-затишним, наче час зупинявся, щойно переступав поріг. Тарас не просто лагодив книги — він умів їх слухати. Казали, що він навіть розмовляв із ними, та ніхто не сміявся: бо книги після нього ніби оживали. Одного разу до нього зайшов хлопчик на ім’я Левко. Він тримав у руках порвану, без обкладинки книгу. — Це… мій дідусь залишив, — несміливо сказав він. — Але сторінки змінюються щоразу, як я відкриваю її. Наче книга жива. Тарас поглянув на книгу — вона й справді була особлива. Папір трохи світився, а букви ніби танцювали. — Це не проста книга, — мовив майстер. — Це Книга Світу. Її не пишуть люди — її творить день. — Як це? — здивувався Левко. — Щоранку, щойно світ прокидається, він гортає сторінку. І все, що ми робимо, що думаємо, що відчуваємо — з’являється там. Інколи — легкими літерами радості, інколи — важким шрифтом болю. Але кожен день — нова сторінка. — А якщо зіпсувати сторінку? — Світ вміє пробачати, — усміхнувся Тарас. — Але пам’ятає. Тому краще писати з любов’ю. Хлопчик мовчки дивився на книгу. А тоді спитав: — А можна її переписати? — Ні. Але ти можеш змінити те, що буде далі. Просто живи по-справжньому. І тоді твоя сторінка буде світлою. І з того дня Левко щоранку запитував себе: Що я сьогодні напишу в Книзі Світу? І світ змінювався. Щодня. Як сторінки книги. --- Минали роки. Левко виріс. Він став учителем у селі, де кожен другий знав казку про Книгу Світу. Але мало хто вірив у неї по-справжньому. Левко не переконував — просто жив. Він щодня приходив у школу з посмішкою, допомагав учням, говорив з людьми як з рівними, садив дерева, лагодив паркани, годував безпритульних котів. І щоранку, навіть коли ішов дощ або серце стискалось від тривоги, він, вмиваючись, тихо шепотів: — Що я сьогодні напишу в Книзі Світу? Одного дня до нього прийшла дівчинка. Маленька, з великими очима. В руках — стара книга, та сама, колись принесена ним до старого майстра. — Вона… знову ожила, — сказала вона пошепки. — Пише щось сама… дивися! Левко розгорнув сторінку. Там, посеред рядків, з’являвся новий текст. Він не бачив такого з дитинства. > “Доброта виростає з маленьких вчинків. Історія триває. Той, хто вірив — навчив інших вірити. Той, хто писав світлом — залишив у ньому вікно.” — Це про тебе? — запитала дівчинка. Левко не відповів. Він просто усміхнувся. Бо зрозумів: тепер вона — автор наступної сторінки. Того ж вечора він закрив книгу і поставив на найвищу полицю. — Світ змінюється щодня. Як сторінки книги, — прошепотів. — Але справжні історії не закінчуються. Вони просто стають чиїмось початком.
    433переглядів
  • ❗️ Повернення бронзового бомбардувальника. Деонтей Вайлдер – Тайрелл Херндон.

    📝 Вечір боксу Legacy Reloaded від промоутера Нельсона Лопеса

    🗓️ Ніч на 28 червня, арена «Charles Koch Arena» в американському місті Вічіто

    🎥 Дивитись онлайн / LIVE трансляція (https://sport.ua)
    🥊 Головна подія: бій у суперважкій вазі (понад 90,7 кг)

    💥 Деонтей Вайлдер (43–4–1, 42 KO, США) – Тайрелл Херндон (24–5, 15 KO, США)

    🕟 Початок шоу (за київським часом):

    ♦️ 04:00 – трансляція шоу
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    ❗️ Повернення бронзового бомбардувальника. Деонтей Вайлдер – Тайрелл Херндон. 📝 Вечір боксу Legacy Reloaded від промоутера Нельсона Лопеса 🗓️ Ніч на 28 червня, арена «Charles Koch Arena» в американському місті Вічіто 🎥 Дивитись онлайн / LIVE трансляція (https://sport.ua) 🥊 Головна подія: бій у суперважкій вазі (понад 90,7 кг) 💥 Деонтей Вайлдер (43–4–1, 42 KO, США) – Тайрелл Херндон (24–5, 15 KO, США) 🕟 Початок шоу (за київським часом): ♦️ 04:00 – трансляція шоу 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    137переглядів
  • 81переглядів
  • https://youtu.be/yEITLs3Y7J0?si=_aswiyaCVC_1IjDZ
    https://youtu.be/yEITLs3Y7J0?si=_aswiyaCVC_1IjDZ
    291переглядів 1 Поширень
  • Like
    Love
    Haha
    3
    323переглядів
  • Луганськ та Донецьк це Україна
    Луганськ та Донецьк це Україна
    93переглядів 1 Поширень
  • Китаянка врятувалася від смерті завдяки силікону👁️👄👁️ Імпланти витримали аж 22 удари ножем, прикривши серце.
    Дівчина сиділа в машині, як раптом до неї увірвався грабіжник, наказавши везти його в інше місто, бо йому треба було втекти від поліції. Чоловік отримав відмову і став бити бідну дівчину ножем у груди.

    Потерпілу відвезли до лікарні, де з'ясувалося, що силіконові імпланти стали справжнім щитом внутрішніх органів, який врятував дівчині життя. Наразі вона перебуває на реабілітації.
    46переглядів